RSS

УДК 581.9 (477.72)

Мойсієнко Іван Іванович

Кандидат біологічних наук, доцент
Кафедра ботаніки Херсонського державного університету;
Ботанічний сад ім. О.В.Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка

МОЙСІЄНКО І.І.

ПРО НЕОБХІДНІСТЬ СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «КАМ`ЯНСЬКА СІЧ»

Необхідність створення національного природного парку «Кам’янська січ» визначається з одного боку високою созологічною цінністю досліджуваної території, доброю збереженністю типових та рідкісних цілинних степових рослинних комплексів, а з іншого боку, незадовільною репрезентативністю їх в заповідних об’єктах високого рівня в регіоні; особливої цінності території надають розташовані тут численні археологічні та історичні пам’ятки, серед яких, виділяється одна з найвизначніших пам’яток українського народу – козацька «Кам’янська січ». Степи правобережжя Дніпра, де розташовується НПП, не мають мережі заповідних об’єктів високого рівня. В степовому Правобережжі знаходиться єдиний природний заповідник «Єланецький степ», який не належить до великих (його площа складає всього 1675,7 га). До того ж він розташовується, відносно запропонованого Національного природного парку «Кам’янська січ», що розташовується в підзоні Злакових степів, в іншій, більш північній, підзоні – Різнотравно-Злакових степів. Таким чином, на значному просторі Правобережного Злакового степу, що простягнулась вздовж Чорного моря від Дніпра до Дунаю, де пропонується створити Національний природний парк «Кам’янська січ», на сьогодні степові заповідні об’єкти високого рівня (національні парки, біосферні чи природні заповідники) відсутні.

Фото 1. Кам’янська балка

Фото 1. Кам’янська балка

Запроектований НПП “Кам’янська Січ” розташовуватиметься в Бериславському районі Херсонської області. До його складу планується залучити землі Качкарівської, Милівської, Новокаїрської, Червономаяцької та Новорайської сільрад. Орієнтовна загальна площа об’єкту складатиме близько 20 тис. га. До складу запроектованого НПП “Кам’янська Січ” увійдуть Кам’янська та Миловська балки, тераса річки Дніпро між селами Червоний маяк та Качкарівка та прилеглі до балок та тераси ділянки плакору.

На території парку планується виділити кілька зон: господарську, стаціонарної рекреації, регульованої рекреації та заповідну. Господарська зона займатиме майже ¾ площі парку. Сюди увійдуть сільськогосподерські угіддя, що переважно розташовані на схилах, більше 5 % крутизни, і тому є досить ерозійно небезпечними, лісосмуги, дороги, населені пункти та сільськогосподарські комплекси. Зона стаціонарної рекреації розташовуватиметься на місці скупчення археологічних та історичних пам’яток в околицях села Республіканець (в минулому Кам’янка, Консуловка, Консуровка). Її площа складатиме близько 200 га. Зона регульованої рекреації включатиме природні та напівприродні ділянки балок та тераси, які використовуються для відпочинку, а також на яких відбувається випас худоби та заготівля сіна, лікарської сировини, грибів тощо. Її орієнтовна площа близько 4000 га. Сюди увійдуть штучні лісові насадження, пасовища та сіножаті на схилах та тальвегу балок, акваторія балок, тераса Дніпра. Заповідна зона займатиме найбільш добре збережені степові ділянки балок. Її плоша становитиме близько 1000 га.

Фото 2. Кам’янська балка

Фото 2. Кам’янська балка

Дослідження території, що тепер планується віднести до території парку було започатковано Й.К.Пачоським. Ним були досить ретельно обстежені Кам’янська (Новокаїрська) та Софіївська (Милівська) балки та тераса Дніпра і прилегла до неї ділянка заплави між селами Республіканець та Качкарівка. Загалом в своїх роботах Й.К.Пачоський для цієї території наводить понад 400 видів судинних рослин (в тому числі і за зборами І.З.Рябкова) [Пачоський 1890, 1902, 1914, 2008]. В кінці ХІХ ст. збір рослин проводив І.З.Рябком. Ним був зібраний гербарій, в якому налічується майже 200 видів рослин Пачоський 1902]. В 70-90-х роках ХІХ ст. дану територію як складову Правобережного Злакового степу досліджує Л.І.Крицька, про що свідчать гербарні збори в колекції Іституту ботаніки ім. М.Г. Холодного [KW]. В цей же період М.Ф.Бойко наводить кілька знахідок созофітів з околиць с. Червоний Маяк, що знаходиться на межі НПП [Бойко 1988]. Останнім часом, дослідження балок, як складових Дніпровського екологічного коридору проводив П.М. Бойко [Бойко 2003, 2004, 2005а, 2005б, 2008; Бойко, Бойко 2004]. Автор даної статті також проводив численні дослідження флори цієї території, особисто та у співпарці з іншими дослідниками. Частково результати цих досліджень були вже опубліковані раніше [Бойко, Мойсієнко 2002; Moysiyenko, Górski, Boiko 2002;  Sudnik-Wójcikowska, Moysiyenko 2006].

Запроектований НПП “Кам’янська Січ” є досить багатим у флористичному відношенні. У підготовленому на основі оригінальних досліджень автора конспекті, з урахування данних інших наведених вище авторів, значиться близько 650 видів судинних рослин, серед яких багато рідкісних, включених до різних червоних списків. На схилах тераси Дніпра та балок і прилеглих ділянках плакору широко представлені цілинні ділянки типчаково-ковилових степів.

У рослинному покриву їх домінують типові для смуги типчаково-ковилових біднорізнотравних степів ксерофільні дернинні злаки: ковила волосиста Stipa capillata L., к. лесінга S.  lessingiana Trin. & Rupr., к. українська S. ucrainica P.Smirn., к. найгарніша S. pulcherrima K.Koch., типчак Festuca valesiaca Gaudin aggr., келерія гребінчаста Koeleria cristata (L.) Pers., житняк гребінчастий Agropyron pectinatum (M.Bieb.) P.Beauv., тонконіг стерильний Poa sterilis M.Bieb. Cтепове різнотрав`я представлено переважно ксерофільними видами: півниками низенькими Iris pumila L., гвоздикою несправжньоармерієвидною Dianthus pseudoarmeria M.Bieb., гоніолімоном бессера Goniolimon besserianum (Schult.) Kusn., залізняком колючим Phlomis pungens Willd., пижмом тисячолистим Tanacetum millefolium (L.) Tzvelev. Із ефемероїдів звичайним є тонконіг бульбистий Poa bulbosa L., рідше зустрічаються тюльпан бузький Tulipa hypanica Klokov, адоніс волзький Adonis wolgensis Steven, рястка Коха Ornithogalum kochii Parl., зірочки Пачоського Gagea paczoskii (Zapal.) Grossh., з. червоніючі G. erubescens (Besser) Schult. & Schult.f., з. низенькі G. pusilla (F.W.Schidt) Schult. & Schult.f. Серед ефемерів звичайні веснянка весняна Erophylla verna L., бурачок пустельний Alyssum turkestanicum Regel. & Schmalh., фіалка китайбелева Viola kitaibeliana Schult., проломник великий Androsace maxima L., незабудка дрібноквіткова Myosotis micrantha Pall. ex. Lehm., вероніка весняна Veronica verna L. Широко представлені на території заказника відслонення гірських порід: різноманітних глин та лесів і вапняків. На глинистих відслоненнях домінують бородач Bothriochloa ischaemum (L.) Keng та клейстогена болгарська Cleistogenes bulgarica (Bornm.) Keng, а на кам`янистих – келерія коротка Koeleria brevis Steven, стоколос каппадокійський Bromopsis cappadocica (Boiss. & Balansa) Holub, наголоватки вузьколисті Jurinea stoechadifolia (M.Bieb.) DC., чебрець двовидний Thymus х dimorphus Klokov & Des.Shost., очиток їдкий Sedum acre L. На схилах балок і терас, особливо у різноманітних зниженнях та на дні балок часто трапляються зарості дерев`янистих рослин, зокрема різних видів глоду Crataegus sp. div. та шипшини Rosa sp. div., терену степового Prunus stepposa Klokov, мигдалю степового Amygdalus nana L., жостеру проносного Rhamnus cathartica L., бузини чорної Sambucus nigra L. тощо. Дно балки та нижня частина схилів, особливо північної експозиції зайняті лучно-степовими угрупованнями. Тут переважають пирій повзучий Elytrigia repens (L.) Nevski, стоколос безостий Bromopsis inermis (Leyss.) Holub, осока чорніюча Carex melanostachya M.Bieb. ex Willd., о. рання C. praecox Schreb., тонконіг вузьколистий Poa angustifolia L., т. лучний P. pratensis L., костриця регеля Festuca regeliana Pavl.

В наслідок вторинного затоплення водосховищем нижньої частини балок в результаті будівництва Каховської ГЕС в балках значного поширення набули прибережно-водні (очерет звичайний Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., рогіз вузьколистий Typha angustifolia L., куга озерна Scirpus lacustris L., алтея лікарська Althaea officinalis L., верба біла Salix alba L., верба сіра Salix cinerea L., тополя чорна Populus nigra L.) та водні (кушир занурений Ceratophyllum demersum L., рдестик пронизанолистий Potamogeton perfoliatus L., р. кучерявий P. crispus L., р. гребінчастий P. pectinatus L.) рослини. Значні площі території балок зайняті штучними лісовими насадженнями в’язу низького Ulmus pumila L., робінії несправжньоакації Robinia pseudoacacia L., гледичії трьохколючкової Gleditsia triacanthos L., сосни кримської Pinus pallasiana D.Don, айланта високого Ailanthus altissima (Mill.) Swingle, маслинки вузьколистої Elaeagnus angustifolia L. тощо. Більшість дерев в насадженнях низькорослі і пригніченні, а трав`нистий покрив їх представлений здебільшого бур`янами. Це типовий приклад бездумного залісення степових схилів, яке не принесло очікуваного ефекту, а призвело до знищення цілинних степових схилів, трати фінансів та людської праці.

В цілому, на території запроектованого НПП зростає 33 види судинних раритетних рослин, які внаслідок одначасного включення в різні природоохоронні списки займають в них 64 позиції: Світовий червоний список – 8 видів; Європейський Червоний список - 9 видів, Червона книга України – 14 видів, Бернська конвенція – 2 види та Червоний список Херсонської області – 31 вид [Бойко, Подгайний 2002; Вініченко 2006; Мосякін 1999; Червона книга України 1996; Mosyakin, Fedoronchuk 1999]. До Світового Червоного списку включені: астрагал Генінга Astragalus henningii (Steven) Klokov, а. шерстистоквітковий A. dasyanthus Pall., гвоздика ланцетна Dianthus lanceolatus Steven ex Rchb., зіновать гранітна Chamaecytisus graniticus (Rehman) Rothm., льонок Біберштейна Linaria biebersteinii Besser, пирій ковилолистий Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski, пісочник жорсткий Eremogone rigida M.Bieb., цимбохазма дніпровська Cymbochasma borysthenica (Pall. ex Schlecht.) Klokov & Zoz.; Європейського Червоного списку: Астрагал дніпровський Astragalus borysthenicus Klokov, залізняк гібридний Phlomis hybrida Zelen., ластовень проміжний Vincetoxicum intermedium Taliev, підмаренник волинський Galium volhynicum Pobed., також знову астрагал Генінга Astragalus henningii, а. шерстистоквітковий A. dasyanthus, гвоздика ланцетна Dianthus lanceolatus, пирій ковилолистий Elytrigia stipifolia, цимбохазма дніпровська Cymbochasma borysthenica; Червоної книги України: дрік скіфський Genista  scythica Pacz., ковила Лесінга Stipa  lessingiana, ковила українська Stipa ucrainica, ковила волосиста Stipa capillata, ковила найгарніша Stipa pulcherrima, крокус сітчастий Crocus reticulatus Steven ex Adams., рябчик руський Fritillaria ruthenica Wikstr., сальвінія плаваюча Salvinia natans All., тюльпан бузький Tulipa hypanica Klokov & Zoz (Tulipa biebersteiniana Schult. & Schult. f. s.l.), тюльпан Шренка Tulipa schrenkii Regel, також знову астрагал шерстистоквітковий Astragalus dasyanthus, зіновать гранітна Chamaecytisus graniticus, пирій ковилолистий Elytrigia stipifolia, цимбохазма дніпровська Cymbochasma borysthenica. Ще 2 види наголоватки волошкові Jurinea cyanoides Rchb, а також сальвінія плаваюча Salvinia natans охороняються згідно з Бернською конвенцією [Вініченко, 2006]. Більшість цих видів М.Ф.Бойко віднесені також до Червоного списку Херсонської області [Бойко, Подгайний, 2002]. Лише до регіонального Червоного списку належать: анемона лісова Anemone sylvestris L., аспленій стінний Asplenium ruta-muraria L., барвінок трав`янистий Vinca herbacea Waldst. & Kit., белевалія сарматська Bellevalia sarmatica (Georgi) Voronov, гіацинтик білуватий Hyacinthella leucophaea (K.Koch) Schur, жовтець скіфський Ranunculus scythicus Klokov, ефедра двоколоскова Ephedra distachya L., ломикамінь суцільнолистий Saxifraga tridactylites L., кермек широколистий Limonium platyphyllum Lincz., та роговик український Cerastium ucrainicum Pacz. ex Klokov.

Фото 3. Пам’ятні споруди на місці «Кам’янської січі» (кам’яний хрест на могилі Костя Гордієнка та обеліск на кургані)

Фото 3. Пам’ятні споруди на місці «Кам’янської січі» (кам’яний хрест на могилі Костя Гордієнка та обеліск на кургані)

На території НПП зареєстровано 6 рідкісних рослинних угруповань (формацій), що включені до Зеленої книги України [Зеленая книга Украины, 1987]: ковили волосистої Stipeta capillatae, ковили Лесінга Stipeta lessingianae, ковили найгарнішої Stipeta pulcherrimae, ковили української Stipeta ucrainicae, мигдалю степового Amygdaleta nanae та пирію ковилелистого Elytrigieta stipifoliae.

Також на території проектованого НПП відмічені раритетні види тварин – Махаон Papilio machaon (Linnaeus, 1758), Подалірій Іphiclides podalirius (Linnaeus, 1758), Поліксена Zerynthia polyxena (Denis et Schifermuller, 1775), лишайників – ксантопармелія камчадальська Xanthoparmelia camtschadalis (Ach.) Hale, пармелія грубозморшкувата Parmelia ryssolea (Ach.) Nyl., целокаулон степовий, цетрарія степова Coelocaulon steppae (Savicz) Barreno et Vazques та грибів – зморшок степовий Morchella steppicola Zer. тощо.

Територія проектованого НПП має велике історичне значення. Тут на високому березі Дніпра (тепер Каховського водосховища), при впадінні в нього балки Кам’янки (нині це околиця села Республіканець) в 1709-1711 рр. та в 1930-1934 рр. розташовувалась одна з головних святинь українського народу козацька «Кам’янська січ». Враховуючи, що більшість січей сьогодні знаходиться під водами Дніпра (Стара, або Чортомлицька січі, Нова січ), або ж  їх території повністю освоєні (Олешківська січ – на її місці збудовано Цюрупинський целюлозно-паперовий комбінат)  то дана козацька пам`ятка набуває особливого значення, і встає в один ряд із знаменитою запоріжською Хортицею. На території січі знаходиться поховання, увінчане автентичним хрестом, славетного кошоваго атамана Кам’янської та Олешківської січі Костя Гордієнка – непримиримого борця за козацькі вільності та свободу цілого українського народу. Поряд на кургані знаходиться сучасний пам’ятний знак у вигляді обеліска кошовому отаману Костю Гордієнку та його бойовим побратимам – запоріжським козакам Кам’янської січі споруджений 1999 р. козаками Херсонської паланки війська запоріжського низового. Пізніші в цьому місці розташовувалось помістя Агаркова кінця ХІХ початку - ХХ ст [Путешествие по Херсонщине 2005]. В цілому помістя знаходиться в дуже поганому стані, хоча до цих пір збереглися залишки підвалів, деяких надземних будівель, гроту. Крім Кам’янської січі в околицях с. Республіканець досліджені також пізньоскіфське Консулівське городище, древньоруське поселення ХІІ-ХІІІ століть, золотоординське ХІІІ-ХІV і ногайське ХVІ-ХVІІ століть [Путешествие по Херсонщине 2005]. На території проектованого НПП розташовані численні кургани. Деякі з них досягають значної висоти, ніколи не розорювалися і незважаючи на те, що вони розташовуються серед полів, на них збереглася степова рослинність. Створення національного природного парку в місці розташування археологічних та історичних пам’яток кочових народів та козацької доби є цілком закономірним, оскільки, степи Причорномор’я за їх часів не були розорані [Sudnik-Wójcikowska, Moysiyenko 2006]. Степова цілина була природним оточенням цих пам’яток, середовищем існування кочовиків та козаків, тому для цілісного сприйнятя цих пам’яток необхідно збереження також первісної природи цих місць.

Проектований національний природний парк «Кам’янська січ» є унікальним об’єктом, який має однаково велике, як природоохоронне так і історико-культурне значення. Комплексне збереження природних та історичних пам’яток йде у руслі сучасних тенденцій інтегрованого розуміння ландшафту як цілісної природно-культурної системи, що знайшло відображення в Європейській ландшафтній конвенції [Гродзінський, Тищенко, 1998]. Створення національного природного парку «Кам’янська січ» сприятиме сталому розвитку цього куточку Херсонщини. НПП сприятиме збереженню природи, приверне увагу до археологічних та історичних пам’яток, що тепер в основному знаходяться у незадовільному стані, сприятиме пожвавленню економічної ситуації.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.    Бойко М.Ф. Нові знахідки рідкісних і зникаючих видів  рослин у Херсонській  та Миколаївській областях // Укр. ботан. журн. - 1988. - Т. 45, № 5. - С. 84–87.
2.    Бойко М.Ф. Подгайний М.М. Червоний список Херсонської області.- Херсон: “Айлант”, 2002. - 32 с.
3.    Бойко М.Ф., Бойко П.М. Ключові ботанічні території півдня України // Й.К. Пачоський та сучасна ботаніка (ідповідальний редактор М.Ф.Бойко). – Херсон: Айлант, 2004. – 12-19.
4.    Бойко П. Балки узбережжя Дніпра як новий тип природно-заповідних об’єктів // Зб.  наук. праць «Фальцфейнівські читання». – Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. – С. 49-50.
5.    Бойко П.М. Миловська балка як ключова ботанічна територія (Херсонська область) // Збірка матеріалів Всеукраїнської конференції молодих вчених “Сучасні проблеми екології”, 7-9 жовтня 2004 р. – Запоріжжя, 2004.– С. 155-156.
6.    Бойко П.М. Cymbochasma borysthenica (Pall. ex Schlecht.) Klokov et Zoz в Україні // Чорномор. ботан. журн. – 2005а. -  Т.1, № 2.- С. 100-109.
7.    Бойко П.М. Флора і рослинність запроектованого ландшафтного заказника «Миловська балка» (Херсонська область) // Вісник Луганського національного педагогічного університету. Біологічні науки. – 2005б. – №3 (83). – С. 10-18.
8.    Бойко П.М. Фітосозологічна характеристика запроектованого ландшафтного заказника «Новокаїрська балка» (Херсонська область, Україна) // ІІ Відкритий з’їзд фітобіологів Херсонщини (Херсон, 15 травня 2008 р.). Збірник тез доповідей (Відп. ред. М.Ф. Бойко). – Херсон: Айлант, 2008. - С. 14-15.
9.    Бойко П.М., Мойсієнко І.І. Рідкісні рослини Миловської балки // Ю.Д. Клеопов та сучасна ботанічна наука. Матеріали читань, присвячених 100 річчю з дня народження Ю.Д. Клеопова (Київ, 10-13 листопада 2002 р.). - Київ: Фітосоціоцентр, 2002. - 355-358 с.
10.    Гродзинський М.Д., Тищенко П.Г. Збереження та відтворення ландшафтного різноманіття в контексті сталого розвитку. – Заповідна справа в Україні. – 1999. – 4, 1. C. 3-8.
11.    Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества / Под ред. Шеляга-Сосонко Ю.Р. – Киев: Наук. думка, 1987. – 216 с.
12.    Мосякін С.Л. Рослини України у Світовому Червоному списку // Укр. ботан. журн. – 1999. – Т. 56, № 1. – С. 79-88.
13.    Пачоский И.К. Материалы для флоры степей юго-восточной части Херсонской губернии // Записки Киевского об-ва естествоиспытателей. – Киев, 1890. – Т.ХІ, в. 1. – С. 37-172.
14.    Пачоский И.К. Список растений, собранных И.З. Рябковым в 1898 году в Херсонском уезде. – Херсон: Сборник Херсонского земства, 1902. – С. 277-305.
15.    Пачоский И.К. Херсонская флора: Высшие тайнобрачные, голосеменные, однодольные. - Херсон, 1914. - Т. 1. - 518 с.
16.    Пачоский И.К. Херсонская флора. Т.ІІ. Двудольные. – Познань: УАМ, 2008. – 505 с.
17.    Путешествие по Херсонщине: путеводитель / авт.-сост.: А. Паталах и др., общ. ред. О. Алеферко, фотогр.: В. Рылеев и др. - Херсон : Надднепряночка, 2005. - 275 с.
18.    Червона  книга України. Рослинний світ /Під ред. Ю.Р.Шеляг-Сосонка. -К.: Укр. енц., 1996. - 603 с.
19.    Moysiyenko I., Górski P., Boiko P. Contribution to the flora of steppe Black see regions // Roczniki Akademii rolniczej w Poznaniu, 2002. – CCCXLVII, Botanica 5. – P. 123-134.
20.    Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. - Kiev, 1999. - 346 p.
21.    Sudnik-Wójcikowska B., Moysiyenko I.I. The flora of kurgans in the west Pontic grass steppe zone of southern Ukraine // Чорномор. ботан. журн. - 2006. -  Т.2, № 2.- С. 14-44.