Співорганізатором акції стала ДОП м. Києва “Зелене майбутнє”.
«У Карпатах планують збудувати 550 гідроелектростанцій. Зазвичай їх будують так: вода з річки забирається в трубу, транспортується вниз на кілька кілометрів, а потім скидається на турбіну для виробництва енергії. Це призведе до пересихання русел річок у неповноводні періоди, до знищення риб та інших водних організмів. Жодна риба не зможе мігрувати до місця розмноження через турбіни. Така енергетика дискредитує «зелену» ідею», – каже заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк.
Інша проблема, яка виникне при будівництві такої кількості ГЕС, – знищення Карпатського регіону як туристичного центру.
«Туристична привабливість Карпатських гір залежить від збереження їхньої природи, ландшафтів, мальовничих краєвидів та можливості спортивного туризму. Рафтинг та інші види туризму посідають одну з ключових позицій. Знищивши можливість водного спорту в Карпатах, Україна назавжди підірве туристичну привабливість регіону», – запевняє Петро Тестов з туристичного клубу «Гряда».
Водночас, кількість виробленої енергії буде доволі незначною, тому варто системно подумати, як витратити кошти, скільки і які ГЕС тут виправдані. І як можна доповнити їх енергію енергією біомаси, вітру, сонця. Мова про цивілізований, довкільно-грамотний підхід до енергозабезпечення.
Акції протесту проти будівництва малих ГЕС у Карпатах у цей самий час пройшли у інших містах України: Львові, Ужгороді, Тернополі, Харкові, Верховині.
Нагадаємо, минулого року стало відомо про плани побудови кількох сотень малих ГЕС у Карпатському регіоні. Так, 330 ГЕС мають з’явитися на Закарпатті, близько двох десятків – на Львівщині, та 50-150 – на Івано-Франківщині та у Чернівецькій області. Проектовані ГЕС здебільшого належать до дериваційного типу, тобто складаються з греблі та труби, що тягнеться від греблі кілька кілометрів вниз за течією. На деяких річках, наприклад, на Черемоші, планується збудувати понад 30 таких гребель.