Cтепи України

Фундаментальні  та прикладні дослідження в біології Мат-ли І Міжнародної конференції  студентів, аспірантів та молодих учених. Донецьк, 23-26 лютого 2009 р. – Донецьк: Вебер, 2009. – Том 1. – С. 370-371. Fundamental and applied research in biology Abstracts of the 1st International Conference of Young Scientists. Donetsk: Veber Publ., 2009. – Vol. 1. – P. 370-371.

1Парнікоза І., 2Зімнухов Р., 3Годлевська О.
Київський еколого-культурний центр
Опукський природний заповідник
Інститут  зоології НАНУ
Наразі  більша частина Понто-Каспійських  степів розорана, степова флора та фауна перебувають на межі вимирання. Одним з найбільших цілинних масивів в Європі є Караларський степ на півночі Керченського півострова. Ця територія мала увійти до Казантипського природного заповідника, натомість тут в 1988 р. було створено ландшафтний заказник з досить строгим режимом площею 5900 га. З метою підвищення статус цієї території, групою з 21 фахівця на чолі з Карпенко С. А. У 2005 р. було підготоване обґрунтування оголошення тутешньої території національним природним парком. В ньому зокрема вказувалась наявність не менше 30 видів рослин, що входять до Червоної книги України, Європейського червоного списку та внесені до Додатку І Бернської конвенції. мешкають 3 види плазунів, 32 види птахів та 2 види ссавців, що занесені до Червоної книги.

Натомість Верховною радою АР Крим прийнято рішення про створення тут  регіонального ландшафтного парку. Згодом постав і проект плану організації його території, ознайомлення з яким свідчить, що задекларований в ньому принцип пріоритету збереження природних комплексів Караларського степу додержаний не буде. Адже йдеться про зонування суцільного степового масиву – колишнього заказника. Зменшення площі цієї пріоритетної згідно Гурзуфським рішенням (1997) природоохоронної території, недопустима. Наразі в умовах, коли площа цього масиву знаходиться на межі стійкого існування всіх компонентів степової екосистеми, будь-яка подальша фрагментація масиву, посилення людської діяльності негативно вплине на збереження існуючих тут ковилових масивів степу, а також на відтворення рідкісних видів тварин, що є надзвичайно чутливими до антропогенного фактору. Наразі складені нами карти поширення таких червонокнижних видів, як Stipa brauneri (Pacz.) Klok., Orchis picta Loisel., Tulipa shrenkii Regel., демонструють, що для існування стійких багаточисленних популяцій цих видів важливою є уся територія колишнього заказника. Виявлені ж тут нещодавно Tulipa biflora Pall. Crocus pallasii Goldb. поширені плямами, подальші перспективи розширення популяцій напряму залежать від стану збереженості прилеглих ділянок. Обмеження на цій території всіх видів діяльності, що можуть згубно вплинути на популяції диктується ЗУ «Про червону книгу».

Зважаючи  на це розширення території парку  слід здійснювати за рахунок прилеглих  земель сіл Багерово, Чистопілля та Белінського, з залученням їх населення  та ресурсів до інфраструктури парку. За рахунок цих же територій при потребі можна виділити необхідні для функціонування регіонального, а в перспективі напевне і національного природного парку. На території ж колишнього заказника – заповідної зони парку має бути збережений режим використання території, що був вказаний в положенні про заказник «Караларський» від 2004 р. В ході діяльності парку тут можуть бути дозволені хіба що такі невиснажливі форми діяльності, як екскурсії-подорожі в природу, історико-краєзнавчі мандрівки. Зважаючи на значну археологічну цінність території, необхідно вирішити й питання про спеціальні дозволи на місця та час ведення археологічних розкопок, що передбачатимуть контроль за рекультивацією задіяних в розкопках невеликих фрагментів. Такі ж форми діяльності, як промисловий туризм, стаціонарний оздоровчий відпочинок, а також такі види використання території як ралі, масові військово-патріотичні ігри, мають реалізовуватися тільки за межами заповідного ядра – тобто території колишнього заказника «Караларський».