Обгрунтування: Фізико-географічні умови басейну ріки Десни
За фізико-географічним районуванням територія проектованого НПП відноситься до областей Чернігівського та Новгород-Сіверського Полісся Поліської провінції. Чернігівське Полісся – лівобережна частина Полісся в межах
Донецько-Придніпровської западини. Новгород-Сіверське Полісся знаходиться на схід від Чернігівського, на західному схилі Воронезького кристалічного масиву.
Ріка Десна – найбільша лівобережна притока р. Дніпра довжиною 1130 км. За водозбірною площею Десна займає друге місце (89 174 км2) після р. Прип’яті (104 720 км2). В Україні протяжність Десни складає 591 км. Похил її русла 1м/км.
На своєму шляху р. Десна приймає 18 правих приток (найбільші – Судость /197 км/ та Снов /199 км/ і 13 лівих (основні – Сейм /597 км/ і Остер /137 км/). Загалом водозбірний басейн р. Десни скла¬дається з 292 річок.
Середня глибина Десни на більшій її протяжності в Україні – 2-4 м, максимальна – 17 м. Живлення переважно снігове, що характерно для регіону. Гідрологічний режим характеризується весняною повінню, яка супроводжується широкими розливами і низькою літньою меженню. Амплітуда коливання рівня води – 3-4 м. Замерзає річка у грудні, крига сходить у березні.
Загальний напрям течiї р. Десни меридіональний – з півночі на південь, хоч на окремих значної величини відрізках ріки він змінюється. Напри¬клад, від гирла р. Столбянки до м. Брянська ріка тече в південно-східному напрямі, а від с. Гостра Лука до м. Чернігова – в південно-західному.
Ріка Десна є головною водною артерією Лівобережного Полісся. Вона майже половиною своєї довжини тече на території Росії, а другою входить на територію України (Чернігівська та Київська області).
Бокова ерозія приводить до блукання русла ріки по заплаві. Матеріал бокової ерозії, який надійшов у ріку, далеко не виноситься, а відкладається здебільшого на вигнутих плоских берегах. Таким чином, тут переважають процеси відкладання (утворення наносів) над процесами виносу.
Басейн р. Десни являє собою підвищену, слабохвилясту рівнину з загаль¬ною висотою над рівнем моря близько 200 м і невеликим похилом з північ¬ного сходу на південний захід. Запла¬ва Десни належать до заплавного лучно-болотного ландшафту .
За геоботанічним районуванням заплава р. Десни відноситься до Поліської підпровінції Східноєвропейської провінції широколистяних лісів, до Чернігівсько-Новгород-Сіверського (Східнополіського) геоботанічного округу, у складі якого виділяють 8 геоботанічних районів.
Додатково про ландшафт Подесіння можна почитати тут.