Відомий український екоактивіст і мандрівник Петро Тєстов розповів, як власники міні-гідроелектростанцій заробляють сотні мільйонів гривень, знищуючи при цьому унікальні природні ландшафти і екосистеми.
Протягом останніх п’яти років по всій Україні розгорнулося масове будівництво нових та відновлення старих міні-гідроелектростанцій. Це викликало опір екологів, туристів та місцевого населення, які розгорнули широку громадську кампанію проти будівництва. Заганяючи річку в трубу або перегороджуючи стрімкий потік греблею, власники ГЕС заявляють, що таким чином рятують Україну від російського газу. Противники ж будівництва розповідають про жахливі наслідки для туризму, природних ландшафтів, риби, якості води, загрозу повеней і про “дерибан” державних грошей.
На сьогодні будівництво частини ГЕС зупинено чи призупинено. Це дуже не сподобалось “інвесторам”: вони навіть створили спеціальний сайт для просування своїх ідей та інформаційних атак на опонентів.
Петро Тєстов – один із трьох “щасливчиків”, для яких на цьому сайті була створена “дошка ганьби” – “вороги гідроенергетики”.
Громадський активіст, завзятий турист, блогер, Петро з початку 2012 року бере участь у кампанії проти міні-ГЕС у Карпатах.
– Петре, скільки міні-ГЕС у Карпатах планували збудувати спочатку, пригадаєш?
В Закарпатській області облрада у 2012 році затвердила програму, за якою мали збудувати 360 малих ГЕС. В інших трьох карпатських областях місцеві адміністрації збиралися будувати по 2-3 десятки. Сумарно це виходить понад 400 електростанцій на українську частину Карпат.
На сьогодні саме в Закарпатті збудовано найбільше станцій. Якщо ж казати про всю Україну – то більше всього гідроелектростанціями понищений Південний Буг та його притоки. Хоча в радянські часи ГЕС побудували майже на всіх річках, де був гідроенергетичний потенціал, – притоках Дністра, Росі, Тетереві.
– Допомогли міні-ГЕС Закарпаттю отримати енергонезалежність “від москальської газової голки”?
Україна – держава з єдиною енергосистемою, тому питання про енергонезалежність якоїсь окремої області звучить не зовсім коректно. Але якщо по суті – ні, Закарпаття все одно вимушене споживати електроенергію, яка виробляється іншими електростанціями.
А от власну кишеню грошима за рахунок споживачів з решти території України ділки, які побудували ГЕС на Закарпатті, набили непогано.
– Які міні-ГЕС із нових зараз працюють?
Дві в Івано-Франківській області у Верховинському районі, одна у Дрогобицькому районі Львівської області та 5 в різних районах Закарпаття* (Тур’я Поляна – 2 станції, у селі Нижній Бистрий, Білинська ГЕС, Краснянська ГЕС).
Мала ГЕС в с. Нижній Бистрий (Закарпаття). Фото – Оксана Станкевич-Волосянчук
Але треба ще враховувати, що значна частина ГЕС, особливо в рівнинній частині України, хоча де-юре фігурує як “відновлена на місці колишніх електростанцій”, де-факто теж зруйнувала річки. Бо старі радянські греблі вже давно були поруйновані, річки там текли вільно, утворюючи пороги та міні-водоспади.
– А будівництво яких зараз активно проштовхують?
Дуже багатьох.
У Львівській області дуже активно проштовхують проект будівництва ГЕС на ріці Стрий в районі села Гірське Довге. В Рівненській області ділки з громадянством РФ не полишають спроб знищити пороги на ріці Случ в районі села Губків. А на притоці Білого Черемоша, річці Сарата (Чернівецька область), прямо зараз триває незаконне будівництво ГЕС.
Так буде виглядати Надслучанська Швейцарія у випадку будівництва ГЕС на р.Случ в с. Губків. Візуалізація та фото – спільнота “Збережемо Соколині Гори”
– Коли питання міні-ГЕС “перекочувало” з Карпат на рівнинну Україну? З яких причин?
Почалося все якраз з рівнинної України. Десь до середини 2000-х років ГЕСівці займались відновленням недіючих електростанцій у Вінницькій та Хмельницькій областях.
Перша ГЕС в Карпатах (Білинська, Рахівський район) була введена в експлуатацію в 2006 році. Після того ця пошесть почала поширюватись страшними темпами по Карпатах.
Труби в с. Яблуниця для малих ГЕС на р. Білий Черемош з притоками. Фото – Черемош-фест
А минулого року ГЕСівці знову звернули увагу й на Центральну Україну.
І якщо раніше їх цікавило переважно відновлення старих ГЕС, то тепер вони лізуть й на ті нечисленні місця, де ГЕС немає і не було.
Найбільш гидкий та цинічний проект – будівництво каскаду ГЕС на Дністрі вище Новодністровська (у Дністровському каньйоні – авт.). Це б перетворило найбільш цікаву в туристичному плані ділянку Дністра від Галича до Заліщик в каскад ставків, з’єднанних трубами.
Причина цього всього паскудства дуже проста – “зелений” тариф. Державне підприємство “Енергоринок” платить шалені гроші власникам електростанцій за кожний вироблений кіловат.
Наприклад, минулого року малі ГЕС згенерували 0.15% від всього обсягу електроенергії, але в грошовому еквіваленті на них припало 0,49%, тобто в 3 рази більше. Вдумайтесь в цифру – 0,15%. Тобто трохи менше 16 відсотків, тобто менше ніж 1/600 усієї генерації України.
Аби отримувати максимально грошей, забудовники зацікавлені робити електростанції максимально потужними. А максимальні потужності там, де на річці є пороги чи перекати, – саме тому вони полізли в Карпати.
До того ж, в існуючих гребель, зазвичай, є якийсь власник, з яким ГЕСівцям треба домовлятись, платити гроші. Тому їм і простіше побудувати в новому місці, де земля “нічийна”. З сільрадою вони домовитись зможуть завжди і недорого!
– А в чому саме “схєма”? Бо ж схема цілком легальна. Опиши, щоб і простим смертним було зрозуміло.
Так, це легальна схема крадіжки грошей з наших кишень. З моєї, твоєї, з кишень усіх споживачів електроенергії усієї України.
Вона дуже проста – вся електроенергія, яка генерується в Україні, незалежно від того, виробила його мала ГЕС чи, наприклад, АЕС, йде в “єдиний котел” державного підприємства “Енергоринок”. Туди ж потрапляють всі кошти, які платять споживачі електроенергії. А потім цей “Енергоринок” оплачує власникам електростанцій за вироблену електроенергію.
Заходимо на сайт НКРЕКП (державна комісія, яка регулює тарифи на електроенергію) nerc.gov.ua і шукаємо постанови. От, наприклад, зараз конкретна ГЕС Пробійнівська-2 (Верховинський район) отримує за 1 вироблений кіловат від держави 4 гривні 74 копійки. А горезвісна Богуславська ГЕС на Київщині (влітку цього року через неї повимирала вся риба в річці Рось на декілька кілометрів) 2 гривні 38 копійок. ()
“Сучасна” мала ГЕС в с. Пробійнівка (фото Олексія Василюка)
А НАК “Енергоатом” (який експлуатує всі українські державні АЕС) від “Енергоринку” отримує тільки 32 копійки за той же кіловат.
Та що казати, навіть Польщі ми продаємо кіловат за 0.075 євро – це менше, ніж зелений тариф для ГЕС. Де ж тут логіка з точки зору економіки держави?
– А можеш описати алгоритм? Так, щоб з калькулятором можна було порахувати. Чи можна дізнатися, хто стоїть за “ділками”, до яких ти апелюєш нижче?
Можу, це нескладно.
Будь-хто може дізнатись це, зайшовши на сайт Мін’юсту, оформивши виписку про власників.
Наприклад, одна з найбільших груп компаній, які будують малі ГЕС (“Новосвіт”, “Енергоінвест”), пов’язана з народним депутатом від блоку Петра Порошенка Домбровським. Інша група, “Акванова”, належить Ігорю Тинному, який був партнером Дмитра Фірташа. А один з найбільших експлуатантів ГЕС на Закарпатті (ПП “Комерцконсалт”) належить колишньому губернатору Закарпаття в часи Януковича – Івану Ледиді.
Словом, куди не плюнь – “достойні люди”. Зі зв’язками. Тому й не дивно, що цього року, якраз з ініціативи Домбровського та Чижмаря (цей “радикальний” депутат Ляшка насправді є парнетром Ігоря Тинного) зелений тариф для малих ГЕС був збільшений ще на 10%.
Єдина загадка для мене – звідки взявся пан Миронюк, який своїми ГЕС загадив Верховинщину та лізе в інші райони Івано-Франківщини. Офіційно він є бізнесменом “середньої руки” з Ковеля, але хто за ним стоїть, мені так і незрозуміло.
Мала ГЕС в с. Яблуниця, належить компанії “Новосвіт”. Фото – Черемош-Фест
– Як київська і місцеві влади ставляться до питання міні-ГЕС після зміни влади в Україні в 2014?
Мені здається, зміна влади не змінила ставлення до ГЕС. Як і раніше, на словах “проти” ГЕС, але реальні дії на зупинення будівництва не вчиняють.
Ще у 2012 році друг Януковича Злочевський (той, якого безуспішно пробували арештувати після перемоги Майдану) обіцяв нам та іншим екологам, що зупинить будівництво ГЕС. Потім його обіцянки повторювали “майданівські” “свободівець” Мохник та “тимошенківець” Шевченко. Але це тільки обіцянки.
Аналогічно і місцева влада.
От Чернівецька ОДА гучно заявила, що вони проти будівництва ГЕС, і взагалі, треба запроваджувати мораторій, аби зберегти Карпати. І що? ГЕС в Сараті як будувалась, так і будується.
Львівська ОДА в 2013 році пропонувала Кабінету Міністрів України ввести мораторій на ГЕС, а кілька місяців тому вже запропонувала “перспективну схему будвництва ГЕС в області”, де тільки на річці Стрий з притоками “натикано” близько десятка гребель.
Хоча треба “віддати належне” Закарпаттю – ці хлопці завжди послідовно підтримували будівництво ГЕС. Ну, воно й не дивно, враховуючи персони власників.
Я думаю, позиція влади є саме такою через одну просту цифру – в 2014 році власники малих ГЕС отримали від ДП “Енергоринок” 509 млн гривень. Цього року, за нашими прогнозами, сума буде в межах 800-900 млн. І це при тому, що через маловоддя ГЕС працювали не на повну потужність!
Офіційні дані від малих ГЕС від ДП “Енергоринок”:
– Тобто держава Україна внаслідок оборудки тільки за 2014 рік втратила півмільярда?
Не можна сказати, що повінстю втратила, бо все-таки ж вони там на своїх турбінах щось згенерували. Якщо дивитись, що частка отриманих грошей більша в 3 рази, ніж частка згенерованої енергії, можна сказати, що обідніли ми на 2/3 від 509 млн, тобто – на 335 млн гривень.
Я апелюю цифрами, які наводив вище. Кожен може їх перевірити, для цього досить зробити кілька кліків.
– Як місцеві мешканці в цілому ставляться до ідеї міні-ГЕС?
Ставляться по-різному, чого гріха таїти. Там, де будівельники ГЕС не “жлобляться”, громада їх підтримує. Ну, це менталітет у нас такий – “ну, і що з того, що хтось нищить річку та краде з держави – хай тоді з нами поділиться”.
От в Закарпатті в селі Тур’я Поляна місцеві мешканці продались… за 90 грн щомісяця, які їм платить власник ГЕС.
Показовою є ситуація щодо ГЕС в селі Розтоки Косівського району Прикарпаття. Громада самого села – “за” будівництво ГЕС. Незважаючи на те, що будує колишній регіонал Шкондеюк. Бо він обіцяє гроші селу – і ще й церкву поремонтував. А села з іншого берега річки (це вже Чернівецька область) – категорично проти. Але мешканців Розтоків думка сусідів зовсім не цікавить…
Категорично проти ГЕС виступає громада Верховинщини. Воно й не дивно – багато людей тут живе з туризму, бачать, яке це зло – ці ГЕС. І я більш ніж певен, що така сама реакція буде очікувати ГЕСівців на Дністрі.
Мешканці села Біла Річка та села Голошино блокують дорогу, аби зупинити будівництво малої ГЕС на р. Білий Черемош (Верховинський район).
– Зло для туризму?
Ну, так. Навіщо мені їхати в Карпати чи на Дністер, аби сплавитись по “ставку”? Щоб подивитись на іржаві труби та облуплену греблю? У мене в Києві такого повно. А от незаймана природа, краєвиди, мальовничі стрімкі річки, форель та інша “екзотика” – це те, що приваблює в Карпати (чи на Случ) мешканця великого міста.
Тут далеко ходити не треба. Можна просто порівняти, скільки туристів зараз на Дністрі там, де він тече вільно (наприклад, в районі Устечка), і там, де він вже є, фактично, водосховищем, як перед Хотином, наприклад). Різниця – в десятки разів.
Я от минулого літа подорожував човном від Хотина до Устя (Смотрича) – за вихідні, влітку, в сезон – і не побачив жодної туристичної групи.
Дністровський каньйон, який хочуть затопити внаслідок будівництва ГЕС. Фото – Петро Тєстов
– Але в Україні вважають, що туризм – це “несерйозний аргумент”, як і екологія. Забудовники кажуть, що міні-ГЕС – “прогресивна альтернатива”, “звільнення від енергетичної залежності”. Може, є сенс в таких аргументах?
“Звільнення від енергетичної залежності” – ну, це просто маячня. Заходимо на сайт ДП “Енергоринок”, дивимось сюди, тепер прикидаємо.
Малі ГЕС дають 0.15% енергії від всієї генерації. Аби вони досягнули хоча б 1% – треба збільшити потужність більш ніж у 6 разів. Тобто фактично перетворити ВСІ річки України в каскад ставків – і навіть тоді ми отримуємо аж 1% від загальної генерації. Я думаю, якби ті гроші, які ми всі платимо власникам малих ГЕС, направили б на енергозбереження – ефект був би в рази більший.
Мені треба зробити точні підрахунки, але якщо дуже грубо – то всі малі ГЕС України мають сумарну потужність меншу, ніж один блок Бурштинської ТЕЦ. Не можу знайти нові дані, але от у 2012 році Бурштин виробив 9,6 млрд кВт/год. електроенергії, а всі малі ГЕС в 2014 – 253 млн кВт/год.
Мала ГЕС в с. Яблуниця, р. Білий Черемош. Фото – Черемош-Фест
– Що ти говориш опонентам у соцмережах, коли вони пишуть, що міні-ГЕС – це “енергетична альтернатива”? Я про випадок, коли відомо, що це не “заслані козачки” забудовників.
Я апелюю цифрами, які наводив вище. Кожен може їх перевірити кількома кліками на офіційних сайтах органів влади. Якщо людина адекватна – їй все стає зрозуміло.
А з тими, хто й після оприлюдення цифр починає розповідати про “альтернативу”, я не бачу сенсу розмовляти, бо таку людину не переконаєш.
– Чи будують міні-ГЕС в інших, неукраїнських частинах Карпат?
Так, на жаль. Велика проблема з цим у Румунії. Цього року по інету гуляли фотки румунських знищених річок. Але вони “догрались” – скаргу на масове будівництво ГЕС зараз розглядає Єврокомісія. Є всі підстави вважати, що рішення буде на користь природоохоронців.
Будівництво малої ГЕС в Румунії. Фото – WWF Romania
– А яка ситуація з міні-ГЕС в “старенькій” Європі? Забудовники часто апелюють саме прикладами Австрії.
Взагалі, в цивілізованих країнах “бум” малих ГЕС вже минув. Декілька років тому Європейська асоціація малої гідроенергетики ESHA робила комплексне дослідження у всіх країнах ЄС. Подам мовою оригіналу: “However, according to theeuropean-small-hydropower-association (esha) the current situation of small hydropower development in many EU-27 member states can be described as survival rather than development” (“Згідно з європейською асоціацією малої гідроенергетики поточну ситуацію з малою гідроенергетикою в багатьох країнах ЄС-27 можна описати як виживання, аніж як розвиток”).
Причин цьому багато, зокрема зменшення державної підтримки внаслідок кризи 2008-2009 років, посилення вимог щодо охорони довкілля, імплементація ряду директив Ради ЄС, виділення ділянок річок, де будівництво ГЕС недопустиме, тощо.
От Іспанія, наприклад, взагалі скасувала зелений тариф – саме з економічних причин. Але Україна, напевно, багата країна, раз може собі дозволити тягнути цей тягар малих ГЕС.
Можна пару слів сказати і про США. Вони через масове бездумне будівництво ГЕС в 60-70-х роках XX ст. втратили багато цінних видів риб. Наприклад, повністю була знищена популяція атлантичного лосося. Тепер вони вкидають в його відновлення десятки мільйонів доларів, щороку демонтують по півсотні гребель – але до повного відновлення природних екосистем ще дуже далеко.
Демонтаж ГЕС в США. Фото – Andy Maser Films
– Що замість міні-ГЕС пропонують екологи? Зараз популярною є ідея, що екологія під час війни – вторинна. Звідки Петро Тєстов заряджатиме свій ноутбук?
З єдиної енергосистеми України. Нинішніх потужностей цілком достатньо, аби забезпечити потреби населення України!
А щодо альтернативи, то не треба вигадувати велосипед. У всьому світі енергозбереження є пріоритетом. Банальні речі – утеплити приміщення, аби витрачати менше енергії на опалення. Замінити лампочки розжарювання на світодіодні. Поставити в під’їздах багатоповерхівок датчики руху, які б включали лампи, коли треба (нині вони багато де світять цілодобово). Це те, що просто і зрозуміло. Якщо офіційною мовою – “впроваджувати енергоощадні технології у виробіництві”. Та й, в принципі, сонячні панелі, коли вони не займають тисячи гектарів степу (як це робив Клюєв), а акуратно змонтовані на даху приватного будинку, – теж непогана річ.
– Яким чином звичайні громадяни України, станом на грудень 2015 року, можуть впливати на непобудову міні-ГЕС, щоб “не розгойдувати човен”?
На цей час ми з колегами готуємо проекти нормативно-правових актів, які б вирішили проблему масового будівництва малих ГЕС в законодавчому полі.
І нам буде потрібна підтримка всіх українців в їх просуванні на місцевому та на центральному рівнях – офіційні листи-звернення, широкий розголос у ЗМІ.
А якщо влада знову проігнорує наші пропозиції – то будемо закликати всіх підтримати нас на акціях протесту.
Хоча й прямо зараз є багато роботи – подзвоніть у Верховинську або Косівську РДА і спитайте їх, як там справи зі створенням заказника на Білому Черемоші? Подзвоніть чи напишіть у фейсбук представникам Тернопільської, Івано-Франківської чи Чернівецької ОДА – і спитайте їх, якого біса вони збираються знищити Дністер каскадом ГЕС?
Також я хочу звернутись до туристів: хлопці, нам потрібні фотографії діючих малих ГЕС на річках. Я точно знаю, що багато хто з вас ходив цього року Збручем, Серетом, по Росі, Південним Бугом, іншими перерізаними греблями річками, де періодично треба тягати катамаран чи байдарки.
Нам треба ваші фотографії малих ГЕС та річок безпосередньо вище та нижче греблею, вони будуть слугувати доказовою базою на майбутніх процесах над ГЕСівцями.
Ну, і головне – більше подорожуйте нашою рідною Україною самі, залучайте до цього своїх друзів та знайомих. Чим більше людей побачать красу річок та незайманої природи, відчують кайф сплаву, посмакують карпатською чи там дністровською водою – тим більше буде розуміння необхідності збереження річок.
І будь ласка, не полінуйтесь після відвідин якогось цікавого та гарного місця поділитись цим з народом за допомогою інтернету. Напишіть “бложик” чи хоча б викладіть в соцмережі фотки. Якщо ви думаєте, що всі місця вже “розкручені” та відомі, ви дуже помиляєтесь. Я от більше 10 років майже щотижня кудись подорожую – і все одно постійно дізнаюсь щось нове та унікальне!
Зупинивши будівництво малих ГЕС, ми разом зробимо гарну справу з трьох складових – збережемо нашу природу та позбавимо “не дуже добрих людей” способу наживи на державних коштах. Словом, підписуйтесь на наші сторінки в соціальних мережах та періодично одним оком заглядайте на наш сайт.
Розмовляв Андрій МЕЛЬНИЧУК, kurs.if.ua
