Cтепи України

Заказник пропонується створити на схилах долини правого і лівого берега долини річки Синиця між селами Синицівка, Кам’яний Брід та Шамраївка Ульянівського району Кіровоградської області на площі 230 га. До території заказника мають увійти також нижні частини долин приток р.Синиця — річок Таужнянка, Куца Балка та Лісова.

Цю територію на межі Cтепу та Лісостепу здавна заселяли племена різних археологічних культур, про що свідчить низка курганів різних епох, які розташовані вздовж водороздільних хребтів та знахідки залишок кераміки тих давніх народів.
В Класичне та Пізнє Середньовіччя ці землі входили до Нижнього Поділля, тут через систему бродів через р.Синиця проходили торговельні шляхи, які вели до Криму та міст на узбережжі Чорного моря. В літописах ХІХ ст. згадується про гайдамаків, які тут постійно селились та про скарби, заховані ними в печерах навколишніх скель. На цій невеликій території зафіксовано значну кількість топонімів, серед них ороніми та гідроніми, які доцільно в майбутньому диференціюванні закріпити за окремими ділянками майбутнього заказника.

За фізико-географічним районуванням України (2007) територія пропонованого заказника належить до Голованівсько-Новоархангельського району Південнопридніпровської височинної області Подільсько-Придніпровського краю. Відповідно до геоботанічного районування України (2007) територія знаходиться в межах Південного Правобережнопридніпровського округу дубових лісів та лучних степів Української лісостепової підпровінції Східноєвропейської лісової провінції дубових лісів, остепнених лук та лучних степів.

По обох берегах річки спостерігаються відслонення палеопротерозойських порід Українського кристалічного щита, у структурі яких переважають ендербіти та гранодіорити Гайворонського комплексу, а також граніти й мігматити Побузького комплексу.

В яружно-балкових геокомплексах розвантаження підземних вод проявляється джерелами та струмками. В північній частині запропонованого заказника знаходиться безстічне «Бездонне озеро», яке має підземне живлення та підземний стік. Його максимальна глибина становить 2.85м. і рівень води пролтягом року практично не змінюється.
Клімат території, пропонованої для створення заказника, як і більшої частини України, є помірно-континентальним з середньорічною температурою повітря 8-9°С і середньою кількістю опадів 550-600 мм/рік.

Такі умови є сприятливими для формування степової та петрофітної рослинності, яка переважає на території майбутнього заказника (Рис. 4, 5). Ці типи рослинності відзначаються високим ступенем флористичного та фітоценотичного багатства, а також значною участю видів, що занесені до охоронних списків різного рівня. Серед угруповань степової рослинності переважають фітоценози з домінуванням костриці валійської (Festuca valesiaca), чебрецю Маршалла (Thymus marschallianus), ковили волосистої (Stipa capillata), шавлії дібровної (Salvia nemorosa), вишні кущової (Cerasus fruticosa), тимофіївки степової (Phleum phleoides), конющини гірської (Trifolium montanum), жабриці рівнинної (Seseli campestre), льону шорсткого (Linum hirsutum), самосилу гайового (Teucrium chamaedrys). На виходах гранітних порід формуються угруповання з домінуванням молодила руського (Sempervivum ruthenicum), червецю однорічного (Scleranthus annuus), очитку їдкого (Sedum acre). У тріщинах скель північної експозиції зутрічаються угруповання, утворені папоротями – аспленієм волосовидним (Asplenium trichomanes), багатоніжкою звичайною (Polypodium vulgare), пухирником ламким (Cystopteris fragilis).

На території, пропонованій для створення заказника, виявлено локалітети 24 видів, що потребують охорони на різних рівнях. Серед них два види, занесених до червоного списку МСОП, один – до Європейського червоного списку, 7 видів, занесених до діючого видання Червоної книги України (2009) (6-9) і 17 видів, що потребують регіональної охорони на території Кіровоградської області . Крім того, у складі рослинності даної території виявлено чотири угруповання, які підлягають охороні відповідно до діючого видання Зеленої книги України (2009) .

Фауна долини річки Синиця також відзначається різноманітністю. На території пропонованого заказника зустрічається 2 види тварин, занесених до діючого видання Червоної книги України: ксилокопа (бджола-тесляр) звичайна (Xylocopa (Xylocopa) valga) та ящірка зелена (Lacerta viridis).

Ландшафти заказника значно постраждали від заліснення степових схилів в рамках програми «Ліси України» неаборигенною деревною породою дубом червоним (Quercus borealis = Q.rubra) (Рис. 13). Для збереження існуючих степових ландшафтів необхідно хоча б частково ліквідувати ці насадження. Разом із тим, степові угруповання зазнають трансформації від недостатнього рівня антропічного навантаження, що призводить до накопичення підстилки, експансії неаборигенного деревного виду робінії звичайної або білої акації (Robinia pseudoacacia) (Рис. 14) і, як наслідок, зниження флористичного багатства. Для збереження структури фітоценозів необхідно зберегти традиційне використання степових схилів долини у якості пасовищ та сінокосів із рівнем навантаження не більше 2-3 голови на гектар або викошування травостою у пізні строки (не раніше кінця червня) один раз на 3-4 роки.

Види рослин, що охороняються на територій перспективного заказника

1. Anemone sylvestris – Анемона лісова
2. Astragalus dasyanthus – Астрагал шерстистоквітковий
3. Polypodium vulgare – Багатоніжка звичайна
4. Cerasus fruticosa – Вишня степова
5. Muscari neglectum – Гадюча цибулька занедбана
6. Dianthus andrzejowskianus – Гвоздика Андржійовського
7. Hyacinthella leucophaea – Гіацинтик блідий
8. Stipa capillata – Ковила волосиста
9. Stipa pennata – Ковила пірчаста
10. Stipa dasyphylla – Ковила пухнастолиста
11. Leopoldia tenuiflora – Леопольдія тонкоцвіта
12. Linum hirsutum – Льон шорсткий
13. Amygdalus nana – Мигдаль степовий
14. Sempervivum ruthenicum – Молодило руське
15. Carex stenophylla – Осока вузьколиста
16. Iris pumila – Півники карликові
17. Iris pontica – Півники понтичні
18. Iris hungarica – Півники угорські
19. Cystopteris fragilis – Пухирник ламкий
20. Pulsatilla nigricans – Сон чорніючий
21. Crocus reticulatus – Шафран сітчастий
22. Rosa spinosissima – Шипшина найколючіша
23. Dryopteris filix-mas – Щитник чоловічий
24. Jurinea calcarea – Юринея вапнякова

Рослинні угруповання, що занесені до Зеленої книги України (2009)
№ Назва угруповання
1. Угруповання формації ковили волосистої (Stipeta capillatae)
2. Угруповання формації ковили пірчастої (Stipeta pennatae)
3. Угруповання формації ковили пухнастолистої (Stipeta dasyphyllae)
4. Угруповання формації мигдалю низького (Amygdaleta nanae)

Анна Куземко, Сергій Головко