На річках Закарпаття хочуть спорудити 330 гідроелектростанцій (ГЕС), що призведе до екологічної катастрофи не тільки в області, але й у Карпатах. Так стверджують представники кількох громадських організацій Закарпаття, які у Міжнародний день річок (14 березня) створили Форум екологічного порятунку Закарпаття та прийняли відповідну Резолюцію. У документі громада зокрема просить владу переглянути прийняті раніше рішення по Програмі комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області.
Не подобається громадським активістам рішення «Про затвердження Схеми розташування малих ГЕС на території Закарпатської області». А за словами Олега Лукші, представника Громадської ради при Закарпатській ОДА, документ є непродуманими, прийнятими непрозоро, без масштабних оцінок впливу на природне середовище та без обговорення з екологічною громадськістю та експертами і фахівцями.
«Ми стурбовані масштабними планами і програмами будівництва близько 550 малих та міні-ГЕС у Карпатах, які, на жаль, почали втілюватись у реальні будови. При цьому, найбільше із запланованих малих і міні-ГЕС – 330 – припадає на територію Закарпаття. Більше року тому у лютому 2011 року обласна рада прийняла відповідне рішення і програму, а уже через 8 місяців у листопаді 2011 року затвердила схему розташування малих і міні-ГЕС на сотнях малих гірських річок і потічків, даючи новий старт їх знищенню, – зазначає Валентин Волошин (Ужанський національний парк).
«Будівництво ГЕС – це не є новою ідеєю, – каже Олег Лукша. – тут нема абсолютних категоричних противників, але та цифра, яка звучить 330 мініГЕС, це просто катастрофа для Закарпаття». За словами Олега Лукші, вже направлено запити до відповідних управлінь та установ з проханням надати документацію та інформацію про стан впровадження програми, схему розміщення ГЕС тощо. Крім того, наголошує науковець, монопольне право на всі роботи з розміщення об’єктові, залучення інвесторів надано одному суб’єкту – Закарпатському агентству з інвестицій та господарського розвитку територій.
На круглому столі, що відбувся в Ужгородському прес-клубі представники громадських організацій зауважували: на сьогодні немає достатньо фахових і глибоких експертиз щодо спорудження ГЕС там, де визначила місце влада. Науковець Роман Кіш нагадав: Україна є другою після Франції країною – експортером електроенергії в Європі. Електроенергії нам вистачає, проте економити її ніхто не хоче. Про це не згадується на жодному рівні, зауважив науковець.
Інший підхід до теми ГЕС на Закарпатті у представників компанії-забудовника. Як зазначив Юрій Королишин, представник «ПП Комерцконсалт», наразі маємо в Україні багато електроенергії за рахунок атомних станцій, які на сьогодні не є безпечними у використанні. І мала енергетика плутається з великою (газ, атом). Забудовники кажуть: вплив на екологію за рахунок спорудження ГЕС є, але його намагаються мінімізувати. Зокрема модернізують вже споруджені ГЕС (на річці Красна, Тячівський район). А проекти нових електростанцій розробляються за більш сучасними вимогами, запрошуються експерти з Європи. «Зараз завершується будівництво ГЕС на р. Шипот, там конструкція відповідає природному стоку річки на 75%, – каже Юрій Королишин. За його словами на ГЕС постійно виловлюють сміття, яке шкодить ріці і перешкоджає роботі станції, а також укріплюють береги річок, що передбачається проектом. «У селі Красна у години пік люди не могли включити побутові прилади, зараз все проходить без затримки, — перераховує плюси Юрій Королишин. – крім того ГЕС в інших країнах, зокрема Туреччині, є туристичним об’єктом, там влаштовують спеціальні туристичні тури».
Будівельники запевнили: будівництво у Карпатах ГЕС – позитивна річ, але потребує грамотного підходу. За словами Юрія Королишина, в області проектанти розглядали близько 100 місць, такими, що підходять для спорудження ГЕС визнали приблизно 20. Загалом за твердженням забудовників в Карпатах ( Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях) економічно доцільно спорудити максимум 100 ГЕС.
Наразі на Закарпатті на етапі завершення третя ГЕС. Громадські організації пропонують рекомендувати місцевим радам до завершення всіх громадських, державних і міжнародних експертиз утриматись від погоджень та громадських обговорень проектів і планів будівництва на територіях своїх населених пунктів чи поза їх межами малих і міні-ГЕС. Це – один із пунктів Резолюції, прийнятій на круглому столі.
Насамперед екологи стурбовані питанням професійних підходів у будівництві, не довіряють нинішнім забудовникам і дорікають, що екологічні погодження потрібні на стадії проекту ГЕС, а не тоді, коли станція вже працює.
Свої вимоги громадські активісти передадуть обласним депутатам та керівництву області, представникам європейських організацій. Якщо депутати не прислухаються, члени новоствореного Форуму екологічного порятунку Закарпаття мають намір ініціювати дострокове припинення повноважень Закарпатської обласної ради «внаслідок неодноразового порушення законів і Конституції України щодо захисту і представлення спільних інтересів територіальних громад області у сфері екології і охорони навколишнього природного середовища».
Ірина Бреза, Zaholovok.com.ua
