Обгрунтування: Водно-болотні (рамсарські) угіддя міжнародного значення
Території, що входять до переліку воно-болотних угідь міжнародного значення, носять назву «рамсарських угідь». Таких територій в долині Десни наразі нараховується дві, опис яких наведено нижче.
Угіддя №1 «Заплава Десни»
Угіддя розташоване в долині р. Десна, поблизу кордону України з Росією. Висота над рівнем моря: середня – 120 м, максимальна – 130 м. Площа: 4270 га.
Адміністративно ВБУ розміщене в межах Середино-Будського району Сумської області (біля сіл Нововасилівка, Очкине, Журавка, Боровичі) і Новгород-Сіверського району Чернігівської області (біля сіл Грем’яч, Камінь, Кремський Бугор, Пушкарі, Рогівка). Угіддя знаходиться за 45 км на захід від м. Середина-Буда (близько 8 тис. жителів) Сумської області та за 17 км на північ від м. Новгород-Сіверський (близько 15 тис. жителів) Чернігівської області. Водно-болотне угіддя обмежене з півночі державним кордоном, із заходу – правим корінним берегом Десни, зі сходу – боровою терасою Десни. На півдні межа ВБУ проходить між селами Рогівка та Лесконоги перпендикулярно до заплави. Угіддя представляє со¬бою широку заплаву р. Десна з численними старицями, заплавними озерами з розвинутoю прибережно-водною рослинністю, торфовими болотами і луками, невеличкими ділянками заплавних лісів. Це забезпечує належні умови для відтворення місцевої водно-болотяної орнітофауни, насамперед видів родин: Anatidae, Ardeidae і Rallidae, а також іхтіофауни, зокрема рідкісного виду з родини осетрових стерляді (Acipeser rutheus L.). Східна частина угіддя в межах Сумської області входить до складу Національного природного парку “Деснянсько-Старогутський”. Це одна з найбільш збережених ділянок долини р. Десни на території України.
Територія відповідає Рамсарським критеріям: 1, 2, З, 4, 7, 8.
Територія угіддя знаходиться у межах зони помірної водності. Завдяки великій кількості опадів (550-400 мм), значному модулю стоку (до 4,5 л/сек з 1 км2) і геоморфологічними особливостям району, тут добре виражена річкова мережа з численними старицями, озерами, болотами і лучними ділянками. В межах угіддя русло меандрує, має велику кількість проток, а місцями поділяється на рукави. Ширина русла – від 60 до 400 м з глибиною в меженний період 2,5-4 м. Заплава має ширину 3-4 км. В межах угіддя в Десну впадає низка приток: Судость, Знобівка, Ствига, Пятна, Рогозна. Лісистість басейну – близько 25%. Живлення річок мішане з переважанням снігового та весняного стоку. Більша частина стоку припадає на талі води, тому весною настає повінь. Амплітуда коливань рівнів води досягає 3-4 м. Ці повені сприяють обміну генетичним матеріалом, особливо для водної фауни, між заплавними водоймами.
Рослинний покрив угіддя представлений комплексом водно-болотяної та заплавної рослинності: водяної, прибережно-водяної, болотяної, чагарникової, лучної та частково лісової. Навколо озер переважають угруповання лепешняку великого (Glyceria mаxima) та куги озерної (Schoenoplectus lacustris), а уздовж русла та рукавів – сусака зонтичного (Butomus umbellatus) та стрілолиста стрілолистого (Sagittaria sagittifolia). У руслі Десни серед справжньої водяної рослинності виявлені угруповання рдесника пронизанолистого (Potamogeton perfoliatus), глечиків жовтих (Numphar lutea). Серед водяної рослинності головні формації представлені лататтям білим (Nymphaea аlbа) та глечиками жовтими (Numphar lutea); рослинність низинних евтрофних боліт представлена здебільшого формацією очерету (Phragmites australis), осоки омської (Carex omskiana), лепешняку плаваючого (Glyceria fluitans).
Серед заростей верб трапляються переліски з осики, дуба, ясена. Верхівки прируслових валів займають ценози куничника наземного (Calaтagrostis epigeios), мітлиці виноградникової (Agrostis vinealis), осоки ранньої (Сагех praecox). У центральній частині заплави комплекс рослинності складається з водойм (стариць, озер), міжгривних боліт, заростей верб, що їх оточують. Основним типом рослинності за площею є заплавні перезволожені луки, які знаходяться між головним руслом і старицями ріки та поряд з ними – справжні луки із домінуванням костриці червоної (Festuca rubrа ), мітлиці гігантської (Agrostis gigantea), китника лучного (Alopecurus pratensis), щучнику дернистого (Deschampsia caespitosa), осоки лисячої (Carex vulpina). На перезволожених екотопах формуються болотисті луки, на яких домінантами виступають бек¬манія звичайна (Beckmannia eruciformis), осока гостра (Carex acuta), лепешняк плаваючий. У рельєфі притерасної частини заплави наявні широкі рівні ділянки, ділянки з легкохвилястим рельєфом, широкі зниження і дуже глибокі западини. У зниженнях створюються умови для формування угруповань гідрофільних осок, а також вільшняків. Зі сходу водно-болотне угіддя оточене великими масивами соснових лісів.
Флора судинних рослин налічує 594 види, серед яких і 6 видів, занесених до Червоної книги України, зокрема водяний горіх плаваючий (Тгара natans), плавун щитолистий (Nymphoides peltata), сальвінія плаваюча (Salvinia natans), які є домінантами рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України. Серед інших видів слід назвати пальчатокорінники Фукса (Dactylorhiza fuchsii) та м’ясочервоний (D. Incarnata), вербу Старке (Salix starkeana). На території цього екологічного ядра відмічено 23 види з регіонального списку рідкісних видів Сумської та Чернігівської областей.
Список хребетних тварин налічує 261 вид, в тому числі 1 вид круглоротих, 33 – риб, 12 – земноводних, 7 – плазунів, 154 – птахів і 30 – ссавців. На території ВБУ представлено 13 видів хребетних, занесених до Червоної книги України, та 24 регіонально рідкісних види, що охороняються в Сумській обл. Біля води поширені ссавці: полівка водяна (Atvicola terrestris), ондатра (Ondatra zibethicus) та видра річкова (Lutra lutra) (глобально вразливий вид). На заплавних луках часто трапляється кріт європейський (Talpa еurораеа) та єнотовидний собака (Nyctereutes procyonoides).
Серед птахів звичайними є крижень (Anas platyrhynchos), чирянка велика (А. querquedula), деркач (Сrех сrех) (глобально вразливий вид, зареєстровано не менше 20 особин), чайка (Vanellus vanellus), коловодник звичайний (Tringa totanus), баранці звичайний (Gallinago gallinago) та великий (G. media) (глобально вразливий вид, 5-10 пар), очеретянка лучна (Acrocephalus schoenobaenus), синьошийка (Luscinia svecica) та інші види. У заростях очерету влаштовують гнізда кобилочка солов’їна (Locustella luscinioides), очеретянки ставкова (Acrocephalus scipaceus) та велика (А. arundinaceus). На берегових схилах роблять свої нори-гнізда ластівка берегова (Riparia riparia) та рибалочка (Alcedo attillis).
У межах угіддя трапляються рідкісні в Україні та в цілому в Європі види птахів: лелека чорний (Сісоnіа nigra), скопа (Pandion haliaetus), змієїд (Circaetus gallicus), орлан-білохвіст (Haliaeetus аlbiсilla), кулик-сорока (Haematopus ostralegus) (кілька пар і лише у посушливі роки), коловодник ставковий (Tringa stagnatilis) (5-10 пар).
У складі іхтіофауни Десни та заплавних водойм найпоширеніші щука звичайна (Esox luceus), плітка звичайна (Rutilus rutilus), пічкур звичайний (Соbіо gobio), верховодка (Alburus alburus) та окунь річковий (Perca fluviatilis), дещо рідше – лин озерний (Тіnса tinca), лящ звичайний (Abrmis brama), сом європейський (Silurus glanis), в’юн звичайний (Misgurus fossilis), миньок річковий (Lota lota), в’язь звичайний (Leuciscus idus) та інші. Біля с. Очкине на глибині понад 10 м у квітні-травні постійно нереститься рідкісний вид – стерлядь (Acipenser ruthenus), на ділянках з піщаним дном трапляється марена дніпровська (Barbus barbus), постійно реєструється мінога українська (Eudontomyzon mariae) – види, занесені до Червоної книги України.
Плазуни представлені черепахою болотяною (Emys оrbісulаrіs), вужем звичайним (Natrix natrix) та мідянкою (Сoronella austriaca), земноводні – тритоном гребінчастим (Triturus crista¬tus), жабами їстівною (Rana esculenta), озерною (R. Ridibunda) та ропухою зеленою (Bufo viridis).
ВБУ має важливе соціальне значення. На його території є великі площі лучних кормових угідь – база для молочного та м’ясного скотарства навколишніх сільськогосподарських підприємств та домашніх господарств селян. Сінокосіння є основним засобом підтримання на ВБУ лучної рослинності. Негативно впливає на неї надмірне випасання худоби, особливо у західній частині угіддя. Вагомим є також соціальне значення рибальства, яке забезпечує додаткові прибутки місцевому населенню, щоправда воно здійснюється переважно браконьєрськими методами. Промисловий вилов риби не проводиться. На території угіддя також організовано спортивне полювання і рекреація, є дитячий оздоровчий табір. Біля сіл Очкине та Боровичі знаходяться стоянки первісних людей, які мають велику культурну цінність. Матеріали зберігаються у Сумському краєзнавчому музеї. У с. Очкине знаходиться родове помешкання новгород-сіверської козачої родини Судієнків, руїни садиби.
Чинники (колишні, нинішні або потенційні), які негативно впливають на екологічний характер угіддя, включаючи зміни у природокористуванні або проекти розвитку: у минулому антропогенний вплив на ВБУ був істотно вищим. Проводилася осушувальна меліорація і споруджувалися ставки на притоках р. Десни, які впадають в неї в межах ВБУ, що призводило до забруднення і замулювання окремих водойм. Інтенсивнішими були сіно¬косіння та випасання худоби, обладнувалося 6-8 літніх таборів для великої рогатої худоби, що негативно позначалося на рослинному покриві і тваринах. У 1950-1960 рр. катастрофічних масштабів досягла водна ерозія схилів правого корінного берега. На сучасному етапі регламентуються полювання та, меншою мірою, рибальство, скоротилися об’єми заготівлі сіна, лише на окремих ділянках спостерігається надмірне випасання худоби (біля населених пунктів). Навколо угіддя спостерігаються рубки та посадки лісу, полювання, рибальство, рекреація, розорювання земель, сінокосіння, випас худоби. Частина території угіддя знаходиться у складі Національного природного парку “Деснянсько-Старогутський” (16215 га).
Угіддя №2 «Заплава Десни між м. Остер та с. Смолин»
Обгрунтовано до включення до рамсарських списків групою науковців НАН України у 2005 році. Угіддя розташоване в заплаві Десни Чернігівській області між м. Остер (8,4 тис. жителів) на півдні та селами Надинівка і Смолин на півночі. Довжина ВБУ становить 38,4 км. Висота над рівнем моря: мінімальна – 98 м, середня – 105 м, максимальна – 120 м. Ширина заплави – близько 6 км. Русло звивисте, є багато заток і стариць. Середня температура найхолоднішого місяця (січня) -6,4 0С, найтеплішого місяця (липня) – +19,3 0С. Середня річна кількість опадів становить 560 мм. Грунти переважно лучні та дернові. Площа: 23650 га. Угіддя переважно є заплавою р. Десни з окремими ділянками надзаплавної тераси. Переважає лучна рослинність.
Рамсарські критерії: 1, 2.
За фізико-географічним районуванням України (1968) ВБУ належить до зони мішаних лісів, області Чернігівського Полісся, Дніпровсько-Деснянського фізико-географічного району; за геоботанічним районуванням України (1977р.) до Європейської широколистянолісової області, Східноєвропейської провінції, Поліської підпровінції, Чернігівсько-Новгород-Сіверського геоботанічного округу дубово-соснових та соснових лісів, Остерського геоботанічного району соснових лісів зеленомохових та лишайникових, евтрофних осокових боліт і справжніх лук.
Великі площі ВБУ займають справжні луки, що характерно для заплави Десни. Тут представлені угруповання костриці лучної (Festuca pratensis), китника лучного (Alopecurus pratensis), мітлиці тонкої (Agrostis tenuis), тонконога лучного (Роа prateпsis). Меншими є площі лук з домінуванням осоки гострої (Carex acuta) та щучника дернистого (Deschatpsia caespitosa). Знижені ділянки рельєфу займають евтрофні болота, переважно осокові – з осоками омською (Carex omskiana) та зближеною (С. appropinquata). Водна та прибережно-водна рослинність є різноманітною. Смуги прибережно-водної рос¬линності утворені здебільшого угрупованнями лепешняку великого (Glyceria mаxima), стрілолисту стрілолистого (Sagittaria sagittifolia). Переважно у прирусловій частині заплави трапляються ліси з домінуванням тополь чорної (Populus nigra) та білої (Р. albа). Трапля¬ються розріджені діброви з лучними та лісовими видами. Надзаплавна тераса вкрита переважно сосновими лісами. На території ВБУ виявлено види рослин, занесені до Червоної книги України: зозулинці жилкуватий (Orchis nervulosa Sakalo) і болотний (О. palustris), пальчатокорінник м’ясочервоний (Dactylorhiza incarnata), сальвінія плаваюча (Salvinia natans). Із списку видів, що хороняються У Чернігівській області, виявлені півники сибірські (Iris sibirica), вужачка звичайна (Ophioglossum vulgatum L.), суниці мускусні (Fragaria тoschata Dusch.). Виявлено водні угруповання з домінуванням латаття білого (Nymphaea аlbа) та глечиків жовтих (Nuphar lutea), занеcені до Зеленої книги України.
Тут виявлено 149 видів хребетних тварин: ссавців – 25 видів, птахів – 81, плазунів – 4, земноводних – 10, риб – 29 видів. Основу складають представники коловодного і водно-болотного комплексів, що мешкають на численних озерах і старицях, по бере¬гах Десни та на прилеглих заплавних луках. З ссавців, занесених до Червоної книги України тут трапляється видра річкова (Lutra lutra), горностай (Mustela erminea) і, можливо, норка європейська (М. lutreola). З “червонокнижних” птахів досить звичайним по піщаних берегах русла Десни є кулик-сорока (Haematopus ostralegus), щільність якого на окремих придатних ділянках (околиці сіл Морівськ і Максим) доходить до 2-3 пар на 1 км маршруту. Такі ви¬ди, як лелека чорний (Сісоnіа nigra), підорлик великий (Aquila clanga), змієїд (Circaetus gallicus), орел-карлик (Hieraaetus pennatus), балабан (Falco cherrug), регулярно відвідують. Досить звичайним на вологих луках виявився представник Європейського червоного списку – деркач (Crex crex). Серед риб рідко трапляється “червонокнижна” стерлядь (Acipenser ruthenus), нерестовища якої знаходяться значно вище по течії в околицях м. Новгород-Сіверський.
Поточне землекористування (включаючи водокористування): ВБУ водопостачання, рибне господарство, мисливське господарство, рекреація (туризм), лісове господарство.
ВБУ є важливим для забезпечення чистоти води в Десні нижче за течією, де здійснюється водозабір для м. Києва.
