Cтепи України

Структура впорядкування території Караларського степу:
– акваторія частини Азовського моря та озера Чокрак, що відноситься до Державного водного фонду і є власністю держави;
– сільські та селищні Ради народних депутатів, що здійснюють управління територією в межах відповідних адміністративних одиниць;
– землекористувачі різного типу (колективні сільськогосподарські та промислові підприємства, мисливські об’єднання, фермери), що здійснюють управління в межах землекористування на засадах оренди (тимчасової чи постійної), умови якої визначаються сільськими та селищними Радами;
– спеціально вповноважені органи державної виконавчої влади, що здійснюють управління окремими видами природних ресурсів в регіоні (Рескомзем Криму, Рескомприроди Криму, Санітарно-епідеміологічна служба Криму і т.п.).

Даний регіон не є зоною активного сільського господарства. Тутешні території малопридатні до землеробства через сою віддаленість від населених пунктів та джерел прісної води.
Аналіз природно-господарської диференціації території виявив наступне:
– поля кормової сівозміни, розташовані в районі мису Скала, малопродуктивні та економічно малоефективні внаслідок низької агротехнічної забезпеченості та віддаленості від найближчих населених пунктів;
– південніше гори Мірошникова, у міжгрядовому пониззі східніше та південніше гори Джейлавська зберіглися значні масиви слабко змінених та практично не змінених степових екосистем, що не було включено до заказника;
– в береговій зоні моря існує декілька господарських об’єктів (риболовецькі стани, профілакторій воєнрадгоспу «Азовський», табори скаутів).