Бізнес по-рівненськи, або чому російському капіталу дозволили нищити річку Случ

26 травня колишній голова Рівненської ОДА Сергій Рибачок видав розпорядження, яким затвердив проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю „Енергетична компанія „Случ” для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, на території Губківської сільської ради та Соснівської селищної ради Березнівського району.

Або простіше – надав землю під спорудження малої ГЕС на р.Случ.

Останніми роками будівництво малих ГЕС крокує Україною. І майже усюди наражається на опір місцевого населення – зокрема в Івано-Франківській області горяни перекривали дороги, а в Хустському районі Закарпаття будівництво зупиняли за допомогою «Правого Сектора». Це зрозуміло, бо внаслідок будівництва ГЕС змінюється водний режим річок, погіршується якість води, зменшується кількість риби, зменшується рекреаційний потенціал території.
Крім того, «інвестори» в гонитві за швидким прибутком густо-часто порушують законодавство, сподіваючись що їм вдасться «домовитись», або порушення ніхто не помітить. Зокрема в с.Голошино Верховинського району Івано-Франківської області сільський голова так спішив виділити земельні ділянки під будівництво ГЕС, що підробив документи сесії сільської ради, і відповідав за це потім в судовому порядку.

Незаконна експертиза

Не є винятком планована ГЕС в с. Губків. Чиновники облдержадміністрації, які готували проект розпорядження голови ОДА, не звернули уваги , що в зоні негативного впливу планованої гідроелектростанції в розташована низка об’єктів природно-заповідного фонду України. Це регіональний ландшафтний парк «Надслучанський», перлина природи Рівненщини ландшафтний заказник місцевого значення «Соколині гори» та геологічний заказник місцевого значення «Маренинсько-Устянські граніти».

Хоча державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області ще 13.06. 2012 повідомило ДП”Укрдержбудекспертиза” , яка розглядала проектну документацію по будівництву малої ГЕС, що «розміщення малої ГЕС на р.Случ біля с.Губків Березнівського району призведе до порушення вимог чинного природоохоронного законодавства»

Проте «експерти» ДП”Укрдержбудекспертиза” в своєму експертному звіті взагалі проігнорували наявність природно-заповідного фонду.

На їх думку «експлуатація ГЕС на р.Случ в с.Губків не призведе до погіршення стану навколишнього природного середовища». Хоча самі визнають, внаслідок будівництва бетонної греблі рівень води в р.Случ підійметься на 3-4 метри. Бо мовляв це « дозволить покращити водний режим» та «буде затоплюватись лише вузька полоса прибережної смуги».

Звісно вони не читали ,наприклад, «Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Соколині Гори» ,згідно якого на території заказника забороняються :
• Меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть призвести до зміни гідрологічного режиму заказника, порушення режиму природоохоронних зон та прибережних смуг;
• Будь-яке будівництво не пов’язане з охороною природи заказника;
• Знищення та пошкодження форм рельєфу;
• Будь-які порушення природного стану водойм;
• Зміна структури та конфігурації берегової лінії;

Також «експерти» вирішили що будівництво ГЕС «сприятиме створенню рекреаційних зон в прибережній смузі річки та зон відпочинку». Хоча сумнівно, що туристи будуть їхати дивитись на греблю та ставок, замість стрімкої порожистої річки в мальовничому каньйоні , яка зараз приваблює сотні людей з усієї України

Прибутковий бізнес на “зеленому тарифі”

Особливості функціонування енергоринку України такі, що вся електроенергія, незалежно від місця генерації надходить посереднику – державному підприємству «Енергоринок», яке виплачує за кожен кіловат виробнику фіксовану суму, в залежності від типу генерації. Тому наприклад державні атомні станції отримують 30,5 коп. за 1 кВт-год електроенергії ,державні великі ГЕС 49 коп , а приватні малі ГЕС від 1 грн. 82,99 до 3 грн. 49,8 коп.  В рази більше.

А далі «Енергоринок» вже продає населенню, за фіксованим тарифом.

І споживач в , наприклад, Зарічному буде платити за електроенергію по такому ж самому тарифу, як і Губкові.

Не витримує жодної критики і аргументи,  що малі ГЕС начебто “забезпечують енергонезалежність України”.  В загальній генерації електроенергії в України на частку малих ГЕС припадає приблизно 0.16%. Це при діючих 70-и станціях, про що детально описано в статті    “Малі ГЕС, газ і війна: про спекуляції ділків від гідроенергетичного бізнесу на енергетичних проблемах та війні на Сході України”.

Є тут і другий бік. Хоча, формально «зелений тариф» державою не дотується, але цілком очевидно, що його фінансування йде за рахунок “традиційних” виробників енергії, зокрема у державних АЕС,ТЕЦ та великих ГЕС Дніпровського каскаду, тобто фактично забираються у держави. На користь кого?

“Чехи” з батьківщини Путіна

Згідно ЄРДПОУ власниками   «Енергетичної компанії «Случ»   є Лавренюк Валерій Михайлович з часткою 10%, та  чеська фірма «Манхик», якій належать решта 90%.

Валерій Михайлович – доволі відома в Березівському районі особистість, директор Березівського Західно-Українського колледжу Полісся.

А от чеський інвестор виявився … не справжнім.
В наш вік інформаційних технологій будь-хто може зайти на сайт чеського державного реєстру фірм https://or.justice.cz і ввести пошуковий запит «MANCHYK». І здивуватись, що 100% фірми належать громадянину Росії Олександру Лавринюку. Який проживає в Санкт-Петербурзі.

Аналіз інформації з відкритих джерел наводить на думку, що Олександр Валерійович є сином Валерія Михайловича.
От такий сімейний бізнес. З 90% російською частиною. Під час війни. Коли наші хлопці гинуть на сході ,захищаючи Україну.

Бездіяльність влади

Активісти неодноразово повідомляли про порушення закону при будівництві ГЕС органи влади. Проте ті, як і в часи Януковича, не бажають захищати закон. Прокуратура пересилає на екологічну інспекцію, а інспекція виправдовується постановою КМУ яка їм забороняє проводити перевірки.

На останок, автор статті вважає що варто спитати обласну владу!
Чому вона дозволяє нищити перлину природи області? Чому дозволяє «інвесторам» обманювати місцеве населення? Чому довіряє будівництво стратегічно об’єкту компанії з російськими “вухами”? І чому вона дозволяє порушувати в області Закони України?

Петро Тєстов, Дружина охорони природи м.Києва