Cтепи України

Василюк О. Загроза збереженню степових біотопів в умовах інтенсифікації захисного лісорозведення/м-ли Конференції молодих дослідників-зоологів, 20-21.04.2010, Київ, ІЗ НАНУ.

Пров.інж. в-лу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зології НАН України

Відповідно до п. 2. Указу Президента України від 04.11.09 № 995/2008, державним адміністраціям доручено визначити деградовані, малопродуктивні та техногенні забруднені землі, які доцільно заліснити та додатково виділити для заліснення території із земель запасу. Наказом Держкомлісгоспу України від 29.12.08 №371, що є реалізацією Указу для областей затверджено оптимальний показник лісистості. Так, частка заліснених територій має зрости переважно у «степових» областях (4,1 % від площі регіону). При визначенні цих показників не враховано екологічну доцільність та правову доступність такого заліснення а також наявність придатних для лісорозведення земель.

Більшість земель запасу у степовій зоні, складають балки та схили вздовж річок, що становлять весь обсяг останніх місць збереження генофонду степового біорізноманіття, серед якого значна частка видів відносяться до категорій рідкісних, зникаючих та ендемічних. Залежними від збереження степових біотопів є 159 видів тварин з 543 включених в ЧКУ (29%). Із списків Бернської конвенції суто степовими є 44 види тварин. Майже всі ці види можуть існувати лише в степових ценозах. Тож, ці ценози мають стати основою екологічної мережі та мережею перспективного природно-заповідного фонду (ПЗФ) регіону. Натомість саме ці об*єкти плануються до масштабних робіт з лісорозведення.

При передачі ділянок під заліснення розглядається лише непридатність їх як сільськогосподарських орних земель, і зовсім не розглядається потреба збереження рідкісних видів; при погодженні відведення таких ділянок не залучаються зоологи та ботаніки, не опрацьовуються наявні літературні дані.