Cтепи України

Вступ

Центральні регіони України, до яких належить Черкаська область, завдяки високому ступеню освоєності ландшафтів характеризується незначними площами добре збереженої природної рослинності. Насамперед це стосується східних та південних регіонів області, що знаходяться в басейні Південного Бугу, оскільки у північно-східній частині регіону в басейні Дніпра збереглися значні території з мало трансформованою рослинністю, що дозволило створити на цій території цілий ряд природно-заповідних об’єктів найвищих категорій: Канівський природний заповідник, регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», запропоновано створити національні природні парки «Черкаський бір» та «Холодний яр». Натомість в південно-східній частині області ситуація значно складніша. Ця територія відзначається надзвичайно низьким відсотком лісистості, майже суцільною розораністю. Природна та напівприродна рослинність збереглася лише в долинах річок. Особливо цінним з природоохоронної точки зору є річково-долинний ландшафт річки Гірский Тікич, який характеризується своєрідною геоморфологічною будовою, зумовленою виходами кристалічних порід Українського кристалічного щита, різноманітним рослинним покривом з поєднанням степової, лісової, лучної, болотної, водної, петрофітної рослинності, а також численними локалітетами видів рослин і тварин, що підлягають охороні різного рівня. Саме тому, ми вважаємо доцільним створити в долині річки Гірський Тікич регіональний ландшафтний парк, що дозволить забезпечити належною охороною найбільш цінні компоненти біорізноманіття і значно підвищить відсоток заповідності Черкаської області.

Загальна характеристика

Річка Гірський Тікич бере початок біля с. Юшківці Оратівського р-ну Вінницької області, протікає по території Монастирищенського, Жашківського, Маньківського і Тальнівського р-нів Черкаської області і зливається із річкою Гнилий Тікич поблизу с. Добрянка Тальнівського р-ну Черкаської області, утворюючи річку Тікич. Довжина 167 км, площа басейну 3510 км². Належить до басейну Південного Бугу і є його притокою ІІ порядку (Рис. 1).

В середній та нижній течії річки спостерігаються виходи на денну поверхню відслонень Українського кристалічного щита. Особливо потужними вони є в районі с. Буки Маньківського р-ну, де долина річки утворює каньон з порогами, перекатами та водоподом. Потужні виходи гранітів спостерігаються також поблизу с. Юрпіль Маньківського р-ну. Гранітні породи на цій території представлені неоархейськими гранітами тетіївського комплексу. У пониззі річки відслонення гранітних порід представлені палеопротерозойськими гранітами і мігматитами побузького комплексу.

Клімат долини є помірно-континентальним із середньорічною температурною повітря 7-8°С і та сумою опадів 550-650 мм на рік.

Відповідно до фізико-географічного районування України (Національний атлас України, 2007) долина Гірського Тікича знаходиться на території Оратівсько-Монастирищенського, Умансько-Маньківського та Звенигородсько-Шполянського районів Центральнопридніпровської височинної області і лише пониззя — на території Смолинсько-Новомиргородського району Південнопридніпровської височинної області Подільсько-Придніпровського краю Лісостепової зони.
Відповідно до геоботанічного районування України (Національний атлас України, 2007) практично вся річка знаходиться на території Центрального Правобережнопридніпровського округу грабово-дубових, дубових лісів та лучних степів і лише пониззя річки — на території Південного Правобережнопридніпровського округу дубових лісів та лучних степів Української лісостепової підпровінції Східноєвропейської лісової провінції дубових лісів, остепнених луків та лучних степів Лісостепової підобласті Євразійської степової області.

Рослинний покрив

Для рослинного покриву долини Гірського Тікича характерно поєднання зональних лісових та степових екосистем на схилах долини, а також рослинності гранітних відслонень, водної та болотної і лучної рослинності.

Степова рослинність. Степова рослинність займає невеликі ділянки на схилах долини переважно на лівому березі річки. Найкраще збереглися степові ділянки поблизу сіл Криві Коліна, Корсунка, Глибочок та Кути і міста Тальне (Рис. 2-4). Домінантами фітоценозів на схилах південної експозиції виступають найчастіше костриця скеляста (Festuca rupicola Heuff.) i костриця валезійська (F. valesiaca Gaudin), на окремих ділянках у пониззі річки — ковила волосиста (Stipa capillata L.) і ковила пірчаста (S.pennata L.), рокитничок австрійський (Chamaecytisus austriacus (L.) Link), на схилах північної експозиції тонконіг вузьколистий (Poa angustifolia L.), конюшина гірська (Trifolium montanum L.), вівсюнець обпалений (Helictotrichon praeustum (Rchb.) Tzvelev). Фоновими видами степової рослинності виступають перстачка сива (Potentilla incana P.Gaertn., B.Mey. & Scherb.), троянець гайовий (Teucrium chamaedrys L.), келерія гребінчаста (Koeleria cristata (L.) Pers.), стоколосник неозброєний (Bromopsis inermis (Leyss.) Holub), чебрець Маршалла (Thymus marschallianus Willd.), підмаренник справжній (Galium verum L.), люцерна серпоподібна (Medicago falcata L.), астрагал датський (Astragalus danicus Retz.), шавлія поникла (Salvia nutans L.), маренка задушлива (Asperula cynanchica L.), залізняк бульбастий (Phlomis tuberosa L.) та ін. Невеличкі ділянки зайняті ксерофітними чагарниками, домінантами в яких виступають регіонально рідкісні вишня кущова (Cerasus fruticosa (Pall.) Woronow), мигдаль гарликовий (Amygdalus nana L.),спірея звіробоєлиста (Spiraea hypericifolia L.). У складі степових фітоценозів відмічено найбільшу кількість рідкісних видів рослин. Насамперед, це занесені до Червоної книги України (2009) шафран сітчастий (Crocus reticulates Steven ex Adams), ковили волосиста (Stipa capillata) i пірчаста (Stipa pennata), а також цілий ряд регіонально рідкісних видів, зокрема ломиніс цілолистий (Clematis integrifolia L.), гострокільник волосистий (Oxytropis pilosa (L.) DC.), анемона лісова (Anemone sylvestris L.), барвінок трав’янистий (Vinca herbacea Waldst. & Kit.), залізняк колючий (Phlomis pungens Willd.), льон шорстковолосистий (Linum hirsutum L.), ферульниця смолоносна (Ferulago galbanifera (Mill.) W.D.J.Koch), юринея верболиста (Jurinea salicifolia Grun.) тощо. Угруповання формації ковили волосистої Stipeta capillatae, ковили пірчастої Stipeta pennatae і мигдалю низького Amygdaleta nanae, занесені до Зеленої книги України.

Лісова рослинність. Долина Гірського Тікича характеризується дуже невисоким відсотком заліснення, що характерно в цілому для західної частини Черкаської області. Найбільші лісові масиви знаходяться на межі Тальнівського і Маньківського районів — біля залізничної станції Поташ та між селами Паланочка та Іваньки — урочище Великий ліс, а також біля с. Антоніна Монастирищенського р-ну — ур. Центральне. На інших територіях лісові насадження зустрічаються невеликими фрагментами на схилах долини, інколи виходять на плакор. Вздовж русла, особливо у пониззі формуються заплавні вербово-тополеві ліси, а у верхів’ях — заплавні вільшняки. Для зональної лісової рослинності характерними є грабово-дубові ліси деревний ярус в яких сформований дубом твердим (Quercus robur L.), ясенем високим (Fraxinus excelsior L.) i грабом звичайним (Carpinus betulus L.), в чагарниковому ярусі переважають ліщина лісова (Corylus avellana L.), клен татарський (Acer tataricum L.), бруслини бородавчаста (Euonymus verrucosa Scop.) та європейська (Euonymus europaea L.), домінантами трав’яного ярусу виступають яглиця подагрична (Aegopodium podagraria L.), підмаренник запашний (Galium odoratum (L.) Scop.), барвінок малий (Vinca minor L.), зірочниця костянцева (Stellaria holostea L.), купина шорстковолосиста (Polygonatum hirtum (Bocs ex Poir.) Pursh). Навесні у цих лісах добре виражена синузія весняних ефемероїдів за участі пшінки весняної (Ficaria verna Huds.), анемони жовтецевої (Anemone ranunculoides L.), чубаток (рясту) порожнистої (Corydalis cava (L.) Schweigg. & Körte) і щільної (C. solida (L.) Clairv.), проліски дволистої (Scilla bifolia L.) .

В лісових фітоценозах зустрічається ряд рідкісних видів рослин, зокрема занесені до Червоної книги України (2009) лілія лісова (Lilium martagon L.), верхньоскрученик чемерникоподібний (Epipactis helleborine (L.) Crantz), гніздівка пташина (Neottia nidus-avis (L.) Rich.), любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.).
Лучна рослинність. У зв’язку з тим, що заплава у долині Гірського Тікича виражена слабо, лучні угруповання значних площ не займають. Остепнені луки з домінуванням осоки ранньої (Carex praecox Schreb.), тонконогу вузьколистого (Poa angustifolia), костриць скелястої (Festuca rupicola) i валезійської (F.valesiaca) відмічені лише в пониззі річки поблизу місця злиття із Гнилим Тікичем (Рис. 6). На цій же території трапляються і ділянки мезофітних лук із домінуванням костриці лучної (Festuca pratensis Huds.) i тонконогу лучного (Poa pratensis L.). В середній течії великі лучні масиви знаходяться між селами Нова Гребля і Кути. І хоча лучні фітоценози на цій ділянці значно трансформовані, у їх складі зафіксовано єдині в регіоні локалітети занесених до Червоної книги України гладіолусу черепитчастого (Gladiolus imbricatus L.) і осоки житньої (Carex secalina Willd. ex Wahlenb.), останній вид занесений також до Додатку І Бернської конвенції. Великі лучні масиви збереглися також у верхів’ї річки поблизу с. Шуляки на Шуляцькому лучно-болотному масиві. Домінантами угруповань на цьому відрізку виступають костриця очеретяноподібна (Festuca arundinacea Schreb.), лисохвіст лучний (Alopecurus pratensis L.), осока дернинна (Carex cаespitosa L.) (Рис. 7). В цьому масиві відмічено численну популяцію занесеної до Червоної книги України пальчатокорінниці м’ясочервоної (Dactylorhiza incarnata (L.) Soó).

Петрофітна рослинність. Рослинність кам’янистих відслонень приурочена до виходів кристалічних порід у середній та нижній течії річки (Рис. 8). У затінених умовах в тріщинах скель формуються фітоценози з участю папоротей — аспленіїв північного (Asplenium septentrionale (L.) Hoffm.) i волосовидного (A. trichomanes L.), пухирника ламкого (Cystopteris fragilis (L.) Bernh.) та багатоніжки звичайної (Polypodium vulgare L.). На більш освітлених місцях домінантами фітоценозів є авринія скельна (Aurinia saxatilis (L.) Desv.), очиток їдкий (Sedum acre L.), тонконіг бульбистий (Poa bulbosa L.), деревій жовто-білий (Achillea ochroleuca Ehrh.). Навесні яскравий аспект на гранітах гусяча цибуля богемська (Gagea bohemica (Zauschn.) Schult. & Schult.f.). В околицях м. Тальне на гранітах формуються угруповання за участю кизильника чорноплодого (Cotoneaster melanocarpus Fisch. ex Blytt). На цій же ділянці виявлено численну популяцію півників угорських (Iris hungarica Waldst. & Kit.).

Водна і болотна рослинність. Формування великих територій водно-болотних угідь у долині Гірського Тікича зумовлено створенням у верхів’ї річки крупних водосховищ поблизу сіл Вороне і Бузівка (Рис. 9). У складі водної рослинності переважають угруповання з домінуванням ряски меншої (Lemna minor L.), спіродели багатокореневої (Spirodela polyrrhiza (L.) Schleid.), водокрасу жаб’ячої-смерті (Hydrocharis morsus-ranae L.), тілорізу алоеподібного (Stratiotes aloides L.), глечикив жовтих (Nuphar lutea (L.) Smith), рдеснику крихітного (Potamogeton pusillus L.) і стукенії гребінчастої (Stuckenia pectinata (L.) Börner). У складі повітряно-водної рослинності переважають рогіз вузьколистий (Typha angustifolia L.) очерет південний (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud.), осоки гостра (Carex acuta L.) і дворядна (Carex disticha Huds.), лепешняк найбільший (Glyceria maxima (C.Hartm.) Holmberg), аїр очеретяний (Acorus calamus L.).

Рідкісні види флори

На території долини Гірського Тікича виявлено локалітети 71 виду судинних рослин, які потребують охорони різного рівня (табл. 1). З них локалітети 28 видів наводяться нами за даними літератури. Серед них 2 види занесені до додатку І Бернської конвенції, 18 видів — до діючого видання Червоної книги України і 51 вид потребує охорони в Черкаській області. Місцезростання двох видів, наведених у даному списку — хаммарбії болотяної (Hammarbya paludosa (L.) O.Kuntze) і неотінеї обпаленої (Neotinea ustulata (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase), які наводились лише у старих літературних джерелах, сучасними дослідженнями не підтверджені і, ймовірно, зникли з території долини.

Концепція створення майбутнього РЛП

Як показали дослідження, в долині річки Гірський Тікич зберігся цілий ряд ділянок, які характеризуються високим ступенем збереження рослинного покриву, концентрацією рідкісних видів флори та фауни, а також своєрідністю ландшафтів і високим рекреаційним потенціалом.

Ділянка 1. Околиці с. Криві Коліна Тальнівського р-ну Черкаської області.

На даному відрізку долини охорони потребують добре збережені степові, петрофітні та лучні фітоценози, в складі яких відмічено занесені до Червоної книги України ковила волосиста (Stipa capillata), ковила Лессінга (Stipa lessingiana), ковила пірчаста (Stipa pennata), сон лучний (Pulsatilla pratensis) та регіонально рідкісні барвінок трав’янистий (Vinca herbacea), вишня кущова (Cerasus fruticosa), гострокільниця волосиста (Oxytropis pilosa), жабриця звивиста (Seseli tortuosum), ломиніс цілолистий (Clematis integrifolia), костянець північний (Asplenium septentrionale), спірея звіробієлиста (Spiraea hypericifolia), ферульниця смолоносна (Ferulago galbanifera), цибуля Пачоського (Allium paczoskianum), цибуля старіюча підвид гірська (Allium senescens subsp. montanum), шавлія поникла (Salvia nutans), юринея верболиста (Jurinea salicifolia).

Ділянка 2.Між селами Корсунка і Глибочок Тальнівського р-ну Черкаської області

Як і попередня ділянка, характеризується добре збереженими степовими та петрофітними угрупованнями, в яких трапляється занесена до Червоної книги України ковила волосиста (Stipa capillata) та регіонально рідкісні жабриця звивиста (Seseli tortuosum), волошка східна (Centaurea orientalis), цибуля Пачоського (Allium paczoskianum).

Ділянка 3.Між селом Глибочок і м. Тальне (Тальнівський р-н Черкаської області).

Одна з найкраще збережених і найбільших за площею ділянок степової рослинності в долині з досить потужними виходами граніту. В складі угруповань виявлено занесені до Червоної книги України ковила волосиста (Stipa capillata) і ковила пірчаста (Stipa pennata), а також регіонально рідкісні волошка східна (Centaurea orientalis), жабриця звивиста (Seseli tortuosum), залізняк колючий (Phlomis pungens), золотушка скельна (Aurinia saxatilis), ірис угорський (Iris hungarica), кизильник чорноплодий (Cotoneaster melanocarpus), мигдаль карликовий (Amygdalus nana), молодило руське (Sempervivum ruthenicum), незабудка українська (Myosotis ucrainica), солонечник волохатий (Galatella villosa), ферульниця смолоносна (Ferulago galbanifera), цибуля Пачоського (Allium paczoskianum), цибуля старіюча підвид гірська (Allium senescens L. subsp. montanum), юринея вапнякова (Jurinea calcarea).

Ділянка 4.Урочище «Великий ліс» між селами Паланочка і Іваньки Маньківського р-ну Черкаської обл.

Ділянка являє собою один з найбільших в долині лісових масивів, у якому за даними В.Л. Шевчика зі співавторами (2009) і Г.А. Чорної (2009) у великій кількості ростуть занесені до Червоної книги України верхньоскрученик чемерникоподібний (Epipactis helleborine), головопиляк дамасонський (Cephalanthera damasonium), головопиляк довголистий (Cephalanthera longifolia), лілія лісова (Lilium martagon), підсніжник сніговий (Galanthus nivalis), цибуля ведмежа (Allium ursinum), а також регіонально рідкісний воронець колосистий (Actaea spicata).

Ділянка 5. Окол. с. Юрпіль Маньківського р-ну Черкаської області.

На ділянці спостерігаються потужні виходи гранітних порід зі своєрідною петрофітною малопорушеною рослинністю. В складі угруповань зустрічаються занесений до Червоної книги України верхньоскрученик чемерникоподібний (Epipactis helleborine) та регіонально рідкісні гусяча цибуля богемська (Gagea bohemica), золотушка скельна (Aurinia saxatilis), костянець північний (Asplenium septentrionale), мушка непомітна (Muscari neglectum), наперстянка великоквіткова (Digitalis grandiflora).

Ділянка 6. Окол. с. Чорна Кам’янка Маньківського р-ну Черкаської області.

Рослинність ділянки представлена степовими достатньо трансформованими через ерозію угрупованнями на стрімких схилах лівого берега. В складі угруповань відмічено велику популяцію занесеного до Червоної книги України шафрану сітчастого (Crocus reticulatus), а також регіонально рідкісних пустельниці довголистої (Eremogone longifolia) і цибулі Пачоського (Allium paczoskianum).

Ділянка 7. Буцький каньйон з водоспадом «Вир» — с. Буки Маньківського р-ну Черкаської області.

На даній території долина Гірського Тікича утворює каньйон з мальовничими ландшафтами, порогами і водоспадом. В складі угруповань трапляються регіонально рідкісні багатоніжка звичайна (Polypodium vulgare), золотушка скельна (Aurinia saxatilis), костянець волосоподібний (Asplenium trichomanes), костянець північний (Asplenium septentrionale), цибуля Пачоського (Allium paczoskianum). Естетична привабливість і незвичність ландшафту зумовлюють надмірне рекреаційне навантаження на ділянку, що негативним чином відбивається на стані петрофітної рослинності.

Ділянка 8.Окол. с. Кути Маньківського р-ну Черкаської області.

На даному відрізку в долині річки добре виражена заплава з помірно-трансформованим лучно-болотним комплексом, на схилах долини переважно північної експозиції формується своєрідна степова рослинність, а у невеличкому лісовому масиві – відповідно грабово-дубові малопорушені фітоценози. На даному відрізку в складі лучного фітоценозу зафіксовано єдину в Черкаській області досить численну (понад 300 особин) популяцію гладіолусу черепитчастого (Gladiolus imbricatus). Крім того, на лучних ділянках заплави виявлено регіонально рідкісний золототисячник гарненький (Centaurium pulchellum). В лісовому масиві трапляються лілія лісова (Lilium martagon) і верхньоскрученик чемерникоподібний (Epipactis helleborine), останній вид виходить також на антропогенні екотопи, зокрема у великій кількості росте на дамбі в заростях клену американського. На помірно зволожених ділянках заплави виявлено популяцію занесеної до Червоної книги України та Додатку І Бернської конвенції осоки житньої (Carex secalina) та двох регіонально рідкісних осок волотистої (Carex paniculata) і ячменевидної (Carex hordeistichos). На степових ділянках відмічені регіонально рідкісні азинеума сивувата (Asyneuma canescens), анемона лісова (Anemone sylvestris), астрагал борознистий (Astragalus sulcatus), вівсюнець опушений (Helictotrichon pubescens), вошівник Кауфманна (Pedicularis kaufmannii), льон австрійський (Linum austriacum), льон шорстковолосистий (Linum hirsutum).

Ділянка 9.Оз. Великий Кудачек між селами Охматів і Вороне Жашківського р-ну Черкаської області.

Ділянка являє собою водосховище з островами та мілководними ділянками з багатою флорою та орнітофауною. У складі водно-болотних угруповань трапляються регіонально рідкісні лепешняк очеретяноподібний (Glyceria arundinacea), німфея біла (Nymphaea alba), німфея сніжно-біла (Nymphaea candida), осока волотиста (Carex paniculata), осока ячменевидна (Carex hordeistichos), хвощівник звичайний (Hippuris vulgaris), частуха ланцетна (Alisma lanceolatum).

Ділянка 10. Водосховище поблизу села Бузівка Жашківського р-ну Черкаської області.

Ділянка 11. Шуляцький лучно-болотний масив між селами Шуляки і Зарубинці Жашківського р-ну Черкаської області.

Ділянка являє собою один з найбільших в регіоні лучно-болотних масивів, рослинний покрив якого представлений високотравними евтрофними та лісовими вільховими болотами та вологими луками з участю ряду видів, характерних для більш північних регіонів. На цій ділянці є численна популяція занесеної до Червоної книги України пальчатокорінниці м’ясочервоної (Dactylorhiza incarnata), а також занесеного до додатку І Бернської конвенції маточника болотяного (Ostericum palustre), крім того трапляються регіонально рідкісні валеріана столононосна (Valeriana stolonifera), вахта трилиста (Menyanthes trifoliata), жабник водний (Batrachium aquatile), жовтець язичковий (Ranunculus lingua), німфея біла (Nymphaea alba), німфея сніжно-біла (Nymphaea candida).
Ділянка 12. Лісове урочище «Центральне», окол. с. Антоніна Монастирищенського р-ну Черкаської обл.

Найбільший лісовий масив у верхів’ях річки. Являє собою похідний грабовий ліс. У фітоценозах виявлено занесені до Червоної книги України гніздівку пташину (Neottia nidus-avis) і підсніжник сніговий (Galanthus nivalis), а також регіонально рідкісну герань темну (Geranium phaeum).

Література:

1. Зиман С.М., Дідух Я.П., Гродзинський Д.М., Федорончук М.М., Булах О.В. Тримовний словник назв судинних рослин флори України. — К.: Фітосоціоцентр, 2008. — 320 с.
2. Національний атлас України. / гол. ред. Л.Г. Руденко. — К.: ДНВП «Картографія», 2008. — 440 с.
3. Червона книга України. Рослинний світ/ за ред. Я.П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009.– 900 с.
4. Чорна Г.А. Рослинний покрив проектованого регіонального ландшафтного парку «Гірський Тікич» (Черкаська обл.) // V Ботанічні читання пам’яті Й.К. Пачоського. Збірка тез доповідей міжнародної наукової конференції, Херсон 28 вересня-1 жовтня 2009 р. / відп. ред. М.Ф. Бойко. — Херсон: Айлант, 2009. — С.122.
5. Шевчик В.Л., Бакалина Л.В., Полішко О.Д. Про поширення деяких рідкісних видів рослин на Черкащині // Вісник Черкаського ун-ту. — 2009. — Вип. 156, Сер. Біологічні науки. — С. 137-151.
6. Шевчик В.Л., Куземко А.А., Чорна Г.А. Список рідкісних видів судинних рослин, що підлягають охороні в межах Черкаської області // Заповідна справа в Україні. — 2006. — Т.12, вип. 1. — С.11-17.
7. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. — Kiev, 1999. – xxiv + 346 pp.