Девять років тому Черкаська філія ЗЕА «Новосвіт» заволоділа на аукціоні гідроспорудами занепадаючої Звенигородської ГЕС, пообіцявши громаді міста веселкову перспективу порятунку змілілої водойми та екологічного благополуччя гирла річки Гнилий Тікич. Та не так сталося, як гадалося.
Відремонтувавши аварійну водозливну греблю, ГЕС поспішила дати перший струм у єдину енергосистему країни, перетворюючи найчистіші нижні шари води на чималенький дохід,тоді як верхній шар із синьо-зелених водоростей, що цвітуть на сонці, за браком санітарного зливу направила до міського водогону. Смердюча брудна рідина, що з весни до осені тече з кранів у міських квартирах, обходиться містянам у кругленьку копієчку. Тарифи на водопостачання та водовідведення у Звенигородці вже нині зашкалюють : вкупі це 25,22 грн. за кубометр.Обурені роботою ГЕС і члени «Звенигородського клубу рибалок». Вже котрий рік вони прагнуть поновити екобаланс на Тікичі та розвести популяцію риб, які поїдаючи синьо-зелені водорості, очищують воду. Однак і цьогоріч зміління річки знову загрожує нерестовищам.
Та власників ГЕС це аж ніяк не турбує. Аж увірвався терпець громадським активістам-рибалкам. Голова «Звенигородського клубу рибалок» Ігор Вакула повідомив, що вони налаштовані, як ніколи, рішуче – якщо власники ГЕС і надалі експлуатуватимуть Тікич недбало і лише з метою наживи, вони діятимуть радикально за законами нинішнього революційної необхідності: зійдуться на березі кілька десятків сміливців і зупинять ГЕС.
Щоправда, на цю заяву швидко зреагував директор Черкаської філії ЗЕА «Новосвіт» Ігор Мікрюков, який днями прибув до Звенигородки рятувати ситуацію новими обіцянками. Деякі з них лунали неодноразово та ніяких практичних результатів не дали. Хоча на цей раз прозвучала ідея встановити на земляному насипові сонячні батареї, мовляв, цей прогресивний варіант виробництва електроенергії вже працює на інших гідроспорудах, як от на Гордашівській ГЕС у Тальнівському районі. Цей проект намічено реалізувати без шкоди для навколишнього середовища. Що ж , поживемо – побачимо.
Раїса Білецька, журналіст.
