Коротченківські луки
Річка Десна – одна з найбільш збережених в природному стані великих річок України, що відносно майже не постраждала від меліорації та інших негативних проявів втручання людини в природне середовище. Завдяки цьому тут до сих пір можна знайти унікальні куточки з різноманітною флорою і фауною, рідкісними і «червонокнижними» видами. Це в першу чергу стосується пташиного населення долини Десни. Для багатьох птахів різноманітні придеснянські біотопи є не тільки домівкою, а і місцем зупинок під час виснажливих сезонних перельотів. Тут проходить відомий Дніпровсько-Деснянський» міграційний шлях, вздовж якого десятки тисяч водно-болотяних птахів кожної осені летять на зимівлю, а весною повертаються на місця гніздування. Не дарма тільки в долині Десни та їі приток за програмою Українського товариства охорони птахів вже зараз визначено п’ять ІВА територій (територій, важливих для збереження видового різноманіття та кількісного багатства птахів) України.
Найціннішою з таких територій є заплавний острів, розташований на територіі Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. на межі з Шосткінсь¬ким р-ном Сумської обл. Він знаходиться між селами Чулатів (Новгород-Сіверський р-н) та Коротченкове (Шосткінський р-н). Острів неправильної форми, дещо витягнутий з півночі на південь вздовж течії Десни, має довжину більше 4 км і ширину близько 3 км. Загальна площа складає близько 6,5 км2. Від правого та лівого берегів Десни острів відділяють широкі протоки.
В цілому, острів безлісий. Зарості чагарників також не займають значних площ. Безроздільно переважають луки та значні площі займає прибереж¬но-водна та водна рослинність. Північна частина острова (верхня за течією) підвищена і гриваста. Гриви тягнуться через весь острів на південь в східній його частині, тоді як західна частина знижена і має численні широкі стариці, пологі береги яких вкриті вологими високотравними луками. Східна частина острова має невелику кількість видовжених вузьких стариць та невеликих замкнутих знижень з крутими берегами.
Систематичне вивчення орнітофауни цього острова і його околиць проводить на протязі останніх 30 років орнітолог-любитель В. Т. Афанасьєв – член Українського товариства охорони птахів. В різні роки його та¬кож досліджували науковці-зоологи М. П. Книш, М. Л. Клєстов, Г. Г. Гаврись, Ю. В. Кузьменко, які опублікували біля десятка статей про рідкісне пташине населення цього унікального куточка.
За різноманіттям та багатством гніздових птахів ІВА територія «Чулатово-Коротченківські луки» не має аналогів у межах деснянської запла¬ви та є своєрідним еталоном для середньої течії Десни. З 55 видів птахів, що гніздяться на острові, три види є глобально вразливими на світовому рівні і занесені до Між¬народної Червоної книги МСОП (чернь білоока, деркач, баранець великий). Якщо чернь білоока оселяється тут дуже рідко і окремими парами, то щільність деркача є високою і складає біля 2-2,5 пари на 10 га. Ще досить звичайним видом заплавних лук є баранець великий. В межах острова існує кілька токів цього зникаючого кулика. На кожному з токів можуть перебувати до двох десятків самців, що зараз взагалі є дуже рідкісним явищем для всієї України.
Три види гніздових птахів IВА території занесені до Червоної книги України (чернь білоока, коловодник ставковий, кулик-сорока). Ще 7 «червонокнижних» видів трап¬ляються тут під час сезонних міграцій (скопа, орлан-білохвіст, луні степовий та поль¬овий, журавель сірий, лелека чорний, кулик-довгоніг). З регіонально рідкісних видів тут гніздяться пірникоза мала, чернь чубата, гуска сіра, нерозень, мартин сивий, мартин малий, крячок білощокий, брижач, грицик великий, вівсянка лучна тощо. До того ж, заплавний острів – єдине місце в Україні, де спорадично достовірно гніздиться червоношия пірникоза та свищ, тут проходить південна межа їх ареалів.
Справжню окрасу острова складають поселення-колонії мартинових, чисельність яких буває дуже високою в залежності від строків повені і рівня води в Десні. Колонія мартина звичайного, в якій нараховується біля 1500 гнізд, розташована в південній частині острова, а значно менші колоніі – від 40 до 200 гнізд в захід¬ній частині. В сприятливі роки загальна чисельність цього мартина сягає 3000 пар – найбільш колоніальний комплекс у всьому північно-східному регіоні України. По периферіі колоній мартина гніздяться 1-3 пари мартина сивого, а також малі мартини, річкові крячки, чорношиї пірникози, деякі качки та кулики. Поселення малого мартина, якого слід занести у Червону книгу України, є зараз одним з найбільших в країні. Воно може сягати більше 500 пар, хоча в посушливі роки оселяється не більше кількох десятків цих птахів. Чисельність річкового крячка складає біля 60 пар, білощокого крячка від 10 до 270 пар. Білокрилий крячок, невеликі колонії якого (20-40 гнізд) розташовані на більшості стариць, загальною чисельністю поступається лише звичайному мартину. З пірникоз переважає чорношия, яка утворює колонії від 30 до 100 пар. На старицях і заболочених ділянках оселяються також водяна курочка, лиска, погонич звичайний, пастушок та рідкісніший малий погонич.
Характерними представниками пернатого населення ІВА територіі є кулики, з яких найпоказовішими є чайка, коловодник звичайний, грицик великий, баранець звичайний, а баранець великий, брижач, коловодник ставковий, побережник пісочний та мородунка трапляються в невеликій кількості. На більшій частині острова оселяються качки: крижень, широконіска, шилохвіст, чирянка мала і велика, нерозень, попелюх та чернь чубата. Свищ та чернь білоока гніздяться дуже рідко. В 1974 р. відмічене навіть гніздування сірої гуски, яка взагалі не оселялася в заплаві Десни. Чаплі представлені бугаєм та численним бугайчиком; з хижих птахів 1-2 пари луня болотяного. З дрібних співочих птахів найбільш численними є лучна та велика очеретянки, жовта плиска, лучна трав’янка, очеретяна вівсянка та синьошийка. В невеликій кількості і не кожного року тут гніздиться лучна вівсянка, для якої ця територія є найпівденнішим пунктом гніздування в Україні.
За багаторічними підрахунками, в роки з оптимальними умовами гніздування Коротченківські луки заселяють: пірникози 100 пар; качки 150 пар; мартини і крячки 4500 пар; кулики 100 пар. Загалом, тільки водно-болотяних та коловодних птахів гніздиться на острові близько 5000 пар.
Досить різноманітною є іхтіофауна. В численних старицях та затоках острова є більшість видів риб, що трапляються в Десні. Їх загальна кількість становить близько 35-40 видів. З ссавців тут представлені мишоподібні гри¬зуни, полівка водяна, ондатра, бурозубки, ласка тощо, трапляються лисиця і єнотовидний собака. 3 плазунів переважає звичайний вуж та прудка ящірка; з земноводних кумка червоночеревна, гостроморда та озерна жаби; з регіонально рідкісних відмічена жаба трав’яна.
Цікавим є і рослинний світ Коротченківських лук. На острові поширені рослини, занесені до Червоної книги України. Це орхідеї – пальчатокорінники м’ясочервоний, травневий та Фукса. У південній частині трапляються «червонокнижні» сальвінія плаваюча та плавун щитолистий. 3 регіонально рідкісних видів відмічені латаття сніжно-біле та півники сибірські. Угруповання латаття сніжно-білого та глечиків жовтих, занесені також до Зеленої книги України.
В господарських цілях острів використовується місцевими мешканцями.
Тут проводиться сінокосіння, випасання великої рогатої худоби, коней та гусей. Поширене рибальство.
Враховуючи вищенаведене, експерти Товариства вважають, що в межах заплавного острова конче необхідно створити орнітологічний заказник загальнодержавного значення з відповідним режимом охорони.
З буклету Українського товариства охорони птахів.
