Прес-конференція на цю тему відбулась 4 лютого 2009 р. в Українському національному агентстві «Укрінформ».
Нещодавно Верховна Рада не затвердила Закон «Про прийняття Поправки до Угоди про збереження кажанів в Європі», представленого на розгляд у середині грудня 2008 року. Дотепер лунають зауваження про „кризу, президента та кажанів”. Аналіз всієї ситуації та коментарів навколо неї демонструють сумне — неймовірно низький рівень екологічної свідомості, культури та освіти, у цілому, всього нашого суспільства, включаючи народних „обранців”.
10 років тому, в 1999 році, Україною підписано та ратифіковано міжнародну угоду „Про збереження кажанів в Європі”. У 2000, 2003 та 2006 рр. на планових Нарадах сторін Угоди, в яких брала участь й Україна, було прийнято декілька резолюцій. Ними, зокрема, вирішено замінити назву Угоди, що спершу звучала як „Про збереження кажанів в Європі” на нову — „Про збереження популяцій європейських кажанів”. Цими ж резолюціями до тексту Угоди внесено додаток та кілька доповнень та уточнень до тексту, що коректують попередні формулювання, але не змінюють суть Угоди.
Через деякий час після прийняття останньої резолюції — у 2006 р. — відповідні міністерства України підготували всі необхідні папери для законодавчого закріплення позиції України щодо згаданих поправок шляхом нормативного затвердження закону „Про прийняття Поправки…”.
Розгляд проекту закону було заплановано ще на листопад 2007 року (див. розпорядження Кабміну № 239-р від 26.04.2007), потім — на березень 2008 року (див. розпорядження Кабміну № 534-р від 26.03.2008). У результаті — до його розгляду у Верховній Раді прийшли 15 грудня 2008 року — через рік після запланованого терміна й через кілька років після прийняття останньої поправки на черговій Нараді сторін Угоди. До речі, закон не є “невідкладним” (слово “невідкладний” відсутнє у супроводжувальному листі), а подавати законопроекти міжнародного характеру, навіть якщо вони про кажанів й на вулиці криза, має президент.
14 січня 2009 року відбулося голосування Верховної Ради з прийняття Закону: 173 — за, 1 — проти, 6 — утрималися, 229 — не голосували. Закон прийнято не було.
Закон „Про поправку” фактично є законодавчо-адміністративною формальністю. Україна є стороною Угоди вже 10 років, й за її участі у 2000, 2003 та 2006 відбулося прийняття згаданих вище резолюцій. Окремими пунктом у пояснювальній записці вказується, що «реалізація законопроекту не вимагатиме додаткових видатків з державного бюджету України». До речі, за 10 років, що минули з моменту підписання Угоди Україною, наша країна, що тим самим узяла на себе низку зобов’язань, не надала ані гривні на реалізацію яких-небудь реальних охоронних заходів для кажанів.
Кажани, або рукокрилі, фауни Україні нараховують 27 видів, точніше — 26: один вид вже зник з території країни. Це складає 1/5 від всіх видів ссавців України.
Кажани виконують функцію регуляторів чисельності комах, серед яких є чимало шкідників сільського та лісового господарства. Рукокрилі є однією з найбільш вразливих груп тваринного світу. Протягом декількох останніх десятиріч відмічено значне скорочення чисельності їх популяцій як в Європі, так у всьому світі. Серед причин, що обумовили цю ситуацію, декілька є головними: зменшення кількості придатних сховищ; деградація біотопів та використання пестицидів. В Україні до них додаються ще один, мабуть, найголовніший фактор — вороже ставлення до них людини, що лежить в основі випадків прямого знищення тварин та розорення їх сховищ. 12 видів вже занесені до національної Червоної книги України, всі види мають охоронний статус згідно трьом міжнародним конвенціям, підписаних та ратифікованих Україною.
Неприйняття Закону, а точніше коментарі, які лунали до й після розгляду проекту, особливо від депутатів, тільки провокують вороже ставлення українського загалу до цих тварин, які, навпаки, потребують нашої уваги та доброзичливості .
Проте мова не тільки про кажанів. Вся ситуація відбиває реальний рівень екологічної свідомості населення України, його ставлення до питань природоохорони, які у всіх цивілізованих країнах зараз завжди стоять на першому місці незалежно від нічого. Адже власний добробут людини, її здоров’я та майбутнє залежать від стійкості природних систем, частиною яких є кажани. Крім того, багато „негативних” коментарів — це просто заклик до подальшого знищення природи України.
Взагалі, як можна пов’язувати кризу з охороною навколишнього середовища? Це все рівно, що казати — не час прибирати в оселі, бо у країні криза.
Під час обговорення Закону пролунала фраза про «діагноз для влади». Дійсно, це — діагноз: стільки спекуляцій й шуму навколо однієї рутинної формальності могло виникнути тільки у нездоровому суспільстві. І, здається, привід турбуватися дійсно є, якщо елементарний документ у країні приймається декілька років, а новина про його подання на затвердження коментується з ажіотажним сарказмом й нездоровою іронією.
Не схожі на антикризові дії депутатів, які 14 січня цього року на засіданні ВР замість 15-секундного голосування за закон без обговорення (оскільки й обговорювати нічого), 10 хвилин вказують на несвоєчасність закону, що мотивують терміновістю вирішення кризових проблем. Після чого депутати йдуть на двотижневу перерву.
Не є логічним те, що, не маючи жодних зауважень до тексту законопроекту, регіонали майже в повному складі (за винятком А. Герман) за закон не голосували. Не підтримав проект й лідер Партії регіонів – В. Янукович, хоча саме він, тоді Прем’єр-міністр, підписав розпорядження Кабміну № 239-р 2007 року, на виконання якого законопроект було розроблено…
Лінки на документи по „Закону про кажанів”
* http://kazhan.org.ua/library/zakony/eurobats.doc— текст Закону України „Про приєднання…” та текст Угоди
* http://kazhan.org.ua/library/zakony/amend_bgr.doc — пояснювальна записка до проекту Закону України «Про прийняття Поправки…»
* http://kazhan.org.ua/library/zakony/amend_text.doc — офіційний переклад тексту Поправки українською
* http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=33939 – всі документи по законопроекту
* http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=2&nreg=239-2007-%F0 — розпорядження Кабміну № 239-р від 26.04.2007
* http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=534-2008-%F0 — розпорядження Кабміну № 534-р від 26.03.2008
Олена Годлевська (Інститут зоології НАН України)
Володимир Домашлінець (Міністерство охорони навколишнього природного середовища України)
Володимир Тищенко (Національний університет біоресурсів і природокористування України)
Олег Андрос (Дружина охорони природи «Зелене майбутнє»)
“Закон про кажанів” – дзеркало української екосвідомості