Національний природний парк "Подесіння" ще не створений. Але робота над ним активно ведеться багатьма громадськими організаціями та науковцями. Думка про заповідання річки Десна та її заплави виникла дуже давно, але ідея створення національного парку "Подесіння" таким, яким ви його бачите на цьому сайті, народилась лише восени 2007 року. Вже зараз підготовлене наукове обгрунтування та видано Указ Президента України, згідно з яким НПП "Подесіння" є одним з пріоритетних національних парків, що будуть створені у найближчому майбутньому.
Сайт буде цікавий туристам, краєзнавцям, науковцям, студентам та всім небайдужим до природи придесянського краю та всієї України. Сайт підтримується громадськими організаціями, які займаються стренням НПП "Подесіння".
Запрошуємо всіх небайдужих до співпраці! Створимо НПП "Подесіння" разом!
КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ДЕПУТАТІВ
СІЛЬСЬКИХ РАД ТА КОРИСТУВАЧІВ
ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК
читати »
Останні новини:
Охоронювані види фауни
На території Подесіння відома низка видів тварин, що знаходяться під охороною національного та міжнародного законодавства. Наводимо перелік цих видів (за даними Інституту зоології імені І.І.Шмальгаузена НАН України).
РЕЄСТР ВИДІВ ТВАРИН, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ ЧЕРВОНОЮ КНИГОЮ УКРАЇНИ (1994).
Клас КОМАХИ – INSECTA
1. Бджола-тесляр фіалкова – Xylocopa violaceae
2. Ванеса чорно-руда – Nymphalis xanthomelas
3. Ведмедиця гера – Callimorpha quandripunctata
4. Ведмедиця хазяйка – Callimorpha dominula
5. Вусач мускусний – Aromia morschata
6. Джміль моховий – Bombus muscorum
7. Джміль яскравий – Bombus ponorum
8. Кордулегастер кільчастий – Cordulegaster annulatu
9. Коромисло-дозорець – Anax imperator
10. Красуня-дівчина – Calopteryx virgo
11. Махаон – Papilio machaon
12. Мегариса рогохвоста – Megarhyssa superba
13. Мнемозина – Parnassius mnevisine
14. Подалірій – Iphiclides podalirius
15. Поліксена – Zerynthia polyxena
16. Сколія гігант – Scolia maculata
17. Сколія степова – Scolia hirta
18. Синявець мелеагр – Polyommatus daphnis
19. Совка розкішна – Staurophora celsia
20. Стафілін волохатий – Emus hirtus
21. Стрічкарка блакитна – Сatocala fraxini
22. Стрічкарка червона – Cat Ocala sponsa
Клас РИБИ – PISCES
23. Стерлядь – Acipenser ruthenus
Клас ПЛАЗУНИ – REPTILIA
24. Мідянка – Coronella austriaca
Клас ПТАХИ – AVES
25. Беркут – Aqila crysaetos (на прольоті)
26. Гоголь – Bucephala clangula (на прольоті)
27. Кулик-сорока – Haematopus ostralegus (на прольоті)
28. Лунь польовий – Circus cyaneus (на прольоті)
29. Лунь степовий – Circus macrourus (на прольоті)
30. Орел-могильник – Aqila heliaca (на прольоті)
31. Орел-карлик – Hieraaetus pennatus (на прольоті)
32. Орлан білохвіст – Heliaetus albicilla
33. Підорлик великий – Aqila clanga (на прольоті)
34. Підорлик малий – Aqila pomarina (на прольоті)
35. Скопа – Pandion haliaetus (на прольоті)
36. Сокіл-балобан – Falco cherrug (на прольоті)
37. Чеграва – Hydroprogne caspia (на прольоті)
38. Червоновола казарка – Rufibrenta ruficollis (на прольоті, зимівлі)
Клас ССАВЦІ – MAMMALIA
39. Видра річкова – Lutra lutra
40. Горностай – Mustela erminea
41. Нічниця ставкова – Myotis dasycneme
РЕЄСТР ВИДІВ ТВАРИН, ЗАНЕСЕНИХ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ МІЖНАРОДНОГО СОЮЗУ ОХОРОНИ ДИКОЇ ПРИРОДИ (IUCN):
Клас ПТАХИ – AVES
1. Баранець великий – Gallinago media
2. Деркач – Crex crex
3. Лунь степовий – Circus macrourus
4. Орлан-білохвіст – Haliaeetus albicilla
5. Очеретянка прудка – Acrocephalus paludicola
6. Підорлик великий – Aquila clanga
Клас ССАВЦІ – MAMMALIA
7. Бобр європейський – Castor fiber
8. Вечірниця мала – Nyctalus leisleri
9. Видра річкова – Lutra lutra
10. Миша крихітка – Micromys minutus
11. Нічниця велика – Myotis myotis
12. Нічниця ставкова – Myotis dasycneme
13. Норка європейська – Mustela lutreola
Клас ПЛАЗУНИ – REPTILIA
14. Черепаха болотна – Emys orbicularis
Клас ЗЕМНОВОДНІ – AMPHIBIA
15. Квакша звичайна – Hyla arborea
16. Кумка червоночерева – Bombina bombina
17. Тритон гребінчатий – Triturus cristatus
18. Тритон добруджийський – Triturus dobrogicus
Клас РИБИ – PISCES
19. Білизна звичайна – Aspius aspius aspius
20. Короп європейський – Cyprinus carpio carpio
21. Стерлядь – Acipenser ruthenus
Клас КОМАХИ – INSECTA
22. Синявець непарний – Lycaena dispar
23. Синявець родовиковий – Maculinea teleius
РЕЄСТР ВИДІВ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ КОНВЕНЦІЄЮ ПРО МІЖНАРОДНУ ТОРГІВЛЮ ВИДАМИ ДИКОЇ ФЛОРИ ТА ФАУНИ (CITES):
Клас ПТАХИ – AVES
1. Балабан – Falco cherrug
2. Беркут – Aquila chrysaetos
3. Боривітер звичайний – Falco tinnunculus
4. Зимняк – Buteo lagopus
5. Змієїд – Circaetus gallicus
6. Казарка червоновола – Rufibrenta ruficollis
7. Канюк звичайний – Buteo buteo
8. Кібчик – Falco vespertinus
9. Кібчик – Falco vespertinus
10. Лунь лучний – Circus pygargus
11. Лунь очеретяний – Circus aeruginosus
12. Лунь польовий – Circus cyaneus
13. Могильник – Aquila heliaca
14. Орел-карлик – Hieraaetus pennatus
15. Орлан-белохвіст – Haliaeetus albicilla
16. Осоїд – Pernis apivorus
17. Підорлик великий – Aquila clanga
18. Підорлик малий – Aquila pomarina
19. Підсоколик великий – Falco subbuteo
20. Підсоколик малий – Aquila pomarina
21. Савка – Oxyura leucocephala
22. Сапсан – Falco peregrinus
23. Сич волохатий – Aegolius funereus
24. Сич хатній – Athene noctua
25. Скопа – Pandion haliaetus
26. Сова болотяна – Asio flammeus
27. Сова вухата – Asio otus
28. Сова сіра – Strix aluco
29. Совка – Otus scops
30. Шуліка чорний – Milvus migrans
31. Яструб великий – Accipiter gentilis
32. Яструб малий – Accipiter nisus
РЕЄСТР ВИДІВ ТВАРИН, ЗАНЕСЕНИХ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЧЕРВОНОГО СПИСКУ:
Клас ПТАХИ – AVES
1. Деркач – Crex crex
2. Дрохва – Otis tarda
3. Казарка червоновола – Rufibrenta ruficollis
4. Кульон тонкодзьобий – Numenius tenuirostris
5. Могильник – Aquila heliaca
6. Орлан-білохвіст – Haliaetus albicilla
7. Савка – Oxyura leucocephala
Клас ЗЕМНОВОДНІ – AMPHIBIA
8. Очеретянка прудка – Acrocephalus paludicola
Клас ССАВЦІ – MAMMALIA
9. Білка звичайна – Scircus scircus
10. Вечірниця велетенська – Nyctalus lasiopterus
11. Видра річкова – Lutra lutra
12. Вухань звичайний – Plecotus auritus
13. Нічниця ставкова – Myotis dasycneme
Клас М’ЯКУНИ – MOLLUSCA
14. Виноградний слимак – Helix pomatia
Клас КОМАХИ – INSECTA
15. Шашечниця велика – Euphydryas maturna
РЕЄСТР ВИДІВ ТВАРИН, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ БЕРНСЬКОЮ КОНВЕНЦІЄЮ:
Клас ПТАХИ – AVES
1. Балабан – Falco cherrug
2. Баранець великий – Gallinago media
3. Баранець звичайний – Gallinago gallinago
4. Берестянка звичайна – Hippolais icterina
5. Беркут –Aquila chrysaetos
6. Боривітер звичайний – Falco tinnunculus
7. Брижач – Philomachus pugnax
8. Бугай – Botaurus stellaris
9. Бугайчик – Ixobrychus minutus
10. В’юрок – Fringilla montifringilla
11. Вивільга – Oriolus oriolus
12. Вівсянка звичайна – Emberiza citrinella
13. Вівсянка очеретяна – Emberiza schoeniclus
14. Вівчарик весняний – Phylloscopus trochilus
15. Вівчарик жовтобровий – Phylloscopus sibilatrix
16. Вівчарик зелений – Phylloscopus trochiloides
17. Вівчарик золотомушковий – Phylloscopus proregulus
18. Вівчарик лісовий – Phylloscopus inornatus
19. Вівчарик-ковалик – Phylloscopus collybita
20. Вільшанка – Erithacus rubecula
21. Волове очко –Troglodytes troglodytes
22. Гагара червоношия– Gavia stellata
23. Гагара чорношия – Gavia arctica
24. Гоголь – Bucephala clangula
25. Горихвістка звичайна – Phoenicurus phoenicurus
26. Горихвістка чорна– Phoenicurus ochruros
27. Горлиця звичайна – Streptopelia turtur
28. Горлиця садова – Streptopelia decaocto
29. Горобець польовий– Passer montanus
30. Грицик великий – Limosa limosa
31. Гуменник – Anser fabalis
32. Гуска білолоба – Anser albifrons
33. Гуска мала – Anser erythropus
34. Гуска сіра – Anser anser
35. Деркач – Crex crex
36. Дрізд білобровий –Turdus iliacus
37. Дрізд співочий – Turdus philomelos
38. Дрізд чорний – Turdus merula
39. Дрімлюга – Caprimulgus europaeus
40. Жайворонок білокрилий –Melanocorypha leucoptera
41. Жайворонок лісовий – Lullula arborea
42. Жайворонок малий – Calandrella cinerea
43. Жайворонок польовий – Alauda arvensis
44. Жайворонок рогатий – Eremophila alpestris
45. Жайворонок сірий – Calandrella rufescens
46. Журавель сірий –Grus grus
47. Зеленяк – Chloris chloris
48. Зимняк – Buteo lagopus
49. Змієїд – Circaetus gallicus
50. Зозуля – Cuculus canorus
51. Зяблик – Fringilla coelebs
52. Казарка червоновола – Rufibrenta ruficollis
53. Кам’янка звичайна– Oenanthe oenanthe
54. Канюк звичайний – Buteo buteo
55. Кібчик – Falco vespertinus
56. Кобилочка річкова – Locustella fluviatilis
57. Кобилочка солов’їна – Locustella luscinioides
58. Кобилочка-цвіркун– Locustella naevia
59. Коловодник болотяний – Tringa glareola
60. Коловодник великий – Tringa nebularia
61. Коловодник звичайний – Tringa totanus
62. Коловодник лісовий – Tringa ochropus
63. Коловодник ставковий – Tringa stagnatilis
64. Коловодник чорний – Tringa erythropus
65. Коноплянка– Acanthis cannabina
66. Костогриз – Coccothraustes coccothraustes
67. Крем’яшник – Arenaria interpres
68. Крех великий – Mergus merganser
69. Крех малий – Mergus albellus
70. Крижень – Anas platyrhynchos
71. Кропив’янка прудка– Sylvia curruca
72. Кропив’янка рябогруда – Sylvia nisoria
73. Кропив’янка садова– Sylvia borin
74. Кропив’янка середземноморська – Sylvia melanocephala
75. Кропив’янка сіра – Sylvia communis
76. Кропив’янка співоча – Sylvia hortensis
77. Кропив’янка червоновола – Sylvia cantillans
78. Кропив’янка чорноголова – Sylvia atricapilla
79. Крук – Corvus corax
80. Крутиголовка – Jynx torquilla
81. Крячок білокрилий – Chlidonias leucopterus
82. Крячок білощокий – Chlidonias hybrida
83. Крячок каспійський– Hydroprogne caspia
84. Крячок малий– Sterna albifrons
85. Крячок річковий – Sterna hirundo
86. Крячок чорний –Chlidonias niger
87. Кулик-сорока – Haematopus ostralegus
88. Куріпка сіра – Perdix perdix
89. Курочка водяна – Gallinula chloropus
90. Ластівка берегова – Riparia riparia
91. Ластівка сільська – Hirundo rustica
92. Лебідь-шипун – Cygnus olor
93. Лиска – Fulica atra
94. Лунь лучний– Circus pygargus
95. Лунь очеретяний – Circus aeruginosus
96. Лунь польовий – Circus cyaneus
97. Мартин звичайний – Larus ridibundus
98. Мартин каспійський – Larus ichthyaetus
99. Мартин сивий – Larus canus
100. Могильник – Aquila heliaca
101. Мухоловка білошия – Ficedula albicollis
102. Мухоловка мала – Ficedula parva
103. Мухоловка сіра – Muscicapa striata
104. Мухоловка строката – Ficedula hypoleuca
105. Набережник – Actitis hypoleucos
106. Нерозень – Anas strepera
107. Одуд – Upupa epops
108. Омелюх – Bombycilla garrulus
109. Орлан-белохвіст –Haliaeetus albicilla
110. Осоїд – Pernis apivorus
111. Очеретянка велика – Acrocephalus arundinaceus
112. Очеретянка індійська – Acrocephalus agricola
113. Очеретянка лучна – Acrocephalus schoenobaenus
114. Очеретянка прудка – Acrocephalus paludicola
115. Очеретянка садова – Acrocephalus dumetorum
116. Очеретянка ставкова – Acrocephalus scirpaceus
117. Очеретянка тонкодзьоба –Lusciniola melanopogon
118. Очеретянка чагарникова –Acrocephalus palustris
119. Перепілка – Coturnix coturnix
120. Підорлик великий – Aquila clanga
121. Підорлик малий –Aquila pomarina
122. Підсоколик великий – Falco subbuteo
123. Підсоколик малий – Falco columbarius
124. Пірникоза велика – Podiceps cristatus
125. Пірникоза червоношия – Podiceps auritus
126. Пірникоза чорношия – Podiceps nigricollis
127. Пісочник великий – Charadrius hiaticula
128. Пісочник малий –Charadrius dubius
129. Плавунець круглодзьобий – Phalaropus lobatus
130. Плавунець плоскодзьобий – Phalaropus fulicarius
131. Плиска біла – Motacilla alba
132. Плиска жовта– Motacilla flava
133. Плиска жовтоголова – Motacilla citreola
134. Плиска чорноголова – Motacilla feldegg
135. Побережник червоногрудий – Calidris ferruginea
136. Побережник чорногрудий – Calidris alpina
137. Повзик – Sitta europaea
138. Погонич малий –Porzana parva
139. Поморник великий – Stercorarius skua
140. Поморник середній – Stercorarius pomarinus
141. Ремез – Remiz pendulinus
142. Рибалочка – Alcedo atthis
143. Савка – Oxyura leucocephala
144. Сапсан – Falco peregrinus
145. Свищ – Anas penelope
146. Серпокрилець чорний – Apus apus
147. Сиворакша – Coracias garrulus
148. Синиця велика – Parus major
149. Синьошийка – Luscinia svecica
150. Сич волохатий –Aegolius funereus
151. Сич хатній – Athene noctua
152. Скопа – Pandion haliaetus
153. Слуква – Scolopax rusticola
154. Снігур – Pyrrhula pyrrhula
155. Сова болотяна – Asio flammeus
156. Сова вухата – Asio otus
157. Сова сіра – Strix aluco
158. Соловейко західний – Luscinia megarhynchos
159. Соловейко східний – Luscinia luscinia
160. Сорокопуд сірий – Lanius excubitor
161. Сорокопуд терновий – Lanius collurio
162. Сорокопуд чорнолобий – Lanius minor
163. Трав’янка лучна – Saxicola rubetra
164. Трав’янка чорноголова – Saxicola torquata
165. Фазан – Phasianus colchicus
166. Чайка – Vanellus vanellus
167. Чапля сіра – Ardea cinerea
168. Чепура велика – Egretta alba
169. Чернь морська – Aythya marila
170. Чернь чубата – Aythya fuligula
171. Чечевиця –Carpodacus erythrinus
172. Чечітка звичайна –Acanthis flammea
173. Чикотень – Turdus pilaris
174. Чирянка велика – Anas querquedula
175. Чирянка мала – Anas crecca
176. Шилохвіст –Anas acuta
177. Широконіска – Anas clypeata
178. Шуліка чорний – Milvus migrans
179. Щеврик лучний –Anthus pratensis
180. Щеврик польовий – Anthus campestris
181. Щеврик червоногрудий – Anthus cervinus
182. Щедрик – Serinus serinus
183. Щиглик – Carduelis carduelis
184. Яструб великий –Accipiter gentilis
185. Яструб малий– Accipiter nisus
Клас ССАВЦІ – MAMMALIA
186. Білозубка мала – Crocidura suaveolens
187. Бурозубка мала – Sorex minutus
188. Вечірниця велетенська – Nyctalus lasiopterus
189. Вечірниця мала – Nyctalus leisleri
190. Кутора звичайна – Neomys fodiens
191. Кутора мала – Neomys anomalus
192. Нетопир малий (нетопир карликовий) – Pipistrellus pipistrellus
193. Нориця-економка – Microtus oeconomus
194. Широковух європейський – Barbastella barbastella
195. Двоколірний лилик – Vespertilio murinus
196. Видра – Lutra lutra
Клас ЗЕМНОВОДНІ – AMPHIBIA
197. Жаба гостроморда – Rana arvalis
198. Жаба прудка – Rana dalmatina
199. Квакша звичайна – Hyla arborea
200. Кумка червоночерева – Bombina bombina
201. Тритон гребінчатий – Triturus cristatus
Клас ПЛАЗУНИ – REPTILIA
202. Мідянка звичайна – Coronella austriaca
203. Ящірка зелена – Lacerta viridis
204. Ящірка прудка – Lacerta agilis
РЕЄСТР ВИДІВ ПТАХІВ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ НА ТЕРИТОРІЇ ЄВРОПИ (SPEC):
1. Балабан – Falco cherrug
2. Бджолоїдка – Merops apiaster
3. Берестянка звичайна – Hippolais icterina
4. Беркут – Aquila chrysaetos
5. Боривітер звичайний – Falco tinnunculus
6. Бугай – Botaurus stellaris
7. Бугайчик – Ixobrychus minutus
8. Вівсянка звичайна – Emberiza citrinella
9. Вівсянка садова – Emberiza hortulana
10. Вівсянка чорноголова – Emberiza melanocephala
11. Вівчарик жовтобровий – Phylloscopus sibilatrix
12. Вільшанка – Erithacus rubecula
13. Галка – Corvus monedula
14. Горихвістка звичайна – Phoenicurus phoenicurus
15. Грицик великий – Limosa limosa
16. Деркач – Crex crex
17. Дрізд білобровий – Turdus iliacus
18. Дрізд співочий – Turdus philomelos
19. Дрізд чорний – Turdus merula
20. Дрізд-омелюх – Turdus viscivorus
21. Дятел середній – Dendrocopos medius
22. Дятел сирійський – Dendrocopos syriacus
23. Дятел трипалий – Picoides tridactylus
24. Жайворонок лісовий – Lullula arborea
25. Жайворонок малий – Calandrella cinerea
26. Жайворонок сірий – Calandrella rufescens
27. Жайворонок степовий – Melanocorypha calandra
28. Жовна зелена -Picus viridis
29. Жовна сива – Picus canus
30. Журавель сірий – Grus grus
31. Зеленяк – Chloris chloris
32. Змієїд – Circaetus gallicus
33. Зяблик – Fringilla coelebs
34. Казарка червоновола – Rufibrenta ruficollis
35. Квак – Nycticorax nycticorax
36. Коловодник болотяний – Tringa glareola
37. Коловодник звичайний – Tringa totanus
38. Кропив’янка рябогруда – Sylvia nisoria
39. Кропив’янка садова – Sylvia borin
40. Кропив’янка сіра – Sylvia communis
41. Кропив’янка чорноголова – Sylvia atricapilla
42. Крутиголовка – Jynx torquilla
43. Крячок малий – Sterna albifrons
44. Куріпка сіра – Perdix perdix
45. Ластівка берегова – Riparia riparia
46. Ластівка сільська – Hirundo rustica
47. Лелека білий – Ciconia ciconia
48. Лунь лучний – Circus pygargus
49. Лунь польовий – Circus cyaneus
50. Мухоловка білошия – Ficedula albicollis
51. Мухоловка сіра – Muscicapa striata
52. Мухоловка строката – Ficedula hypoleuca
53. Нерозень – Anas strepera
54. Огар – Tadorna ferruginea
55. Орлан-белохвіст – Haliaeetus albicilla
56. Осоїд – Pernis apivorus
57. Очеретянка лучна – Acrocephalus schoenobaenus
58. Очеретянка прудка – Acrocephalus paludicola
59. Очеретянка ставкова – Acrocephalus scirpaceus
60. Очеретянка чагарникова – Acrocephalus palustris
61. Перепілка – Coturnix coturnix
62. Підорлик великий – Aquila clanga
63. Підорлик малий – Aquila pomarina
64. Посмітюха – Galerida cristata
65. Просянка – Emberiza calandra
66. Рибалочка – Alcedo atthis
67. Сапсан – Falco peregrinus
68. Сиворакша – Coracias garrulus
69. Синиця блакитна – Parus caeruleus
70. Сич хатній – Athene noctua
71. Скопа – Pandion haliaetus
72. Слуква – Scolopax rusticola
73. Сова болотяна – Asio flammeus
74. Сова сіра – Strix aluco
75. Соловейко східний – Luscinia luscinia
76. Сорокопуд сірий – Lanius excubitor
77. Сорокопуд терновий – Lanius collurio
78. Сорокопуд червоноголовий – Lanius senator
79. Сорокопуд чорнолобий – Lanius minor
80. Трав’янка лучна – Saxicola rubetra
81. Трав’янка чорноголова – Saxicola torquata
82. Чернь червонодзьоба – Netta rufina
83. Чиж – Spinus spinus
84. Чикотень – Turdus pilaris
85. Шилохвіст – Anas acuta
86. Шуліка чорний – Milvus migrans
87. Щеврик лучний – Anthus pratensis
88. Щеврик польовий – Anthus campestris
89. Щиглик – Carduelis carduelis
РЕЄСТР ВИДІВ ТВАРИН, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ БОННСЬКОЮ КОНВЕНЦІЄЮ:
1. Балабан – Falco cherrug
2. Баранець великий – Gallinago media
3. Баранець звичайний- Gallinago gallinago
4. Бджолоїдка – Merops apiaster
5. Беркут – Aquila chrysaetos
6. Боривітер звичайний – Falco tinnunculus
7. Брижач – Philomachus pugnax
8. Бугай – Botaurus stellaris
9. Бугайчик – Ixobrychus minutus
10. Вільшанка – Erithacus rubecula
11. Гагара полярна – Gavia immer
12. Гагара червоношия – Gavia stellata
13. Гагара чорношия -Gavia arctica
14. Галагаз – Tadorna tadorn
15. Гоголь – Bucephala clangula
16. Горихвістка звичайна – Phoenicurus phoenicurus
17. Горихвістка чорна – Phoenicurus ochruros
18. Грицик великий -Limosa limosa
19. Гуменник – Anser fabalis
20. Гуска біла – Chen caerulescens
21. Гуска білолоба – Anser albifrons
22. Гуска мала – Anser erythropus
23. Гуска сіра – Anser anser
24. Деркач – Crex crex
25. Дрізд гірський – Turdus torquatus
26. Дрізд співочий – Turdus philomelos
27. Дрізд-омелюх- Turdus viscivorus
28. Журавель сірий – Grus grus
29. Журавель степовий- Anthropoides virgo
30. Зимняк – Buteo lagopus
31. Змієїд – Circaetus gallicus
32. Казарка білощока – Branta leucopsis
33. Казарка червоновола – Rufibrenta ruficollis
34. Кам’янка звичайна – Oenanthe oenanthe
35. Канюк звичайний – Buteo buteo
36. Кібчик – Falco vespertinus
37. Коловодник болотяний – Tringa glareola
38. Коловодник великий – Tringa nebularia
39. Коловодник звичайний – Tringa totanus
40. Коловодник лісовий – Tringa ochropus
41. Коловодник ставковий – Tringa stagnatilis
42. Коловодник чорний – Tringa erythropusa
43. Крем’яшник – Arenaria interpres
44. Крех великий- Mergus merganser
45. Крех малий -Mergus albellus
46. Крижень – Anas platyrhynchos
47. Крячок білокрилий – Chlidonias leucopterus
48. Крячок каспійський- Hydroprogne caspia
49. Крячок малий- Sterna albifrons
50. Крячок полярний -Sterna paradisaea
51. Крячок річковий -Sterna hirundo
52. Крячок чорний – Chlidonias niger
53. Лебідь-шипун – Cygnus olor
54. Лелека білий – Ciconia ciconia
55. Лиска – Fulica atra
56. Лунь лучний – Circus pygargus
57. Лунь очеретяний – Circus aeruginosus
58. Лунь польовий – Circus cyaneus
59. Мартин каспійський – Larus ichthyaetus
60. Мухоловка білошия- Ficedula albicollis
61. Мухоловка мала -Ficedula parva
62. Мухоловка сіра – Muscicapa striata
63. Мухоловка строката- Ficedula hypoleuca
64. Набережник -Actitis hypoleucos
65. Нерозень – Anas strepera
66. Орел-карлик – Hieraaetus pennatus
67. Орлан-белохвіст -Haliaeetus albicilla
68. Осоїд – Pernis apivorus
69. Перепілка – Coturnix coturnix
70. Підорлик великий – Aquila clanga
71. Підорлик малий -Aquila pomarina
72. Пірникоза сірощока- Podiceps grisegena
73. Пірникоза червоношия – Podiceps auritus
74. Пісочник великий – Charadrius hiaticula
75. Пісочник малий -Charadrius dubius
76. Плавунець круглодзьобий – Phalaropus lobatus
77. Плавунець плоскодзьобий – Phalaropus fulicarius
78. Побережник червоногрудий – Calidris ferruginea
79. Побережник чорногрудий – Calidris alpina
80. Погонич малий -Porzana parva
81. Сапсан – Falco peregrinus
82. Свищ – Anas penelope
83. Сиворакша – Coracias garrulus
84. Синьошийка – Luscinia svecica
85. Скопа – Pandion haliaetus
86. Слуква – Scolopax rusticola
87. Соловейко східний – Luscinia luscinia
88. Трав’янка лучна -Saxicola rubetra
89. Чайка – Vanellus vanellus
90. Чапля руда – Ardea purpurea
91. Чернь морська – Aythya marila
92. Чернь червонодзьоба – Netta rufina
93. Чернь чубата – Aythya fuligula
94. Чикотень – Turdus pilaris
95. Чирянка мала- Anas crecca
96. Шилохвіст – Anas acuta
97. Широконіска- Anas clypeata
98. Шуліка чорний – Milvus migrans
99. Яструб малий- Accipiter nisus
РЕЄСТР ВИДІВ ПТАХІВ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ, ЗГІДНО УГОДИ ПРО ОХОРОНУ АВСТО-ЄВРОАЗІЙСЬКИХ МІГРУЮЧИХ ПТАХІВ (AEWA).
1. Баранець великий – Gallinago media
2. Баранець звичайний – Gallinago gallinago
3. Бугай – Botaurus stellaris
4. Бугайчик – Ixobrychus minutus
5. Гагара полярна – Gavia immer
6. Гагара червоношия – Gavia stellata
7. Гагара чорношия – Gavia arctica
8. Галагаз – Tadorna tadorna
9. Гоголь – Bucephala clangula
10. Грицик великий – Limosa limosa
11. Гуменник – Anser fabalis
12. Гуска білолоба- Anser albifrons
13. Гуска мала -Anser erythropus
14. Гуска сіра – Anser anser
15. Журавель сірий – Grus grus
16. Журавель степовий – Anthropoides virgo
17. Казарка червоновола – Rufibrenta ruficollis
18. Коловодник болотяний – Tringa glareola
19. Коловодник чорний – Tringa erythropus
20. Крем’яшник – Arenaria interpres
21. Крех великий – Mergus merganser
22. Крех малий – Mergus albellus
23. Крижень – Anas platyrhynchos
24. Крячок білокрилий – Chlidonias leucopterus
25. Крячок каспійський – Hydroprogne caspia
26. Крячок малий – Sterna albifrons
27. Крячок полярний -Sterna paradisaea
28. Крячок річковий – Sterna hirundo
29. Крячок чорний – Chlidonias niger
30. Лебідь-шипун – Cygnus olor
31. Лелека білий – Ciconia ciconia
32. Лиска – Fulica atra
33. Мартин каспійський – Larus ichthyaetus
34. Набережник – Actitis hypoleucos
35. Нерозень – Anas strepera
36. Огар – Tadorna ferruginea
37. Пірникоза сірощока – Podiceps grisegena
38. Пірникоза червоношия – Podiceps auritus
39. Побережник червоногрудий – Calidris ferruginea
40. Побережник чорногрудий – Calidris alpina
41. Погонич малий – Porzana parva
42. Савка – Oxyura leucocephala
43. Свищ – Anas penelope
44. Чернь червонодзьоба – Netta rufina
45. Чирянка мала -Anas crecca
46. Шилохвіст -Anas acuta
47. Широконіска – Anas clypeata
Президент України підтримав ідею створення НПП “Подесіння”
1 грудня 2008 вийшов УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1129/2008 “Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів”, згідно з яким, Віктор Ющенко підтримує ідею створення Національного природного парку “Подесіння” і доручає відповідним державним органам розпочати роботу по його створенню!
Міжнародне законодавство.
Долину р.Десни доцільно розглядати з точки зору низки міжнародних угод та конвенцій, підписаних і ратифікованих Україною. Враховуючи те, що після ратифікації, міжнародні угоди набувають сили Закону України, викладені у них вимоги та зобов’язання набувають в Україні обов’язкового характеру а в нашому конкретному випадку – стають вагомими аргументами для створення НПП «Подесіння». Розглянемо найважливіші для нас моменти Міжнародного природоохоронного законодавства:
1. Європейська ландшафтна конвенція (конвенцію ратифіковано Законом № 2831-IV від 07.09.2005). «Держави – члени Ради Європи, які підписали цю Конвенцію, беручи до уваги, що ландшафт відіграє важливу суспільну роль у культурній, екологічній, природоохоронній та соціальній сферах і є ресурсом, який сприяє економічній діяльності; що його охорона, регулювання та планування може сприяти створенню нових робочих місць; (…) усвідомлюючи, що ландшафт сприяє формуванню місцевих культур і є основним компонентом європейської природної та культурної спадщини, який сприяє добробуту людей та консолідації європейської ідентичності; визначаючи, що ландшафт є важливою складовою якості життя людини всюди: в містах і сільській місцевості, у занедбаній місцевості та місцевості високої якості, в місцевості виняткової краси та в звичайній місцевості; (…) бажаючи задовольнити прагнення громадськості насолоджуватися ландшафтами високої якості та відігравати активну роль у розвитку ландшафтів; (…) домовилися про таке:
Стаття 5. Заходи загального характеру. Кожна Сторона зобов’язується: a) визнавати ландшафти у законі як суттєвий компонент оточення людей, як вираження різноманітності їхньої спільної культурної та природної спадщини, та як основу їх ідентичності; b) встановлювати та впроваджувати ландшафтну політику, спрямовану на охорону, регулювання і планування ландшафту шляхом прийняття конкретних заходів… (…).
2. Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, або Бернська конвенція (конвенцію ратифіковано Законом України N 436/96-ВР від 29.10.96). «Держави — члени Ради Європи та інші держави, які підписали цю Конвенцію, (…) визнаючи, що дика флора та фауна є природною спадщиною непересічної естетичної, наукової, культурної, рекреаційної та економічної цінності, яку необхідно зберегти і передати прийдешнім поколінням; визнаючи виключно важливу роль, яку відіграють дика флора та фауна у підтриманні біологічної рівноваги; відзначаючи, що численні види дикої флори та фауни зазнають серйозного виснаження і що деяким з них загрожує зникнення; усвідомлюючи, що охорона природних середовищ існування є важливим елементом захисту і охорони дикої флори та фауни; визнаючи, що проблема охорони дикої флори та фауни повинна враховуватися урядами в їхніх національних завданнях і програмах і що для захисту, зокрема, мігруючих видів необхідно започаткувати міжнародне співробітництво (…), погодились про таке:
Стаття 2. Договірні Сторони вживають необхідних заходів для підтримання популяцій дикої флори та фауни на такому рівні або для приведення їх до такого рівня, який відповідає, зокрема, екологічним, науковим і культурним вимогам, та враховують при цьому економічні та рекреаційні вимоги, а також потреби підвидів, різновидів чи форм, що знаходяться під загрозою на місцевому рівні.
Стаття 3. 1. Кожна Договірна Сторона відповідно до положень цієї Конвенції вживає заходів для здійснення національної політики охорони дикої флори, дикої фауни та природних середовищ існування, приділяючи особливу увагу видам, яким загрожує зникнення, та вразливим видам, особливо ендемічним, та середовищам існування, яким загрожує зникнення (…).
Стаття 4. 1. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення охорони середовищ існування видів дикої флори та фауни, особливо тих, які зазначені у додатках I і II, а також охорони природних середовищ існування, яким загрожує зникнення. 2. Договірні Сторони у своїй політиці планування забудови і розвитку територій враховують потреби охорони природних територій, що охороняються згідно із попереднім пунктом, для того щоб уникнути будь-якої деградації таких територій або у міру можливості звести її до мінімуму. 3. Договірні Сторони зобов’язуються приділяти особливу увагу охороні територій, що мають значення для мігруючих видів, зазначених у додатках II і III, і що належним чином розташовані по відношенню до міграційних шляхів, таких територій, як місця зимівлі, скупчення, годівлі, виведення потомства чи линяння. (…)
Стаття 6. Кожна Договірна Сторона вживає відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення особливої охорони видів дикої фауни, зазначених у додатку II. Стосовно цих видів, зокрема, забороняється таке: (…) b) навмисне зашкодження місцям виведення потомства або відпочинку чи їхнє знищення (…).
Стаття 10. 1. На додаток до заходів, зазначених у статтях 4, 6, 7 і 8, Договірні Сторони зобов’язуються координувати свої зусилля, спрямовані на охорону мігруючих видів, які зазначені у додатках II та III і ареал яких поширюється на їхню територію (…)».
Ця конвенція має низку додаткових міжнародних угод, пов’язаних з нею, що мають силу окремих конвенцій.
3. Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів. «Договірні сторони, (…) визнаючи, що мігруючі водно-болотні птахи є важливою частиною біологічного різноманіття Землі, яке, згідно з духом Конвенції про біологічне різноманіття ( 995_030 ) (1992 р.) та Порядком денним на 21 сторіччя, необхідно зберегти на користь нинішніх і прийдешніх поколінь; (…) усвідомлюючи, що мігруючі водно-болотні птахи є особливо уразливі через те, що вони мігрують на дуже великі відстані та залежні від мережі водно-болотних угідь, число яких все зменшується, і які через нераціональну діяльність людини деградують, що відображено в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (1971 р.); усвідомлюючи потребу термінових дій, щоб зупинити зниження чисельності мігруючих водно-болотних птахів та скорочення середовищ існування в межах географічної системи міграцій афро-євразійських водно-болотних птахів; (…) домовились про наступне: (…)
Стаття III. Загальні заходи збереження. (…)Сторони мають: (…)(c) визначати середовища існування мігруючих водно-болотних птахів, які знаходяться в межах їх територій, та сприяти охороні, управлінню, реабілітації і відновленню цих середовищ у взаємодії з органами, які зайняті збереженням середовищ існування і перелічені в пунктах (a) і (b) Статті IX цієї Угоди; (…)
Стаття IV План дій та керівні принципи збереження. 1. План дій входить в цю Угоду у вигляді Додатка III. У ньому спеціально розглянуто дії, які мають бути прийняті Сторонами стосовно пріоритетних видів і напрямків роботи згідно з загальними заходами збереження, що розглянуті в Статті III цієї Угоди, під такими заголовками: (a) збереження видів; (b) збереження середовищ існування; (…)».
4. Угода про збереження кажанів в Європі (до угоди Україну приєднано в 1999 р.). «Договірні Сторони, усвідомлюючи, що загроза існуванню кажанів в європейських і в позаєвропейських державах ареалу є однаковою як для мігруючих, так і для немігруючих видів, і що місця оселень часто є спільними для мігруючих і немігруючих видів; (…)
Стаття III. Основні зобов’язання. (…) 3. Під час визначення ключових середовищ існування для цілей загального збереження будь-яких об’єктів флори та фауни кожна із Сторін має приділяти належну увагу середовищам існування, які є важливими для існування кажанів (…)».
5. Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (Ратифіковано в Україні Законом України N 535-XIV від 19.03.99 ). «Договірні Сторони, визнаючи, що дикі тварини в усьому їхньому різноманітті є незмінною частиною природної системи Землі і повинні бути збережені для блага людства; усвідомлюючи, що кожне покоління людей є хранителем ресурсів Землі для наступних поколінь і зобов’язане забезпечити збереження цієї спадщини, а там, де вона використовується, її невичерпне використання; беручи до уваги наростаючу екологічну, генетичну, наукову, естетичну, рекреаційну, культурну, освітню цінність диких тварин, а також їхню цінність із соціальної та економічної точок зору; відчуваючи занепокоєння, особливо по відношенню до тих видів диких тварин, які мігрують через кордони або за межами кордонів національної юрисдикції; визнаючи, що держави повинні зберігати мігруючі види тварин, які живуть в межах кордонів національної юрисдикції або пересікають ці кордони».
6. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція) (ратифікована Законом України N 437/96-ВР від 29.10.96 ). Фактично, Рамсарська конвенція є найважливішим міжнародним документом в питаннях створенння НПП «Подесіння», адже він визначає необхідність надання природно-заповідного статусу водно-болотним угіддям, що входять до списків конвенції, серед яких і ділянки заплави р.Десна. Відтак, заповідання заплави Десни. Крім іншого є і міжнародним зобов’язанням України. Зокрема, у тексті конвенції сказано таке: «Договірні сторони,(…) беручи до уваги суттєві екологічні функції водно-болотних угідь як регуляторів водного режиму і таких, що підтримують існування характерної флори та фауни, особливо водоплавних птахів; маючи впевненість у тому, що водно-болотні угіддя є ресурсом великого економічного, культурного, наукового і рекреаційного значення, втрата якого б була б непоправною; бажаючи призупинити прогресуючий наступ людини на водно-болотні угіддя та їх втрату нині і в майбутньому; визнаючи, що водоплавні птахи під час своїх сезонних міграцій можуть перетинати державні кордони і, таким чином, мають
розглядатися як міжнародний ресурс; маючи впевненість у тому, що збереження водно-болотних угідь, їхньої флори та фауни може бути забезпечене через поєднання далекоглядної національної політики із скоординованими міжнародними зусиллями; (…) домовились про наступне: (…) Стаття 4. 1. Кожна з Договірних сторін сприятиме збереженню водно-болотних угідь і водоплавних птахів через створення природних резерватів на водно-болотних угіддях, незалежно від того, внесені вони до Списку чи ні, і забезпечує належний нагляд за ними (…)». Детально про Рамсарські угіддя українського Подесіння сказано в окремому розділі цього обгрунтування.
Підсумовуючи сказане у названих Конвенціях та Угодах, бачимо, що всі вони визнають надзвичайну актуальінсть охорони диких виідв фауни та середовищ їхнього існування. Так, особлива увага надається мігруючим видам та біотопам, через які пролягають шляхи міграції. Відтак, основним біотопом, необхідним для збереження мігруючих видів фауни, є водно-болотні угіддя, охорона яких не лише постулюється конвенціями конвенціями щодо біорізноманіття а і регулюється окремою конвенцією (Рамсарська конвенція), що охороняє стратегічні водно-болотні угіддя міжнародного значення, два з яких розташовані в заплаві р.Десна.
Історія ідеї надання охоронного статусу заплаві Десни
Думка про те, що всій долинй р.Десни має бути наданий охоронний стутус, існує не одне десятиліття та є актуальною темою серед науковців та природоохоронців. Що стосується рекреаційного та водогосподарського значення Десни, то воно практично ніколи не обговорювалось і здавна вживались охоронні заходи щодо заплави цієї річки.
У радянські часи, ще у 1936 році, постановою ЦИК та СНК СРСР від 2 липня 1936 року № 66/ІІ62/С3СССР, вздовж Дніпра та Десни виділялися водоохоронні зони. Пунктом 4 цієї постанови під загрозою кримінальної відповідальності заборонялися рубки лісу по берегах Десни та у смузі завширшки 20 кілометрів вздовж них (у верхів’ях річки). В середній та нижній течії річки ширина охоронної зони визначалася в 6 кілометрів. Для притоків – 4 км.
Першою ідеєю заповідання деснянської заплави була пропозиція (1980-х років) колективу науковців, що наразі є класиками заповідної справи України (Ющенко А.К., Мережко А.І., Андрієнко Т.Л., Шеляг-Сосонко Ю.Р.), якими було розроблено для всієї території теперішньої України мережу природно-заповідних об’єктів національного значення та першу версію схеми національної екомережі України. Серед цих пропозицій, частина спроектованих національних природних парків стосувалась і долини р.Десна. Серед них – НПП «Деснянсько-Старогутський», НПП «Мезинський» та РЛП «Міжрічинський» (пропонувався, як НПП «Дніпровсько-Деснянський»), що створені і функціонують в наш час. Крім того, було запропоновано і нереалізований досі НПП «Деснянський» (Шеляг-Сосонко Ю.Р., 1987). Цей проектований національний парк мав роташуватись на відрізку р.Десна від с.Крехаїв на півдні до с.Лебедівка та с.Надинівка на півночі. Також в кількох місцях проектувалась рекреаційно-сельбищна зона (в сучасному законодавстві – зона регульованої рекреації), агропаркова зона (тепер – зона стаціонарної рекреації), господарська зона, що включила освоєні ділянки заплави, та водоохоронна зона, що відповідає по сучасним стандартам зоні заповідній. Детальний опис цього НПП подано у відповідній частині цього обгрунтування. Проект меж НПП «Деснянський» у 1980 р. розроблявся в Інституті «Діпромісто» та передбачав створення значної природоохоронної території із специфічною, найкраще на той час спланованою і прорахованою структурою. Так, навколо самого НПП створювався буфер з рекреаційно-курортних зон навколо міст Чернігова та Києва, що відповідно носили проектні назви «Києво-Деснянський природно-рекреаційний район (у т.ч.заміський лугопарковий комплекс в межах комплексної зеленої зони м.Києва)» та «Чернігово-Деснянський природно-рекреаційний район (у т.ч. заміський лугопарковий комплекс в межах комплексної зеленої зони м.Чернігів)». Така буферна зона, відповідаючи взірцевим світовим зразкам структури охоронюваних природних територій, мала стати чи не найбільшим досягненням заповідної справи на той час. Натомість, саме цей НПП з усіх пропозицій 1980-х років, лишився нереалізованим і до нашого часу. Між іншим, НПП «Деснянський» увійшов також і до складу Генерального плану розвитку м.Києва (1986 р.).
Паралельно із пропозиціями розвитку мережі національних природних парків, у 1980-х роках розроблялась більш масштабна концепція так званої Деснянської заповідної зони – принципово нової категорії природоохоронних територій, яка мала охопити всю територію басейну р.Десна (разом з усіма притоками) в адміністративних межах України із запровадженням на цій території специфічного охоронного режиму. Було розроблене спеціальне «Обґрунтування створення державного республіканського еколого-гідрологічного заказника в басейні р.Десна і її приток» та підготовлено низку наукових праць (Про необхідність введення нової категорії заповідності на території Української РСР. Мережко А.І., Гриб І.В., Ющенко А.К., Францевич Л.І. (УДК/(574:556:58):502.31/(477) та ін.), автори яких зазначали, що «існуюча заповідна мережа республіки (України) склалась, в основному по принципу консервації цінних в природничому плані об’єктів «дикої природи» або мало змінених природних комплексів без врахування оздоровлення основної зв’язуючої ланки – гівдрографічної мережі. В крайньому випадку, до меж заповідних об’єктів включені групи живописних озер».
З цього приводу Комісія НАН УРСР по заповідній справі збирала попередні матеріали та напрацювання.
По ініціативі Українського та Всеросійського товариств охорони природи, Міжреспубліканського комітету по проблемах басейну р.Десна, науково-виробничого об’єднання «Річка» у 1990 році була проведена комплексна експедиція «Десна-90». Під час експедиції були виконані наукові дослідження по формуванню екологічних умов в басейні річки, підготовлені пропозиції по створенню єдиної системи контролю за станом якості навколишнього середовища, створення в басейні річки мережі охоронюваних територій, виявлені основні фактори забруднення навколишнього середовища і надані пропозиції по втіленню першочергових природоохоронних заходів, підготовано і погоджено технічне завдання на розробку «Схеми охоронюваних територій в басейні річки Десни» із закінченням проекних робіт в 1992 році. Глибоко схвильовані долею Подесіння, учасники експедиції «Десна-90» пропонували визначити для басену Десни статус обмеженого природокористування; створити громадський фонд порятунку Десни; обговорити весь комплекс проблем, пов’язаних з відновленням Деснянського природно-територіального комплексу на науково-технічній конференції, спільних засіданнях Міжреспубліканського комітету по проблемах басейну річки Десна, президіях Українського та Всеросійського товариств охорони природи на початку 1991 року. Також були підготовлені Пропозиції «Про відновлення природно-етнографічного комплексу в басейні р.Десни». Натомість розпад СРСР став причиною, по якій жодна з названих пропозицій та ідей не була втілена у життя.
Таким чином, ідея створення НПП «Подесіння», що розкривається у цьому обгрунтуванні, багато в чому є розвитком попередніх напрацювань у напрямку охорони заплави річки Десни, актуальність яких до наших днів лише зросла.
Заповідна справа в російській частині «Подесіння»
Думка про необхідність заповідання долини р.Десна також активно розвивається і російськими науковцями. Адже значна частина басейну Десни розміщена на території Курської, Смоленської та Брянської областей Російської Федерації. В межах придеснянських лісів так званого Неруссо-Деснянського Полісся (Російська Федерація) вже зараз розміщено великі особливо охоронювані природні території, зокрема заповідник «Брянський ліс», ландшафтні заказники «Трубчевський партизанський ліс», «Деснянсько-Жеренський», «Колодезь», «Неруссо-Севний», «Болото Рижуха», «Княжна», «Будимля», «Горемля», «Максимовський», пам’ятки природи «Теребушка», «Озерки» та інші. Загалом 16% всього Неруссо-Деснянського Полісся мають природно-заповідний статус, що складає 39 031 га. (Федотов Ю.П., Косенко С.М., 1998). Екологічна мережа Неруссо-Деснянського Полісся є транграничною конструкцією і поєднує собою як лісові і заплавні масиви Брянської області РФ, так і землі НПП «Деснянсько-Стаорогутський» (Сумська обл., Україна). Протягом 12 км відбувається безпосереднє межування природно-заповідних територій Росії і України. В межах російського Подесіння зберігаються стабільні популяції великих хижаків – ведмедя бурого, рисі та вовка; висока чисельність та щільність популяцій лося, європейського оленя, кабана, козулі, видри. Серед рідкісних птахів тут зустрічаються глушень, мохноногий сич, сірий журавель. З флористичних показників варто відзначити присутність тут понад 20 видів орхідних (Федотов Ю.П., 1999).
В наш час планується створення транскордонного біосферного резервату «Брянсько-Старогутські ліси». Вперше ця ідея була озвучена у 1995 році, на спеціальній українсько-російській конференції, що проходила в заповіднику «Брянський ліс». Проте, в той час, коли російська сторона пропонує включити до його складу значну частину долини р.Десни зі свого боку, Україна надає до цього біосферного заповідника лише територію НПП «Деснсько-Старогутський» з буферною зоною навколо нього. Крім того, в РФ розроблена схема Деснянської екологічної мережі, до складу якої входить НПП «Деснянсько-Старогутський» в Україні та російські ООПТ: заповідник «Брянський ліс», національний парк «Придеснянський», національнйи парк «Орловське Полісся» та заповідник «Калузькі засіки» (Федотов Ю.П., 1999). Такий стан справ не вирішує потреби комплексної охорони долини р.Десна, оскільки як створення біосферного резервату, так і розробка транскордонної екомережі, включать лише російську частину Подесіння. Відтак, всі ці ініціативи не вирішують потребу заповідання українського Подесіння. Тому потреба планування суто українського «деснянського» національного природного парку лишається актуальною.
