В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція громадських діячів краю, які судяться з Закарпатською обласною радою щодо рішення про зведення 360 гідроелектростанцій на території області.
Доповідачі висвітлили свою позицію, згідно з якою рішення №310 «Про затвердження локальних та обласної схем розташування малих гідроелектростанцій» було прийняте з грубими порушеннями чинного законодавства України, та пояснили, чому воно повинно бути скасоване.
Олег Лукша, член президії Форуму екологічного порятунку Закарпаття, директор Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера», зауважив, що до Форуму екологічного порятунку приєдналося близько 18 громадських організацій. Другий місяць триває збір матеріалів по ситуації із зведенням малих ГЕС в області, на завершенні громадська експертиза. «Відбулась псевдолегітимізація рішення облради. Ця схема по спорудженню малих ГЕС має бути у складі містобудівної документації і по закону не може бути виокремлена, – розповів Олег Лукша. – А облрада виокремила цю схему і робить її «дахом» для легітимізації рішень. Спрямованих на виділення інвесторам місць для проектування і подальших процедур». За словами Олега Лукші рішення облради приймалося за поданням одного депутата Віктора Трикура. «Ми заперечуємо і саму процедуру і сам факт виокремлення схеми як неправовий, все це лягло в основу нашої позовної заяви. Основна мета – звернути увагу громадськості на цю ситуацію, ми звертаємося до всіх громадських організацій, політичних партій, щоб підтримали нас. Рішення облради має бути скасоване». Форум екологічного порятунку Закарпаття написав також звернення до Уповноваженого з прав людини.
Як розповіла Оксана Станкевич, співголова Форуму екологічного порятунку Закарпаття, президент ГО “Екосфера”, у ініціатори спорудження численних мініГЕС апелюють до досвіду Європи, зокрема Австрії, де ніби 75% електроенергії виробляється за рахунок малих ГЕС. «Це чийсь піар хід,- стверджує Оксана Станкевич, – хтось вигадав цю цифру навмисне, оскільки насправді в Австрії від мініГЕС отримується не більше 10% електрон енергії (це найбільший відсоток у Європі). До прикладу, у Швеції й Італії цифра складає 2,5%». За словами еколога, Карпати входять до екорегіонів світу, які потребують особливого захисту. А понад 300 об’єктів мініГЕС, які плануються спорудити, хочуть розташувати у найбільш незайманих місцях. «Вся ця схема передбачає будівництво 1000 водосховищ у верхів’ї річок. Це катастрофа для всієї екології Карпат: це повна зміна гідрологічного режиму річок, гідроморфології річок, повна руйнація екологічної структури, зникнення багатьох червонокнижних видів. Пряме порушення про охорону навколишнього середовища, про червону книгу України , про природозаповідний фонд»– каже Оксана Станкевич.
За офіційними даними Закарпаття споживає тільки 1% електроенергії, яку виробляє Україна, тобто у масштабах цілої країни недоцільно взагалі говорити про великі потреби області в електроенергії. «Державі ця електроенергія насправді непотрібна. Шкода, завдана природі Закарпаття і вигода, не до порівняння,- зауважує еколог. – З 2009 року почав діяти «зелений тариф», згідно з яким держава доплачує виробникам певну суму. Зараз готується ще один закон, поданий від ПР, який розширює дію «зеленого тарифу». До малих ГЕС будуть належати не тільки ті, що дають 20 МВт, але й ті, що виробляють 1-2 МВт. 1мегават – це електроенергія для 200 будинків (ГЕС у Тур’ї Поляні), а шкода прирівнюється кількох млн. грн. А чи потрібно людям сплачувати подвійний тариф за електроенергію? Це ефемерна енергетична незалежність».
Микола Бережанський , голова товариства «Краяни Рахівщини», зауважив, що 16 березня на районній сесії 37 із 38 депутатів проголосували за спорудження 34 мініГЕС на Рахівщині. До того ж 24 з цих об’єктів хочуть розмістити на території природо заповідного фонду.
Рішення облради про схему розміщення не було погоджено з жодною структурою, – кажуть громадські активісти і зауважують, що ініціатори малої гідроненергетики підозріло не хочуть відновлювати вже існуючі потужності, а мають намір будувати на нових територіях. Ймовірно йдеться про більш стратегічні мотиви, зокрема захоплення земель під подальшу розбудову, наприклад зведення туристичних комплексів. Адже просто так землі на заповідних територіях не взяти, а під прикриттям гідроенергетики, не складно. Там де достатньо 20-30 сотин для мініГЕС, виділяються землі по кілька гектарів.
«Ми як організація були просто вражені такою безвідповідальною, нахабною схемою прийняття рішення облрадою, яке справді має катастрофічні наслідки, – прокоментував ситуаціюВолодимир Феськов, співкоординатор Закарпатського Громадського, член президії Форуму екологічного порятунку Закарпаття. – Тут цілий букет порушень законодавства: це про доступ до публічної інформації, і регуляторні закони, законодавство про органи місцевого самоврядування, природоохоронне законодавство тощо. А також порушення закону про корупцію, бо очевидно, що внести такий проект всупереч процедурі, як це зробив депутат Трикур, потрібно мати підтримку в апараті, який готує ці питання, за законних обставин сесія не могла розглядати це питання». За словами Володимира Феськова, це схема, як загнати Закарпаття в екологічну катастрофу на користь фінансового зиску і захоплення земель. «Ми маємо намір також закликати представників районів, де будуть прийняті побідні рішення приєднуватися до нас»,- додав Володимир Феськов.
Реакції облради поки що немає, зазначили доповідачі. Проте вже є реакція світової спільноти. Зокрема відреагував Всесвітній фонд дикої природи і поінформує відповідні структури Євросоюзу.
Ужгородський прес-клуб
http://karpatnews.in.ua/news/43859
