Cтепи України

Розташування: Гірницький район м. Макіївки поблизу селищ Межеве, Грузько-Зорянка та Грузько-Ломівка.

Адміністративне підпорядкування: Макіївська міська рада.

Площа: 325,92 га.

Місце в екомережі: Кальміуський регіональний екологічний коридор.

Геоботанічний район: північна частина Кринсько-Нагольного району Донецького геоботанічного округу смуги різнотравно-типчаково-ковидових степів Приазовсько-Чорноморської степової підпровініції Чорноморської провінції Європейсько-Азіатської степової області.

Флористичний район: Торецько-Луганський та Кринський райони Донецького району Донецького округу і Кальміусько-Кальчинському підрайоні Кальміусько-Єланчикського району Північно-Приазовського округу Східно-Причорноморської підпровінції Причорноморсько-Донської провінції Паннонсько-Причорноморсько-Прикаспійської області Голарктичного царства.

Геоморфологія: гривиста місцевість.

Ґрунт: гумусні чорноземи з виходами материнських порід – пісковиків.

Флора: змінена під впливом антропогенних факторів. Типи рослинності: степова, петрофітна, прибережноводна, синантропна.

Наявні дійсні і петрофітні степи, невеликі луки, прибережноводні формації вздовж ріки.

Флористичний список включає не менше, ніж 350 видів. Відновлення природної рослинності, зокрема, ковилових асоціацій. На ділянках дійсних степів переважають асоціації з домінуванням типчака валиського, значні діялянки займають фітоценози з домінуванням ковили волосистої, великі площі займають зарості пирію повзучого. Ці види ростуть поруч з тонконогом, келерією гребенчастою, полином Маршалла, деревієм паннонським, веронікою, миколайчиком польовим, чебрецем Маршалла. Є велкі ділянки перелогової рослинності, де процес відновлення степу характеризується не лише пирійною стадією, а більшою участю типчака, ковили волосистої і Лесінга, багатьох видів різнотрав’я: деревію паннонського, полину Маршалла, цмину піщаного.

На схилах північної експозиції: лабазник звичайний, залізняк клубненосний, дивина борошниста, парило звичайне.

На схилах південної і південно-східної експозиції на глинистих породах, пісковиках і сланцях: петрофітно-степові і петрофітні асоціації з домінуванням і содомінуванням бромопсису прибережного, грудниці волохатої, чебрецю двовидного, цміну піщаного, юринеї, головчатки уральської, бурачка звивистого, деревію тонколистого, бедренця крейдяного, ефедри двоколоскової, піжми тисячолистої, зміївки розчепіреної, бородача звичайного.
На схилах зустрічаються чагарникові степи з домінуванням спиреї звереболистої, зрідка – мигдаль низький. Зустрічаються зарості або поодинокі степові чагарники – терен степовий, шипшина, глід.

У заплаві: очерет звичайний, пирій повзучий, тонконіг лучний, конюшина.

В околицях с. Грузько-Ломівка на південних схилах зустрічаються угрупування карагани скіфської – південнопричорноморського ендеміку, внесеного до Європейського червоного списку, і Червоної книги України. Площа великого фрагменту її популяції – 4 га, де вона представлена поодинокими екземплярами, невеликими групами у кілька екземплярів і куртнами площею 1-2 кв. м. Фрагмент карагани скіфської виявлено також між с. Високе і с. Грузько-Зорянка. Карагана скіфська є одним з головних флористичних об’єктів охорони.

Серед степових видів виявлено ще десять рарітетних: гіацинтик Палласа (Світовий червоний список, також охороняється рішенням Донецької обласної ради); ковила волосиста, Лесінга і Іоанна, тюльпан змієлистий – Червона книга України; мигдаль низький, астрагал пухнастоквітковий, аспленій муровий, папороть костінець постінний (охороняються рішеннями Донецької обласної ради); ефедра двоколоскова – реліктовий вид, охороняється рішенням Донецької обласної ради; маренка гранітна – приазовсько-донецький ендемик; юрінея гранітна – південнопричорноморський ендемик; костенець залозістий вперше виявлений на цій території (раніше вважався ендеміком Криму і Кавказу), рекомендований до охорони на регіональному рівні.
Природоохоронні обмеження користування територією: заборона збору рідкісних та лікарських рослин, заборона випасання худоби.