Міні-ГЕС знищать закарпатські річки?
Обласні депутати вирішили зайнятися питанням гідроенергетики, забувши про людей та незалежних екологічних експертів
Депутати Закарпатської обласної ради дали зелене світло міні-ГЕС – дозволили спорудити їх на наших річках аж 330. На думку екологічних активістів, це призведе до знищення риби, обміління річок, активізації зсувів. Будівельники ГЕС заспокоюють – мовляв, це перебільшення.
Ситуацію сьогодні, 14 березня, активісти та зацікавлені сторони обговорили за круглим столом в Ужгородському прес-клубі.
В екологічних колах такі рішення обранців вже охрестили «проектом-330». Офіційно вони називаються «Про Програму комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області» (від 25.02.2011) та «Про затвердження Схеми розташування малих ГЕС на території Закарпатської області».
Представник «Асоціації Закарпаття-ХХІ століття» Олег Лукша наголосив, що ідея малих ГЕС в принципі не нова, круглий стіл – не є зборами категоричних противників міні-ГЕС. Однак 330 – це занадто. Нині питаннями ГЕС в області опікується «Закарпатське інвестиційне агентство». Активісти кажуть – ця структура поки що так і не відповіла на інформаційні запити щодо важливих для громадськості питань, зокрема – детальна схема малих ГЕС і місця їх розташування.
Наголосили на круглому столі і на проблемі формального громадського обговорення перед початком будівництва гідроелектростанцій – мовляв, люди про його проведення не знають, а на засідання приходять «свої», які від імені громади охоче голосують за потрібні рішення.
Відтак круглий стіл розділили на дві теми – власне шкідливість міні-ГЕС та процедуру отримання дозволу на їх будівництво.
Голова Громадської ради при Держекоінспекції в Закарпатській області Валентин Волошин поінформував, що станом на сьогодні мала ГЕС уже зведена неподалік села Тур’я-Поляна (Перечинщина). Там уже починається монтаж обладнання. Львівська громадська організація «Бюро екологічних розслідувань», надіславши інформаційні запити, вияснила – 90 % (!) риби від запуску цієї ГЕС загине. Однак контролюючі органи однаково дали дозвіл на експлуатацію, оскільки забудовник зобов’язався відновити популяцію риби.
Пан Валентин також зазначив, що хоча місце, де звели ГЕС, розташоване поза межами тамтешнього заповідника, риба на його території однаково постраждає, адже мігрує у верхів’я через ділянку річки Шипіт, де звели ГЕС.
А фотограф Карл Смутко взагалі обурився – хто дав дозвіл на річці Шипіт зводити міні-ГЕС саме у тому місці, де вона зараз. Мовляв – там була мальовнича місцина з червонокнижними первоцвітами, яку просто знищили.
Представник компанії-будівельника міні-ГЕС Юрій Королишин, у свою чергу, запевнив, що об’єкт відповідатиме природному режиму річки. Зокрема, на міні-ГЕС, за його словами, зроблять спеціальний рибохід, котрий облаштують природними матеріалами. Аби труби не псували довколишній вид, їх закопають під землю. А ще вода до міні-ГЕС затікатиме крізь спеціальну надтонку решітку, яка не пропускатиме ікринки рибини.
Юрій Королишин також наголосив, що міні-ГЕС суттєво допоможе селам, що розташовані поруч. Мовляв, нині там у час-пік суттєві перепади з електропостачанням. Водночас пільгового тарифу для селян не буде – платитимуть за загальними розцінками.
І суттєвий месидж, який озвучив пан Юрій – цифра 320, це лише проект. Реально стільки міні-ГЕС неможливо звести ні економічно, ні фізично. За словами експерта, нині уже є ділянки, на яких, згідно з проектами, мали постати малі гідроелектростанції. Однак фізично ці місця виявилися не придатними для ГЕС.
На круглому столі озвучено думку забудовників – в Карпатах в цілому можна звести до 100 міні-ГЕС, з них на Закарпаття припаде до 40.
Обговорили експерти і ситуацію на уже зведеній міні-ГЕС, що у селі Красна (Тячівщина). Забудовники визнали – її облаштовано із суттєвими недоліками, тому зараз об’єкт – на реконструкції.
Це обурило екологів – як можна було будувати об’єкт, а вже потім виявляти недоліки у його конструкції. Цю ситуацію Юрій Королишин пояснив тим, що в Україні просто немає досвіду будівництва об’єктів гідроенергетики. Зараз спеціалісти, за його словами, змушені запозичувати досвід у країнах Європи.
На круглому столі також зачитали і дослідження громадської організації «Екосфера». Її активісти, зокрема, наголосили – навіть за попередніми оцінками можлива значна шкода природі Закарпаття – зникнення цінних порід риб, порушення гідрологічних режимів малих рік і потічків, різке зменшення всіх видів фауни, спотворення гірських ландшафтів «трубними» і греблевими будовами та водосховищами у верхів’ї, активізація негативних геологічних процесів – зсувів, а також природі всієї Східної Європи, оскільки масштаб проекту змінить гідрологічний характер Тиси – основної притоки Дунаю. Суттєве зниження якості води набагато перевищує будь-які «економічні» вигоди від цього проекту.
Після тривалих дискусій, учасники зібрання дійшли висновку – якби обласна влада не діяла в питанні будівництва міні-ГЕС так закрито, долучала б до обговорення громадськість та екологів-активістів, питань що шкідливості міні-ГЕС нині було б значно менше.
Відтак учасники круглого столу прийняли резолюцію з вимогою скасувати прийняті облрадою рішення «Проекту-330». А на майбутнє – окремо підходити до кожного проекту зведення міні-ГЕС із залученням до обговорення громадськості та екологів.
Резолюцію направили на ім’я керівництва країни та області, керівництва профільних міністерств.
Ярослав Гулан,
«Час Закарпаття»
http://chas-z.com.ua/slider/mini-ges-znishhat-zakarpatski-richki
P.S. «Час Закарпаття» наводить текст прийнятої резолюції:
Резолюція
круглого столу представників громадськості, експертів та журналістів Закарпаття по обговоренню проблеми будівництва малих і міні-ГЕС у Карпатах та зокрема у Закарпатській області
м.Ужгород
14 березня 2012 року
Круглий стіл відбувся в рамках всеукраїнської громадської акції, яка одночасно проходила в багатьох містах Західної України, а також у м.Києві.
Тематика всеукраїнської громадської акції обумовлена глибокою стурбованістю широких кіл небайдужих і громадськи активних українців непродуманими і масштабними планами і програмами будівництва близько 550 малих та міні-ГЕС у Карпатах, які, на жаль, почали втілюватись у реальні будови.
При цьому, найбільше із запланованих малих і міні-ГЕС – 330 – припадає на територію Закарпаття. Отже, стартовою площадкою для цього сумнівного «рекорду» стала Закарпатська обласна рада, яка прийняла більше року тому у лютому 2011 року відповідне рішення і програму, а уже через 8 місяців у листопаді 2011 року затвердила схему розташування малих і міні-ГЕС на сотнях малих гірських річок і потічків, даючи новий старт їх знищенню.
Саме тому, цілком визнаючи оцінки багатьох відомих екологів і експертів про появу «екологічної загрози №1 для Українських Карпат та України загалом», в Ужгороді на круглий стіл зібрались представники багатьох відомих екологічних та інших громадських організацій, члени Громадської ради при Закарпатській ОДА та Громадських рад при Державній екологічній інспекції в Закарпатській області та при управлінні охорони навколишнього середовища, представники проектантів та забудовників малих та міні-ГЕС, учасники Регіональної мережі неурядових організацій «Закарпаття – третє тисячоліття» та Закарпатського клубу інтелектуалів «Срібна Земля», журналісти багатьох регіональних медіа.
В результаті обговорень і дискусій учасники круглого столу констатують:
а. Основні рішення по т.зв. «Проекту – 330» Закарпатської обласної ради, зокрема від 25.02.2011р., №161 «Про Програму комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області» та від 04.11.2011р., №310 «Про затвердження Схеми розташування малих ГЕС на території Закарпатської області» є вкрай непродуманими, прийнятими непрозоро, без масштабних оцінок впливу на природне середовище, без будь-якого обговорення з екологічною громадськістю та експертами і фахівцями. Це неприпустимо для органу самоврядування, покликаного представляти спільні інтереси громад регіону.
б. Вказані рішення Закарпатської обласної ради та наступна за ними діяльність ТОВ «Агенство із залучення інвестицій та господарського розвитку територій Закарпатської області» з виключними повноваженнями по «Проекту – 330» при їх реалізації – за наслідками згубного впливу на природу, мікроклімат, здоров’я людей, екологію і ресурсний та туристичний і економічний потенціал – прогнозовано могли би спричинити довготривалий і незворотній ефект техногенної екологічної катастрофи для Закарпаття. Сумнівною є і економічна вигода «Проекту – 330» з огляду на масштабні природні втрати і екологічні загрози.
Громадськість Закарпаття, сподіваємось, і громади краю, категорично незгодні із таким сценарієм майбутнього краю.
в. Вказані прийняті рішення обласної ради за характером є стратегічними, однак, вони не відповідають, більше того – суперечать затвердженій Регіональній стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року, що також є неприпустимим.
г. Згадані рішення обласної ради і надані нею монопольні і широкі повноваження одному підприємству по «Проекту – 330» створюють певний дефіцит повноважень навіть для профільних структур органів державного управління і контролю, формують умови для прихованих лобізму і корупції, не сприяють проведенню незалежних експертиз з природоохоронних і екологічних питань, породжують формалізм при організації т.зв. «громадських обговорень» в громадах, і радах, на територіях яких планують зводити міні-ГЕС.
д. При реалізації прийнятих рішень обласної ради і масштабного «Проекту – 330» навіть за попередніми оцінками можлива значна шкода природі Закарпаття – зникнення цінних порід риб, порушення гідрологічних режимів малих рік і потічків, різке зменшення всіх видів фауни, спотворення гірських ландшафтів «трубними» і греблевими будовами та водосховищами у верхів’ї, активізація негативних геологічних процесів – зсувів, а також природі всієї Східної Європи, оскільки масштаб проекту змінить гідрологічний характер Тиси – основної притоки Дунаю. Суттєве зниження якості води та ін. набагато перевищує будь-які «економічні» вигоди від цього проекту. Тим більше, що прибутки осідатимуть переважно у приватних кишенях. Тим часом Україна виробляє надлишки електроенергії, яку експортує за кордон.
ж. «Проект – 330» знаходиться у гострому протиріччі з Карпатською конвенцією «Про охорону і сталий розвиток Карпат», а також із Законами України «Про природно-заповідний фонд», «Про тваринний світ», «Про Червону книгу України».
Враховуючи вищенаведене, учасники круглого столу вирішили:
1. Рекомендувати Закарпатській обласній раді на найближчій сесії переглянути основні рішення по «Проекту – 330»: від 25.02.2011р., №161 «Про Програму комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області» та від 04.11.2011р. «Про затвердження схеми розташування малих ГЕС на території Закарпатської області» як такі, що гостро суперечать інтересам громад Закарпаття внаслідок створення реальних загроз наймасштабнішого нищення природи і екологічної катастрофи в історії краю, та прийняті без належного обговорення з громадськістю.
2. Звернутись до Громадської ради при Закарпатській ОДА, Громадських рад при Державній екологічній інспекції в Закарпатській області та при управлінні охорони навколишнього середовища , до науковців УжНУ , до всіх екологічних громадських організацій і фондів Закарпаття провести комплексну і незалежну громадську експертизу рішень, управлінських документів та аналіз ситуації, яка утворилась в області внаслідок реалізації програм будівництва малих і міні-ГЕС з оцінкою як уже нанесеної, так і прогнозованої шкоди навколишньому природному середовищу.
3. Рекомендувати Закарпатській обласній раді на найближчій сесії переглянути процедуру прийняття щорічної програми природоохоронних заходів та Положення про обласний фонд охорони навколишнього природного середовища, а також відмінити рішення №423 від 2 березня 2012 року про програму реалізації природоохоронних заходів на 2012 рік. Натомість розробити і прийняти нову програму із залученням громадськості.
4. Рекомендувати місцевим радам до завершення всіх громадських, державних і міжнародних експертиз Схеми та Програми утриматись від погоджень та громадських обговорень проектів і планів будівництва на територіях своїх населених пунктів чи поза їх межами малих і міні-ГЕС.
5. Сьогоднішній круглий стіл громадськості краю вважати за установче зібрання по утворенню неформального, постійно діючого об’єднання неурядових організацій, науковців та експертів краю – Форуму екологічного порятунку Закарпаття.
6. Звернутись до голови Закарпатської ОДА Ледиди О.О. з проханням невідкладно розглянути на спеціальній колегії ОДА, із залученням представників Форуму екологічного порятунку Закарпаття та експертів Громадських рад, весь комплекс проблем, пов’язаних з реалізацією «Проекту – 330» щодо будівництва малих і міні-ГЕС на території Закарпатської області з урахуванням результатів намічених громадських експертиз, а також – прийняти розпорядження щодо призупинення видачі всіх дозволів, пов’язаних з будівництвом малих і міні-ГЕС до завершення всіх обговорень і експертиз та перегляду чи прийняття нових рішень.
7. Звернутись до зацікавлених і фахових міжнародних європейських організацій та інституцій, Ради Європи та ЄС, пов’язаних з розробленням та просуванням різних міжнародно-правових ініціатив і документів (Дунайська стратегія, Рамкова конвенція «Про охорону та сталий розвиток Карпат», Рамсарська конвенція про охорону природних водних об’єктів, Конвенція про захист річки Дунай та ін.) з проханням утворити міжнародну екологічну Комісію відповідно до міжнародних правових документів з метою вивчення та оцінки впливу на природне середовище і басейн р.Тиси та р.Дунаю «Проекту – 330» щодо масштабного будівництва на південних схилах Карпат малих і міні-ГЕС.
8. Утвореному Форуму екологічного порятунку Закарпаття залишити за собою право за результатами і наслідками реагування на громадське обговорення та громадські експертизи проблем і екологічних загроз щодо масштабного будівництва малих і міні-ГЕС у Закарпатті звернутись до Верховної Ради України з ініціюванням дострокового припинення повноважень Закарпатської обласної ради внаслідок неодноразового порушення законів і Конституції України щодо захисту і представлення спільних інтересів територіальних громад області у сфері екології і охорони навколишнього природного середовища.
9. Підтримати резолюції і звернення круглих столів громадськості щодо проблеми будівництва малих і міні-ГЕС, що відбулись в інших містах України.
Резолюцію опублікувати у ЗМІ та надіслати:
– Президенту України Януковичу В.Ф.
– Голові Верховної Ради України Литвину В.М. та профільному Комітету ВРУ
– Прем’єр-міністру України Азарову М.Я.
– Міністру екології та природних ресурсів Злочевському М.В.
– Міністру регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Близнюку А.М.
– Міністру енергетики та вугільної промисловості Бойко Ю.А.
– Голові Закарпатської ОДА Ледиді О.О.
– Голові Закарпатської обласної ради Балозі І.І.
– Керівнику Дунайсько-Карпатськоїх програми Світового Фонду природи А.Бекманну
– Виконавчому секретарю постійного секретаріату з питань захисту Дунаю Ф.Веллеру
