Обгрунтування: Історичні відомості. Чернігівська область
Новгород-Сіверський район
Новгород-Сіверський – одне із найстародавніших міст України (відомий з 1044 р., а заснований у 10 ст.), що має надзвичайно багату історію, оскільки з кінця 11 ст. був центром Новгород-Сіверського княжества Чернігівсько-Сіверської землі, що входила до складу Київської Русі. Перша літературна згадка про місто була зроблена відомим Київським князем Володимиром Мономахом на початку 11 ст. З цим містом із його кручами пов’язано написання поеми «Слово о полку Ігоревім», оскільки саме у Новгород-Сіверському князі Ігорі Святославичі йдеться у літературній пам’ятці. Свій похід на половців князь Ігор здійснив у 1185 році і одразу після цього невідомим автором Київської Русі була написана поема. Її перекладали з давньоруської Жуковський і Бальмонт, а Бородін написав за її мотивами оперу «Князь Ігор». У монастирі навіть створено музей цього лірико-епічного твору.
Тут варто також відвідати Спасо-Преображенський монастир (1791-96 р., проект Дж. Кваренгі), дерев’яну церкву Миколая (1764 р.) та Спаський собор (1721 р.).
На території Новгород-Сіверського району вздовж річки Десни розташовано ряд сіл із багатовіковою історією:
– с. Грем’яч вперше згадується у 1604 р., на думку деяких дослідників засноване у 13 ст. На території села виявлено 2 городища (6-3 ст. до н.е.) поселення епохи неоліту – бронзи (5-2 тис. до н.е.), а також ранньослов’янське (3-5 ст.), Київської Русі (9-13 ст.), стоянка епохи мезоліту (8-10 тис. до н.е.). На території села у 1747р. була побудована Церква Різдва Богородиці.
– с. Ковпинка вперше згадується у 1672 р. У селі у 1755р. була побудована дерев’яна Христоріздвяна церква, перебудована у 1888р.. На території села знаходяться кургани періоду Київської Русі (10-11 ст.). Ковпинський вихід ґрунтових вод є гідрологічною пам’яткою природи з 1972р. Унікальне природне явище – вихід ґрунтових високоякісних питних вод на площі 40 м2 знаходиться біля сіл Ковпинка та Пушкарі.
– с. Лісконоги засноване у першій половині 17 ст. У селі у 1748 р. була побудована дерев’яна Благовіщенська церква. На території села виявлено городище і два поселення 6-3 ст. до н. е.
– с. Мамекине вперше згадується у 1763р. Поблизу села виявлено 7 поселень (2 тис. до н.е., 3-13 ст.) і городище 10-13 ст., яке, можливо, є залишками села новгород-сіверських князів Мелтекова, що згадується в літописах під 1146р. У 1986р. тут було знайдено скарб монетних срібних гривен 12-13 ст., на початку 20 ст. – скарб з трьох срібних гривен середини 1 тис. н. е.
– с. Бирине засноване на початку 17 ст. На території села є залишки 13 поселень 10-1 тис. до н. е., 1 тис. н. е.
– с. Комань виникло у 2-й половині 12 століття; у селі у 1781 р. була побудована дерев’яна Миколаївська церква. Поблизу села була виявлена стоянка Ложок (40-10 тис. до н. е.), кургани періоду Київської Русі (11-13 ст.).
– с. Горбове вперше згадується у 1552р., на території села виявлено городище (6-3 ст. до н. е., 9-12 ст.) та поселення (9-12 ст.).
– с. Дігтярівка вперше згадується у 1673 р. Тут існує пам’ятка архітектури – Покровська церква (1710р.). Біля села знайдено стоянку та поселення епохи мезоліту (10-8 тис. до н. е.), ранньозалізного віку (1 тис. до н. е.), райнньословянські (3-8 ст.), городища ранньозалізного віку (6-3 ст. до н. е.).
– с. Кудлаївка засноване у першій половині 18 ст. Біля Кудлаївки в урочищі Заплави знайдені Кудлаївська стоянка (10-8 тис. до н. е.), городище (6 ст. до н. е.), поселення (3 –3 ст.). Кудлаївська стоянка належить до мезоліту, розташована на одній з найвищих піщаних дюн у заплаві Десни.
Коропський район
В с.Вишеньки знаходиться Успенська церква ХVIII ст. та палац російської імператриці Катерини-II (з1762 р.). Зі слів місцевих жителів, в давні часи від палацу через Десну на луки було перекинуто міст, дві чавунні колони якого збереглися до наших днів. Кажуть також, що на березі ріки стоїть половина палацу. Другу половину, яка належала Розумовському Кирилу Григоровичу – останньому гетьману України (з 1750 по 1764 рік), після сварки Катерини та Розумовського розібрали та перенесли в с. Райгородок, де у 1820р. з неї побудували Преображенську церкву. Палацу у с. Вишеньки необхідна термінова реставрація.
За кілька кілометрів вниз по Десні на правому березі з’являється так звана «Біла Круча» – висока (до 30 м) піщана круча, вкрита сосновим лісом. Тут любив відпочивати відомий кінорежисер Олександр Довженко. Кажуть, що цю кручу насипали монахи із чоловічого монастиря. Пісок вони вибрали із котловану для нового русла Десни. Таким чином монахи, змінивши русло, врятували свій монастир від підмивання. З часом старе русло Десни перетворилось у ланцюг озер «Стара Десна», а у радянські часи на Білій Кручі був посаджений сосновий ліс. Ці ж монахи вирили під Десною тунель, по якому могла проїхати кінська упряжка. На превеликий жаль, монастир був зруйнований військами Катерини-ІІ за відмову платити данину після знищення Запорізької Січі і приєднання України (тоді – Малоросії) до Російської імперії. Монахи підірвали входи у тунель і поховали себе заживо.
На території Коропського району вздовж річки Десни також розташовано ряд сіл із багатовіковою історією:
– с. Райгородок вперше згадується 1654 р. У селі збереглася пам’ятка архітектури першої половини ХІХ ст. – Преображенська церква. Виявлено городище часів Київської Русі.
– с. Оболоння вперше згадується у 1399р. У селі є пам’ятка архітектури – церква Різдва Богородиці (1801р.).
– с. Риботин і с. Вільне засновані у ХVІІІ ст.
– с. Сохачі відоме з другої половини 17 ст. У селі у 1804 році була побудована дерев’яна Покровська церква.
– с. Шабалинів засноване на початку ХVІІ ст. У селі у 1897 році була побудована дерев’яна Миколаївська церква. Біля села виявлено городище із знахідками бронзового (2 тис. до н.е.), ранньозалізного (5-6 ст. до н.е.) віків, ранньослов’янського часу (9-10 ст.), поселення неоліту і бронзи (4-2 тис. до н.е.), ранньозалізного віку (5-6 ст. до н.е.), ранньослов’янського часу (3-8 ст.), а також кургани ранньозалізного віку, періоду Київської Русі (10-11 ст.).
Сосницький район:
– с. Конятин засноване наприкінці ХVІІ ст. У селі у 1871 році була побудована дерев’яна Успенська церква. Поблизу села виявлено 2 поселення 1 тис. до н.е. і періоду Київської Русі (8-13 ст.)
– с. Змітів вперше згадується у 1552 р. Поблизу села є городище періоду Київської Русі.
– с. Спаське вперше згадується у 1552 р. У селі у 1720 році була побудована церква Різдва Богородиці.
– с. Загребелля виникло у першій половині ХVІІ ст. У селі у 1870 році була побудована церква Різдва Богородиці. Поблизу села виявлені поселення епохи неоліту (5-4 тис. до н. е.), 3 – епохи бронзи (2 тис. до н.е.), ранньослов’янського часу (8-9 ст.) та Київської Русі.
– с. Пекарів засноване у першій половині ХVІІ ст. Поблизу села виявлено ряд поселень 5-1 тис. до н.е. (епоха неоліту, бронзи). У селі у 1775 році була побудована Покровська дерев’яна церква.
– Сосниця вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1234р. Назва походить від соснових лісів місцевості. У центрі Сосниці в першій половині 17 ст. збудовано сосницьку фортецю. Поблизу Сосниці знаходяться городище і посад часів Київської Русі (9-13 ст.), могильник 7-8 ст., ряд поселень часів неоліту – раннього залізного віку (5-1 тис. до н. е.) та ранньослов’янські і давньоруські (7-13 ст.).
– с. Бутівка вперше згадується в 16 ст. Біля села виявлено поселення епохи неоліту (5-3 тис. до н. е.).
Борзнянський район:
– с. Головеньки засноване у першій половині ХVІІ ст. На території села є архітектурний пам’ятник початку ХІХ ст. – дерев’яна церква.
– Перша згадка села Нові Млини датується 1630 р. Поблизу села виявлено поселення доби неоліту, бронзи, скіфського періоду та давньоруське городище. Знайдено скарб арабських монет VІІІ ст. н. е. У селі є кам’яна церква початку ХVІІІ ст.
– с. Степанівка та Ховми засновані у першій половині ХVІІ ст.
– с. Ядути засноване ще в часи Київської Русі. У 1160 р. було спалене половцями. Біля села знаходиться давньоруське городище.
Менський район:
– Макошине виникло на початку XVII ст. там, де було стародавнє місто Хоробора, яке згадується вперше в літописі під 1153 р. На околицях та поблизу Макошиного виявлено поселення доби бронзи, курганний могильник і городище часів Київської Русі.
– с. Куковичі відоме з початку XVIII ст. Поблизу Куковичів виявлено давньоруський курганний могильник.
– с. Ліски засноване на початку XIX ст. Поблизу с. Лісок виявлено поселення доби бронзи, Юхнівської культури, два ранньослов’янські перших століть н.е. і періоду Київської Русі.
– Перша згадка про с. Ушня датується 1523 р.
– Вперше с. Блистова згадується в Іпатаївському літописі під 1151р. Поблизу Блистової курганний могильник і городище часів Київської Русі.
– с. Миколаївка відоме з середини ХVІІІ ст. Поблизу села виявлене поселення доби неоліту, городище та курганний могильник періоду Київської Русі.
– На околиці с. Локнисте досліджено городище періоду Київської Русі, на якому знайдено арабські монети IX – X ст.
Куликівський район:
– Перша згадка с. Кладьківка – 1608р.
– Перша згадка с. Салтикова Дівиця в історичних джерелах 1625р. На території села виявлено поселення доби бронзи та давньоруське городище.
– Перша писемна згадка с. Ковчин – 1667р. Поблизу с. Ковчина виявлено поселення доби неоліту, бронзи та давньоруське городище.
– Перша згадка в с. Горбове історичних джерелах – 1635р.
– Перша згадка про с. Виблі – 1635р. У Виблях є пам’ятка архітектури XVIII ст. – Троїцька церква.
Чернігівський районУ місті Чернігів знаходяться Спасо-Преображенський Собор (11 ст.), Борисоглібский Собор (12 ст.), усипальниця Чернігівських князів династії Святославичів, Коллегіум (18 ст.) – перший навчальний заклад на Лівобережній Україні, Курган «Чорна Могила» (10 ст., єдиний із відомих княжих курганів у Східній Європі), Елецький Успенський монастир (12 ст). Комплекс Троїцько-Іллінського монастиря, який включає:
– Антонієви печери (12-17 ст.) – один із найдавніших печерних монастирів у Східній Європі. Загальна протяжність підземних галерей, храмів і келій монахів – 320 м;
– Іллінську церкву (12 ст.) – головний храм печерного монастиря;
– Троїцький собор (17 ст.) – кафедральний собор Чернігівських владик, де на даний час знаходяться мощі св. Феодосія та преподобного Лаврентія.
На території Чернігівського району вздовж річки Десни також розташовано ряд сіл із багатовіковою історією:
– На території с. Анисів та поблизу нього виявлено поселення доби мезоліту, два – неоліту, два – бронзи, одне – періоду скіфів. Крім того, знайдено ранньослов’янське поселення перших століть н. е., два – VІІІ – ІХ ст., а також городище та курганний могильник часів Київської Русі.
– с. Іванівка – перша згадка датується 1635 р. Поблизу сіл Іванівки та Количівки виявлено поселення доби неоліту, п’ять – бронзи, два – скіфського періоду, ранньослов’янські поселення перших століть н. е. й VІІІ – ІХ, а також два городища, два поселення та курганний могильник часів Київської Русі.
– Перша писемна згадка про село Красне датується 1722р. Поблизу сіл Красного й Золотинки виявлено два поселення доби неоліту, два – бронзи та два – скіфських часів.
– с. Ладинка засноване в другій половині ХVІ ст. Поблизу села виявлено два поселення доби неоліту, п’ять бронзи, п’ять – скіфських часів, два – ранньослов’янські перших століть н.е. й VІІІ – ІХ ст. та поселення часів Київської Русі.
– с. Піски виникло на початку XVIII ст. Поблизу села виявлено поселення доби неоліту, бронзи та скіфсько-сарматських часів (V ст. до н.е.- III ст. н.е.).
– Перша писемна згадка про с. Серединка – 1670р.
– Перша писемна згадка с. Смолин – 1523р. Поблизу села виявлено слов’янські поселення перших століть н.е., городище, поселення, курганний могильник часів Київської Русі.
– Перша писемна згадка про с. Сладин належить до 1523р. Біля села виявлено залишки поселення доби бронзи, городище, поселення й кургани часів Київської Русі.
– Перша писемна згадка про с. Шестовиця – 1523р. Поблизу та на околицях с. Шестовиця виявлено два поселення доби бронзи, три – скіфських часів, ранньослов’янські поселення зарубинецької культури та VIII – ІХ ст. н.е., а також два городища, чотири поселення та курганний могильник часів Київської Русі. На городищі в урочищі Коровелі, що було феодальним замком, досліджено залишки дерев’яних жител, а на могильнику – поховання дружинників.
Козелецький район
Остер – стародавнє місто на Десні, відоме з 1098 р. як фортеця «Городець на Вострі» Переяславського князівства, створена великим князем Володимиром Мономахом для захисту Київської Русі від половців. Окрім земляних валів тут збереглася Юр’єва божниця, на стінах якої збереглись стародавні фрески. Це лиш фрагмент східної частини Михайлівської церкви, що була побудована у ХII столітті за наказом Юрія Долгорукого.
Князь Всеволод помер у 1140 р. Ще за його життя у 1136 р. м. Остер і придеснянські землі перейшли у володіння сина Володимира Мономаха Юрія Долгорукого. У 1139 р. ці землі перейшли у володіння князя Всеволода Ольговича Чернігівського. Між двома князівствами (Київським та Чернігівським) йшла міжусобна війна за ці землі, і вони часто переходили від одного князя іншому.
На території м. Остер та його околиць виявлено поселення доби неоліту, трипільської культури, доби бронзи й скіфського періоду. Знайдено скарб римських монет ІІ ст. н.е. Виявлено також слов’янські поселення перших століть н. е., городище VІІІ – Х ст., курганний могильник, поселення періоду Київської Русі.
На території Козелецького району вздовж річки Десни також розташовано ряд сіл із багатовіковою історією:
– с. Вовчок відоме з 1746 р. На околицях села виявлено поселення доби неоліту, бронзи, скіфського періоду та ранньослов’янське – перших століть н. е., а також городище та поселення часів Київської Русі.
– Перша згадка с. Євминка – 1689 р. Поблизу сіл Євминка, Беремицьке та Поліське виявлено три поселення доби неоліту, два – доби бронзи, два – скіфського періоду. Біля Євминки на поселенні трипільської культури досліджено залишки жител з глинобитними печами.
– Перша згадка с. Короп’є – 1854 р. На околицях села виявлено поселення доби неоліту, бронзи, скіфського періоду, слов’янське VІІІ – ІХ ст., городище і поселення часів Київської Русі.
– с. Карпилівка відоме з 1746 р. На околицях та поблизу сіл Карпилівка, Виповзів і Лутава виявлено поселення доби неоліту, два – трипільської культури, одне – доби бронзи, а також три городища і три поселення часів Київської Русі – Лутавське городище є залишком давньоруського міста Лутави, яке згадується в літописі під 1155, 1159 та 1175 роками.
– с. Крехаїв відоме з 1712 р. Біля села виявлено поселення доби неоліту, бронзи, скіфського періоду, городище й Курганний могильник часів Київської Русі.
– с. Олбин відоме з 1746 р.
– с. Максим відоме з початку ХVІІІ ст. Поблизу сіл Лебедівки та Соколівки виявлено два поселення доби бронзи, одне – VІІІ-ІІІ ст. до н.е., курганний могильник та поселення періоду Київської Русі.
– Поблизу села Морівськ (старі назви – Моривейськ, Моровійськ) виявлено поселення доби бронзи, скіфського періоду, ранньослов’янські – перших століть н.е. та сіверянське VІІІ-ІХ ст., а також курганний могильник, поселення та городище часів Київської Русі. Городище є залишком давньоруського міста Моровійська, згаданого в літописі під 1139 і 1152 роками.
– с. Надинівка виникло в середині ХV ст. поблизу села виявлено одне поселення доби бронзи та три – VІІІ-ІІІ ст. до нашої ери.
