Друзі лісу

Протокол засідання Національного консультативного комітету Програми

12 листопада 2013 р. (10:00 – 11:30), Київ, представництво Світового банку в Україні (Дніпровський узвіз, 1)

Тема засідання: Затвердження складу НККП на період роботи Програми FLEG-2, представлення робочого плану по Україні на 2013-2014 роки та проекту регіонального плану

Порядок денний:
1. Вступне слово, оголошення порядку денного, затвердження складу НККП на період роботи Програми

FLEG-2, представлення групи координації Програми

Олексій Слензак, координатор програми ENPI-FLEG, Світовий банк

2. Звернення до учасників засідання

Юрій Марчук, Національний координатор програми ENPI-FLEG, перший заступник Голови Держсільгоспінспекції
Ярослав Макарчук, перший заступник голови Держлісагентства України

3. Звіт про основні результати засідання Спостережного комітету Програми у Мінську 1-3 жовтня 2013 року
Віталій Сторожук, координатор заходів Програми FLEG між організаціями-виконавцями і Держлісагентством

4. Представлення робочого плану по Україні на 2013-2014 роки та регіонального плану
Оксана Коваленко, координатор заходів Програми FLEG, Світовий банк
Роман Волосянчук, координатор Програми FLEG, МСОП
Олексій Слензак, координатор Програми FLEG, Світовий банк

5. Підбиття підсумків, планування наступного засідання НККП
Олексій Слензак, координатор Програми FLEG, Світовий банк

Учасники засідання:
1. Юрій Марчук – національний координатор Програми ENPI-FLEG, перший заступник голови Державної інспекції сільського господарства України
2. Ярослав Макарчук – перший заступник голови Держлісагентства України
3. Віктор Маурер – голова Громадської Ради при Держлісагентстві
4. Володимир Романовський – начальник управління лісового та мисливського господарства
5. Анатолій Бондар – начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства
6. Роман Олійник – перший заступник начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства
7. Олександр Клітко – менеджер проектів, Навколишнє середовище, міжнародні договори та реформа законодавства, Представництво Європейського Союзу в Україні,
8. Яків Дідух – член-кореспондент НАН України, професор, доктор біологічних наук, Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАНУ, вул. Терещенківська, 1
9. Олексій Шуміло – голова Харківської міської громадської організації «ЕкоПраво Харків»
10. Андрій Артов – голова Центру екологічного здоров’я, заступник голови Кримської республіканської асоціації «екологія і світ»
11. Оксана Коваленко – група координації програми ENPI-FLEG, Світовий банк,
12. Олексій Слензак – група координації програми ENPI-FLEG, Світовий банк
13. Роман Волосянчук – група координації програми ENPI-FLEG, МСОП
14. Віталій Сторожук – координатор з питань взаємодії програми ENPI-FLEG з Держлісагентством України
15. Михайло Попков – експерт програми ENPI-FLEG, Світовий банк
16. Олег Листопад – експерт програми ENPI-FLEG, Світовий банк
17. Владислава Нємова – секретаріат програми ENPI-FLEG, Світовий банк, Москва
18. Поліна Кулєшова – аналітик з питань комунікацій програми ENPI-FLEG, Світовий банк
19. Сергій Кирилюк – експерт програми ENPI-FLEG, Світовий банк
20. Павло Кравець – національний представник FSC в Україні

Хід зустрічі:

По п. 1 Із вступним словом виступив координатор програми від Світового банку О. Слензак. О. Слензак привітав учасників засідання та поінформував присутніх про цілі зустрічі – поінформувати учасників про статус програми, затвердити склад НККП та коротко представити робочий план по Україні на 2013-2014 роки. О. Слензак зауважив, що учасники засідання можуть піднімати й будь-які інші питанняня, пов’язані з робочим планом по Україні та регіональним планом. О. Слензак заначив, що відразу після засідання НККП відбудеться круглий стіл з питань лісової політики за участі широкого представництва. Він наголосив на важливості і бажаності участі присутніх на засіданні НККП і на круглому столі також. Було представлено членів групи координації програми в Україні: Олексій Слензак та Оксана Коваленко від Світового банку, Роман Волосянчук від МСОП та Богдан Проць від WWF. У зв’язку з тим, що Богдан Проць не зміг взяти участь у засіданні через інші зобов’язання, сторону WWF представляв Роман Волосянчук.
О. Слензак запросив учасників висловити зауваження чи пропозиції до порядку денного. Зауважень чи пропозицій не надійшло.

По п. 2 із вступним словом виступили національний координатор програми Ю. Марчук та перший заступник голови Держлісагентства Я. Макарчук.

Ю. Марчук зазначив, що в країні триває процес адаптації українського законодавства до європейських норм, і відзначив заслугу програми в тому, що вона розпочала потужну роботу з адаптації законодавства до законодавства ЄС, і що стало предметом широкого обговорення за круглим столом. Програма слугувала майданчиком для обговорення та знаходження спільних норм і підходів і зібрала представників всіх напрямків: здійснювалась робота по аналізу законодавства та його обговоренню, по аналізу корупційної складової, робота зі ЗМІ та співпраця із зацікавленими НУО. На цьому етапі програми є повне розуміння з боку Держлісагентства, оскільки органи влади не можуть жити окремо від суспільства і загальних тенденцій. Ю. Марчук також наголосив на актуальності проблем, що розглядаються в рамках програми, зокрема з огляду на зміну власності і підготовку до зняття мораторію на ринок землі. У зв’язку зі змінами земельного законодавства, ціна земель лісового фонду набагато перевищує ціну ресурсу, який на ній знаходиться. У зв’язку з цим сьогодні варто звернути особливу увагу на збереження лісових земель в цілому як об’єкту, стабілізуючого економіку кожної країни. Ю. Марчук зазначив, що підходи до вирішення проблем, запропоновані в рамках програми FLEG, себе виправдали, оскільки вдалося обговорити проблеми, напрацювати рекомендації і вийти на нормальний суспільний діалог. Завершуючи свій виступ, Ю. Марчук запропонував з урахуванням створення НККП на другу фазу Програми обрати головою НККП першого заступника Держлісагентства пана Я. І. Макарчука.

О. Слензак запропонував обговорити питання складу НККП, і після цього надати слово Я. І. Макарчуку. До списку кандидатур до складу НККП увійшли представники Держлісгентства, інших органів влади, НУО, деревообробної промисловості, що відповідає технічному завданню. Також згідно з ТЗ до складу НККП має входити представник групи координації програми від однієї з організацій-виконавців, який виконує функції виконавчого секретаря НККП. Ця позиція може передаватись від однієї організації до іншої на основі ротації. Окрім цього ТЗ передбачається можливість членам НККП запрошувати до участі в засіданні будь-яких представників, чия участь буде доцільною. О. Слензак закликав присутніх запрошувати на засідання професіоналів, які можуть надати суттєвий експертний висновок чи відгук на роботу. Після цього О. Слензак звернувся до учасників засідання з пропозицією затвердити запропонований склад НККП (додаток 1).

О. Клітко наголосив та тому, що кошти, за які здійснюється впровадження проекту – це кошти ЄС, що були передані СБ, щоб він ефективно їх використовував з українськими партнерами для досягнення мети проекту. О. Клітко запропонував визначитись щодо двох адміністративних питань: чи буде актуальним на засіданнях НККП питання кворуму, і чи буде запроваджена процедура голосування при ухваленні рішень, і в подальшій роботі НККП керуватись цими рішеннями. Оскільки в списку запрошених є декілька представників високого рівня, зважаючи на їхню зайнятість, треба визначитись чи потрібно їм буде особисто брати участь у цих нарадах чи вони зможуть призначати своїх представників, які матимуть право голосу замість них. Друге питання стосується безпосередньо процедури голосування, якщо ці високі представники запропонують внести певні зміни до робочого плану – яким чином ухвалюватиметься рішення, чи буде голосування.

О. Слензак зазначив, що згідно з п. 4.9 Технічного завдання НККП є консультативним органом і кворум для ухвалення рішень не потрібен. Щодо голосування у ТЗ зазначено, що необхідно намагатись ухвалювати рішення методом консенсусу. О. Слензак запропонував намагатись знаходити консенсус щодо всіх питань. Якщо ж виникне ситуація, коли консенсусу не можна буде досягти, діяти відповідно до ситуації і в конкретному випадку вирішувати, чи вдаватись до голосування. О. Слензак запропонував затвердити запропонований склад НККП та висловитись щодо пропозиції Ю. Марчука обрати головою НККП першого заступника голови Держлісагентства Я. Макарчука. Учасники засідання підтримали пропозицію затвердити запропонований склад НККП та обрати головою НККП Я. Макарчука.

Я. Макарчук подякував присутнім за довіру і висловив впевненість у тому, що за участю всіх колег робота консультативного комітету буде ефективною. Я. Макарчук відзначив посилення ролі Держлісагентства у сфері управління лісами, оскільки до сфери управління Держлісагентства переходять ліси інших відомств, зокрема Мінагрополітики й Міноборони. Також Я. Макарчук наголосив на тому, що у зв’язку з продовженням адміністративної реформи скорочується кількість фахівців, що працюють в системі Держлісагентства, і відповідно збільшується навантаження на тих, хто залишився. У зв’язку з цим він висловив побажання, щоб кінцевим результатом програми ФЛЕГ стали або зміни до діючих законодавчих актів або розробка нових рішень чи постанов КМУ, проектів законів тощо.

По п. 3 було заслухано доповідь Віталія Сторожука про основні результати засідання Спостережного комітету програми ФЛЕГ, яке відбулось у м. Мінськ 1-3 жовтня 2013 року. У своєму виступі В. Сторожук поінформував присутніх про функції Спостережного комітету програми та підсумки засідання у Мінську. Зокрема, він звернув увагу присутніх на те, що під час засідання було підбито підсумки першої фази програми та представлено стратегічні напрямки другої фази і робочі плани країн-учасниць. В. Сторожук звернув увагу присутніх на нові риси програми ФЛЕГ-2, зокрема: регіональні робочі плани, середньостроковий моніторинг ефективності реалізації програми, очні засідання Спостережного комітету та процедуру схвалення робочих планів, стратегічну екологічна й соціальну оцінку у разі розробки в рамках програми ФЛЕГ проектів документів і законів, розробку комунікаційної стратегії. В. Сторожук детально зупинився на функціях Спостережного комітету Програми, який затверджуватиме річні плани країн-учасниць та загальні регіональні плани після їх схвалення Національними консультативними комітетами. Спостережний комітет може ухвалювати рішення шляхом письмової процедури. В. Сторожук поінформував присутніх про те, що на засіданні СКП у Мінську Робочий план по Україні був схвалений у цілому. Завдяки можливості ухвалення рішень шляхом письмових процедур НККП може надавати уточнення до робочих планів до грудня 2013 року, а також доповнення та уточнення до технічних завдань та діяльності НККП. Щодо Робочого плану по Україні, співголовами СКП від Єврокомісії та Світового банку було вказано на значну кількість заходів у робочому плані і запропоновано оптимізувати кількість пунктів, що й обумовило одну з цілей цього засідання НККП. В. Сторожук звернув увагу присутніх на те, що захід «Оцінка соціальних наслідків нераціонального використання лісу та незаконних рубок для місцевих громад» не був підтриманий для включення у національний план по Україні, оскільки раніше він не обговорювався на НККП, і також не був підтриманий українською стороною на засіданні СКП до включення в регіональний план, як це пропонувала організація-виконавець.

Р. Волосянчук підтвердив, що цей захід не було включено до національного робочого плану на перший рік роботи, оскільки він не обговорювався на НККП, проте він є в проекті регіонального плану.

В. Сторожук висловив думку, що якщо захід не був підтриманий на національному рівні, він не повинен бути включений до регіонального плану. Спочатку його необхідно обговорити, можливо переформулювати, і вже після цього ухвалювати рішення щодо включення в робочий план.

О. Слезак запропонував повернутись до обговорення цього питання під час розгляду проекту регіонального робочого плану.

По п. 4 були заслухані виступи О. Коваленко, яка представила актуалізований робочий план заходів Світового банку на 2013-2014 роки та Р. Волосянчука, який представив робочий план заходів МСОП та WWF.

О. Коваленко представила план заходів Світового банку з урахуванням зауважень Спостережного комітету програми.
«Робочий план складається з чотирьох основних тематичних розділів, які передбачають різні види діяльності (аналітичну роботу, обговорення, розробку рекомендацій та пропозицій до конкретних законодавчих актів, публікацій тощо). Ці чотири напрямки з’явилися за підсумками впровадження першої фази програми. Також це ті напрямки, що на думку зацікавлених сторін, є стратегічно важливими для поступального розвитку країни ї її лісового сектору зокрема. Перший розділ «Підтримка діалогу з питань лісової політики в Україні (включатиме аналітичні та соціологічні дослідження, круглі столи й дискусії в засобах масової інформації)» за рекомендацією Спостережного комітету було скорочено, оскільки він передбачав забагато аналітичної роботи (аналіз законодавства). У результаті за Світовим банком залишилось два заходи:
• Розвиток інституту права власності на ліси. Проблеми й шляхи розвитку системи державного управління лісами і
• Забезпечення багатоцільового та сталого управління лісами: стан, проблеми й шляхи їх вирішення.
Робота, запланована в рамках цих заходів, зводиться до обговорення найважливіших, складних і суперечливих проблем лісового сектору, котрі не знаходять вирішення в рамках існуючої системи управління лісами. Програма надає майданчик для обговорення найгостріших проблем і пошук підходів до їх вирішення різним зацікавленим сторонам. Очікуваний результат – підвищення рівня інформованості щодо проблем лісового сектору, узгодження позицій щодо шляхів його розвитку, формування пулу фахівців лісової галузі, які зможуть забезпечити супровід лісових реформ. У рамках другого розділу «Оцінка й підвищення ефективності правозастосування та управління в лісовому секторі. Удосконалення лісового законодавства» Світовим банком впроваджуватиметься три заходи:
• Удосконалення нормативно-правової бази та практики регулювання земельних і лісових відносин
• Забезпечення розвитку конкурентоспроможного лісового сектору України
• Вдосконалення системи санкцій за порушення лісового законодавства та системи державного контролю за його додержанням.
Робота в рамках цього розділу спрямована аналіз та пошук вирішення найактуальніших правових проблем поточного періоду. Очікувані результати – аналітичні звіти, обговорення, і протягом наступних років впровадження проекту – розробка та супровід конкретних законопроектів. Третій розділ «Розробка та вдосконалення практичних заходів, спрямованих на забезпечення багатоцільового, сталого й інтенсивного лісоуправління» також зазнав скорочення і на 2013-2014 рік містить один захід, який впроваджується Світовим банком:
• Сприяння підготовці та впровадженню єдиних сучасних правил сортиментації та оцінки якості деревини в круглому вигляді.
Розроблений проект правил планується передати на розгляд в Держлісагентство і після отримання відгуку, розробити план тестування нових правил ї їх впровадження на пілотних лісогосподарських підприємствах. Також планується розробити методичний посібник щодо вимірювання й оцінки круглого лісу, а на основі посібника – навчальний курс, орієнтований на всіх учасників лісового ринку. Четвертий розділ робочого плану «Підвищення прозорості лісового сектору та поінформованості населення, поширення знань та навчання, моніторинг ситуації й підтримка управлінських рішень» включає два заходи, один з яких впроваджуватиметься Світовим банком. Це – поширення знань і навчання. Робота в цьому напрямку була особливо результативною під час першої фази проекту. Результатом стало підвищення фахового рівня лісівників у сфері юридичної відповідальності за лісопорушення. Було започатковано курс для слухачів Українського центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів лісового господарства «Укрцентркадриліс», який продовжується і під час другої фази програми. Також передбачається видання низки публікацій, зокрема посібника «Запобігання й протидія корупції в лісовому секторі», щорічного видання аналітичних матеріалів, напрацьованих у рамках проекту «Стале управління лісами: проблеми та рішення», і вже традиційне проведення конкурсу серед журналістів на кращий матеріал тематики ФЛЕГ. О. Коваленко зазначила, що всі напрямки діяльності в робочому плані сформульовані таким чином, щоб була можливість їх поглиблення в наступні роки впровадження програми з метою досягнення цілей розвитку програми і достатній запас гнучкості для вчасного реагування на розвиток ситуації і підтримки вирішення актуальних проблем.

Ю. Марчук звернув увагу присутніх на третій розділ плану, зокрема на те, що назва розділу сформульована досить глобально, а захід, що увійшов до цього розділу – доволі вузько сформульований і орієнтований тільки на сортиментну структуру. Разом із цим це питання не тільки сортиментації, а й використання деревини, яке є значно ширшим. Ю. Марчук запропонував розширити цей пункт таким чином, щоб він не звужувався до технічних регламентів, в Держлісагентство мало більше потенційних можливостей щодо його використання.

В. Маурер підтримав точку зору Ю. Марчука і зазначив, що важливо вести мову не тільки про якість використання, а й якість відтворення лісів, оскільки дотепер якість відтворення лісів у країні оцінюється ще в рамках положень, які були до того, як було ухвалено рішення про стале ведення лісового господарства.
М. Попков пояснив, що розділ 3 включає пілотні експерименти, для здійснення яких необхідно заручитись підтримкою Держлісагентства. Цей розділ був ширшим, проте згідно з рекомендацією Спостережного комітету його скоротили. Пункт, який залишився, – це захід тільки на перший рік впровадження програми (до 30 червня 2014 року). У наступні роки впровадження програми він буде наповнюватись новими заходами.

Ю. Марчук ще раз підкреслив важливість розширення напрямку модернізації стандартів і нормативної бази лісокористування в подальшій роботі програми і зазначив, що при формулюванні розділів плану з огляду на перспективи роботи проекту важливо мати достатній запас гнучкості, що дасть можливість гідно зустрічати виклики майбутнього і реагувати на подальші процеси в лісовому господарстві.

О. Клітко звернув увагу присутніх на те, що в проекті Угоди про асоціацію з ЄС передбачено 29 директив, які Україна повинна буде виконувати після підписання Угоди. Незважаючи на те, що питання про виконання директив стосовно лісового сектору не стоїть жорстко, треба вже зараз в рамках програми ФЛЕГ вести мову про сприяння апроксимації українського законодавства до законодавства ЄС. Поки що розділ 2 робочого плану цього не передбачає, але можливо варто вже на перший рік роботи програми включати до робочого плану питання апроксимації директив або регламентів, про які ми вже говорилось.

Ю. Марчук додав, що Держсільгоспінспекція вже працює з різними регламентами, і що це дуже тривалий процес. Розширення формулювання розділів плану дозволить згодом включити ці важливі напрямки. Після сортиментної оцінки може бути регламент щодо лісозаготівель, створення нових лісів, оцінки тих чи інших функцій лісу. Усі ці питання стосуються потреб ринку, де Україна хоче бути партнером з ЄС. Це питання не можна недооцінювати і воно є складним для всіх органів виконавчої влади. Згідно з законом кожен регламент затверджується Кабінетом Міністрів України і цей процес займає щонайменше рік. Отже починати роботу в програмі треба з того, що вже було розпочато, і тому ринок деревини і його оцінка мають бути першими. Решту напрямків можна буде додавати згодом, після обговорення.

Р. Волосянчук представив пункти робочого плану, які будуть виконуватись МСОП і WWF. Пункт 2.4 – Аналіз правового забезпечення функціонування системи обліку лісопродукції в Україні – є одним із тих, що певною мірою відповідають на пропозиції і запитання О. Клітка. У рамках цього пункту буде здійснено аналіз правового регулювання функціонування системи контролю руху деревини, здійснено оцінку впливу законодавства ЄС щодо цього регулювання, оцінку впливу лісової сертифікації як одного з досить потужних інструментів, який засвідчує походження деревини і її легальність. Також буде підготовлено пропозиції щодо покращення функціонування такої системи. Частково ця робота була здійснена під час першої фази програми, і це буде продовженням цих напрямків. Пункт 2.5 – Покращення правового регулювання і практики правозастосування в мисливському секторі України – вперше в Україні ставиться на порядок денний подібне питання. Окрім цього, передбачений пункт щодо гармонізації та вдосконалення управління природно-заповідними територіями в Україні та країнах ЄС. Це аналіз чинної законодавчої бази ведення лісового господарства на предмет відповідності міжнародним та європейським нормам. А також розробка первинних пропозицій щодо внесення змін у лісове та природоохоронне законодавство. Цей захід впроваджуватиметься WWF.
Пункт 1.3 робочого плану стосується дослідження щодо проблем розвитку лісів, підпорядкованих місцевим органам влади, і буде виконуватись МСОП. У рамках цього пункту протягом першого року передбачається здійснення аналізу щодо проблем розвитку комунальних лісів, розроблення рекомендацій та пропозицій до правових документів включно з механізмами залучення зацікавлених сторін. Надалі можливе обговорення на НККП і якихось пілотних проектів. Пункт 1.4 – Створення засад економічного регулювання збереження біорізноманіття у лісах – це дослідження економічної оцінки екосистемних послуг, послуг біорізноманіття в лісових екосистемах. Протягом першого року у відповідь на пропозицію Держлісагентства включено розробку пропозицій щодо вдосконалення методології підготовки документів та ухвалення рішень щодо створення природно-заповідних об’єктів. Цей захід узгоджений з усіма 7 країнами. У кожній з країн-учасниць буде проведено загальне аналітичне дослідження значущості функцій лісів для місцевого населення.
Пункт 4.2 у розділі щодо прозорості лісового сектору – Удосконаленя процесу участі зацікавлених сторін у прийнятті рішень в лісовому господарстві. У рамках цього пункту пропонується розробити і протестувати механізм участі громадськості в процесі прийняття рішень у лісовому секторі з тим, щоб підвищити його прозорість і поінформованість населення, а також надати підтримку у вирішення лісових проблем, вироблення узгоджених режимів ругулювання, які стимулюють сталий розвиток територій. Також передбачено навчання і тренінги для працівників лісового госопдарства і місцевих громад, проведення круглих столів, підготовка пропозицій до розробки законодавчих документів. Протягом першого року передбачається зосередитись на підтримці Держлісагентства в розробці концепції розвитку його інтернет-ресурсів, універсальної моделі веб-сайту облуправління з можливістю пілотних проектів протягом наступних років.

А. Артов зазначив, що під час першої фази програми була зроблена робота стосовно оцінки збереження біорізноманіття в лісовому секторі і вніс пропозицію розробити на її основі курс або посібник «Збереження лісового біорізноманіття» в рамках пункту 4.1. А. Артов схвально відгукнувся про те, що до робочого плану увійшли заходи щодо екосистемних послуг та мисливського господарства, оскільки ці сектори є проблемними з точки зору збереження біорізноманіття.

О. Коваленко запропонувала всі нові пропозиції, які з’являються на цій зустрічі, розглянути під час планування другого року програми, оскільки план на 2013-2014 роки містить багато заходів, і доповнювати його зараз нереалістично ні з огляду на наявне фінансуванні, ні з огляду на часові та людські ресурси, задіяні до впровадження програми.

Я. Дідух зазначив, що новим членам НККП важко зорієнтуватись у робочому плані. Зокрема, з робочих планів незрозуміло, хто відповідає за той чи інший захід, відповідно немає інформації про потенціал виконавця. Також важливо розуміти, які з заходів можна закінчити за півроку, а які можна продовжувати. Наприклад, пункт 1.4 стосується збереження біорізноманіття в лісах, а запропоновані заходи стосуються тільки оцінки послуг. Так само й пункт 4.1 – до нього включено юридичні напрацювання, але потрібно, щоб у подальшому були й екологічні курси.

О. Коваленко пояснила, що пункти дійсно було сформульовано в загальному вигляді, але підпункти – це назви конкретних заходів, які планується завершити до 30 червня 2014 року.

П. Кравець наголосив на необхідності більш тісної координації заходів у рамках різних проектів, які опікуються схожими питаннями. Зокрема, нещодавно відбулись громадські слухання за сприяння Держлісагентства, де теж було заплановано зробити багато схожого до того, що обговорювалось на цьому засіданні.

В. Романовський коментуючи першу частину робочого плану, зауважив, що в процесі підготовки робочого плану акцент на глибокому розгляді питань лісової політики не робився і звернув увагу присутніх на те, що з лютого 2014 року в Україні розпочнеться реалізація проекту ФАО «Консолідація лісової політики України», який передбачає заходи, дуже схожі з тими, що містяться в робочому плані. Зокрема, організацію діалогу між різними зацікавленими сторонами з метою обговорення проблем лісів та лісового господарства, організацію міжсекторального діалогу. В. Романовський висловив думку, що розділ перший робочого плану може бути адаптований до інших розділів без акценту на питаннях лісової політики.

О. Слензак запропонував перейти до обговорення регіонального робочого плану і звернув увагу присутніх та те, що п. 18 регіонального плану є контроверсійним, оскільки Держлісагентство не підтримало цей пункт і він не ввійшов до національного плану, проте залишився в регіональному плані. О. Слензак запропонував присутнім висловитись з цього приводу.

Р. Волосянчук відповів, що у п. 18 йдеться про дослідження, які було зроблено в країнах-учасницях на національному рівні під час першої фази проекту. У другій фазі пропонується зробити порівняльне дослідження результатів, отриманих на національному рівні, і видати відповідний продукт.

О. Слензак зауважив, що спроби Світового банку зробити порівняльне дослідження на регіональному рівні під час першої фази проекту себе не виправдали, оскільки було неможливо скоординувати з учасниками різних країн методологію дослідження, час проведення та інші речі, які є передумовою успішного проведення подібних досліджень. О. Слензак висловив думку, що з огляду на ці речі, а також на те, що Держлісагентство було проти включення цього пункту, не варто включати цей пункт у регіональний план.

Р. Волосянчук зауважив, що захід, який проводився МСОП під час першої фази програми, був проведений на основі гармонізованої методики.

Я. Макарчук підтримав позицію О. Слензака і висловився про небажаність включення цього пункту до регіонального плану, оскільки по-перше відсутня узгоджена з усіма методика, і по-друге, не можна вести мову про «виснажливе лісокористування», коли в усіх країнах, де пропонується цей захід, не вирубується річний приріст.

П. Кравець висловився на підтримку цього заходу, зазначивши, що можливо варто відкоригувати формулювання, оскільки дослідження стосувалось окремих випадків, які мають місце.

Я. Макарчук наголосив на тому, що випадки – це не система, і Україна не належить до країн, де незаконно вирубують тисячі гектарів.

Р. Волосянчук підкреслив, що результати дослідження по Україні явних кричущих випадків не виявили, і мова йде лише про використання цих результатів для порівняння з іншими країнами.

В. Сторожук висловив думку, що варто взяти до уваги позицію країн, які висловились проти включення цього пункту до регіонального плану на засіданні Спостережного комітету, і що в такому формулюванні це питання не на часі.

Р. Олійник висловився проти включення пункту до регіонального плану, оскільки формулювання заздалегідь некоректне, адже соціально-економічний вплив може бути і позитивним також, і його теж можна висвітлювати.

Я. Дідух підтримав думку, що формулювання заходу некоректне, і можуть бути різні підходи до дослідження. Якщо мова йде про місцеві громади, це суто соціологічні дослідження, а якщо ставити за мету вивчати «виснажливий вплив» на природу, то це наукові дослідження – соціальні й економічні.

Р. Волосянчук зазначив, що оскільки регіональний план знаходиться в стадії розробки, можна вносити пропозиції щодо переформулювання назви заходу.

А. Артов зазначив, що поняття «виснажливе лісокористування» включає зокрема руйнування екосистем та умов життя рідкісних видів, і ці процеси можуть відбуватись, незважаючи на те, що рубок може бути не так багато. А. Артов погодився з тим, що назва заходу потребує переформулювання.

О. Слензак підбиваючи підсумки засідання, зазначив, що, оскільки думки розділились, є потреба у доопрацюванні цієї пропозиції. О. Слензак запропонував повернутись до обговорення роботи в цьому напрямку на наступному засіданні НККП, після доопрацювання та переформулювання назви заходу.

Р. Волосянчук зазначив, що переформулювання назви заходу можна зробити скоріше, до затвердження регіонального плану, і запропонував вносити пропозиції.

О. Слензак подякував присутнім за участь у засіданні і запросив учасників на круглий стіл з питань лісової політики.

Додаток 1: список НККП (затверджений 12 листопада 2013 року) — див. відповідний матеріал блогу “Друзі лісу”