Господарський суд Івано-Франківської області на виїзному засіданні у Верховині розглянув справу за позовом прокуратури Верховинського району на Голошинську сільську раду, фізичну особу — підприємця Валерія Миронюка і ТзОВ «Гідропауер» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки на річці Білому Черемоші та анулювання договору суборенди цієї ділянки, що був укладений між В. Миронюком і ТзОВ «Гідропауер», яке почало будувати на ній міні-ГЕС. Суд задовольнив вимоги прокуратури у повному обсязі і зобов’язав орендаря повернути землю громаді, попередньо привівши її до первісного стану.
Перше судове засідання у цій справі відбулося в Івано-Франківську 27 листопада. із Верховинщини до обласного центру, аби підтримати справедливий, на переконання багатьох людей, позов прокуратури району, тоді приїхало понад два десятки жителів Білої Річки, Голошини та інших сіл, а також представники районної «Самооборони». Вже у місті до них долучилися і «самооборонівці» Івано-Франківська. Аби всі змогли вміститися, суддя Борис Дерделюк, який вів цю справу, переніс її розгляд із судової зали у просторішу конференц-залу Господарського суду.
Двоє відповідачів — представники Голошинської сільської ради і ТзОВ «Гідропауер» — на судове засідання не з’явилися. А представник підприємця В. Миронюка виступив із клопотанням зупинити провадження у справі. Заслухавши сторони, суддя ухвалив перенести судове засідання через відсутність двох відповідачів та аби вивчити клопотання В. Миронюка. Але це людей обурило — окремі з них добиралися до Івано-Франківська понад шість годин і, за їхніми словами, не мали наміру покидати будівлю суду без судової ухвали або ж без чіткої дати, на яку перенесуть розгляд справи. Тоді Б. Дерделюк ухвалив несподіване рішення — пообіцяв представникам громад Верховинщини провести виїзне судове засідання в райцентрі, щоб вони не витрачали час і гроші на поїздки в Івано-Франківськ. «Я гарантую вам, що рішення буде законним», — також запевнив їх суддя.
А в четвер у Верховині відбулося виїзне засідання Господарського суду Івано-Франківської області. Про його перебіг і ухвалу суду редакції розповіла громадська активістка, яка була на обох судових засіданнях.
— Розгляд справи на виїзному засіданні завершився, — зазначила громадська активістка із с. Білої Річки Тамара ТИМОФіЙ. — Суд у повному обсязі задовольнив вимоги прокурора Верховинського району. Зі сторони відповідачів, як і на попередньому судовому засіданні, яке відбулося в Господарському суді Івано-Франківської області, не було представників господарського товариства «Гідропауер» та Голошинської сільської ради. Люди з Голошини, ті, які протестують проти будівництва малої гідроелектростанції на Білому Черемоші, були присутні, а ось від сільської ради нікого не було. До речі, на Голошинську сільську раду, як і на інших відповідачів у цій справі — В. Миронюка і «Гідропауер», суд поклав відшкодування витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Отож зі сторони відповідачів на судовому засіданні був лише представник підприємця В. Миронюка. Він подавав багато клопотань. Різних. Насамперед, як розумію, головною його апеляцією було те, аби суд визнав, що договір оренди земельної ділянки, що був укладений між Голошинською сільською радою і В. Миронюком, за терміном давності не може бути розірваний. На мій погляд, це виглядало так, ніби як дали землю в оренду, то вже на віки вічніѕ Чи буде відповідач подавати апеляцію на рішення суду, сказати не можу. Припускаю лише, що буде. Хоча важко визначити, за що можна позиватися у цій ситуації. Адже в процесі розслідування кримінальної справи, порушеної прокуратурою Верховинського району, було встановлено, що договір оренди земельної ділянки під будівництво міні-ГЕС сфальсифіковано. Власне сільський голова Голошини під час слідства зізнався , що діяв одноосібно, без згоди сесії сільської ради. Депутати за рішення про передачу в оренду землі не голосували. Договір повністю визнано недійсним.
Суд зважив на докази, представлені прокуратурою Верховинського району, і виніс ухвалу про розірвання договору оренди землі та зобов’язав відповідача — В. Миронюка привести цю ділянку у відповідність до її попереднього стану.
Додам ще такий важливий штрих. Представники ТзОВ «Гідропауер», як уже зазначала, не брали участі у судових засіданнях, а відтак і жодних вимог не заявляли. Більше того, господарське товариство повністю вибралося з нашої території. Ще за день до першого судового засідання наприкінці листопада вони почали вивозити техніку та устаткування. А коли ми поїхали на суд в Івано-Франківськ і повернулися, то вже їх і сліду не залишилося. Хоча, якщо казати правду, слід залишився — розриті бульдозерами береги річки тощо. Але виїжджаючи, вони навіть інформаційну табличку зняли і забрали. Так ніби їх там взагалі не було. Чому так вчинили ще до ухвали суду, не знаю. Можу лише припустити, що, можливо, боялися накладення арешту на їхнє майно. Річ у тім, що обласна «Самооборона» закликала до цього з огляду на те, що інакше нікому буде приводити землю до її попереднього стану і відшкодовувати збитки. Але тепер уже нема на що накладати арешт.
– Як проходило саме судове засідання?
— Насамперед зазначу, що відбувалося воно не в будівлі Верховинської райдержадміністрації, як попередньо анонсувалося, а у залі засідань Верховинського районного суду, оскільки вели стенограму засідання. На цьому наполягала сторона відповідача. Громадських активістів, які приїхали на засідання, було півсотні, не менше. З Голошини, Білої Річки, Чорної Річки та інших сіл Верховинщини. Були і представники нашої районної Народної ради. Людей зібралося стільки, скільки міг вмістити зал судових засідань. Але слухання справи проходило спокійно, мабуть, через те, що протилежну сторону представляв один лише юрист, претензій до якого люди не мали. Ми розуміли, що він просто виконує свою роботу.
– Суддя Господарського суду Івано-Франківської області Борис Дерделюк, як розуміємо, слова, яке дав представникам громад і громадських організацій Верховинщини 27 листопада, дотримав?
— Можу висловити лише особисту думку. На мій погляд, розгляд справи у суді був об’єктивним і чесним.
Хочеться вірити в те, що цього разу громадам найвіддаленіших сіл Верховинщини та активістам-екологам вдалося таки остаточно відвернути намагання людей з грошима, яких манить можливість легкого заробітку за рахунок «зеленого» тарифу на електроенергію, вироблену малими ГЕС, забудувати трубами і греблями Білий Черемош. Втім, все ж варто коротко сказати і про білі плями у цій інвестиційній історії, що досі не отримали правової оцінки.
По-перше, нагадаємо про те, що ще у липні прокурор Верховинського району Олег Люклян у коментарі «Верховинським вістям» розповів, що правоохоронці не лише подали до Господарського суду Івано-Франківської області позовну заяву, а й за результатами перевірки законності виділення землі звернулися до Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області з вимогою зупинити будівництво та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий ТзОВ «Гідропауер». Відповідь обласної інспекції Держархбудконтролю на подання прокуратури Верховинського району не відома, та готуючи цей матеріал, ми заглянули в електронну базу даних Держархбудінспекції України і серед зареєстрованих та, як виглядає, дотепер чинних документів, знайшли і дозвіл на будівельні роботи зі спорудження малої ГЕС №2 у с. Голошині, виданий ТзОВ «Гідропауер» за реєстраційним номером іФ 11511066539.
Друга суттєва обставина, що до кінця не з’ясована у цій історії, обумовлена тим, що Білим Черемошем пролягає адміністративний кордон між двома областями — Івано-Франківською і Чернівецькою. і, як стверджують експерти, згідно з чинним законодавством, якщо об’єкт, який будують, розміщується в кількох регіонах або вплив від діяльності якого після здачі в експлуатацію буде поширюватись на два і більше регіони, то дозвіл на його будівництво повинен надавати центральний апарат Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що в Києві. Ця ж вимога, до речі, поширюється і на виділення земельної ділянки під будівництво малої гідроелектростанції. У цьому випадку інвестори мали б мати не лише, підкреслимо, законні рішення Голошинської сільської ради, що на Івано-Франківщині, а й дозвіл громад з буковинської сторони. Принаймні у цьому переконаний відомий активіст-еколог Петро Тєстов з Києва, який ще раніше так прокоментував цю ситуацію: «Сподіваюся, що суд ухвалить рішення про скасування всіх виділень землі. На це є належні підстави, оскільки є безпосереднє порушення. Межа областей пролягає посередині річки, і як не крути, але гребля не зможе пролягти так, щоб не зачепити землю Чернівецької області, на яку компанія не має дозволу».
Микола Петричук, Галичина
http://styknews.info/novyny/ekonomika/2014/12/20/gospodarskyi-sud-zobov%E2%80%99iazav-orendaria-povernuty-silskii-gromadi-zemliu-
