Звернення до кандидатів у народні депутати від округів Карпатського регіону

Шановний кандидате у народні депутати України!

Ви балотуєтесь від округу, розміщеного у гірських районах Карпатського регіону України. Ми звертаємось до Вас і до всіх інших кандидатів у народні депутати від гірських округів з проханням повідомити Ваше ставлення до проблеми будівництва малих ГЕС у Карпатах.

Карпатам загрожує небезпека. Цю небезпеку несуть так звані об’єкти зеленої енергетики – малі гідроелектростанції (малі ГЕС). Хоча, здається, що зелена енергетика не може становити загрозу для довкілля за своєю суттю, проте те, що відбувається у Карпатах, свідчить: навіть найкраща ідея, за певних умов, може перетворитися на лихо.

Плани будівництва малих ГЕС у Карпатах лякають своїм масштабом. Адже, наприклад, у Закарпатській області, на виконання Програми комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області, планується збудувати 360 малих ГЕС, в Івано-Франківській області, за різними даними, планується будівництво від півсотні до півтори сотні малих ГЕС, до двох десятків заплановано у Львівській та Чернівецькій областях. Виконання таких планів означатиме фактичну смерть більшості карпатських рік, смерть сплавного туризму.

На сьогоднішній день більшість запропонованих проектів малих ГЕС у Карпатах передбачають будівництво ГЕС дериваційного типу. У таких ГЕС вода з річки подається до труби, транспортується трубою на певну відстань (до кількох кілометрів), а далі з труби подається на турбіну для виробництва енергії, після чого повертається у річку нижче від місця забору. Такі ГЕС на загал вважаються менш шкідливими для довкілля, ніж ГЕС греблевого типу, адже безпосередньо потік греблею не перекривається. Але…
У Карпатах більшість малих ГЕС проектується у верхів’ях рік. Тут ухил річок найбільший, отже, падаюча вода дає найбільшу енергетичну віддачу. У верхів’ях ріки мають невисоку водність, тому для того, щоб виробити якомога більше електроенергії, з рік забирають великі об’єми води – часто-густо із річки забирають практично всю воду, залишаючи замість живого потоку сухе русло, вкрите камінням. Замість кількох кілометрів ріки отримуємо кілька кілометрів труб. І проблема не лише у спотворенні природних краєвидів. Забір основної частини води із ріки спричиняє цілу низку екологічних та соціально-економічних проблем:

– зникнення водних організмів (в тому числі червонокнижних риб і комах) через знищення середовища існування і відтворення молоді;
– погіршення туристичного потенціалу територій, при цьому деякі види туризму, наприклад, сплав річками, може взагалі зникнути;
– активізація негативних геологічних процесів;
– зміни гідрогеологічної обстановки включно із загрозою зниження рівня грунтових вод.
– відповідне зниження доходів місцевих жителів від обслуговування туристів;
– негативний вплив на природоохоронні території.

Українська державою прийнято рішення про підтримку відновлювальних джерел енергії. Підтримка виявляється у стимулюванні виробництва електроенергії сонячними, вітровими електростанціями, а також гідроелектростанціями, потужністю до 10 МВт (стаття 1 Закону України «Про електроенергетику»). Зелений тариф виявився достатньо потужним стимулом для підприємців, адже держава гарантує виплату власникам ГЕС за кожен вироблений кіловат-год електроенергії суму (близько 85 коп.), яка у кілька разів перевищує вартість енергії, що постачається споживачам в Україні (близько 28 коп.). Ідея полягає у тому, що держава стимулює тих, хто виробляє енергію без шкоди або з незначною шкодою для довкілля. За існуючої ситуації «зелений тариф» став лише економічним стимулом, способом перекачування бюджетних грошей, тоді як охороною довкілля відверто нехтують.

Україна не є країною із дефіцитом електроенергії, більше того, Україна є експортером електроенергії, а отже не є має критичної необхідності створювати нові (тим більше малопродуктивні) енергетичні потужності.
Саме тому громадськість України – екологи, туристи та багато інших небайдужих громадян – піднялись проти неконтрольованого екологічно небезпечного гідроенергетичного будівництва у Карпатському регіоні. Метою цією боротьби є захист природи Карпат, збереження Карпат для туризму, а також захист самої зеленої енергетики від спроб перетворити її лише у джерело збагачення для окремих осіб шляхом знищення нашого спільного довкілля.

Початково інвестори заявляли про намір побудувати 570 малих ГЕС у всіх чотирьох областях Карпатського регіону. В тому числі планувалось звести високо в горах і великі водосховища.

Проте після того, як навесні 2012 року вибухнув громадський рух проти малих ГЕС на гірських річках, поступ інвесторів трохи зменшив оберти. 14 березня відбулись акції проти малих ГЕС у багатьох містах України. Після цього Мінприроди відкликало позитивні висновки державної екологічної експертизи, що дозволяли будівництво на Закарпатті, після чого активісти через суд скасували всю програму розвитку гідроенергетики цієї області, яка власне і передбачала спорудження малих ГЕС.

В сусідній Івано-Франківській області голова облдержадміністрації Михайло Вишиванок окремим розпорядженням призупинив усі будівництва малих ГЕС. І врешті, 21 травня 2012 року питання будівництва малих ГЕС в Карпатах обговорили на окремому засіданні Комітету ВРУ з питань екологічної політики.
Більшість жителів гірських сіл виступають проти будівництва ГЕС. Всі села Івано-Франківшини (Красник, Довгополе, Бистрець, Шибене і Зелене), де проводились громадські слухання по цьому питанню, проголосували одноголосно проти ГЕС. На нашу думку всі кандидати повинні визначитись із своїм ставленням до цієї проблеми, а виборці повинні врахувати цей момент при голосуванні у жовтні.

В кінці вересня ми плануємо оприлюднити перелік кандидатів у депутати Верховної ради України по всіх округах областей Карпатського регіону, які зроблять заяви на підтримку громадського руху проти будівництва малих ГЕС на гірських річках Карпат і тим більше тих, які зроблять реальні кроки в боротьбі проти будівництва малих ГЕС.

Сподіваємось бачити Вас у цьому списку!

Додаток:
За посиланням і Інтернеті (http://bit.ly/m_ges) Ви знайдете текст Аналітичної довідки до засідання круглого столу на тему: «Проблеми будівництва малих ГЕС у гірській місцевості» (21 травня 2012), підготовленого Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (Довідка складена за інформацією Мінприроди, Мінрегіону, Міненерговугілля, Держенергоефективності, обласних державних адміністрацій і рад, громадської компанії «Врятуємо Карпати еід малих ГЕС, врятуємо малі ГЕС для відновлюваної енергетики» та ін.)