Карпати — легені України. Там росте найбільше лісів, до того ж екологічно чистих, незайманих, які очищують атмосферу, слугують за оздоровницю сотням тисяч людей. Та попри цінність і екологічну важливість регіону для всієї країни він може опинитися під загрозою повного перетворення… на промзону.
ТОРІК Україною поширилася новина про заплановане будівництво малих гідроелектростанцій на гірських річках Карпат. За різними підрахунками, їх буде від 470 до 620 у Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях.
Гірські річки Карпат здебільшого маловодні, а у верхів’ях, де відбувається водозабір, і зовсім мілкі. Саме тому доводиться забирати великі об’єми води для того, щоб енерговиробництво було вигідне. Таким чином, труби у буквальному розумінні висмоктують із річки майже всю воду. Був потік, а тепер — кількакілометрова труба та мертве русло. Отже, дериваційний тип ГЕС спричиняє надзвичайно багато екологічних та соціально-економічних проблем. Карпати, які приваблюють туристів красою пейзажів, втрачатимуть цю ознаку, а це призведе до значних економічних збитків і для державного бюджету, і для місцевого населення. Окрім цього, живі організми, що населяють водну товщу та береги, можуть зовсім зникнути. І не тільки риби та земноводні, а й комахи, рослинність… Відсутність постійного току води може негативно позначитись і на геологічних процесах, у тому числі спричинити зниження рівня ґрунтових вод, а відтак — осушення значних територій та зміну кліматичних характеристик регіону.
У Карпатах є низка важливих природоохоронних місцин, на яких теж проявиться будівництво малих ГЕС. Зокрема, така ситуація призведе до того, що букові праліси Карпатського біосферного заповідника можуть бути виключені з переліку світової спадщини ЮНЕСКО, а Україна в результаті цього дискредитує себе в очах міжнародної спільноти та набуде негативної репутації як держава, агресивна по відношенню до природи і своїх громадян.
Не забуваймо, що Україна підписала та ратифікувала Європейську ландшафтну (Флорентійську) конвенцію, яка охороняє природні території, а спорудження малих ГЕС призведе до докорінної зміни ландшафтів Карпат, що є грубим порушенням цієї конвенції. Варто також нагадати, що, згідно з Конституцією України, міжнародне законодавство має пріоритетність перед вітчизняним, іншими словами — міжнародні закони вищі за українські.
Вже маємо прецеденти, коли сільські ради, необачно дозволивши будівництво малих ГЕС на своїх землях, швидко зрозуміли помилку, але було вже пізно. Замість гірських річок там тепер — спотворені кам’яні ландшафти, будівельна техніка, що, зрозуміло, викликало протести місцевого населення. Наприклад, на Івано-Франківщині, на притоці Білого Черемошу, перша у цій області ГЕС вже працює. Селяни скаржаться, що вода зникла на кількасотметровому відрізку річки.
Функціонування малих ГЕС перешкоджає руху риби на нерест, зокрема форелі, яка є індикатором стану води — вона оселяється тільки в чистих багатих киснем водоймах. Чиновники запевняють, що будівництво спеціально обладнаного рибоходу навколо ГЕС дасть змогу вирішити цю проблему: мовляв, риба безпечно оминатиме станцію, а встановлені ґрати захищатимуть її від потрапляння на турбіни. Однак вже є сумний приклад. На річці Пробійна у Верховинському районі такі заходи не забезпечують потрібного режиму, і риба, мальки та решта живих організмів не убезпечені від ризику бути знищеними турбінами.
До речі, у гірських річках мешкає дуже багато видів риб, 14 із яких охороняються Червоною книгою України. Але перед будівництвом малих ГЕС ніхто не досліджує, які саме види населяють ту чи іншу річку, ніхто не консультується з іхтіологами та й узагалі не зважає на будь-які аргументи фахівців та громадськості — примара «швидкого» долара затьмарює розум ділків.
Після побудови ГЕС краєвиди зміняться до невпізнання. Про такий вид екстремального відпочинку, як сплав по гірських річках, доведеться забути, як і про прибутки всього регіону від туризму.
Але на гірських річках Карпат планується побудувати ГЕС не тільки дериваційного типу. Греблі також привнесуть проблеми. Каскад їх — кілька станцій, розміщених одна вище другої, — може не витримати паводків, спричинених дощами, звичними в горах. Дуже важко спрогнозувати масштаби такої катастрофи та можливі наслідки. Найперше — виникне загроза зсувів. Уздовж річок такі процеси постійні, але зміна гідрологічного режиму може їх посилити та спровокувати поширення зсувів у нових місцях на великих площах. Окрім цього, є небезпека підвищення сейсмічної активності регіону. Внаслідок підтоплення територій навколо водосховищ тонни води будуть тиснути на ґрунт нестабільних порід. Закарпаття є регіоном з підвищеною ймовірністю виникнення землетрусів, і великої сили — 8-9 балів, а спорудження ГЕС підвищить цей ризик.
У квітні 2009 року Верховною Радою було прийнято Закон «Про електроенергетику», який сприяє розвитку «зелених» джерел енергії в Україні та на 20 років запроваджує «зелений» тариф на «екологічну» електроенергію. Він стимулює спорудження сонячних, вітрових електростанцій, а також малих ГЕС (потужністю до 10 МВт). Проте ніхто не досліджував питання економічної доцільності спорудження таких електростанцій саме в горах. Світова тенденція розвитку альтернативних джерел енергії спрямована передусім на те, щоб замінити ними екологічно небезпечніші та ризикованіші, наприклад АЕС. Але у нас ситуація інша. Сьогодні Україна — експортер електроенергії, в нас її достатньо, щоби повністю задовольнити внутрішній ринок. Більше половини її виробляють АЕС, а національна енергетична стратегія передбачає добудову ще принаймні двох ядерних реакторів, тож жодної необхідності в масовій побудові малих ГЕС немає.
Навесні 2012 року виник громадський рух проти спорудження малих ГЕС, який примусив інвесторів замислитися, чи варто вкладати кошти в цю галузь. Більше того, 14 березня, у Всесвітній день боротьби проти загат на річках, в багатьох містах України відбулися масштабні акції протесту, прес-конференції та круглі столи, присвячені проблемі появи малих ГЕС на території Карпатського регіону. Це подіяло, і Міністерство екології та природних ресурсів України скасувало висновки державної екологічної експертизи, які давали добро на будівництво малих ГЕС у Закарпатті. Вже через два дні після акцій протесту голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк окремим розпорядженням призупинив будівництво всіх малих ГЕС. Закарпатський окружний адміністративний суд у липні минулого року скасував рішення Закарпатської обласної ради №310 «Про затвердження локальних та обласної схем розташування малих гідроелектростанцій», яке передбачало будівництво приблизно 360 ГЕС на території Закарпатської області. Позицію громадськості підтримало і Міністерство регіонального розвитку та будівництва. У Чернівецькій області також визнали будівництво малих ГЕС неприпустимим, економічно необґрунтованим та недоцільним. І врешті-решт у травні це питання було порушено на спеціальному засіданні Комітету ВРУ з питань екологічної політики.
У зв’язку з цим маємо моніторити дії влади, її рішень, що розв’язує руки тим, хто нищитиме гірські річки.
Ось що з цього приводу сказав Ярослав Мовчан, голова найбільшої екологічної громадської організації в нашій державі — Національного екологічного центру України: «Те, що відбувається у Карпатах, свідчить: навіть найкраща ідея за певних умов може перетворитися на лихо».
