RSS

Запропонована назва: «Надвиснянський» (за назвою об’єкту, що заповідається, не включаючи територію існуючого гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Велика Вись» площею 568 га у заплаві річки Велика Вись, включаючи не заповідані ділянки заплави та прилеглі до неї степові ділянки).

Адміністративне розташування: Кіровоградська область, Новомиргородський район, села Коробчине, Троянове, Лікареве, Андріївка.

Площа заказнику: запропонована площа проектованого заказника «Надвиснянський»  — 730 га  (заплава ріки Велика Вись і прилеглі до неї степові ділянки).

Землекористувачі: сільські ради сіл Коробчине, Рубаний Міст, Листопадове.

Геологічні особливості рельєфу: проектований заказник «Надвиснянський» розташований на Українському щиті Східноєвропейської докембрійської платформи.

Геоморфологічні особливості місцевості: проектований заказник «Надвиснянський» відноситься до денудаційно-акумулятивних рівнин і є розчленованою лесовою низиною.

Гідрогеологічні особливості місцевості: заплава ріки Велика Вись і прилеглі безводні степові райони.

Кліматичні особливості місцевості: проектований заказник «Надвиснянський» перебуває в помірному кліматичному поясі в області помірно континентального клімату. Сумарна річна сонячна радіація за середніх умов хмарності — 3800-4200 МДж/кв. м. Середня місячна температура повітря взимку -5-6 градусів за Цельсієм, середня місячна температура повітря влітку +22+21 градусів за Цельсієм. Кількість річних опадів 600-650 мм.

Поверхневі води: річка Велика Вись — ліва притока ріки Синюха, яка є лівою притокою ріки Південний Буг, яка впадає у Дніпровський лиман Чорного моря. Тобто Велика Вись є рікою третього порядку.

Фізико-географічний район: небезпека утворення ярів, вже зараз в Новомиргородському районі густота яружно-балкової системи становить 0,1-0,4 км./1 кв. км.

Ландшафт: проектований заказник «Надвиснянський» розташований на Південному Заході Східноєвропейської рівнини в лісостеповій зоні, має рівнинний степовий ландшафт, ріка Велика Вись утворює борові тераси, місцями степ деградований лісопосадками.

Загальна характеристика рослинності та флори: проектований заказник «Надвиснянський», розташований на ділянці різних терас річкової долини однойменної річки, поєднує у собі  степову, лучну та прибережно-водну рослинність. Степові травостої сформовано формаціями типчаку, ковили волосистої (Червона книга України), бородачу звичайного та кринітарії волохатої. До диких злаків, що домінують, домішується різнотрав’я: залізниця гірська, шавлія дібровна, миколайчики рівнинні, люцерна румунська, залізняк колючий, корів`як австрійський тощо. Стан вказаного типу рослинності сильно-порушений, проте залишається можливість відновлення цих біотопів за припинення їх антропогенного руйнування.

Ще однією рослинної формацією є прибережно-водна рослинність. Її репрезентують типові види: рогіз вузьколистий та широколистий, лепешняк водний, плакун верболистий, частуха подоріжникова тощо. У складі прибережно водних асоціацій трапляється червонокнижна орхідея – пальчатокорінник м`ясо-червоний. Дані рослинні комплекси збереглися добре, їх збереження вимагає запровадження в урочищі спеціального охоронного режиму.

Загальна характеристика фауни: на території заказнику «Велика Вись» проживають такі характерні для степу види ссавців як кріт, полівка, сліпак звичайний, у штучних лісонасадженнях проживають лисиця, свиня дика, білка. Заказник є територією гніздування кібчика, куріпки сірої, перепілки, у штучних лісонасадженнях гніздуються горлиці звичайні та ряд видів дятлів, синиць та типових  для регіону дрібних горобцеподібних птахів. Влітку заплава ріки Велика Вись слугує кормовою базою для білих лелек, які гніздуються в найближчих селах. Заказник є територією проживання таких занесених до Червоної книги плазунів як ящірка зелена, полоз ескулаповий, гадюка степова. В заплаві Великої Висі мешкає ондатра, у штучних лісонасадженнях – лисиця та козуля європейська. Раритетна фауна заказника представлена у штучних лісонасадженнях — борсуком, соколом-балобаном, кажанами — вечірницею малою і велетенською та плазунами — мідянкою.

Історико-культурне значення території.

село Коробчине. Поблизу села розташовані стоянка доби середнього палеоліту Коробчине і мезолітична стоянка Коробчине.

Ділянка давніх шахт на західній околиці с. Коробчине. Частково знищена кар’єром в 50-х р. р. ХХ ст. Давня площа становила 0,7 га. Шахти були досліджені геологами Кіровоградського загону з села Смолине Новомиргородського району. Поруч з виходом з шахт експедицією під керівництвом О.В. Цвек знайдено майстерню трипільської культури етапу СІ з первинної обробки кременю. Про це свідчить повна відсутність заготівель або зламаних знарядь, «стандартність» форм відщепів, велика кількість «зручних» за формою, але не використаних відщепів. Вона залягала на глибині 60-70 см. від сучасної поверхні. Майстерня і шахти функціонували одночасно. В майстерні здійснювалось видалення кірки і надання нуклеусу певної форми. Коробчинські шахти і майстерня складали єдиний комплекс з майстернями з подальшої обробки кременю поблизу сучасного села Рубаний Міст (сусіднє з Коробчинем село, до проектованої площі заказника не входить). Крем’яні розробки біля села Коробчине, вірогідно, слугували сировинною базою для спеціалізованого поселення біля сучасного села Рубаний Міст. Однак, важко судити, чи добувався кремінь для потреб одного поселення, чи для більш крупного утворення. За своїм облаштуванням Коробчинськім розробкам найближчі шахти на сусідніх територіях — в Польші (Кшеменкі) і Білорусі, що відносяться до доби енеоліту. Там шахти, як і в Коробчиному, мають підбої. На Донбасі Д.С. Цвейбель також виділені виробничі майстерні, пов’язані з місцями добування кременю, датовані добою енеоліту. Це дозволяє за аналогією попередньо датувати Коробчинський комплекс добою енеоліту.

село Троянове. Близько села розташована стоянка доби середнього палеоліту Троянове, стоянки доби пізнього палеоліту Троянове 3, 4, 5.

Стоянка-майстерня Троянове 4 граветскьої культурної традиції середнього етапу верхнього палеоліту. Єдина відома граветська пам’ятка на території Центральної України. Датується 23-20 тис. років тому. Розташована за 500 м. на північний захід від крайніх хат с. Троянове. Займає мис між двома відгалуженнями Троянової балки. Мис піднімається на 20 м. від влаштованого в балці ставу. Відкрита в 70-х р. р. ХХ ст. краєзнавцем П.І. Озеровим з Новомиргорода. Розвідки проводились в 1992 р. старшими науковими співробітниками Інституту археології Національної академії наук України О.В. Цвек і Л.В. Кулаковською. В 2004 р. розвідку зі збором підйомного матеріалу провели В.М. Степанчук і П.І. Озеров. Стаціонарні розкопки ведуться  Археологічною експедицією Національного університету «Києво-Могилянська академія» під керівництвом д.і.н., проф. Л.Л. Залізняка і Д.О. Вєтрова (у складі співробітників відділу археології кам’яної доби ІА НАНУ В.М. Степанчука, М.Т. Товкайла, І.В. Сапожнікова, к.і.н., доц. кафедри археології Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка  М.І. Гладких і С.М. Рижова, доцента Черкаського державного університету М.В. Сиволапа) з весни 2006 р. Колекція крем’яних знарядь праці і відходів виробництва зберігається в наукових фондах ІА НАНУ. Матеріал тяжіє до гравету Центральної Європи та молодовської культури Подністров’я. Судячи з матеріалу, населення мало шлюбні зв’язки з епіориньяцьким населенням пам’ятки Гордашівка в 80 км. від Троянового, що призвело до формування епігравету (мікрогравету) на території Центральної України.
село Лікареве. В 2 км. від села на ґрунтовій дорозі від Лікаревого до села Шмидового (не входить до території проектованого заказнику) знаходиться палеолітична стоянка Велика Вись.

село Андріївка. Поблизу села знаходяться стоянки доби середнього палеоліту Андріївка 1, 3, 4, 8 і мезолітична стоянка Андріївка.

Очевидно, що територія проектованого заказника «Надвиснянський» потребує включення його до мережі територій природно-заповідного фонду Кіровоградської області із наданням статусу ландшафтного заказника місцевого значення.  Зазначимо, що в районі розташування проектованого заказника «Надвиснянський» розташовуються також ботанічний заказник місцевого значення «Гусиний острів» (8,6 га) та лісовий заказник місцевого значення «Коробчино» (5,9 га) біля с. Лікареве, пам’ятка природи місцевого значення «Дивосил-зілля» (1 га) біля с. Бурзилове, ботанічний заказник місцевого значення «Балка Троянівська» (38 га) біля с. Троянове та гідрологічний заказник «Велика Вись» (696 га) між м. Новомирогород та с. Андріївка. Велика на перший погляд кількість об’єктів природно-заповідного фонду в даному районі має просте пояснення: вони включають невеликі за площами частинки надзвичайно цінного центру біологічного різноманіття. Зважаючи на те, що досі мережа існуючих об’єктів природно-заповідного фонду не вирішує потребу охорони усього даного природного комплексу, а також зовсім не охороняє тутешніх степових ландшафтів, представлення яких є обов’язковим для забезпечення охорони та репрезентативності типових ландшафтів півдня Надніпрянського регіону, необхідним є створення ландшафтного заказника місцевого значення «Надвиснянський», що в певній мірі сприятиме вирішенню цієї проблеми.
Необхідно запровадити на території заказника наступний режим охорони:
—    помірне випасання худоби;
—    припинення будь-якої сільськогосподарської діяльності, що спричиняє руйнування природного рослинного та ґрунтового покриву (розорювання під городи, видобуток глини та піску);
—    заборона скидання сміття та інші форми забруднення території.

Координатор роботи зі створення об’єктів
природно-заповідного фонду
Національного екологічного центру України, к.б.н.
Парнікоза І.Ю.

Пров. інж. Відділу моніторингу та охорони
тваринного світу Інституту зоології
ім. І.І. Шмальгаузена НАН України
Василюк О.В.