Закарпатська громада судиться з облрадою через будівництво міні-ГЕС

Схема будівництва на Закарпатті понад 300 міні-ГЕС насправді запланована для роздачі землі під великі інвестиційні проекти. Так вважають громадські активісти Закарпаття.
Про це вони розповіли на прес-конференції в Ужгородському прес-клубі, а також пояснили, чому 24 квітня подали позов до Закарпатського окружного адміністративного суду на рішення Закарпатської обласної ради щодо будівництва гідроелектростанцій на річках області.

Олег Лукша, член президії Форуму екологічного порятунку Закарпаття, директор Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера» каже, що «відбулась псевдолегітимізація рішення облради. Ця схема зі спорудження малих ГЕС має бути у складі містобудівної документації і за законом не може бути виокремлена. А облрада виокремила цю схему і робить її «дахом» для легітимізації рішень, спрямованих на виділення інвесторам місць для проектування і подальших процедур. Ми заперечуємо і саму процедуру, і сам факт виокремлення схеми як неправовий, все це лягло в основу нашої позовної заяви. Рішення облради має бути скасоване».

Як розповіла Оксана Станкевич, співголова Форуму екологічного порятунку Закарпаття, президент ГО «Екосфера», ініціатори спорудження численних міні-ГЕС апелюють до досвіду Європи, зокрема Австрії, де ніби 75% електроенергії виробляється за рахунок малих ГЕС. «Це чийсь піар-хід, – стверджує Оксана Станкевич, – хтось вигадав цю цифру навмисне, оскільки насправді в Австрії від міні-ГЕС отримується не більше 10% електроенергії (це найбільший відсоток у Європі). До прикладу, у Швеції й Італії цифра становить 2,5%». За словами еколога, Карпати входять до екорегіонів світу, які потребують особливого захисту. А понад 300 об’єктів міні-ГЕС, які плануються спорудити, хочуть розташувати у найбільш незайманих місцях.

За офіційними даними Закарпаття споживає тільки 1% електроенергії, яку виробляє Україна, тобто у масштабах цілої країни недоцільно взагалі говорити про великі потреби області в електроенергії. «Державі ця електроенергія насправді не потрібна. Шкода, завдана природі Закарпаття, і вигода, не до порівняння, – зауважує еколог. – З 2009 року почав діяти «зелений тариф», згідно з яким держава доплачує виробникам певну суму. Зараз готується ще один закон, поданий від ПР, який розширює дію «зеленого тарифу». До малих ГЕС будуть належати не тільки ті, що дають 20 МВт, а й ті, що виробляють 1-2 МВт. 1 мегават – це електроенергія для 200 будинків (ГЕС у Тур’ї Поляні), а шкода дорівнюватиме кількох млн грн. А чи потрібно людям сплачувати подвійний тариф за електроенергію? Це ефемерна енергетична незалежність».

Микола Бережанський, голова товариства «Краяни Рахівщини», зауважив, що 16 березня на районній сесії 37 із 38 депутатів проголосували за спорудження 34 міні-ГЕС на Рахівщині. До того ж 24 з цих об’єктів хочуть розмістити на території природозаповідного фонду.

Рішення облради про схему розміщення не було погоджено з жодною структурою, – кажуть громадські активісти і зауважують, що ініціатори малої гідроенергетики підозріло не хочуть відновлювати вже існуючі потужності, а мають намір будувати на нових територіях. Ймовірно, йдеться про більш стратегічні мотиви, зокрема, захоплення земель під подальшу розбудову, наприклад, зведення туристичних комплексів. Адже просто так землі на заповідних територіях не взяти, а під прикриттям гідроенергетики, не складно. Там, де достатньо 20-30 соток для міні-ГЕС, виділяються землі по кілька гектарів.

«Ми, як організація, просто вражені такою безвідповідальною, нахабною схемою прийняття рішення облрадою, яке справді має катастрофічні наслідки, – прокоментував ситуацію Володимир Феськов, член президії Форуму екологічного порятунку Закарпаття. – Тут цілий букет порушень законодавства: це про доступ до публічної інформації, і регуляторні закони, законодавство про органи місцевого самоврядування, природоохоронне законодавство тощо. А також порушення закону про корупцію, бо очевидно, щоб внести такий проект всупереч процедурі, як це зробив депутат Трикур, потрібно мати підтримку в апараті, який готує ці питання, за законних обставин сесія не могла розглядати це питання».

Реакції облради поки що немає, зазначили доповідачі. Проте, вже є реакція світової спільноти. Зокрема, відреагував Всесвітній фонд дикої природи, він поінформує відповідні структури Євросоюзу.

http://zik.ua/ua/news/2012/05/03/346631