Звернення до Секретаріату Європейської ландшафтної конвенції
Ноя 19th, 2009 by stepan
Секретаріату Європейської ландшафтної конвенції
ЗВЕРНЕННЯ
Щодо загрози знищення залишків степових ландшафтів України
Звертаємось до Вас з інформацією про загрозу українським степам – унікальним ландшафтам, без яких неможливо уявити українську ідентичність, історію і природу. І загроза, про яку ми хочемо повідомити, опосередковано походить від рішень органів державної влади, при прийнятті яких було недостатньо оцінено можливі наслідки, загрози та відповідність даних рішень Європейській ландшафтній конвенції. Раніше Степова зона займала до 40% від площі території України. Тепер степи вкривають не більш як 5% своєї колишньої площі. Історично склалось так, що степ виявився найбільш зручним ландшафтом для освоєння людиною.
З метою забезпечення виконання вимог Кіотського протоколу, щодо створення необхідної частки лісистості в Україні, видано Указ Президента України від 04.11.09 № 995/2008 „Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень”. Відповідно до п. 2. цього Указу, місцевим державним адміністраціям доручається визначити деградовані, малопродуктивні та техногенні забруднені землі, на яких доцільно створити нові лісові насадження, а також забезпечити додаткове виділення для цього територій із земель запасу.
Згідно із наказом Державного комітету лісового господарства України від 29.12.08 №371 „Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України”, що є прямою реалізацією Указу, для кожної з областей визначений оптимальний показник лісистості. Із показників, затверджених Наказом, виходить, що частка заліснених територій має зрости особливо для «степових» областей (південь і схід країни). Заявлені «науково обґрунтовані показники лісистості» не враховують навіть наявність придатних для лісорозведення земель, не кажучи вже про аналіз можливостей заліснення з точки зору збереження біологічного різноманіття, дотримання ландшафтних та інших міжнародних зобов’язань. Та вже зараз ми бачимо на практиці, що відбір ділянок для подальшого створення нових лісових насаджень в багатьох регіонах здійснюється нефахово, а виділення земель проходить або в примусовому порядку, або за критерієм найменшого спротиву – в цьому випадку для заліснення виділяються землі, які просто не перебувають у активному господарському використанні. Таким ділянками, як правило, є природні ландшафти.
Фізично, переважну більшість земель запасу у степовому та лісостеповому регіонах складають балки, кургани та схили вздовж річок та ставків, що являють собою фрагменти степових біотопів. Степовий регіон – найбільш розорана частина України і має дуже невелику частку територій, які зберігають залишки степових природних комплексів і є останніми місцями збереження генофонду всього степового біологічного різноманіття. Ця мізерна частка території України є останнім притулком для десятків видів рідкісних, ендемічних та реліктових видів тварин і рослин, які охороняються не тільки вітчизняним природоохоронним законодавством, але й міжнародним. Саме ці об’єкти повинні стати основою екологічної мережі регіону. Натомість в реалії вони стають полігоном для заліснення. Це, в свою чергу, призводить до прямого нищення всіх зникаючих степових видів, характерних для регіону. Важливо розуміти, що залісненню, як правило, передує розорювання ділянки. Саме це, а не будь-що інше, є найстрашнішим для степу. Більшість зникаючих видів степових рослин не переживають розорювання.
Відповідно до норм ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» та вимог ЗУ «Про Червону книгу України» (ст.4), наявність принаймні одного «червонокнижного» виду на ділянці достатня для оголошення її об’єктом природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ). Аналогічно, основним законодавчо врегульованим методом охорони зникаючих видів є заповідання територій, на яких вони зустрічаються.
На превеликий жаль, при передачі ділянок під заліснення розглядається лише придатність чи непридатність їх як сільськогосподарських орних земель, проте зовсім не розглядається аспект їх природної цінності та потреба збереження рідкісних видів.
Степи, фактично, є зникаючим типом ландшафту. Від цілинних степів лишилось не більш як 3%. Це сталось тому, що в минулому степ виявився одним з найбільш зручних ландшафтів для сільськогосподарського освоєння. Враховуючи масштаби його знищення, можна вважати, що степ – найбільш зникаючий ландшафт. Звертаючись до Європейської ландшафтної конвенції, бачимо, що ситуація з залісненням степів грубо порушує ст.5 та ст.6 Конвенції.
Що стосується заповідної справи, варто пригадати, що існує Указ Президента України від 23.05.2005 №838/2005 «Про заходи щодо дальшого розвитку заповідної справи в Україні», згідно з яким, розширення мережі природно-заповідних територій (ПЗФ) є одним з найважливіших пріоритетів довгострокової державної політики. Розширення мережі ПЗФ є невідкладним і актуальним завданням, адже нинішні показники заповідності України (4,9 % від загальної площі країни) дуже віддалені від європейських показників (10-15 %). Розширення мережі природно-заповідних територій степового регіону України, де відсутні великі за площею природні масиви, можлива лише за рахунок залишків степових біотопів.
Існує велика імовірність випадкового надання під заліснення земель існуючих природно-заповідних територій, оскільки землі територій ПЗФ не позначені на місцевості і не включені до Державного земельного кадастру. Станом на 01.01.2008 р., межі територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення встановлені в натурі у середньому на 45% від їх загальної площі, а місцевого значення – лише на 28%. На необхідності прискорення винесення в натуру меж існуючих природно-заповідних територій наголошено ще у рішенні Комітету ВРУ з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи №14/2 «Про рекомендації комітетських слухань «Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку» від 21.05.2008 р. Проте досі ці роботи не виконані (значною мірою це пов’язано із фінансовою кризою та відсутністю даної статті у місцевих Програмах охорони навколишнього природного середовища).
Тому вже зараз відомі випадки заліснення існуючих об’єктів природно-заповідного фонду (наприклад, заказники «Заплава р.Чингул» та «Балка Троїцька» в Запорізькій обл., теритотрія, зарезервована для розширення природного заповідника, – «Єланецький степ»). При цьому, масштаби запланованого заліснення степів вражають! Так, лише на Луганщині – головному осередку збереження степових ендемічних видів – планують заліснити 100, 6 тис. гектарів степів!
Просимо Вас, як Секретаріат головного міжнародного органу з охорони ландшафтів, звернутись до Президента України з проханням внести зімни до Указу Президента від 04.11.09 № 995/2008 „Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень,” зазначивши у своєму зверненні, що виділяти під заліснення ділянки, вкриті степовою рослинністю, забороняється. Просимо також звернутись до керівництва України з проханням вжити невідкладних заходів із розширення мережі природно-заповідних територій у Степовому регіоні та доведення відсотка їх площі до Європейських показників.
Нам вдалось проініціювати створення Всеукраїнської громадської кампанії «Збережемо українські степи!», до якої приєднались науковці та природоохоронні організації з різних регіонів України. Зі свого боку ми заявляємо про готовність здійснювати моніторинг випадків нищення цінних степових ландшафтів та, при потребі, інформувати про виявлені порушення Секретаріат Конвенції.
З повагою, голова Національного екологічного центру України
Ігор Сіренко
To the Secretariat of European Landscape Convention
APPEAL
as regards endangered remains of steppe landscapes of Ukraine
We are appealing to you in regard to the threat posed to Ukrainian steppe, unique landscapes, without which European and Ukrainian identity, history and nature is hardly imagined. And the threat, on which we’d like to inform you, indirectly accrues from the decisions taken by the public authorities. While those decisions were being taken, possible effects, threats and compliance with the European Landscape Convention were underestimated.
Formerly, steppe area took up to 40% of the territory of Ukraine. Nowadays, steppe covers no more than 5% of its former area. Historically, steppe turned out to be the most comfortable landscape for human reclamation.
For the purpose of enforcement of Kyoto Protocol requirements to increase the area of forested lands of Ukraine, the Decree No.995/2008 On some measures aimed at creating and reestablishing forests and green planting was issued by the President of Ukraine as of 04.11.08. As set forth in the paragraph 2 of the Decree, local public administrations are instructed to localize degraded, inefficient and technogenic contaminated lands which it is reasonable to use for new forests; also they are instructed to ensure allotment of additional territories and reserve lands for this purpose.
In compliance with the order, issued by the State Forestry Committee of Ukraine No.371 On approval of indexes of regional standards for optimal amount of forested lands in the territory of Ukraine as of 29.12.08 (hereinafter – the Order), which is a direct implementation of the Decree, there is an optimal index of forest lands determined for each region (oblast). Basing on the indexes, approved by the Order, it follows that the portion of forested territories must increase, first of all, in ‘steppe’ regions (the south and east of the country). The declared ‘scientifically grounded indexes for the amount of forested land’ have not even taken into account the availability of the lands suitable for forestation, not to speak of the analysis of options for forestation in terms of conservation of biological diversity, compliance with landscape and other international obligations. But we have already seen that in actual practice the selection of land plots for further planting of new forests in a lot of regions is carried out unprofessionally and land allocation is carried out either compulsively or by criterion of the least resistance, in which case the lands, merely not actively used in agriculture, are allocated for forest planting. These lands as a rule are the remains of natural landscapes.
Physically, the overwhelming majority of reserve lands in steppe and forest-steppe zones consist of hollows, barrows, and slopes along rivers and ponds which are the fragments of steppe biotopes. Steppe zone is the most plowed territory of Ukraine and contains a very small part of territories which still preserve the remains of steppe natural complexes and are the last places where the gene pool of the whole steppe biological diversity is still preserved. This miserable part of the territory of Ukraine is the last resort for tens of rare, endemic, relict animal and plant species, protected not only by local environmental legislation but by international laws as well. These are the sites which have to become a basis for ecological network of the region. Instead, in actual practice they become the sites for afforestation. This, in its turn, causes direct damage to declining steppe species typical of the region. It is fundamental to understand that afforestation is usually preceded by land plowing up. And it is nothing but this action that is the most disastrous for the steppe. Most of endangered steppe plant species can’t survive after plowing up.
According to the standards established by the Law of Ukraine On Natural Reserved Fund of Ukraine and in compliance with requirements of the Law of Ukraine On the Red Book of Ukraine (Article 4), presence of at least one specie, included in the Red Book, in the zone is a sufficient reason for declaring that zone to be the site of natural reserved fund (hereinafter – NRF). Similarly, the main method for endangered species protection, regulated by law, is to put the areas where these species are met under protection.
Unfortunately, when the lands are handed over for afforestation, only suitability or unsuitability of the lands for agricultural purposes is considered, while the aspect of their environmental value and need for rare species preservation is absolutely neglected.
Steppe is, actually, a vanishing landscape type. No more than 3% of virgin steppe has remained. This is explained by the fact that in past the steppe was one of the most suitable landscapes for agricultural reclamation. Taking into account the scope of its destruction, the steppe can be considered the most vanishing landscape. In the context of European Landscape Convention, we see that situation with steppe afforestation is a gross violation of the Articles 5 and 6 of the Convention.
There is a high probability of accidental allocation of lands of current and potential natural reserved territories for afforestation while the lands of NRF still are not marked afield and not registered with the State Land Cadastre. As of 01.01.2008, the boundaries of the territories and sites of NRF of national importance are set by physical demarcation in average by 45% of their total area and those of local importance – only by 28%. Therefore, even now, there is information on the cases of afforestation of the current sites of natural reserved fund (e.g., Chyngul River Plain wildlife reserve and Troyitska Hollow in Zaporizhzhya Region, territory reserved for expanding of Yelanetsky Steppe natural reserve). That being said, the ranges of planned afforestation of steppe are astounding! Thus, only in Luhansk region, the main center of steppe endemical species preservation, 100,600 ha of steppe is planned to be forested!
You are kindly requested as the Secretariat of the main international body for landscape protection to file to the President of Ukraine a request to make amendments to the Decree No.995/2008 On some measures aimed at creating and reestablishing forests and green planting issued by the President of Ukraine as of 04.11.08, having specified that the territories covered with steppe vegetation must not be allocated for afforestation. You are also kindly requested to file to the Government of Ukraine a request to take immediate actions to expand the networks of natural reserved territories in steppe zone and bring the percentage of its area to the European standards. Our appeals to the higher state authorities, unfortunately, have not changed this very threatening situation.
Newly organized all-Ukrainian public campaign Let’s Save Ukrainian Steppe, supported by scientists and environmental organizations from different regions of Ukraine, is ready to undertake monitoring of incidents of destruction of valuable steppe landscapes.
Sincerely,
Ihor Sirenko
Head of the National Ecological Center of Ukraine
