Дельфіни в дельфінаріях

У 2009 році природоохоронні організації України – Дружини охорони природи Києва, Харкова, Дніпропетровська, Національний екологічний центр України –, а також зоозахисники та небайдужі громадяни стикнулися з явищем дельфінаріїв, побудованих стаціонарно або ж пересувних під шатром далеко від морських акваторій у великих містах: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Львові та Донецьку.

На території України в Чорному та Азовському морях мешкає три види китоподібних – дельфіни афаліна (Tursiops truncatus), морська свиня (азовка)( Phocoena phocoena), дельфін звичайний (білобочка) (Delphinus delphis. Чисельність афалін – 5-10 тисяч особин, білобочок – більше 10 тисяч особин, азовок – 5-10 тисяч особин, тоді як до промислового видобування дельфінів їх нараховувалося декілька мільйонів. У 1994 році їх було внесено до Червоної книги, вони отримали статус рідкісних та вразливих. За Законом України Про Червону книгу, дозволяється лише спеціальне їх використання у виняткових випадках лише у наукових і селекційних цілях. Але під прикриттям шляхетної справи – спасіння та реабілітації, дельфінів, що випадково потрапили до тенет або викинулися на берег і вижили, залишають в дельфінаріях. Деякі центри під приводом спасіння виловлюють навіть здорових дельфінів, щоб потім утримувати з метою отримання прибутку. В умовах неволі краще за всіх приживається афаліна.
Київ знаходиться на відстані 430 км від Чорного моря, в басейні глибиною 4,5 метри, діаметром 20 метрів в штучній солоній воді утримується 2 дельфіни (довжина тіла 2,5 м, маса 150–300 кг) – Шкіпер та Боцман (на момент відкриття 19 вересня 2009 року утримувалося 4 дельфіни, доля 2х інших невідома, за повідомленням дельфінарію їх перевезено до іншого міста). Дельфіни належать дельфінарію НЕМО, який використовує їх в комерційних цілях, проводячи вистави 2 рази на день (по вихідним дням 3 рази на день), крім понеділка, надає послуги купання з дельфінами, підводного плавання з аквалангом, а також раз на тиждень нічне романтичне шоу. Також дельфіни залучаються до занять із дельфінотерапії – плавання хворих дітей з дельфінами, що на думку працівників дельфінарію має лікувальний ефект. Але дельфіни є дикими тваринами, що звикли жити у відкритому морі, полювати на живу рибу (в дельфінаріях їх годують мороженою), пірнати на глибину до 150 метрів, вистрибувати над поверхнею води до 3 метрів, розганятися до 40 км/год, орієнтуватися за допомогою ехолокації та спілкуватися за допомогою особливих звукових сигналів (в умовах басейну покриття стін створює ефект відлуння й багаторазового відбиття звукових хвиль, що негативно впливає на дельфінів). При потраплянні до дельфінарію їх життя назавжди змінюється, вони повинні стримувати більшість своїх природних інстинктів, жити за іншим розпорядком дня, притримуватись дисципліни, яку нав’язують їм люди, навіть навчитися пристосовувати свій зір, адже вони звикли до підводного способу життя, а в дельфінарії мають постійно триматися біля поверхні, виконувати трюки. Вода в басейні спричинює шкіряні захворювання у дельфінів, щоб запобігти цьому їм постійно додають до раціону спеціальні ліки. Людина не може забезпечити дельфінів належними умовами утримання. Чи може тварина в такій ситуації лікувати дітей, випромінювати любов та радість? Вона вже ніколи не повернеться до моря й приречена прожити все життя в басейні – декілька років, адже лише деяким щастить прожити понад десятиліття.
«Людина обожнює дельфінів! Так, для свого особистого задоволення! Який цинізм називати своїми «водяними друзями» істот, яких захопили, видресирували й натренували» Жак Майоль.
Природоохоронці створили робочу групу й виступили на захист дельфінів. Було написано численні листи до державних природоохоронних органів. Виявилося, що дельфінарії не мають повного складу документів та дозволів на утримання дельфінів, при перевірках Державною екологічною інспекцією виявлено ряд грубих порушень вимог природоохоронного законодавства:
– Виявилося, що дельфінарії не мають повного складу документів та дозволів на утримання дельфінів, при перевірках Державною екологічною інспекцією виявлено ряд грубих порушень вимог природоохоронного законодавства. Відсутність дозволу Міністерства природи на утримання в неволі морських тварин
– Відсутність контакту тварин з природним середовищем, утримання в штучно приготованій солоній воді
– Відсутність дозволу центрального органу виконавчої влади з питань ветеринарної медицини
– Суб’єкти господарювання утримують та використовують морських тварин у видовищних заходах з порушенням вимог статей 7,8,25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»
– Порушення закону «Про тваринний світ»
– Порушення закону «Про Червону книгу України»
– Відсутність документів, що зазначені в конвенції CITES про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення , стороною якої є Україна.
– Дельфіни занесені в Міжнародну Червону Книгу (IUCN)
– Дельфіни знаходяться під захистом Бернської та Боннської конвенцій, угоди ACCOBAMS – Соглашение по сохранению Китообразных в Черном море.
Наразі закрилися дельфінарії у Львові та Дніпропетровську, один з двох дельфінаріїв у Києві, що саме стало причиною закриття – дії природоохоронців, чи зниження кількості відвідувачів невідомо. Було проведено інформаційні акції під будівлями дельфінаріїв, роздавалися листівки громадянам, складено петицію, поширювалася інформація в медіа просторі.
Кампанія проти комерційного використання дельфінів в дельфінаріях продовжується. Залишилися віддалені від моря дельфінарії в Харкові, Донецьку та Києві. Другий київський дельфінарій НЕМО вже два рази закривала Державна екологічна інспекція, але він продовжує працювати.
Головними цілями були і є – повернення дельфінів до морських дельфінаріїв, адже після утримання декілька місяців в дельфінарії дельфін не може одразу повернутися до моря, бо звикає харчуватися мороженою рибою, звикає до людей. Першочергові завдання природоохоронців: зробити безстроковим Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Про введення тимчасового обмеження на спеціальне використання (вилучення з природного середовища існування) китоподібних Чорного та Азовського морів. Вдосконалити систему моніторингу китоподібних в Україні. Заборонити виробництво, продаж і використання риболовних сіток, небезпечних для дельфінів. Поступово перейти до питань, пов’язаних із приморськими дельфінаріями, яких наразі нараховується більше 10, в них утримується приблизно 50 дельфінів . Розробити проект реабілітаційних центрів для дельфінів замість дельфінаріїв.

Врятуймо дельфінів від комерційного використання в дельфінаріях !

Корисні сайти: http://rescuedolphin.blogspot.com/
http://pryroda.in.ua/

«Лучшим способом выразить дельфинам нашу благодарность было бы оставить их в покое. Во многом они, бесспорно, превзошли нас хотя бы потому, что им от нас ничего не нужно. Им не нужно ничего! И главное, в чем они совершенно не нуждаются, это в той грязи и засоренности океана, за которую ответственен человек. Это человеку необходим дельфин, а не наоборот. Чему мы можем научить дельфинов? Что бы было им полезно? Носить шляпу-котелок, как они это делают в комических спектаклях в больших океанариумах-зоопарках ? Читать? Слушать музыку? Самая красивая музыка в мире – это шум ветра, воды, крики птиц, звуки моря. Носить костюм ? Их кожа служит им во все времена года. Что же тогда ? Чего мы хотим добиться? А я отвечу вам: нам нужно избавиться от нашего эгоизма. Мы же лицемерны. Человек обожает дельфинов! Да, для своего личного удовольствия, чтобы сделать из них вассалов, домашних слуг, рабов, роботов, несущих на спине бомбы. И он близок к этому. Какой фарс, какой цинизм называть своими «водными друзьями» существа, которых захватили, выдрессировали и натренировали. Наряженные клоунами, не томятся ли они уже сейчас в водных зоопарках по всем углам «цивилизованного общества»?» Жак Майоль (фр. Jacques Mayol; 1 апреля 1927 — 22 декабря 2001) — один из величайших ныряльщиков в мире, первым достиг стометровой глубины на задержке дыхания 23 ноября 1976. Многократный чемпион мира по фри-дайвингу.

«Мы должны иначе относиться к животным – с бóльшим пониманием , а может быть, и с благоговением. Человек потерял контакт с природой, построил свою жизнь на хитроумии и изобретательности – потому рассматривает животных сквозь лупу человеческих знаний, а она увеличивает перышко или шерстинку, но образ в целом искажает. Мы относимся к животным свысока, полагая, что судьба их достойна сожаления: ведь по сравнению с нами они весьма несовершенны. Но мы заблуждаемся, жестоко заблуждаемся. Ибо нельзя к животным подходить с человеческой меркой. Их мир старше нашего и совершеннее, и сами они – существа более законченные и совершенные, чем мы с вами. Они сохранили многие из чувств, которые человек растерял: они живут, прислушиваясь к голосам, недоступным нашему слуху. Животные – не меньшие братья наши и не бедные родственники, они – иные народы, вместе с нами угодившие в сеть жизни, в сеть времени; такие же, как и мы, пленники земного великолепия и земных страданий».
Генри Бестон «Дом на краю»

Катерина Полянська,
Дружина охорони природи міста Києва «Зелене майбутнє»
Національний екологічний центр України.