Обгрунтування: ВИСНОВКИ
Ретельні еколого-економічні розрахунки свідчать, що нормальне функціонування та самовідновлення біосфери можливе лише за умови наявності в будь-якому регіоні не менше 10-15% площі, зайнятої природно-заповідними територіями.
Серед показників сталого розвитку будь-якої держави щодо природно-заповідної мережі можуть бути виділені такі:
• загальна площа природно-заповідних територій в абсолютній та відносній кількості (“процент заповідності”), що складає екологічний каркас держави;
• якісний (категорійний) склад природно-заповідних територій;
• наявність планів перспективного розвитку заповідної мережі держави;
• наявність мережі міждержавних природно-заповідних територій, що з’єднують між собою заповідні мережі різних країн, створюють основу для спільних досліджень.
Територія долини р.Десна в межах України вже зараз містить в своїх межах НПП «Деснянсько-Старогутський» (Сумська обл.), НПП «Мезинський» (Чернігівська обл) та РЛП «Міжрічинський» (Чернігівська обл.; цей РЛП незабаром також має отримати статус національного природного парку). Таким чином, невелика частина долини р.Десна вже має статус НПП і не потребує заповідання. Проте решта її території повинна отримати такий статус у складі НПП «Подесіння». Це викликано низкою чинників:
1) територія має таку ж природну цінність і стан, як і ті ділянки, що увійшли в існуючі НПП та РЛП;
2) збереження долини річки можливо лише в комплексі, а не на окремих, відокремлених у просторі фрагментах;
3) вся долина р.Десна є стратегічним екологічним коридором, який також може бути збережений лише в комплексі;
4) територія, що не входить до складу існуючих НПП та РЛП у заплаві Десни, налічує велику кількість природно-заповідних об’єктів місцевого значення, що не мають адміністрацій, через що важко організувати дотримання їх заповідного режиму.
Створення НПП «Подесіння дасть змогу:
• Гарантувати перспективу збереження р. Десни, як одного із джерел питної води високої якості, завдяки збереженню екологічної рівноваги в басейні річки;
• Зберегти флору та фауну бассейну, як цінний генофонд, особливо іхтіофауну; покращити умови природньої репродукції риб, відновити популяції рідкісних воднопушних тварин – бобра, видри, вихухолі та ін.;
• Зберегти стале функціонування Деснянського екологічного коридору, як стратегічного міграційного шляху багатьох навколоводних та водоплавних птахів Європи;
• Відновити і покращити порушені луки корінних заплав, що сприятиме водоохороні і розширенню їх захисної ролі, а також відновленню порушеної природньої кормової бази фауни;
• Відновити дренуючу здатність гідрографічної мережі і зменшити площі підтоплених земель населених пунктів;
• Підвищити роль процесів самоочищення води Десни, а тим самим підвищити якість води в ній, що знизить витрати на водопідготовку на Деснянському водозаборі для м. Києва та інших міст, водозабезпечення яких здійснюється з р. Десна;
• Покращити рекреаційні характеристики долини річки та стимулювати розвиток екологічно-дружнього туризму в регіоні, стимулювати формування туристичної складової в економіці та інфраструктурі регіону;
• Створити біостаціонари для студентів-біологів вищих навчальних закладів Києва, Чернігова, Сум та інших міст для грунтовного вивчення території НПП «Подесіння» фахівцями з різних груп флори та фауни;
• Стимулювати транскордонне співробітницьво в межах басейну р.Десна (в рамках міжнародних угод, національного законодавства та ініціатив).
