Новгород-Сіверський
В сер. ХІІ ст. від Чернігівської землі відділяється Новгород-Сіверське князівство зі столицею в Новгород-Сіверському.
Новгород-Сіверський займав територію більше ніж 30 га і за площею відноситься, таким чином, до міст другої категорії з площею 10-50 га. Місто стоїть на високому правому березі Десни.
Засноване ще в кін. Х ст. на місці кількох поселень роменської культури, ймовірно, як укріплений форпост на кордоні “Руської землі” у вузькому значенні цього слова.
Столицею князівства Новгород-Сіверський став в кін. ХІ ст.
На Замку (дитинець давнього міста) були досліджені житла, господарські будівлі, оборонні споруди.
Городок (посадська частина) і інші території міста мають синхронні за часом матеріали, що свідчить про високу кількість населення вже від часу заснування міста.
Виділення окремого князівства дало новий потужний імпульс існуванню його столиці.
У ХІІ-ХІІІ ст. Новгород-Сіверський мав складну структуру.
Ядром міста був дитинець площею близько 2 га, споруджений на високому останці ріки з крутими схилами. В кін. ХІ-поч. ХІІ ст. старі дерев’яно-земляні оборонні конструкції перебудовуються, внаслідок чого їхня міць збільшкється в два рази. На Замок вів лише один в’їзд. Серед інших об’єктів тут виявлено льох-медушу ХІІ ст., в якому зберігалося близько 100 амфор з вином і медом, а також різні продукти.
Дитинець з трьох боків був оточений посадом, площа якого сягала близько 30 га. До цієї частини міста вело троє воріт: Чернігівські, Курські і Водяні. На посаді зосереджувалось основне ремісниче виробництво, про що свідчить різноманітний матеріал будівель.
За стінами града містились неукріплені селища.
У 2 км. від міста, вниз за течією ріки, був споруджений Спасо-Преображенський монастир. Досліджені центральний собор, а також будівля, аналогічна йому за конструктивними особливостями, подібної якій на території Русі досі не виявлено. Можливо, це були заміські князівські хороми. Для побудови обох вказаних споруд використовувалась однакова цегла-плінфа. Під час пожежі, що сталася, ймовірно,за часів монголо-татарського нашестя, всеердині собору загинули люди – жінки і діти.
