ДОВІДКА ПРО ПРИРОДООХОРОННУ ЦІННІСТЬ ЦІЛИННОГО СТЕПОВОГО МАСИВУ «КАПУСТЯНА БАЛКА»
Сен 4th, 2012 by stepan
Капустяна балка належить до басейну річки Інгул та знаходиться неподалік від міста Миколаєва, в околицях села Капустяне Жовтневого району Миколаївської області. Найбільш збереженою є середня частина балки площею близько 800 га, яка розміщена на землях Тернівського воєнного полігону.
На цій території широко розповсюджені зональні рослинні угруповання формацій костриці валіської (Festuceta valesiaceae), ковил волосистої (Stipeta capillatae) і Лессінга (Stipeta lessingianae). Рідше до них домішуються фітоценози ковили української (Stipeta ucrainicae). Як і попередні два угруповання, вони занесені до Зеленої книги України. На вапнякових відслоненнях домінують: чебрець двовидний (Thymus dimorphus), кипець короткий (Koeleria brevis), юринея короткоголова (Jurinea brachicephala), пижмо одеське (Tanacetum odessanum), бедринець вапнолюбний (Pimpinella titanophila), лещиця горбкова (Gypsophilla collina). Відзначена найвища у регіоні концентрація представників роду Астрагал (Astragalus L.) (всього 12 видів).
Тут зосереджені найбільші у Північно-Західному Причорномор’ї ядра популяцій зіноваті гранітної (Chamaecytisus graniticus), цимбохазми дніпровської (Cymbochasma borysthenica), брандушки різнобарвної (Bulbocodium versicolor) та півників понтичних (Iris pontica), що перебувають під охороною держави.
З інших видів рослин, занесених до Червоної книги України, в Капустяній балці зростають горицвіти весняний (Adonis vernalis) і волзький ( A. Wolgensis), астрагали Геннінга (Astragalus henningii), одеський (A. odessanus) і понтійський (A. ponticus), карагана скіфська (Caragana scythica), шафран сітчастий (Crocus reticulatus), пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia), пустельниця головчаста (Eremogone cephalotes), дрік скіфський (Genista scythica), голонасінник одеський (Gymnospermium odessanum), рястка Буше (Ornithogalum boucheanum), сон лучний (Pulsatilla pratensis), ковили волосиста (Stipa capillata), Лессінга (S. Lessingiana) та українська (S. Ucrainica), тюльпани бузький (Tulipa hypanica) і Шренка (T. schrenkii).
Потребують охорони та є рідкісними для регіону: анемона лісова (Anemone sylvestris), астрагал пухнастоквітковий (Astragalus pubiflorus), белевалія сарматська (Bellevalia sarmatica), ломиніс цілолистий (Clematis integrifolia), солодушка великоквіткова (Hedysarum grandiflorum), півники солелюбні (Iris halophila), леопольдія тонкоцвіта (Leopoldia tenuiflora), льнянка великохвоста (Linaria macroura), льон лінійнолистий (Linum linearifolium).
Ця територія важлива для збереження багатьох видів комах-запилювачів і ентомофагів, а також таких представників герпетофауни як полози каспійський (Hierophis caspius) та сарматський (Elaphe sauromates) (обидва у Червоній книзі України).
На виконання Указу Президента України від 01.12.08 № 1129/2008 «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів» цілинний степовий масив Тернівського воєнного полігону (Капустяна балка) площею близько 800 га у зв’язку з його винятковою природоохоронною цінністю було запропоновано включити до складу природного заповідника «Єланецький степ». Одночасно, Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області розглядався варіант створення в околицях села Капустяне Жовтневого району ландшафтного заказника.
Проте, в останні роки ці землі все частіше використовуються не за цільовим призначенням. Розорюються цілинні степові ділянки, випасається надмірна кількість овець, з’явилась розгалужена мережа польових доріг, практикується джипінг. Все це приводить до знищення природного рослинного покриву, розвитку ерозійних процесів та, як наслідок, до втрати природоохоронної цінності території.
Література
1. Деркач О.М. Ключові ботанічні території Миколаївщини: сучасний стан та проблеми збереження //Теорія і практика заповідної справи в Україні. Збірник наукових праць. – Київ, 2005. – С. 167-173.
2. Деркач О.М. До питання розширення території природного заповідника «Єланецький степ» //Флорологія та фітосозологія. – Т 2. – Київ, 2011. – С. 176-178.
3. Зелена книга України /за. ред. Я.П. Дідуха. – К.: Альтерпрес, 2009. – 448 с.
4. Костюшин В.А., Таращук С.В., Деркач О.М. та інші. Південно-Бузький меридіональний екологічний коридор: стислий огляд біорізноманіття та найцінніші території. Чорноморська програма Ветландс Інтернешнл – Київ, 2007. – 92 с.
5. Червона книга України. Рослинний світ /за ред. Я.П. Дідуха – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – 900 с.