Загрози та екологічні проблеми Подесіння.
Говорячи про заповідання такої значної за площею території, як проектований НПП «Подесіння», не можна не згадати і про загрози, що дають про себе знати в його межах. Адже створення надання Подесінню статусу національного природного парку, має на меті, крім іншого і убезпечення деснянської заплави від існуючих загроз.
Найбільш явною, хоча і не найстрашнішою загрозою, яку легко ідентифікувати на місцевості, для заплави Десни є її забудова. Останніми роками, в прилеглих до м.Києва ділянках деснянської заплави зросла частка дачних масивів та іншої рекреаційної забудови, що не входить до складу існуючих населених пунктів. Серед нереалізованих пропозиій – навіть нове місто, яке пропонувалось розмістити в заплаві р.Десна у Броварському районі Київщини групою архітекторів. Також біля с.Соболівка Броварського району виявлене і найбільше в Україні самозахоплення території заплави річки (17 га), де у 2007 році без будь-яких погоджень розпочате самовільне будівництво котеджного містечка. В умовах земельного та будівельного буму, який переживають в наш час околиці української столиці, важко не визнати, що ця проблема дійсно дотична і до Подесіння. Втім, на відміну від дніпровської заплави, скажімо, у зоні Конча-Заспи, деснянській заплаві не загрожує така масова забудова адже до цієї терторії відсутні потужні під’їздні шляхи та зберігається паводковий режим. Також, варто наголосити, що ця проблема, попри її надзвичайну небезпечність і актуальність, має місце лише в зоні, безпосередньо наближеній до м.Києва, що є винятковою специфікою регіону.
До 1940 р. Десна незначною мірою отримувала техногенні загрузки, була однією з найчистіших річок України. Тепер же в басейні Десни відбулись значні зміни в результаті інтенсивної і недостатньо контрольованої господарської діяльності. Це і корінні зміни в природних ландшафтах приток Десни, скорочення їх водності. Нові масштабні підприємства, значне збільшення кількості малих підприємств з неефективно працюючими очисними спорудами, а також великі тваринницькі комплекси, зумовили різку зміну фізико-хімічних і біологічних властивостей мінерального складу і газового режиму водного середовища як малих річок в басейні, так і самої Десни. В результаті понизилась водовіддача і продуктивність Десни, що зумовило серйозні негативні економічно-екологічні наслідки. Тож основними джерелами забруднення річок басейну Десни є недостатньо очищені промислові, комунально-побутові і неочищені стічні води, сільськогосподарський поверхневий стік і стік з території населених пунктів, стік дренажних вод і меліоративних систем, розміщених вздовж малих річок – приток Десни.
У м. Біла Берьозка (Росія), що знаходиться біля меж угіддя, діє великий деревообробний комбінат, стічні во¬ди якого забруднюють Десну.
Великих збитків захисним функціям заплавних луків для малих річок басейну завдає екологічно необгрунтоване їх розорювання. Розораність заплави сягає 20-25%. Продукти змиву та ерозії поступають до річок, замулюють їх. Відбувається деградація лучнової рослинності. Більш того, в цьому регіоні не виконуються належним чином на водозбірній площі агролісомеліоративні заходи по боротьбі з ерозією грунтів. Замулення малих річок і водойм, як наслідок інтенсивних ерозійних процесів на площі водозбору, привело до зниження дренувальної здатності гідрографічної мережі, що сприяє збільшенню площі підтоплених земель.В заплаві розімщені численні населені пункти. По цій причині освоєна частина заплави не пропонується нами до включення у НПП «Подесіння».
