Cтепи України

Доповідь щодо громадської оцінки процесу реалізації екологічної політики у 2012 році. Колектив авторів. Київ, 2013. 286 с.
Витяг

4.4. Збереження степових екосистем
221. Степові екосистеми збереглися лише на декількох відсотках території України, хоча в минулому вони займали близько 40%. В Дніпропетровській області, яка знаходиться в самому серці зони справжніх степів, степові екосистеми збереглися на площі лише 716 га або на 0,02% території у вигляді схилових і галофітних варіантів.

222. У 2012 році продовжувалося знищення останніх ділянок степових екосистем, які є притулком багатьох рідкісних видів тварин і рослин, шляхом засадження їх лісом. Вирощування в степовій зоні насаджень з сосни або з акації замість збереження степів є екологічним злочином. Але цей підхід покладається в основу подальшого розвитку лісогосподарської галузі, яка намагається таким чином досягти «оптимальної» лісистості України. 223. Держкомлісгосп України своїм наказом від 29 грудня 2008 року ғ371 затвердив регіональні показники оптимальної лісистості, зростання яких передбачалось, у тому числі, за рахунок масштабного заліснення територій степової та лісостепової зон.

Внаслідок цього тема степового лісорозведення в Україні набула формату широкої суспільної дискусії та викликала критичні відгуки багатьох громадських організацій та науковців, які ініціювали створення Всеукраїнської громадської кампанії «Збережемо українські степи!»45 та пропонують проводити лісорозведення в Україні згідно екологічного та природно-кліматичного зонування без порушення видового біорізноманіття локальних екосистем, забезпечити заповідання усіх степових ділянок, на яких поширені об‘єкти Червоної та Зеленої книг України, сприяти відновленню степів тощо.

224. Зазначена позиція найшла підтримку і у науковців-лісівників, які вважають, що необхідно провести дослідження щодо уточнення регіональних нормативів лісистості й визначення структури лісів і захисних лісових смуг, зважаючи на вкрай велику розораність земель, зменшення родючості ґрунтів, зникнення багатьох малих річок та ефективний меліоративний вплив лісів. При цьому пропонується, заліснювати лише ті землі, які є лісопридатними і не включені до переліку об‘єктів як цінні фауністичні та флористичні комплекси, що підлягають чи можуть підлягати охороні.
225. Усі цілинні землі Степової зони розглядаються як потенціал формального збільшення лісистості є природними пасовищами. В своїх наукових статтях представники лісової галузі відверто це визнають. Так за інформацією Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. Висоцького в 2010-2011 рр. основним джерелом земельних ресурсів для залісення були пасовища, які складали 38% від усіх наданих під лісорозведення в Степовій зоні земель46. Не зрозуміло, яким чином така діяльність лісових господарств узгоджується з останніми намірами уряду України та заявами Прем‘єр-Міністра М.Я. Азарова щодо стимуляції розвитку тваринництва, в тому числі через здешевлення кормів, тим більше, що Держлісагентство є підрозділом Мінагрополітики України?

226. Оскільки степові ділянки займають приблизно 3% території від загальної площі Степової та Лісостепової зон, то виконання програми «Ліси України на 2010-2015 рр.» у частині степового залісення означатиме тотальне знищення цих угідь, оскільки так звані «нормативні показники оптимальної лісистості» є вищими за наявні площі природних кормових угідь. Це значить, що практично всі природні кормові угіддя, що не потребують фінансування та відповідають потребам тваринництва, будуть безповоротно знищені, поглинувши чималі бюджетні кошти та завдавши збитки державі. Якщо це станеться, то галузь молочного тваринництва в 14 регіонах України чекає остаточний колапс. У свою чергу, це відіб‘ється і на зайнятості селянства, і на соціальній сфері. Кінцевим результатом «успіхів степового лісорозведення» стане підрив продовольчої безпеки України. 227. Вже зараз росте незадоволення в сільській місцевості щодо такого стану речей, наприклад, у багатьох сільських громадах Миколаївщини люди вимагають від місцевої влади відкликати погодження на надання земель під залісення. Тим більше, що залісення на півдні та південному сході країни часто відбувається за допомогою заокеанських видів, наприклад, робінії псевдо акації (акації білої), яка тотально витискає степову рослинність. Через декілька років після насадження відбувається зімкнення рядів акації і пасовище повністю гине. Фактично, це штучне засмічення нашої автохтонної природи чужорідними дерев‘янистими бур‘янами. З таким же «успіхом» можна висівати карантинний бур‘ян амброзію на полях. 228. Досвід перших років реалізації програми «Ліси України на 2010-2015 рр.» продемонстрував необхідність внесення змін у ряд її положень щодо регіонального розподілу лісонасаджень. Проте, звернення науковців і екологічних організацій до Уряду з проханням переорієнтувати лісорозведення з залісення степів на відновлення мережі вітрозахисних лісосмуг та вирубок у Карпатах та Поліссі, не дали жодного результату. Ніхто з екологів не заперечує потреби в збільшенні лісових площ у державі, але ті підходи в лісорозведенні, які використовує Державне агентство лісових ресурсів не мають нічого спільного зі сталим розвитком та здійснюються в кращих традиціях сталінського проекту перетворення природи, коли останню просто ламають через коліно. Таким чином там, де має бути ліс замість дерев росте заміська забудова, а там де має бути степ Ғ намагаються створювати ліси.