Гідроенергетика може знищити природу Карпат та їхній рекреаційний потенціал
Сьогодні у Львові активно розробляють регіональну програму розвитку малої гідроенергетики Львівщини. Документ має бути готовий до кінця цього року. Після чого його винесуть на розгляд сесії Львівської обласної ради. Втім, екологи попереджають: будівництво міні-ГЕС може знищити все, на що багаті українські гори.
«Ми є лідерами гідропотенціалу в Україні — поступаємося лише Закарпатській та Івано-Франківській областям. Утім, на сьогодні це лише потенціал. Адже ті міні-ГЕС, які були на території Львівської області в радянські часи, сьогодні зруйновані, натомість нові не з’явилися. На сьогодні в нас працює лише одна міні-ГЕС — у селі Явора (виробляє приблизно 500 кВт), — розповів «Ратуші» начальник Львівського обласного управління водних ресурсів Андрій Завербний. Загалом, за його словами, станом на сьогодні попередньо визначили 34 створи (місця), де можна побудувати мікро- та міні-ГЕС, на яких планують отримати 1814 млн кВт-годин щороку. «Утім, можливо, на перспективу ця кількість збільшиться», — додав чиновник.
Споруди для значної частини з тих 34-х міні-ГЕС, про які нині говорять, уже є. «Зокрема, міні-ГЕС можна розмістити на річці Західний Буг, у селі Сасів Золочівського району, де вже є шлюз-регулятор. Там можна поставити турбіну і, нічого не змінюючи, отримувати енергію. Потужність там невелика — 50 кВт, але для підприємця чи невеликого виробника, аби забезпечити його роботу, цього досить. На річці Стрий у місті Жидачів можна, використовуючи вже існуючу підпірну споруду та раніше затоплену територію, отримати 150 кВт потужності», — розповів Андрій Завербний.
А от нові ГЕС, які планують створити в області, працюватимуть за так званим дериваційним методом: частина стоку річки потраплятиме в трубу чи канал, яким тектиме (від кількасот метрів до кількох кілометрів) до турбіни, а після цього воду знову скидатимуть у річку.
«Є два типи міні-ГЕС — пригребельна (передбачає затоплення території) та дериваційна. Власне, дериваційна міні-ГЕС фактично не впливає і не втручається в природні процеси. Відбір і випуск води тут ідентичний. На зариблення річок (запускання у них риби. — Авт.) впливу вона також не має», — каже Андрій Завербний.
Втім, абсолютно протилежне говорять науковці та екологи. «Міні-ГЕС планують будувати на річках, де стік невеликий. Тобто, щоби отримати достатню кількість енергії (особливо в період, коли річки не є повноводними), доведеться забирати значну частину річкового стоку, якщо не весь», — пояснює Анатолій Павелко з ГО «Бюро екологічних розслідувань».
За його словами, відповідно до досліджень, які провели в їхній громадській організації, ГЕС проектують на період найбільшої повноводності річки: «До прикладу, розрахунок витрат води для ГЕС на р. Прут, поблизу гори Говерла на Івано-Франківщині показав, що в період найнижчої повноводності (від кінця літа — до грудня) фактично вся вода з річки Прут, яка є туристично-привабливим об’єктом — буде використана для потреби цієї гідроелектростанції (вся вода піде в трубу). Тобто, фактично впродовж 3-х кілометрів річка просто зникає (що більшу ділянку вони охоплять, то більший буде перепад висот, і то більше можна буде отримати енергії)».
Натомість, за словами Андрія Завербного, такий розвиток подій просто неможливий, адже за роботою ГЕС вестимуть постійний контроль, і якщо води в ріці буде мало — в трубу її ніхто не забиратиме.
Утім, протилежне показав досвід уже існуючих на Франківщині ГЕС, зокрема, на річці Білий Черемош. Люди там нарікають: відколи з’явилася ГЕС, річка, як і водоспад, що був на цій ділянці, просто пересохли. Залишилося саме лише каміння.
Та й про який «постійний контроль» можна говорити за умови корумпованості в нашій державі та законодавства, відповідно до якого на перевірку контролюючі органи мають право приходити, лише заздалегідь попередивши про свій прихід на підприємстві?
Постраждають від ГЕС і рідкісні види та види, що є «кандидатами» до Червоної Книги, переконаний представник ГО «Бюро екологічних розслідувань», — все живе буде просто розмелене турбінами ГЕС.
А от про рекреаційну привабливість регіону нема чого й казати. Адже кілометрові труби та напівосушені річки навряд чи додадуть йому краси. А інвестори беруться, до слова, саме за найпривабливіші куточки Карпат. Чорний і Білий Черемош, де будівництво ГЕС планують ледь не що кілька кілометрів, — одна з найбільш популярних серед туристів територій — тут і екстремальні сплави, і пішохідні маршрути на Чорногірський хребет; про рекреаційний потенціал р. Прут поблизу найвищої точки України г. Говерли, де також планували звести ГЕС, взагалі мовчимо…
У Львівській же області, будівництво ГЕС планують, насамперед, також у найкрасивіших гірських куточках: «На сьогодні вже є 7 пропозицій щодо встановлення міні-ГЕС (їх тепер розробляють). Все це гірські річки — Стрий, Опір і притока р. Опору. Зокрема, це Верхнє та Нижнє Синьовидне, Нижня Стинава, с. Крушельниця Сколівського району», — сказав «Ратуші» начальник Львівського обласного управління водних ресурсів. За його словами, ГЕС на рекреаційний потенціал регіону не вплинуть, а навпаки, можуть стати додатковим об’єктом для туристичного огляду. Втім, так це чи ні, кожен може вирішити, відповівши собі на запитання: чи поїду я в гори, щоб дивитись на труби та бетон?
Звісно, ставити хрест на гідроенергетиці ніхто не закликає. Втім, робити це треба обдумано. В наших же реаліях плани розвитку гідроенергетики в гірських районах схожі найбільше на мавпу з гранатою. Потенціал води, кажуть науковці, використовують у всьому світі. Втім, роблять це виважено: скажімо, в Австрії будівництву ГЕС передують 5-10 років досліджень та пошуків, щоби звести якнайбільше гармонійну і безпечну для природи та людей ГЕС. Натомість у нас час на погодження будівництва вимірюється місяцями. І беруться підприємці не за найкращі для довкілля проекти. А лише там, де перепад висот найбільший, а отже й нажива буде максимальною. І найдивніше, що в державі не лише не намагаються зупинити процес нищення Карпат, але й обіцяють інвесторам платити за отриману ТАКИМ чином енергію за ЗЕЛЕНИМ ТАРИФІОМ (!) — тобто в кілька разів більше за ту ціну, за якою ту ж таки енергію потім купуватимуть споживачі.
Наталя ГОРБАНЬ
джерело
