Учасники кампанії «Збережемо українські степи!» звернулись до Міністерства юстиції України
05.05.09.
Україна
Учасники кампанії «Збережемо українські степи!» звернулись до Міністерства юстиції України з проханням перевірити законність Наказу Державного комітету лісового господарства України від 29.12.08 р. № 371 “Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України” та у разі виявлення незаконності Наказу вжити заходів щодо відміни заходів, спрямованих на його реалізацію.
Так, у зверненні говориться «Керуючись конституційним правом на «безпечне для життя і здоров’я довкілля» та конституційним обов’язком – «всемірно охороняти землю, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, сприяти їх відновленню як першооснови свого життя і життя суспільства», звертаємось з проханням перевірити законність Наказу Державного комітету лісового господарства України від 29.12.08 р. № 371 “Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України”.
З початку 2009 року в Україні на виконання цього Наказу здійснюється зміна цільового призначення сотень тисяч гектарів земель – сільськогосподарських, земель запасу і т. і. – та передача їх до лісового фонду у всіх регіонах України.
Указом Президента України від 10.09.08 № 826 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 серпня 2008 року “Про реалізацію органами виконавчої влади заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації природного характеру в зонах надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях Вінницької, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей”» (п. 3.7) та Указом Президента України від 04.11.2008 № 995/2008 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень» запровадження регіональних нормативів оптимальної лісистості територій України доручено Кабінету Міністрів України.
Досі рішень КМУ з цього приводу не має. Хоча законодавством передбачена державна реєстрація нормативно-правових актів, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, згаданий Наказ Державного комітету лісового господарства України, не пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України.
Згаданим Наказом передбачається майже на 5% збільшити частку залісення території України – тому наслідки виконання цього рішення будуть значними та зачеплять права й законні інтереси мільйонів громадян у багатьох регіонах України, умови проживання та ведення господарської діяльності населення, призведуть до зміни правовідносин у земельній сфері між багатьма відомствами та галузями господарства України.
Додатковим ризиком вкладання величезних додаткових державних коштів у виконання цього Наказу є те, що аудитом Рахункової палати України оприлюдненим 10.03.2009 р., встановлено, що «ведення державного лісового кадастру та обліку лісів не виконується» а «економічний, екологічний та соціальний зміст Програми “Ліси України” втрачається».
Разом з тим, нормативи залісення, затверджені Наказом Державного комітету лісового господарства України від 29.12.08 р. № 371 “Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України” у значній мірі передбачають збільшення частки лісистості України за рахунок областей степового регіону України. Залісення степових ділянок є грубим порушенням законодавства України про Червону Книгу України та низки міжнародних природоохоронних угод, таких як Бернська Конвенція «Про охорону диких видів флори та фауни та середовища існування у Європі» (ст.4), адже залишки природних степових ділянок є останнім місцем збереження всіх зникаючих видів степової флори та фауни. Крім того, заліснення нових територій і особливо – деградованих, забруднених та інших, малопродуктивних земель степового регіону, є складною, напрочуд працемісткою та фінансово неефективною справою. Саме на цих територіях заліснення вимагатиме найбільших фінансових та людських ресурсів, при цьому даючи найменший вихід ділової деревної сировини. В час економічної та фінансової кризи в Україні, така діяльність є неприпустимим та економічно необгрунтованим кроком».