Обгрунтування: III. ІСНУЮЧІ ТА ПРОЕКТОВАНІ ТЕРИТОРІЇ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ У ЗАПЛАВІ ДЕСНИ. Київська область
Київська область
На території Київської області у с. Пірново Вишгородського району у 1987р. створений орнітологічний заказник місцевого значення “Пірнівський” на площі 5,0 га з метою охорони поселення сірої чаплі. Наразі це єдиний природно-заповідний об’єкт в частині заплави р.Десна у Київській області. Також, прилеглими до заплави є заказники «Журавлиний» та «Дніпровсько-Деснянський».
Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Дніпровсько-Деснянський”
Створений у 1980р. на площі 1400 га у межиріччі Десни і Дніпра у Вишгородському районі біля сіл Пірново, Вища Дубечня, Нижня Дубечня, Жукин, Боденьки.
Заказник являє собою типовий для південного Полісся Київської області лісо-лугово-болотний масив, який служить джерелом поповнення рік води Десни і Дніпра. Він складається з частини болота Видринського, Острогановського та Дубечанського. Видринське болото в своїх південно-східних ділянках збереглося у природному стані. Воно являється типовим низинним болотом, значна частина якого покрита вільховим та вербово-вільховим лісостаном. Дубечанське болото розташоване в низині другої тераси на правому березі р. Десни. Загалом на всій території болотного масиву переважають осоково-гіпнові, осоково-очеретяні та очеретяні асоціації.
В прибережній смузі болота з деревно-чагарникових порід ростуть вільха (Alnus glutinosa), береза (Betula pendula Roth.), різні види верби (Salix L.), сосна (Pinus sylvestris L.), жостір проносний (Rhamnus cathartica L.), ожина (Rubus caesius), калина (Viburnum opulus), малина (Rubus ideaus L.). Із грунктопокривних рослин – чорниця (Vaccinium myrtillus L. ), брусниця (Rhodococcum vitis-idaea), буяхи (Vaccinium uliginosum), журавлина болотна (Oxycoccus palustris Pers.), мучниця звичайна (Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng.).
Цей масив є сприятливим середовищем для життя і розмноження бобрів, ондатр, водоплавних та навколоводних птахів та цінних лісових звірів – кабанів, козуль, лосів.
На території заказника зростає рослина, занесена у Червону книгу України –зозулинець розмальований (Orchis picta Loisel.). Також тут зростають тофільдія чашечкова (Toefieldia calyculata (L.) Wehlenb), осока дводомна (Carex dioica L.), осока ситничковидна (C. juncella (Fries) Th. Fries), осока багнова (С. limosa L.), та мох меезія болотна (Meesia uliginosa Hedw.).
Серед тваринного світу заказника зустрічаються бобер (Castor fiber), видра річкова (Lutra lutra), білка (Sciurus vulgaris), ондатра (Ondatra zibethicus), тетерук (Lyrurus tetrix), жовна чорна (Dryocopus martius), сіра чапля (Ardea cinerea), журавель сірий (Grus grus), пугач (Bubo bubo), сова вухата (Asio otus), мартин звичайний (Larus ridibundus), сіра куріпка сіра (Perdix perdix), шуліка рудий (Milvus milvus), фазан (Phasianus colchicus), підорлик великий (Aquila clanga), крячок чорний (Chlidonias niger), деркач (Crex crex).
Орнітологічний заказник загальнодержавного значення “Журавлиний”Створений у 1994 році на площі 399,7 га у Вишгородському районі біля с. Сувид. Розташований поряд із “Дніпровсько-Деснянським” заказником.
Заказник являє собою болотний масив «Видра» і ділянки навколишнього лісу.
Основним завданням заказника є збереження цінного орнітокомплексу болотного масиву “Видра” на Лівобережному Поліссі. Видра – типове Поліське низинне болото, вкрите заростями очерету, верби, купинами осоки. У багатьох місцях розріджено росте береза та вільха, є острівці заболочених вільшаників, оточені болотом.
Болото практично повністю оточене смугою вільхового лісу, майже скрізь заболоченого. У кленово-грабово-дубовому лісі зростає значна кількість дубів 100-150-річного віку, з участю ясена (Fraxinus exselsior L.), липи серцелистої (Tilia cordata), берези повислої (Betula pendula), вільхи (Alnus glutinosa). Підлісок представлений ліщиною (Corylus avellana) та черемхою (Padus avium). Серед весняних ефемероїдів домінує анемона жовтецева (Anemonoides ranunculoides (L.) Holub.); зростають також конвалія (Convallaria majalis), купина пахуча (Polygonatum odoratum (Mill.) Druce), вороняче око (Paris quadrifolia) ведмежа цибуля (черемша) (Allium ursinum L.).
На території заказника виявлено 75 видів птахів, у тому числі підорлик великий (Aquila clanga), чорний шуліка (Milvus migrans), лунь очеретяний (Circus aeruginosus), яструб великий (Accipiter gentilis), тетерук (Lyrurus tetrix), погонич звичайний (Porzana porzana), канюк звичайний (Buteo buteo), мородунка (Xenus cinereus), болотяна сова (Asio flammeus), жовна чорна (Dryocopus martius), рябогруда кропив’янка (Sylvia nisoria), мухоловка-білошийка (Ficedula albicollis), жулан (Lanius collurio), кобилочка солов’їна (Locustella luscinioides), вівсянка (Emberiza citrinella), соловейко західний (Luscinia megarhynchos), та занесені до Червоної книги України – сірий журавель (Grus grus), чорний лелека (Сiconia nigra) та змієїд (Circaetus gallicus).
Болото є місцем мешкання бобрів. На болоті на навколо нього мешкають копитні звірі – кабани, козулі, олені, лосі. Також зустрічаються вовк, заєць-русак, лісова куниця, лисиця. З плазунів відмічені болотяна черепаха, вуж звичайний, гадюка, ящірка живородна.
Всі ці території, з огляду на їхнє безпосереднє розташування поряд із заплавою Десни, розглядаються нами як перспективні до включення у склад НПП «Подесіння».
Ландшафтний заказник місцевого значення “Острів Любичів”
У області триває процес створення ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Любичів» загальною площею близько 3500 га. Територія проектованого заказника являє собою південну частину великого Деснянського острову Любичів та прилеглої заплави в межах Вишгородського та Броварського районів Київської області. Об’єкт знаходиться між селами Літочки, Літки, Рожни, Нижня Дубечня, Пірново, Воропаїв та Жукин. Зі сходу його територію обмежено рукавом Десни-Любич, із заходу – головним річищем Десни. З півдня його обмежує точка злиття обох водотоків, а північна межа проходить по кордону Козелецького району Чернігівської області.
Рельєф острова плоский, слабко хвилястий, з окремими невеликими підвищеннями до 3 метрів та місцевим заболочуванням. Ландшафт заплавний, лучно-болотяний. Рослинність вказаної території представлено такими основними групами: справжніми луками, піщаними луками, болотистими луками та болотами, ділянками заплавного лісу, прибережно-водною та водною рослинністю.
Найбільшу площу на території об`єкту займають справжні та болотисті луки. Справжні луки сформувалися на нижчих вологіших супіщаних, а подекуди з шаром намулу ґрунтах. В них переважають угруповання костриці лучної (Festuca pratensis), тонконогу лучного (Poa pratensis) та пирію повзучого (Elytrigia repens (L.) Nevski). На бідніших ґрунтах поширені угруповання китнику (Alopecurus pratensis) та тимофіївки лучних (Phleum pratense L.). Флористичне ядро таких лук найбагатше. Тут зустрічаються типові лучні види: волошка лучна (Centaurea jacea L.), суховершки звичайні (Prunella vulgaris L.), коронарія зозуляча (Coronaria flos-cuculi (L.) A. Br.), цибуля гранчаста (Allium angulosum L.), конюшина гірська (Trifolium montanum L.) та ін. В травостої також присутні такі малочисельні види, як суниці зелені (Fragaria viridis Duch.), фіалка висока (Viola elatior Fries). У комплексі зі справжніми луками на острові Любичевому по знижених зволожених ділянках прилеглих до великої кількості внутрішніх водойм острова сформувалися болотисті луки. Вони представлені угрупованнями осоки гострої (Саrех acuta), рідше лепешняку великого (Glyceria mаxima). Флористичне ядро в них утворюють такі гідрофільні види, як гадючник оголений (Filipendula ulmaria (L.) Maxim), щавель кінський (Rumex confertus Willd.), хвощ річковий (Eguisetum fluviatile L.), плакун верболистий (Lythrum salicaria L.), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris L.) та ін. З регіонально-рідкісних видів тут зустрічаються півники сибірські (Iris sibirica L.). Півники сибірські представлено великою повночленною популяцією. На вологіших ділянках зростають також малопоширені види: валеріана дводомна (Valeriana dioica L.) та мітлиця велетенська (Agrostis gigantea). На невеличких ефемерних водоймах в зниженнях зростають різні види ситнягу (Eleocharis R. BR.).
Піщані луки займають найвищі елементи рельєфу. Вони сформовані в основному з костриці Беккера (Festuca beckeri (Hack.) Trautv.), куничника наземного (Calamagrostis epigeios) та келерії сизої (Koeleria glauca). Флористичне ядро формують щавель горобиний (Rumex acetosella L.), миколайчики плоскі (Eryngium planum L.), гвоздика Борбаша (Dianthus borbasii Vandas), енотера дворічна (Oenotera biennis L.), полин дніпровський (Arthemisia dniproica Klok.) та Маршала (A. marschalliana Spreng.), очитки звичайний (Sedum ruprechtii (Jalas) Omelcz.) та їдкий (S. acre L.). В складі таких угруповань зустрічаються козельці українські (Tragopogon ucrainicus Artemsz.), занесені до Європейського Червоного списку, а також такі малопоширені рослини, як очиток шестирядний (Sedum sexangulare L.). Останній знаходиться тут на східній межі свого ареалу.
Вздовж протоки Любич та головного річища Десни розташовані ділянки заплавного лісу. Їх сформовано головним чином з старих екземплярів тополі чорної (Populus nigra L.), верб білої (Salix alba L.) та попеляста (S. cinerea L.). Значною є також участь клену ясенолистого (Acer negundo L.) та аморфи кущової (Amorpha fruticoza L.). В таких деревостанах зустрічаються більш рідкісні верби: вушката (Salix aurita L.) та ламка (S. gragilis L.). Деснянські береги також часто зарослі шелюгою (S. alba L.). Навесні ці ліси затоплюються, що веде до відкладання тут мулу та водоростевих матів. В трав’янистому ярусі таких лісів зустрічаються кропива дводомна (Urtica dioica), суниці лісові (Fragaria vesca), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis L.), самосил часниковий (Teucrium scordium L.) та конвалія травнева (Convallaria majalis). В відкритих ландшафтах острова збереглося багато великих поодиноких екземплярів верби білої (S. alba), які мають значний вік і мають бути збережені.
Суто болотяна рослинність представлена такими видами, як півники болотяні (Iris pseudacorus L.), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris), плакун верболистий (Lythrum salicaria). Добре розвиненою є прибережна водна рослинність, флористичне ядро якої утворюють рогіз вузьколистий (Typha angustifolia), очерет звичайний (Phragmites australis), куга озерна (Schoenoplectus lacustris), стріло¬лист стрілолистий (Sagittaria sagittifolia), сусак зонтичний (Butomus umbellatus), частуха ланцетна (Alisma lanceolatum With.).
Акваторію численних водойм острова та прилеглих водотоків займає водна рослинність. Основу водних угруповань формують рдесники пронизанолистий (Potamogeton perfoliatu), гребінчастий (P. pectinatus L.), блискучий (Potamogeton lucens) та плаваючий (P. natans L.), елодея канадська (Elodea canadensis Michx.), ряски мала (Lemna minor L.) та трироздільна (L. trisulka L.), а також спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhyza (L.) Schleid.). Особливої цінності зазначеним водоймам надає присутність тут рідкісних угруповань водних рослин, занесених до Зеленої книги України. Тут відмічено угруповання глечиків жовтих (Nuphar lutea), латаття білого (Nymphaea alba) та сніжно-білого (N. candida), а також сальвінії плаваючої (Salvinia natans). У водоймах острова знайдено також надзвичайно цікаву комахоїдну рослину – пухирник звичайний (Utricularia vulgaris L.). Враховуючи це, водні угруповання потребують дбайливої охорони.
Відповідно до різноманіття типів рослинності, дуже багатим є і тваринний світ вказаної території. Вона є середовищем існування комах, занесених до Червоної книги України: дозорця-імператора (Anax imperator), кордулегастера кільчастого (Cordulegaster annulatus), стрічкарки блакитної (Catocala frxini), джмеля яскравого (Bombus panorum), махаона (Papilio mahaon), поліксени (Zerynthia polixena), подалірія (Iphiclides podalirius), вусача мускусного (Aromia moschata) та ін.
Прилеглі водотоки та внутрішні водойми острова населяють такі види риб: щипавка (Cobitis taenia), чеський йорж, синець (Abramis ballerus), чехоня (Pelecus cultratus), білизна (Аspius aspius), сом (Silurus glanis L.), що охороняються згідно положень Бернської конвенції. На відрізку Десни та її рукава Любич все ще зустрічається єдина в Україні суто прісноводна осетрова риба – стерлядь (Асіреnser ruthenus). Вона охороняється міжнародною та українською Червоними книгами, Бернською та Вашингтонською конвенціями.
Територію об’єкту населяє 10 видів амфібій. З них деревна жаба, тритон гребінчастий та джерелянка охороняються міжнародною Червоною книгою, а часничниця, зелена ропуха та гостроморда жаба – Бернською конвенцією. З поширених на острові плазунів прудка ящірка (Lacerta agilis) та болотяна черепаха (Emys orbicularis) охороняються Бернською конвенцією, а рідкісна неотруйна змія мідянка (Coronella austriaca) – Червоною книгою України.
Найбільш численною групою тварин на вказаній території є птахи, значна кількість видів яких є рідкісними або зникаючими. Окрім розмаїття горобиних, тут на гніздуванні відмічені сиворакша (Coracias garrulus), підсоколик великий (Falco subbuteo), боривітер звичайний (Falco tinnunculus), шуліка чорний (Milvus migrans), а також сови вухата (Asio otus) та сіра (Strix aluco). Взимку можна зустріти також сову болотяну (Asio flammeus). На думку орнітологів саме ця територія становить виключне значення для збереження і відтворення цінного мисливського птаха – куріпки сірої (Perdix perdix). Багатство дрібних птахів приваблює на полювання великих хижаків: великого (Accipiter gentilis) та малого (Accipiter nisus) яструбів, канюка звичайного (Buteo buteo) та зимняка (Buteo lagopus). Усі вищеперелічені птахи охороняються Бернською конвенцією. Високу цікавість становить факт гніздування тут найбільшого в Україні орла – орлана білохвоста (Haliaeetus albicilla), якого занесено до Європейського Червоного списку, Червоної книги України та Червоної книги МСОП (IUCN). Гнізда цього птаха розташовуються на великих старих тополях.
Під час осіннього прольоту на острові зупиняються “червонокнижні” чорний лелека (Сiconia nagra), скопа (Pandion haliaetus), чепура біла (Egretta alba), численні качки: чубата чернь (Aythya fuligula) та «червонокнижний» гоголь (Somateria mollissima). Весь рік тут тримається популяція червонокнижного кулика-сороки. Зустрічаються також чорношия (Gavia arctica), та значно рідше, червоновола (Gavia stellata) гагари, мартин сивий (Larus canus), звичайний (Larus ridibundus), крех середній (Mergus serrator) та крех малий (Mergus albellus), що інколи залишаються тут зимувати.
Старі дуплисті дерева дають прихисток декільком видам кажанів. Серед них вечірниця мала (Nyctalus leisleri), вухань звичайний (Plecotus auritus) та нічниця водяна (Myotis daubentonii), що охороняються Бернською конвенцією, а також нічниця ставкова (Myotis dasicneme), занесена до Європейського Червоного списку та Червоної книги України. Тут також все ще зустрічаються горностай (Mustela erminea), занесений до Червоної книги України, видра річкова (Lutra lutra), що, крім Червоної книги, занесена до Європейського Червоного списку та Бернської конвенції. Поширені на теренах острова бобер (Castor fiber), кам’яна куниця (Martes foina) та тхір чорний (Mustela putorius), охороняються Бернською конвенцією.
Ландшафтний заказник місцевого значення “Чернинський”
Територія проектованого заказника “Чернинський” площею 3134,3 га примикає до існуючого заказника “Дніпровсько-Деснянський” і являє собою лісовий масив в міжріччі Дніпра та Десни у адміністративних межах Сувидської сільської ради Вишгородського району. Землекористувачем даної території є ДП “Вищедубечанське лісове господарство”.
За геоботанічним районуванням України ця територія належить Поліській підпровінцїі лісової зони України, її Чернігівсько-Новгород-Сіверського округу і входить до Остерського геоботанічного району.
Флора масиву є досить багатою та різноманітною, що обумовлене різноманітністю екотопів. Основними типами рослинності проектованого заказника є болотяна та лісова. Суто болотяна флора представлена такими видами, як півники болотяні (Iris pseudacorus), вербозілля звичайне (Lysimachia vulgaris ), плакун верболистий (Lythrum salicaria). По вологих затоплюваних ділянках зростають самосил часниковий (Teucrium scordium) та сідач конопляний (Eupatorium cannabinum L.).
Основну частину площі проектованого заказника складають комплекси заплавного лісу. В його деревостанах зустрічається також рідкісна верба розмаринолиста (Salix rosmarinifolia L.). В трав’янистому ярусі таких лісів зустрічаються суниці лісові (Fragaria vesca), дзвоники персиколисті (Campanula persicifolia L.), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis) та конвалія травнева (Convallaria majalis). Лісова рослинність характеризується поєднанням соснових, мішаних та справжніх листяних лісів. Останні, що сформовані дубом, грабом, липою та кленом гостролистим, мають особливу цінність, як і зростаюча в трав’яному ярусі цих лісів неморальна рослинність, в складі якої виявлено рослини, занесені до Червоної книги України: ведмежу цибулю (Allium ursinum L.) та орхідею – коручку чемерникову (Epipactis heleborine (L.) Crantz).
Відповідно до різних типів рослинних комплексів різноманітним є і тваринний світ вказаної території. Спостерігається велике різноманіття безхребетних тварин. Територія проектованого заказника є середовищем існування комах, занесених до Червоної книги України: стрічкарки блакитної (Catocala fraxini), джмеля яскравого (Bombus panorum), махаона (Papilio machaon), вусача мускусного (Aromia moschata) та ін. Територію об’єкту населяє 9 видів амфібій. З них деревна жаба, тритон гребінчастий та джерелянка охороняються міжнародною Червоною книгою, а часничниця, зелена ропуха та гостроморда жаба – Бернською конвенцією.
Найбільш численною групою тварин на вказаній території є птахи, значна кількість видів яких є рідкісними або зникаючими. Взимку можна зустріти сову болотяну (Asio flammeus). Багатство дрібних птахів приваблює на полювання великих хижаків: великого (Accipiter gentilis) та малого (Accipiter nisus) яструбів, канюка звичайного (Buteo buteo) та зимняка (Buteo lagopus). Усі перелічені вище птахи охороняються Бернською конвенцією. Територія проектованого заказника має важливе значення для “червонокнижних” птахів – чорного лелеки (Ciconia nigra) та сірого журавля (Grus grus).
В минулому, до моменту створення Київського водосховища, територія урочища періодично затоплювалась весняними паводками, поєднуючи заплави річок Дніпро та Десна.
Ландшафтний заказник місцевого значення “Урочище Росощі”
Територія проектованого заказника орієнтовною площею 25 га знаходиться у с. Зазим’я Броварського району.
Згідно геоботанічного районування, дана територія належить до Східно-Європейської провінції Києво-Макарівського району дубово-соснових лісів ліщиново-орлякових.
Територія проектованого заказника включає в себе болотисті різнотравні луки по берегах озера. Сучасний стан рослинності добрий, бо інтенсивного випасання худоби не відбувається, а територія використовується як сіножаті. Береги озера, що є старицею річки Десна, вкриті високими вербовими деревостанами, а також зберегли весь комплекс прибережно-водної рослинності. Зокрема, на плесах озера зустрічаються великі зарості латаття білого та глечиків жовтих, угруповання яких охороняються Зеленою книгою України. Крім того, тут зростає така рідкісна реліктова рослина, як сальвінія плаваюча (Salvinia natans). Цей вид занесено до Червоної книги України, а асоціацію сальвінії – до Зеленої книги України. На особливу увагу заслуговують популяції рдесника блискучого(Potamogeton lucens L.) та жовтеця водного (Batrachium aquatile (L.) Dumort. ). По берегах озера та його численних відгалужень масово зростає цінна лікарська рослина – лепеха звичайна (Acorus calamus L.), що внаслідок тотального збору потребує охорони. Тут поширені такі декоративні рослини, як півники сибірські (Iris sibirica L.) та болотяні (Iris pseudacorus L.), що внаслідок обривання квітконосів стають дедалі рідкіснішими на Київщині. Особливу наукову цінність являє собою популяція пальчастокорінника травневого (Dactylorhiza majalis). Також тут зустрічається рідкісна частуха ланцетна (Alisma lanceolatum With.). Чимало й лікарських рослин, таких, як суховершки звичайні (Рrunella vulgaris), валеріана дводомна (Valeriana dioica L.), пижмо звичайне (Tanacetun vulgare L.), коронарія зозуляча (Coronaria flos-cuculi), живокіст (Symphytum officinale L.), м’ята водяна (Mentha aquatica L.), парило звичайне (Agrimonia eupatoria L.), подорожник ланцетний (Plantago lanceolata L.), череда трироздільна (Bidens tripartiata L.), щавлі кінський (Rumex confertus) та кучерявий (Rumex crispus L.).
Збережені заплавні ландшафти є запорукою виживання багатьох видів дикої фауни.
На території проектованого заказника виявлені рідкісні види комах: занесені до Червоної книги України кордулегастр кільчастий (Cordulegaster annulatus), стрічкарка блакитна (Catocala fraxini), дозорець-імператор (Anax imperator), джміль моховий (Bombus muscorum). Їх збереження нерозривно пов’язане з існуванням комплексного лучно-болотяного ландшафту. Тут знаходять прихисток чимало рідкісних видів хребетних тварин: кумка (Bombina bombina), що охороняється міжнародною Червоною книгою, часничниця (Pelobates fuscus), зелена ропуха (Bufo viridis) та гостроморда жаба (Rana arvalis), що охороняються згідно Додатку ІІ Бернської конвенції, мідянка (Coronella austriaca), що занесена у Червону книгу України.
На території об’єкту збереглися історичні пам’ятки: залишки оборонного земляного валу 1917-го року на луці та попівський будинок на березі озера Хома, що в ХІІ ст. являло собою рукав р. Десни. Назва “Росощі” пов’язана із звичаєм виводити коней та іншу худобу пастись “на росу”. В кінці ХУІІ – на початку ХУІІІ ст. на Правобережжі активно діяли загони фастівського полковника Семена Палія, зокрема, він побував і на зазимській землі, влаштувавши собі сховок в Добрянському яру; зупинявся він і в ур. Росощі, оцінивши чудове пасовище для коней. Таким чином, багатство зазимських луків здавна було широко відомим в народі.
