Друзі лісу

відбудеться 17 листопада 0 12-й, Пилипа ОРлика, 4 Що у тому є потреба, показують, зокрема, судові справи: Справа №  347/1522/14-к Провадження №  1-кп/347/86/14 В И Р О К ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 19.09.2014 року                                                                                                        м. Косів Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого – судді: Крилюк М.І. секретаря –  Мусорук Л.В. прокурора – Беньковського В.А., Ковалюк  В.П. адвоката – ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів кримінальне провадження за № 22014090000000020 за обвинуваченням – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Зелене, Верховинського району, жителя АДРЕСА_1, майстер лісу Кобаківського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс», громадянин України, одружений,  депутатом не являється раніше не судимий, – обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, в с т а н о в и в : В кінці лютого 2014р. майстер лісу Кобаківського лісництва РП “Райагроліс” ОСОБА_2 здійснюючи обхід в лісовому масиві ввіреної йому під охорону територій лісових масивів, на обході №4 в кварталі №18 ділянці 19, Кобаківського лісництва РП “Райагроліс”, що в с.Старі Кути, Косівського району, виявив незаконну порубку шести сиро ростучих дерев породи смерека загальною кубомасою 10,0м.куб., що була вчинена невідомими особами в період з січня по лютий 2014 року та знаходилась на місці порубки. 31.12.2009 року між РП “Райагроліс” та ОСОБА_2 укладено договір про повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених йому матеріальних цінностей та забезпечення охорони лісу на обході від самовільних рубок. В подальшому  обвинувачений  перебуваючи на посаді майстра лісу Кобаківського лісництва Косівського районного підприємства “Райагроліс”, та у відповідності до Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” будучи суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, вчинив привласнення та розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем  , а саме  протиправно безоплатно заволодів лісо деревиною, загальним об”ємом 10,0м.куб. і в подальшому продав її ОСОБА_3 за гроші в сумі 800 грн., чим завдав шкоду Косівському районному підприємству «Райагроліс» у розмірі 4400грн.. Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав та пояснив, що в 20 числах лютого 2014р. здійснюючи обхід ввірених йому територій лісових масивів, і на обході №4 кварталі №18 Кобаківського лісництва РП «Райагроліс», що в с.Старі Кути, Косівського району виявив незаконну порубку 6-ти сиро ростучих дерев породи смерека. Надалі, з метою того, щоб лісопорушник не забрав спиляну деревину, дав вказівку лісорубові ОСОБА_4, щоб той розкрижував стовбури  спиляних дерев та по-трелював їх  на погрузочну стакаду. Через декілька днів, звернувся до  нього знайомий ОСОБА_5 та запросив допомогти  йому з діловою деревиною. Згадавши про 6 зрубаних дерев на погрузочній естакаді сказав, що на урочищі «Озеро» знаходиться близько 10 м.куб. деревини, яку він може забрати. Тоді ОСОБА_5 дав  йому гроші в сумі 800 грн які він мав намір внести в  касу. Однак було призначено  раптову ревізію обходу, тому він не мав можливості   офіційно формити реалізовану деревину. Свою вину у вчиненні незаконного привласнення та розтрати ввіреного йому майна, а саме деревини загальною кубомасою 10м.куб. визнав повністю, розкаюється і просить суворо не карати, заподіяна шкода ним відшкодована повністю . Крім визнання вини самим обвинуваченим його винність доводиться зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: Зокрема свідок   ОСОБА_6 зазначив,  що 19.05.2014р. ним спільно з лісничим Кобаківського лісництва ОСОБА_2 було проведено раптову ревізію обходу №4 кварталу 18. Під час проведеної ревізії, ними було виявлено незаконну порубку 35 дерев хвойної породи (смерека). Вказаних пнів було здійснено заміри і дані яких було внесено до польової відомості №1. Також вина обвинуваченого доводиться матеріалами справи; зокрема  актом раптової ревізії №1 від 19.05.2014р. (а.к.п..6);польовою відомістю (а.к.п..10); та протоколом огляду місця події та фототаблиця (а.к.п..22-29); Таким чином суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним інкримінованого діяння і його умисні дії, що виразились у привласненні та розтраті ввіреного чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що передбачено ч.2 ст.191 КК України . При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу  обвинуваченого. Обтяжуючих вину обставин суд не вбачає. До обставин, що пом’якшують відповідальність обвинуваченого суд відносить те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, розкаюється у вчиненому, за місцем проживання та праці характеризується виключно позитивно, на утриманні неповнолітні діти, добровільно відшкодував завдані ним збитки. А тому, враховуючи наведені обставини які пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з врахуванням особи підсудного суд вважає, що при призначенні покарання підсудному слід застосувати ст. 75 КК України та  призначити покарання  із випробуванням . Цивільний позов по справі не заявлявся. Керуючись ст.ст. 374, 376 КПК України, суд -. з а с у д и в : ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України та призначити покарання –  2 (два) роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати певні посади, а саме  матеріально відповідальні посади чи адміністративно господарські функції на підприємствах  установах організація всіх форм власності – терміном на 1 рік . На підставі ст 75 КК України  звільнити засудженого від відбування  основного покарання  з  випробуванням строком на 1 рік . На підставі ст. 76 КК України зобов”язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,            повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції  про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації у органи кримінально-виконавчої  інспекції . Цивільний позов по справі не заявлявся. Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. На вирок сторонами може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Копію вироку вручити негайно сторонам по справі.           Суддя:                                                             М.І. Крилюк Справа №  351/1704/14-к Провадження № 1-кп/351/94/14 ВИРОК ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 09 вересня 2014 року                                                                                      м. Снятин Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді – Бородовського С.О. , з участю секретаря – Маланчук С.Г. , прокурора                     Божи І.М. обвинуваченого ОСОБА_1 захисника обвинуваченого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12014090230000163 щодо обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працює, неодружений, раніше не судимий за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 368 КК України,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 будучи службовою особою отримав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України за наступних обставин ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних ним дій а також те, що Інструкцією з обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки на підприємствах Державного комітету лісового господарства України, затвердженої наказом № 205 Держкомлісгоспу України від 19.12.2003 р. він не має права самостійно продавати лісову продукцію покупцеві і, що такий продаж відбувається через касу лісництва на підставі накладної, повідомив ОСОБА_3 про те, що сам зможе відпустити йому лісопродукцію в обмін на одержання неправомірної вигоди в сумі 7 000 гривень, на що ОСОБА_3 погодився. ОСОБА_1 підписав та скріпив печаткою Снятинського спеціалізованого агролісництва товарно-транспортні накладні №110553 від 05.07.2014 р. та №110552 від 05.07.2014 р. на відпуск лісоматеріалів, у якій вказано «Дуб пиловник» 3 м. куб., дрова 14 м. куб., на загальну суму 2 100 гривень. Цього ж дня, близько 12 години 20 хвилин, лісничий ОСОБА_1, в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2, порушуючи встановлений порядок видачі товару отримав у ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 6 000 гривень всього деревини у кількості 15.33 м3 на загальну суму 7 694,4 гривень. Вказаними умисними діями ОСОБА_1, будучи службовою особою отримав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України. ОСОБА_1 будучи службовою особою видав завідомо неправдиві офіційні документи, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України за наступних обставин: 05 липня 2014 року лісничий ОСОБА_1, будучи службовою особою, умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою одержання неправомірної вигоди, діючи всупереч інтересам служби, з використанням свого службового становища, перебуваючи с. Троїця Снятинського району на території лісу Снятинського спеціалізованого агролісництва в квартал № 10 виділ № 5, зобов’язав лісника ОСОБА_4, який не був обізнаний із злочинними намірами ОСОБА_1 скласти товаротранспортні накладні №110553, 110552 від 05.07.2014 р. на відпуск лісоматеріалів у яких вказати неправдиві відомості про відпуск деревини, а саме: «Дуб пиловник» 3 м3 ціною 1 800 гривень, дрова 14 м3, на загальну суму 2 100 гривень, які ОСОБА_1 підписав та скріпив печаткою підприємства. На розгляд суду досудовим слідством внесено обвинувачення ОСОБА_1 у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів за ч. 1 ст. 366 КК України. Судом встановлено, що з урахуванням обвинувачення, внесеного на розгляд суду, вказаними умисними діями ОСОБА_1 будучи службовою особою видав завідомо неправдиві офіційні документи, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України. З урахуванням того, що усі сторони просили суд про однаковий порядок дослідження доказів, що полягав у дослідженні пояснень обвинуваченого та письмових доказів, наданих суду та за відсутності заперечень сторін, з урахуванням розуміння сторін обставин справи, змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам правові наслідки таких їх дій про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити вирок в апеляційному порядку з підстав не встановлення обставин, доказів про які суду сторони не надали, суд задовольнив вказані клопотання і встановив порядок дослідження доказів, про який просили сторони. В судовому засіданні обвинувачений визнав вину у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України за обставин, вказаних в обвинувальному акті та надав суду пояснення про те, що він щиро розкаюється у вчинених злочинах, активно сприяв розкриттю злочинів, просив суд призначити йому покарання у виді штрафу, яке на його думку змінить його поведінку та не допустить вчинення ним злочинів в майбутньому. Згідно контракту від 13.09.2013 р. ОСОБА_1 призначений на посаду лісничого Снятинського спеціалізованого агролісництва на термін з 13.09.2013 р. до 13.09.2014 р. Відповідно до контракту ОСОБА_1 зобов’язаний здійснювати поточне керівництво підприємством, організовувати виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечувати виконання завдань підприємством, забезпечити ефективність використання майна, надавати щоквартальні звіти про результати виконання показників, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями. Згідно примітки 1 ст. 364 КК України є службовою особою, у відповідності до вимог ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» – суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення. Крім визнання вини, вина обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України підтверджується: –          протоколом огляду та вручення  від 05/07/2014 р., відповідно до якого ОСОБА_3 отримав грошові купюри номіналом по 500 гривень в кількості 14 штук для передання обвинуваченому; –           протоколу огляду місця події від 05/07/2014 р., відповідно до якого у обвинуваченого вилучено вручені грошові кошти в сумі 6000 гривень; –          протоколу від 05/07/2014 р., відповідно до якого отримано змиви з рук обвинуваченого; –          товаротранспортними накладними №110553, 110552 від 05.07.2014 р., відповідно до яких оформлено видачу товарних цінностей; –           висновком експерта №09/07-325 від 15/07/2014 р., відповідно до якого встановлено дійсність грошових купюр; –          висновком експерта №09/12-0890 від 15/07/2014 р., відповідно до якого встановлено, що на грошових купюрах, тампонах зі змивами ОСОБА_1, гаманці є сліди люмінісцентної жовто-зеленої речовини; –          протоколом негласної слідчої дії від 12/07/2014 р., відповідно до якого обвинувачений та ОСОБА_3 погодили умови надання  винагороди та здійснили її передачу. Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та особу обвинуваченого, який не перебуває на наркологічному і психоневрологічному обліку, негативно не характеризується за місцем проживання і роботи. Відповідно до ст. 12 КК України вчинений обвинуваченим злочини ч. 1 ст. 368 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, а злочин за ч. 1 ст. 366 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 “Про практику призначення судами кримінального покарання” рішення суду має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання. Обставинамии, які пом’якшують обвинуваченому покарання згідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, які обтяжують обвинуваченому покарання згідно ст. 67 КК України відсутні. Відповідно до постанови Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. №7 у вироку суд обговорює питання призначення покарання. Так державний обвинувач просив суд призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати посади, пов`язанні з виконанням організаційно-розпорядчих функцій. Однак відповідно до санкції ч. 1 ст. 368 КК України додаткове покарання у виді позбавлення вказаного права застосовується одночасно тільки із основним покаранням у виді позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років. Тому з урахуванням змісту санкції ч. 1 ст. 368 КК України та положення ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обвинуваченому не може бути призначено основне покарання у виді штрафу та додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на основі санкції ч. 1 ст. 368 КК України. Крім цього судом не встановлено необхідності призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті з підстав, передбачених в ч. 2 ст. 55 КК України, оскільки обвинувачений вперше вчинив злочин, покарання обвинуваченого у виді штрафу є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого. З урахуванням вказаного за цим вироком обвинуваченому не може бути призначено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання також за санкціює ч. 1 ст. 366 КК України. Відповідно до постанови Верховного Суду України від 21 листопада 2011 року, ухваленої за скаргою Генерального прокурора           України покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, яке передбачено санкцією ч. 1 ст. 366 КК України, застосовується лише до останнього, з двох основних видів покарань, яким є обмеження волі. Так Верховний Суд України  вказав, що граматичне (філологічне) тлумачення санкції зазначеної статті, полягає у з’ясуванні дійсного змісту юридичної норми шляхом етимологічного, семантичного, лексичного та синтаксичного аналізу її тексту за рахунок з’ясування значення і змісту тих слів, термінів, понять, які застосовуються в тексті закону, а також тих знаків пунктуації, які в ньому використовуються, і дає підстави для висновку, що за допомогою розділового сполучника “або” перераховуються однорідні рівноправні види покарань, з яких суд, призначаючи покарання, має обрати лише одне залежно від тяжкості злочину: або штраф, або обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Так само у суду відсутні правові підставі для застосування спеціальної конфіскації за ч. 1 ст. 368 КК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 374 КПК України, ст. ст. 366, 368 КК України – УХВАЛИВ: ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 17000 гривень; ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 4250 гривень; на підставі ст. 70 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за цим вироком шляхом поглинення менш суворого покарання більш  суворим у виді штрафу 17000 гривень; стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1721,72 гривень судових витрат; обраний в цьому кримінальному провадженні обвинуваченому запобіжний захід залишити до набрання вироком законної сили; грошові кошти, які містять на собі сліди хімічної речовини, яка легко передається на інші об`єкти, а також інші речові докази за постановою від 15/07/2014 р., які вилучені в обвинуваченого та перебували разом з грошовими коштами, поміченими вказаною речовиною не можуть бути повернуті в цивільний оборот, а тому на підставі ст. 100 КПК України підлягають знищенню після набрання вироком законної сили; речові докази, які знаходяться в письмових матеріалах даного кримінального провадження, наданих суду зберігати з матеріалами провадження; речові докази за постановою від 16/07/2014 р.: мобільний телефон з картками операторів зв`язку повернути обвинуваченому; речові докази за постановою від 17/07/2014 р. – лісопродукцію повернути Снятинському спеціалізованому агролісництву; Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з моменту проголошення через Снятинський районний суд. Вирок набирає законну силу після закінчення строку його оскарження. Обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику роз`яснюється їх право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Головуючий: підпис Суддя Снятинського районного суду                              Бородовський С.О. Справа №  347/1745/13-к Провадження №  1-кп/347/71/13 В И Р О К ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 10.10.2013                                                                                       м. Косів Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді – Сабадах Б.В., секретаря: Удудяк І.А., за участю: прокурорів – Божа І.М., Балковий В.В., обвинуваченого: ОСОБА_1, захисника: ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів кримінальне провадження № 12013090190000474 про обвинувачення: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, раніше не судимий, одружений, має на утриманні троє неповнолітніх дітей – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України, – ВСТАНОВИВ: Обвинувачений ОСОБА_1 одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища. Злочин скоєно при наступних обставинах. Так, наказом директора РП « Райагроліс» № 195 КА від 14.05.2009 ОСОБА_1 призначений на посаду майстра лісу Пістинського лісництва РП «Райагроліс» та з ним укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. За майстром лісу ОСОБА_1 закріплено обхід № 6, що складається з кварталів № 13, 14, 15 Пістинського лісництва. У відповідності до посадової інструкції, ОСОБА_1 наділений адміністративно-господарськими обов’язками, а саме : здійснює безпосередню охорону лісових угідь, охорону готової продукції та охорону будівель заготовленої деревини та іншого дорученого йому майна на обході, а також організаційно-розпорядчими обов’язками: перевіряє документи на право перевезення деревини на рубку лісу та інших видів побічних користувань, здійснює контроль за дотриманням правил відпуску деревини на пні в лісах, складає протоколи (акти) про самовільні рубки лісу та інші порушення, очолює виконання в межах свого обходу роботи по посадці лісу, посіву сприянню природному поновленню, догляду за лісовими культурами, збору насіння та проведення рубок догляду за лісом. Майстер лісу повинен забезпечити охорону лісу постійно на протязі всього часу лісової служби на обході. Тобто, ОСОБА_1 згідно Примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою, а у відповідності до вимог ст. 4 Закону України « Про засади запобігання і протидії корупції» – суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення. Свої службові повноваження ОСОБА_1 використав у злочинних цілях за наступних обставин. Так, в другій декаді травня 2013 року ОСОБА_3 з метою придбання лісопродукції, звернувся до майстра лісу Пістинського лісництва РП « Райагроліс» ОСОБА_1, з яким з яким зустрівся 24.05.2013 року приблизно біля 13 год. в с. Вербовець Косівського району на території обходу № 6 Пістинського лісництва, який перебуває під охороною майстра лісу ОСОБА_1 Під час розмови, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи, що він не має права самостійно продавати лісопродукцію покупцеві, і що такий продаж відбувається через касу лісництва на підставі накладної, повідомив ОСОБА_3 про те, що він сам зможе відпустити йому продукцію в обмін на одержання від нього неправомірної вигоди в сумі 1300 гривень. Згідно домовленості, 25.05.2013, ОСОБА_3 знову зустрівся із ОСОБА_1 у с. Вербовець Косівського району на території обходу № 6 Пістинського лісництва, де ОСОБА_1 показав йому лісопродукцію, яку поза отриманням відповідного дозволу він зможе йому відпустити після одержання за неї обумовленої раніше неправомірної вигоди у сумі 1300 грн. В цей же день, о 19 год. 45 хв., майстер лісу ОСОБА_1, будучи службовою особою, умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою одержання неправомірної вигоди, діючи всупереч інтересам служби, з використанням наданої йому влади та службового становища, перебуваючи на території обходу № 6 Пістинського лісництва РП « Райагроліс», порушуючи встановлений порядок відпуску товару, без накладної та офіційної оплати, передав ОСОБА_3 1, 59 м.куб. ділової деревини породи дуб 2 сорту за що одержав від останнього неправомірну вигоду в розмірі 1300 грн. Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2КК України, визнав повністю, та показав, що дійсно працював майстром лісу Пістинського лісництва. В кінці березня 2013 року на території закріпленого за ним обходу проводилась суцільна рубка, освітлення дорого, де здійснювали рубку дерев породи «Граб», «Осика», «Вільха», «Бук» та «Дуб». Під час проведення рубки ним було зрубано три дерева породи «Дуб», від яких було відпилено три колоди довжиною близько 3-3,50 м. по одній колоді від кожного дерева. Дані колоди ним було відтрельовано на територію колишнього хімічного цеху де їх і було залишено. На дану деревину будь-які документи не виписувались. В кінці травня до нього звернувся незнайомий йому раніше чоловік на ім’я ОСОБА_1, який хотів придбати деревину породи «Дуб». Домовившись про ціну, наступного дня біля 16 год. 00 хв. до нього зателефонував ОСОБА_1, який повідомив, що їде забрати лісодеревину. Приїхавши і завантаживши дану деревину загальною кубомасою 1,65 куб.м. оплатив йому грошові кошти в сумі 1300 грн. Після завантаження ОСОБА_1 попросив надати йому документи на вказану деревину, але він пояснив, що документів в нього немає. Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів по справі відносно допиту свідків, а вважає за доцільне обмежитись показами обвинуваченого, які ніким не оспорюються та дослідженням матеріалів справи. Окрім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому підтверджується оголошеними і дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: –          Інформацією ОСОБА_3 (а.м.к.п. 7-8); –          копією статуту РП «Райагроліс» (а.м.к.п. 9-15); –           протоколом про результати контролю за вчиненням злочину (а.м.к.п. 30); –          протоколами допиту свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (а.м.к.п. 31-42, 79-90); –          інформацією ОСОБА_1 (а.м.к.п. 44-45); –          протоколом огляду місця події та фото таблицею (а.м.к.п. 46-51); –          копією наказу про перевід на іншу посаду, посадовою інструкцією майстра лісу, договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, актом передачі обходу № 7, актом закріплення обходу  (а.м.к.п. 57-61, 126-132); –           протоколом огляду місця події та фото таблицею (а.м.к.п. 69-78); –          заявою ОСОБА_1 (а.м.к.п. 91); –          протоколом видачі та огляду з світлокопіями (а.м.к.п. 92-95); –          протоколом огляду і фото таблицею (а.м.к.п. 100-106); –          протоколом огляду документів (а.м.к.п. 118-123); –          копіями наказів про призначення на роботу і переведення по службі (а.м.к.п. 126-130); –          (а.м.к.п. 13 –          завіреними копіями лісорубних квитків з додатками (а.м.к.п. 133-156); –          копіями нарядів на відпуск деревини ОСОБА_8 та ОСОБА_1 і товарно-транспортних накладних (а.м.к.п. 157-191); –          завіреними копіями актів передачі обходів та завіреною копією акту закріплення обходу (а.м.к.п. 192-196); –          завіреною копією акту весняної планової ревізії обходу № 6 Пістинського лісництва за 2013 рік (а.м.к.п. 197); –          протоколом допиту підозрюваного (а.м.к.п. 224-226); –          протоколом про наслідки здійснення оперативно-технічних засобів (а.к.п. 23-29). Суд, аналізуючи зібрані докази на досудовому слідстві та під час розгляду справи прийшов до висновку, що вина обвинуваченого доведена повністю. Дії обвинуваченого кваліфікуються за ст. 368 ч. 2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища. Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд врахував ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність. До пом’якшуючих обставин суд відносить щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Обставин, що обтяжують покарання судом не виявлено. При таких обставинах суд вважає, що при призначенні міри покарання слід застосувати ч.1 ст. 69 КК України, так як за  наявності  кількох обставин, що пом’якшують покарання та  істотно  знижують  ступінь  тяжкості  вчиненого   злочину,   з урахуванням  особи  винного суд,  умотивувавши своє рішення,  може призначити  основне   покарання,   нижче   від   найнижчої   межі, встановленої  в  санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини,  або перейти до іншого,  більш м’якого виду основного  покарання,  не  зазначеного  в  санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини за цей  злочин.  У цьому  випадку  суд  не має права призначити покарання,  нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині.  За вчинення злочину, за який передбачене основне  покарання  у  виді  штрафу  в  розмірі  понад  три тисячі неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян,  суд  з  підстав, передбачених  цією  частиною,  може призначити основне покарання у виді  штрафу,  розмір  якого  не  більше  ніж на чверть нижчий від найнижчої  межі,  встановленої  в  санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини. На підставі наведеного та керуючись ст. 374 КПК України, суд, – З А С У Д И В :           ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України та призначити покарання  із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у  вигляді штрафу в розмірі 13      000 (тринадцять тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 (два) роки. Речові докази по справі, а саме: ділову деревину половника 2 сорту породи дуб загальною кубомасою 1,59 м.куб. в кількості трьох сортиментів стовбурів дерев – повернути  Косівському районному підприємству «Райагроліс»; грошові кошти у загальній сумі 1300 гривень купюрами: 200 гривень, ВВ 2797454; 200 гривень, АД 6450980; 200 гривень, ЄЩ 7208072; 200 гривень ВА 4155789; 200 гривень, ЄИ 9427632; 200 гривень, ЗБ 5582096; 100 гривень ЕШ 3641176 – звернути в дохід держави; документи, що згідно постанови старшого слідчого СВ Косівського РВ УМВС України в Івано-Франківській області від 27.06.2013р. визнані речовими доказами по кримінальному провадженні № 12013090190000474 – зберігати при матеріалах кримінального провадження. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області, шляхом подачі апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.           Суддя:                                                                                Сабадах Б.В. Справа №  347/2272/13-к Провадження №  1-кп/347/90/13 В И Р О К ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 02.10.2013                                                                                                              м. Косів Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді – Турянського І.Є., секретаря: Лазорик Л.В., за участю прокурора: Хомина В.Д., захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів кримінальне провадження про обвинувачення: ОСОБА_8,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, дані про судимість відсутні, за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190, ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, дані про судимість відсутні, за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_9,  ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Тюдів Косівського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, дані про судимість відсутні, за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_7,  ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Нижанковичі Старосамбірського району Львівської області, жителя АДРЕСА_4, українця, громадянина України,  дані про судимість відсутні, за ч. 4 ст. 368 КК України, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_8 створив організовану групу для одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням; заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, за попередньою змовою групою осіб; підбурював службову особу до одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з вимаганням; вчинив пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, поєднане з вимаганням, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190, ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України. ОСОБА_5 одержав, як службова особа, яка займає відповідальне становище,  неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням, вчинене у складі організованої групи; заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України. ОСОБА_9 вчинив пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене в складі організованої групи; заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України. ОСОБА_7 одержав, як службова особа, неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України. Кримінальні правопорушення скоєно при наступних обставинах: У квітні 2013 року ОСОБА_8 познайомився із ОСОБА_10, який мав намір придбати на території Косівського району лісову земельну ділянку і запевнив останнього, шо зможе допомогти позитивно вирішити це питання. Саме тоді у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на незаконне одержання грошових коштів від ОСОБА_10, для досягнення цих цілей він вирішив створити стійке об’єднання у формі організованої групи для вчинення злочину – одержання неправомірної вигоди у співучасті із службовими особами, шляхом вимагання від ОСОБА_10 З метою приведення у виконання свого злочинного наміру, ОСОБА_8, діючи умисно, з корисливих мотивів, висловив ОСОБА_10 категоричну вимогу про необхідність передачі йому грошей для подальшої їх передачі службовим особам, які уповноважені вирішувати питання про надання у тимчасове користування земельних ділянок з лісового фонду. Щоб викликати у потерпілого впевненість у серйозності намірів і у близьких контактах з найвищим керівництвом Косівської РДА, ОСОБА_8 організував декілька зустрічей із головою Косівської райдержадміністрації. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_8 залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_9, який згідно досягнутої попередньої домовленості між ними, повинен був надавати консультації з приводу оформлення необхідних документів щодо надання земельної ділянки в лісовій місцевості та провести переговори з службовими особами, уповноваженими на прийняття рішення про надання земельної ділянки. Після цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стали діяти спільно і узгоджено, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне збагачення шляхом сприяння службовим особам у одержанні неправомірної вигоди від ОСОБА_10, схиляння  службових  осіб  до  одержання  неправомірної вигоди, надаючи поради, вказівки, засоби і знаряддя вчинення злочину, усуваючи перешкоди, прагнучи в такий спосіб незаконно збагатитись. Крім цього, ОСОБА_8, як організатор, у відповідності до взятих на себе зобов’язань, повинен був здійснювати координацію поведінки і дій членів організованої групи, шляхом ініціювання, регулювання і спрямування всієї злочинної діяльності і як організатор залишив за собою роль одержання грошових коштів від ОСОБА_10 та їх розподіл між всіма учасниками злочину. Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом одержання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди для службових осіб, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи як підбурювачі, 22.05.2013 року залучили службову особу, яка займає відповідальне становище – директора Косівського районного підприємства «Райагроліс» ОСОБА_5 до вчинення злочину, переконавши його укласти договір про спільну діяльність з ОСОБА_10, предметом якого буде передача у користування земельної ділянки для рекреаційних цілей та одержати за це неправомірну вигоду, шляхом вимагання її у ОСОБА_10, у такий спосіб викликавши у нього рішучість до вчинення злочину. ОСОБА_5, на пропозицію ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинити злочин у складі організованої групи, погодився, прийнявши у такий спосіб пропозицію одержати неправомірну вигоду. Далі всі учасники створеного ОСОБА_8 стійкого об’єднання у формі організованої групи стали діяти спільно і узгоджено, згідно відведених ролей та у відповідності до розробленого, схваленого та погодженого всіма учасниками злочинного плану, постійно контактуючи між собою за допомогою мобільних телефонів. На виконання вказівки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, 22.05.2013 року ОСОБА_10 звернувся до ОСОБА_5 із заявою про укладення угоди про співпрацю в рекреаційній діяльності на площі 1 га. Косівського РП «Райагроліс», проект якого був підготовлений ОСОБА_9 Продовжуючи свою злочинну діяльність учасники організованої групи ОСОБА_8 та ОСОБА_9, проект договору передали ОСОБА_5 для підписання, надавши у такий спосіб засоби необхідні для вчинення злочину. ОСОБА_5, не погоджуючись з умовами наданого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 договору, поставив чітку вимогу його переписати. Після внесення певних коректив у текст договору, що стосувалися його назви, а також предмету, взаємних зобов’язань, терміну дії, ОСОБА_8, діючи з відома і згоди ОСОБА_9 та ОСОБА_5, разом із ОСОБА_10 29.06.2013 року подали новий проект договору «Про спільну діяльність». 29.05.2013 року близько 10 години ранку ОСОБА_10, згідно попередньої домовленості з відома та згоди ОСОБА_5 та ОСОБА_9, зустрівся навпроти приміщення Косівського РП «Райагроліс», що у с. Смодна, Косівського району по вул. Незалежності, з організатором злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 В ході зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи в складі організованої групи з відома ОСОБА_5, висловили ОСОБА_10 категоричну вимогу передати їм 500 (п’ятсот) доларів США для ОСОБА_5 за підписання договору про спільну діяльність з ОСОБА_10 ОСОБА_10, перебуваючи під впливом вимагання у нього неправомірної вигоди ОСОБА_8, з метою уникнення шкідливих наслідків стосовно своїх законних прав та інтересів, змушений був передати гроші в сумі 500 (п’ятсот) доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України на момент передачі становило 3996,5 грн., які ОСОБА_8 одержав та прийняв, після чого одразу ж передав їх ОСОБА_9, для подальшої передачі ОСОБА_5, тобто у такий спосіб розпорядився ними, згідно розробленого та погодженого всіма учасниками організованої групи злочинного плану. Того ж дня ОСОБА_9, діючи умисно, в складі створеної ОСОБА_8 та ОСОБА_5 організованої групи, з метою приведення у виконання спільного злочинного плану, направленого на незаконне збагачення, зустрівся з ОСОБА_5, у його службовому кабінеті, що у приміщенні Косівського РП «Райагроліс», у с. Смодна по вул. Незалежності №48-Б. ОСОБА_9 передав ОСОБА_5 частину предмету неправомірної вигоди в розмірі 400 (чотириста) доларів США., які останній прийняв та одержав як неправомірну вигоду за підписання від імені підприємства договору про спільну діяльність з ОСОБА_10 Частину предмету неправомірної вигоди у сумі 100 (сто) доларів США ОСОБА_9 залишив у себе для подальшого розподілу із ОСОБА_8 Одразу ж після одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_5 підписав договір «Про спільну діяльність» з ОСОБА_10 від 29.05.2013 року та завірив його відтиском круглої печатки підприємства. Достовірно усвідомлюючи, що для укладення договору з ОСОБА_10, його реєстрації у книзі договорів, на підставі п. 4.3. Статуту Косівського РП «Райагроліс», необхідно отримати погодження районної ради, 29.05.2013 року ОСОБА_5, у виконання спільного злочинного плану, діючи умисно, в складі організованої групи, з відома та згоди ОСОБА_8 і ОСОБА_9, скерував на ім’я голови Косівської районної ради ОСОБА_11 клопотання за №154 про погодження укладення договору з ОСОБА_10, про що співучасники злочину повідомили потерпілого. Вказане клопотання того ж дня зареєстрував у канцелярії Косівської районної ради, яке у подальшому було подано на розгляд постійної депутатської комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування. Далі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 близько 11 год. 30 хв. 29.05.2013 року, з метою заволодіння майном ОСОБА_10, шляхом обману та зловживання довірою, діючи як співвиконавці злочину, висловили йому категоричну вимогу щодо необхідності передачі їм грошей в сумі 500 (п’ятсот) доларів США, для службових осіб    Косівської районної ради. Таким чином у складі організованої злочинної групи ОСОБА_8, ОСОБА_12 і ОСОБА_9 вимагали, одержали та прийняли неправомірну вигоду від потерпілого ОСОБА_10 в розмірі 500 дол. США. Далі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 близько 11 год. 30 хв. 29.05.2013 року, з метою заволодіння майном ОСОБА_10, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_10 повідомив останньому неправдиві відомості, а саме, що тільки у випадку передачі грошей в сумі 500 доларів США буде погодження на укладення Косівським РП «Райагроліс». Тоді ж ОСОБА_10, виконуючи вимогу ОСОБА_8 та ОСОБА_9, передав ОСОБА_8 гроші в сумі 500 (п’ятсот) доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України на момент передачі становило 3996,5 грн., які ОСОБА_8 одержав, після чого одразу ж передав ОСОБА_9 У подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грошові кошти одержані від ОСОБА_10 розподілили між собою, тобто розпорядилися ними у такий спосіб, тобто вчинили шахрайство. Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_8, володіючи достовірною інформацією про необхідність розгляду на засіданні постійної депутатської комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування проекту договору «Про спільну діяльність» між Косівським РП «Райагроліс» та ОСОБА_10, діючи умисно, з метою незаконного одержання грошових коштів від ОСОБА_10, дослухаючись до поради ОСОБА_9, вирішив залучити до своєї злочинної діяльності заступника керуючого справами виконавчого апарату Косівської районної ради ОСОБА_7, пообіцявши йому неправомірну матеріальну вигоду. 03.06.2013 року ОСОБА_9, діючи з відома та згоди ОСОБА_8, зателефонував на мобільний телефон до ОСОБА_7 та поцікавився прийнятим на засіданні комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування рішенням про надання дозволу Косівському РП «Райагроліс» на укладення договору «Про співпрацю» з ОСОБА_10 Через нетривалий час після телефонного дзвінка ОСОБА_9 до кабінету ОСОБА_7, прийшов ОСОБА_8, який став переконувати його у необхідності якнайшвидшого скликання позачергового засідання постійної депутатської комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування і у разі позитивного голосування, пообіцяли неправомірну матеріальну вигоду. В результаті цих протиправних дій ОСОБА_7 висловив рішучість та бажання до вчинення злочину, тим самим прийнявши пропозицію одержати неправомірну вигоду від ОСОБА_10 через ОСОБА_8 Після прийняття пропозиції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стали діяти спільно та узгоджено. На виконання розробленого та погодженого злочинного плану, направленого на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_7, з відома та згоди ОСОБА_8, діючи як заступник керуючого справами виконавчого апарату Косівської районної ради, посадовою інструкцією якого передбачено, що він бере участь у підготовці засідань постійних депутатських комісій, по мобільному телефону у період з 04 по 06 червня 2013 року, скликав засідання постійної депутатської комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування на 13.00 год., у п’ятницю, 07.06.2013 року, внісши до порядку денного засідання питання погодження проекту договору «Про спільну діяльність» між ОСОБА_10 та Косівським РП «Райагроліс». Крім того, ОСОБА_7, як секретар комісії, перебував на її засіданні 07.06.2013 року разом із ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_10 Під час засідання постійної депутатської комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування 07.06.2013 року її голова ОСОБА_13 повідомив присутнім про наявність процедури виділення лісових ділянок у тимчасове користування без вилучення у постійних лісокористувачів, яка передбачена розпорядженням голови Івано-Франківської ОДА від 20.03.2013 року за № 175. Крім того, на засіданні комісії ОСОБА_10 було запропоновано отримати у користування лісову ділянку площею не 1 га. згідно поданої заяви, а площею 2,9 га. і надано рекомендацію звернутися до Косівського РП «Райагроліс» із відповідною заявою та отримати погодження постійного лісокористувача, на що він погодився. 10.06.2013 року ОСОБА_10, діючи за вказівкою ОСОБА_8, повторно звернувся до Косівського РП «Райагроліс» із заявою на ім’я директора ОСОБА_5, у якій просив надати погодження на користування лісовою ділянкою площею 2,9 га. Ознайомившись із зверненням ОСОБА_10 та розпорядженням голови Івано-Франківської ОДА від 20.03.2013 року за №175, яким затверджений порядок розгляду документів щодо виділення лісових ділянок у тимчасове користування без вилучення у постійних лісокористувачів головний лісничий Косівського РП «Райагроліс» ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_5 про неможливість виготовити проекти розрахунку розміру річної орендної плати за користування лісовою ділянкою та проект розрахунку збитків, завданих виділенням лісової ділянки тимчасовому лісокористувачу. ОСОБА_5 про існування труднощів при проведенні розрахунків повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_8, однак пообіцяв позитивно вирішити проблему. Після цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 домовилися про спільне заволодіння шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_10 його грошовими коштами. З цією метою ОСОБА_5, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8, повідомив ОСОБА_10, що за невелику матеріальну винагороду, яку ніби-то має передати начальнику відділу лісового господарства Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства та отримає у нього копії попередніх дозволів і розрахунків, на що ОСОБА_10 змушений був погодитися. 12.06.2013 року, ОСОБА_8 зателефонував до ОСОБА_10, якому призначив зустріч. При цьому, ОСОБА_8, з метою заволодіння майном ОСОБА_10, шляхом обману та зловживання довірою, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5  повідомив,  що тільки у випадку передачі грошей ОСОБА_5, для нібито подальшої передачі ОСОБА_15, вони зможуть отримати копії необхідних для проведення розрахунків документів. 13.06.2013 року близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_8 прибув разом із ОСОБА_5 до приміщення Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, що у м. Івано-Франківську по вул. Грушевського. Слідом за ними прибув ОСОБА_10, де ОСОБА_8 підійшов до автомобіля ОСОБА_10 Перебуваючи біля автомобіля ОСОБА_10, ОСОБА_8, через відчинене вікно автомобіля, висловив категоричну вимогу негайно передати йому 1000 грн., на що ОСОБА_10 відповів, що має 100 доларів США, а решту може дати гривнями. Після цього, ОСОБА_10 передав ОСОБА_8 100 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України на момент передачі становило 799,3 грн., та 200 грн.. 100 доларів США ОСОБА_8 обміняв на 800 грн., які разом з 200 гривнями передав ОСОБА_5 Таким чином ОСОБА_8 та ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб 13.06.2013 року, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_10 заволоділи його грошовими коштами на загальну суму 999,3 грн. Після отримання ОСОБА_5 в Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства необхідних копій зразків документів для проведення розрахунків він та ОСОБА_8 направилися в м. Косів. Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_5, діючи умисно, шляхом обману та зловживання довірою, з 17.06.2013 став повідомляти ОСОБА_10 неправдиві відомості, переконуючи його у необхідності передачі грошових коштів керівництву Косівської РДА, нібито за його особисте сприяння в наданні погодження на виділення лісової ділянки площею 2,9 га. Косівського РП «Райагроліс» у тимчасове користування без вилучення у постійного лісокористувача, встановивши термін їх передачі до 20.06.2013 року. Не бажаючи бути викритим, з метою конспірації, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_10, що кошти потрібно буде передати його підлеглому – інженеру Косівського РП «Райагроліс» ОСОБА_16, у визначений ним час і місці. 19.06.2013 року близько 18 години вечора ОСОБА_10, будучи введеним в оману ОСОБА_5, виконуючи його вказівку, зустрівся із ОСОБА_16 біля приміщення ресторану «Аркан», що у с. Шешори Косівського району, де ОСОБА_10 передав для ОСОБА_12 через ОСОБА_16 1000 євро, що згідно офіційного курсу Національного Банку України на момент передачі становило 10689,83грн. і повідомив, що решту коштів передасть наступного дня. Наступного дня, тобто 20.06.2013 року ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_10 його грошовими коштами, діючи умисно, зателефонував до ОСОБА_10 і повідомив про необхідність термінової передачі йому ще 4000 євро через ОСОБА_16 для нібито подальшої їх передачі ОСОБА_17 20.06.2013 року близько 15 години ОСОБА_10, на виконання вказівки ОСОБА_5, зустрівся із ОСОБА_16 на території АЗС «WOG», що у м. Косів, де передав йому грошові кошти у сумі 4000 євро, що згідно офіційного курсу Національного Банку України на момент передачі становило 42860,64 грн. В подальшому ОСОБА_16, за вказівкою ОСОБА_5 грошові кошти на загальну суму 5 тис. євро передав сестрі ОСОБА_5 – ОСОБА_18, а ОСОБА_5 у такий спосіб незаконно заволодів ними, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_10 Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, призначив ОСОБА_10 зустріч на 21.06.2013 року. Необхідність проведення вказаної зустрічі підтвердив ОСОБА_5 по мобільному телефону. В ході зустрічі ОСОБА_8, шляхом обману та зловживання довірою, перебуваючи у попередній злочинній змові з ОСОБА_5, повідомив ОСОБА_10 про необхідність передачі особисто йому грошей в сумі 500 (п’ятсот) євро, нібито за подальше сприяння у позитивному вирішенні питання про надання погодження постійного лісокористувача – Косівської районної ради в особі Косівського РП «Райагроліс» на передачу лісової ділянки у тимчасове користування без вилучення у постійного лісокористувача. У подальшому, ОСОБА_8 достовірно знаючи про виготовлення Косівським РП «Райагроліс» необхідних погоджень, вирішив продовжити виконання спільного з ОСОБА_7 злочинного плану направленого на незаконне одержання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди у співучасті із службовою особою, поєднаному з вимаганням. З метою приведення у виконання спільного з ОСОБА_7 злочинного плану, ОСОБА_8 призначив ОСОБА_10 зустріч на 19.06.2013 року біля приміщення Косівської районної ради. 19.06.2013 року близько 15 години дня, на площі, що навпроти приміщення Косівської районної ради ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7, висловив ОСОБА_10 категоричну вимогу передати йому 500 євро за його сприяння у прийнятті постійною депутатською комісією Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування рішення про погодження умов договору про співпрацю. ОСОБА_10, будучи під впливом вимагання у нього неправомірної вигоди ОСОБА_8 змушений був погодитися та передати ОСОБА_7 500 євро, що згідно курсу Національного Банку України на момент одержання становить 5344,919 грн., які ОСОБА_7 одержав та прийняв, в присутності ОСОБА_8 Крім того, ОСОБА_8, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7, в той же день висловив ОСОБА_10 категоричну вимогу не пізніше 21.06.2013 року передати ОСОБА_7 ще 1000 євро, для скликання 25.06.2013 року постійної депутатської комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування та сприяння у прийнятті депутатами позитивного рішення про погодження умов договору «Про співпрацю» між ОСОБА_10 та Косівським РП «Райагроліс», а також надання погодження постійного лісокористувача – Косівської районної ради в особі Косівського РП «Райагроліс» на передачу лісових ділянок у тимчасове користування без вилучення у постійних лісокористувачів. ОСОБА_10, виконуючи незаконну вимогу ОСОБА_8, перебуваючи під впливом вимагання у нього неправомірної вигоди ОСОБА_8, з метою уникнення шкідливих наслідків стосовно своїх законних прав та інтересів, 21.06.2013 року близько 17 години зателефонував ОСОБА_7, якому повідомив про готовність передати іншу частину обумовленої ОСОБА_8 неправомірної вигоди. ОСОБА_7 розпорядився передати предмет неправомірної вигоди своїй дружині ОСОБА_19 Виконуючи вимоги ОСОБА_8 та ОСОБА_7, ОСОБА_10 близько 18 години 21.06.2013 року у АДРЕСА_5 передав ОСОБА_19 500 євро, що згідно курсу Національного банку України на момент одержання становить 5275,38 грн., які ОСОБА_7 одержав та прийняв у такий спосіб. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, призначив ОСОБА_10 зустріч на 21.06.2013 року. Необхідність проведення вказаної зустрічі підтвердив ОСОБА_5 по мобільному телефону. В ході зустрічі ОСОБА_8, шляхом обману та зловживання довірою, перебуваючи у попередній злочинній змові з ОСОБА_5, повідомив ОСОБА_10 про необхідність передачі особисто йому грошей в сумі 500 (п’ятсот) Євро, нібито за подальше сприяння у позитивному вирішенні питання про надання погодження постійного лісокористувача – Косівської районної ради в особі Косівського РП «Райагроліс» на передачу лісової ділянки у тимчасове користування без вилучення у постійного лісокористувача. ОСОБА_10, будучи введеним в оману ОСОБА_8 та ОСОБА_5, 21.06.2013 року, близько 15 години, змушений був передати ОСОБА_8 гроші в сумі 500 (п’ятсот) Євро, що згідно офіційного курсу Національного Банку України на момент передачі становило 5275,38 грн., якими ОСОБА_8 з відома та згоди ОСОБА_5 повторно заволодів шляхом обману та зловживання довірою, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінальних  правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190, ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України визнав повністю та дав суду показання, що він дійсно створив організовану групу для одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням, заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, за попередньою змовою групою осіб; підбурював службову особу до одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з вимаганням; вчинив пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, поєднане з вимаганням. У вчиненому щиро розкаюються та просять суворо не карати. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних  правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю та дав суду показання, що він дійсно одержав, як службова особа, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням, вчинене у складі організованої групи; заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, за попередньою змовою групою осіб. У вчиненому щиро розкаюються та просять суворо не карати. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_9 свою вину у вчиненні кримінальних  правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю та дав суду показання, що він дійсно вчинив пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене в складі організованої групи; заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального  правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України визнав повністю та дав суду показання, що він дійсно одержав, як службова особа, неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням. У вчиненому щиро розкаюється. Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 дав суду показання про те, що він точно не пам’ятає всіх подій, оскільки вже пройшов значний проміжок часу. Повністю підтримує дані на досудовому слідстві показання, до яких немає жодних доповнень чи заперечень. Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів по справі відносно допиту свідків, а вважає за доцільне обмежитись показами ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, які ніким не оспорюються та дослідженням матеріалів справи. Окрім повного визнання своєї вини самими ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, їхня вина у вчиненні вище вказаних кримінальних правопорушень підтверджується оголошеними і дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 500 доларів США, які були вилучені в ході проведення обшуку у домоволодінні    ОСОБА_8,     що    знаходяться     до     вирішення   справи    по  суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 101-102); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 6600 грн., які були вилучені в ході проведення обшуку у домоволодінні ОСОБА_5, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 105-106); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 26.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 400 доларів США, які були видані ОСОБА_5, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 111-112); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 300 Євро, які були вилучені в ході огляду місця події у ОСОБА_8, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 115-116); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 500 Євро, які були вилучені в ході проведення обшуку у володінні ОСОБА_7, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 119-120); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 500 доларів США, які були вилучені в ході проведення обшуку у дачному будинку ОСОБА_5, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 123-124); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 4000 Євро, які були вилучені в ході проведення огляду у дачному будинку ОСОБА_5, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 127-128); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 100 доларів США, які були вилучені в ході проведення обшуку у домоволодінні ОСОБА_14, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 131-132); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 200 Євро, які були надані ОСОБА_10, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 135-136) Суд, аналізуючи зібрані докази на досудовому слідстві та під час розгляду справи прийшов до висновку, що вину ОСОБА_8 у створенні організованої групи для одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням; заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, за попередньою змовою групою осіб; підбурюванні службової особи до одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з вимаганням; вчиненні пособництва в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, поєднане з вимаганням доведено, а його дії за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190, ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України кваліфіковано вірно. Вину ОСОБА_5 у одержанні як службової особи, яка займає відповідальне становище,  неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням, вчинене у складі організованої групи; заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, за попередньою змовою групою осіб доведено, а його дії за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України кваліфіковано вірно. Вину ОСОБА_9 у вчиненні пособництва в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене в складі організованої групи; заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб  доведено, а його дії за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України кваліфіковано вірно. Вину ОСОБА_7 у одержанні, як службовою особою, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням доведено, а його дії за ч. 4 ст. 368 КК України кваліфіковано вірно. Призначаючи покарання ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7 суд врахував ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особи винних та обставини, що пом’якшують і обтяжують їх покарання. До обставин, які пом’якшують покарання ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7 суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики за місцем проживання та праці, а також те, що вони раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7 судом не виявлено. Наявність вищенаведених обставин у сукупності дають суду підстави для застосування до призначення підсуднім покарання, з урахуванням вимог ст. 69 КК України, а саме нижче від найнижчої межі, встановленої санкціями статтей. Також суд вважає, з урахуванням безальтернативності санкції статтей, за якими притягуються до відповідальності підсудні, що їх виправлення можливе без ізоляції від суспільства. На підставі наведеного, ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, керуючись ст. 374 КПК України, суд, – З А С У Д И В : ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28; ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 ; ч.ч. 4, 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України та призначити покарання : – за ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік; – за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі. – за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 3 (три) роки. Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади чи займатись  діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 3 (три) роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_8 звільнити від призначеного йому основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов’язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України, на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи. Заставу, як запобіжний захід, у вигляді 80 мінімальних заробітних плат, після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_8. ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання: – за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік; – за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі. Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5звільнити від призначеного йому основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов’язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України, на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Заставу, як запобіжний захід, у вигляді 60 мінімальних заробітних плат, після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_5. ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання: – за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 1 (один) рік; – за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_9звільнити від призначеного йому основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов’язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України, на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Запобіжний західу вигляді домашнього арешту до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_9 без змін. ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та призначити покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатись  діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_7звільнити від призначеного йому основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов’язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України, на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Заставу, як запобіжний захід,у вигляді 40 мінімальних заробітних плат, після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_7, а захід забезпечення – відсторонення від посади залишити ОСОБА_7 без змін до вступу вироку в законну силу. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_8,  ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2, ОСОБА_9,  ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_3, ОСОБА_7,  ІНФОРМАЦІЯ_8,  жителя АДРЕСА_4 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Івано-Франківській області  (одержувач УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 37952250, рахунок 31112115700002, код класифікації доходу 24060300 «інші надходження», банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача 836014) 9125 (дев’ять тисяч сто двадцять п’ять) грн. 48 коп. за проведення експертиз. Речові докази: сім картку мобільного оператора ПрАТ «МТС Україна» з номером НОМЕР_2 на одній із її сторін, яка обслуговує абонентський номер НОМЕР_1 в опечатаному вигляді, мобільний телефон ОСОБА_8 марки Nokia 300, ІМЕІ НОМЕР_3, з сім карткою оператора ПтАТ «Київстар» №НОМЕР_4 та марки SAMSUNG GT-C3212 DUOS, ІМЕІ НОМЕР_5, з сім картками операторів ПрАТ «Київстар» №НОМЕР_6 та ПрАТ «МТС Україна» №НОМЕР_7, які знаходяться при матеріалах справи – повернути власнику ОСОБА_8. Речові докази: мобільний телефон ОСОБА_10 марки SAMSUNG GT-E1202 DUOS з сім картками операторів мобільного зв’язку ПрАТ «Київстар» №НОМЕР_8 та ПрАТ  «МТС Україна» №НОМЕР_9, які знаходяться при матеріалах справи – повернути потерпілому ОСОБА_10. Речові докази: грошові кошти в сумі 500 доларів США (вилучені під час обшуку у ОСОБА_8.), грошові кошти в сумі 6600 грн. (вилучені у ОСОБА_5), грошові кошти у сумі 400 доларів США (видані ОСОБА_5.), грошові кошти в сумі 300 Євро (вилучені у ОСОБА_8), грошові кошти в сумі 500 Євро (вилучені у ОСОБА_7.), грошові кошти в сумі 500 доларів США (вилучені у ОСОБА_5.), грошові кошти в сумі 4000 Євро (вилучені у ОСОБА_5.), грошові кошти в сумі 100 доларів США (вилучені у ОСОБА_14.), грошові кошти в сумі 200 Євро (надані ОСОБА_10.), які знаходяться на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21  – повернути потерпілому ОСОБА_10. Речові докази: відео матеріали та аудіо матеріали проведених слідчих дій, негласних слідчих дій на 14 дисках та 8 відеокасетах, три компакт-диски з інформацією отриманою від операторів та провайдерів телекомунікацій про зв’язок абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, місцезнаходження абонента в момент отримання послуг, що передається технічними засобами мобільного зв’язку, а також всі інші вилучені документи, які знаходяться в матеріалах справи- залишити у справі. Копію вироку негайно вручити засудженим та прокурору. Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області, шляхом подачі апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.           Суддя:                                                                                 Турянський І.Є.                                              Справа №  351/1602/13-к Провадження № 1-кп/351/83/13 ВИРОК ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 09 липня 2013 року                                                                                      м. Снятин Снятинський районний суд Івано-Франківської області  у складі: головуючого судді –                          Бородовського С.О. , секретаря –                                         Маланчук С.Г. , з участю прокурора                                Павлів Р.І. обвинуваченого                              ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12013090230000341 про обвинувачення  ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, українця, громадянина України за ч. 2 ст. 368  КК України,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1, будучи службовою особою, одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду з використанням наданої йому влади та службового становища, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 368 КК України за наступних обставин: 30 травня 2013 року близько 11 години на станції технічного обслуговування автомобілів в с. Ілінці Снятинського району під час розмови з ОСОБА_2 повідомив йому про те, що він сам продасть лісопродукцію в обмін на одержання від нього неправомірної вигоди в сумі 3500 гривень. Цього ж дня близько 13.00 год. ОСОБА_1  на ділянці вирубки лісу №3-1 кварталу Заболотівського лісництва ДП «Коломийське лісове господарство» показав ОСОБА_2 лісопродукцію, яку він зможе передати в рахунок раніше погодженої неправомірної винагороди в сумі 3500 гривень. Близько 18 години 30/05/2013 р. обвинувачений передав ОСОБА_2 4.2 м3 деревини під дрова породи «граб», «бук» та 2,95 м3 породи «дуб», за що отримав неправомірну вигоду в сумі 3000 гривень. Зазначені дії вчинені ОСОБА_1 будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, оскільки він 13/04/2010 р. призначений на посаду майстра лісу Заболотівського лісництва ДП «Коломийське лісове господарство». Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_1 зобов`язаний здійснювати охорону лісів, оформляти первинну документацію на виконані роботи, давати вказівки щодо усунення порушень лісового господарства, приймає і видає лісопродукцію, здійснює керівництво працівниками на лісокультурних, лісозахисних, протипожежних та інших лісогосподарських роботах. Відповідно до закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та ст. 29 Лісового кодексу лісова охорона є правоохоронним органом. Отже відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України ОСОБА_1 є службовою особою, а відповідно до ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» він є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення». ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України без обставин, що обтяжують покарання з обставинами, що пом`якшують покарання, а саме: активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, позитивну поведінку після вчинення злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, вчинив злочин вперше, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. В судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання обвинуваченим вини, укладену 09 липня 2013 року між прокурором Снятинського району та обвинуваченим ОСОБА_1 Обвинувачений надав пояснення про беззастережне визнання своєї вини, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, вказав, що його згода на укладення угоди про визнання вини є добровільною, надана без здійснення будь-якого тиску. Судом роз`яснено обвинуваченому  правові наслідки укладення угоди про визнання вини, він бажає їх настання. Діяння обвинуваченого в угоді про визнання вини вірно  кваліфіковано за ч. 2 ст. 368 КК України як одержання  службовою особою неправомірної вигоди для себе чи  третьої  особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає  неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, оскільки він,  будучи службовою особою, одержав неправомірну вигоду для себе, з використанням наданої  влади, службового становища. Злочин вчинено з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди для обвинуваченого. Відповідно до ст. 12 КК України вчинений обвинуваченим злочин є злочином середньої тяжкості. Відповідно до п. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Сторони угоди про визнання вини погодили покарання ОСОБА_1 на підставі ст. 69 КК України у виді штрафу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень з позбавлення права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 рік. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено. Обставинами, які пом`якшують покарання сторони угоди про визнання вини визначили активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, позитивну поведінку після вчинення злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, вчинив злочин вперше, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Відповідно до п. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. За вказаних обставин судом встановлено, що укладена прокурором Снятинського району та обвинуваченим ОСОБА_1 угода  може бути затверджена. Відповідно до зазначеного та на підставі ст. 475 КПК України, ст. 368 КК України суд, – УХВАЛИВ: затвердити угоду про визнання вини між ОСОБА_1 та прокурором Снятинського району від 09 липня 2013 року; визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання вини покарання на підставі ст. 69 КК України у виді штрафу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 рік; деревину, визнану в цьому кримінальному провадженні в якості речових доказів, постановою слідчого від 30 травня 2013 р. повернути її власнику Заболотівському лісництву ДП “Коломийський лісгосп” після набрання цим вироком законної сили; грошові кошти в сумі 3000 гривень визнані речовими доказами постановою слідчого від 30 травня 2013 р., які містять сліди злочину конфіскувати в користь держави після набрання цим вироком законної сили; речові докази змиви рук ОСОБА_1, змиви з кишені кофти ОСОБА_1, взірці люмінісцентного фломастера і спеціального препарату “Промінь-1” зберігати з матеріалами цієї справи; стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області 882,40 гривень витрат на проведення експертиз; долучити до матеріалів цього кримінального провадження документи подані прокурором і зберігати їх з матеріалами справи. особисте зобов”язання залишити обвинуваченому до набрання цим вироком законної сили. Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області  протягом 30 днів через Снятинський районний суд. Копію вироку  після його проголошення  вручити обвинуваченому   та прокурору. Учасники  судового розгляду  мають право отримати в суді копію вироку. Головуючий: підпис Суддя Снятинського районного суду                              Бородовський С.О. Справа № 33-333/2011 Категорія ч.1 ст. 172-4 КУпАП України Головуючий у 1 інстанції Гребик Л.В. Суддя Іванів О.Й. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2011 рокум. Івано-Франківськ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Івано-Франківської області Іванів О.Й., за участю прокурора Недопитальської Л.І., захисника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Яремчанського міського суду від 07 жовтня 2011 року,- в с т а н о в и л а : Вказаною постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 з середньою спеціальною освітою, працюючого майстром лісу дільниці № 2 Микуличинського лісництва ДП «Делятинське лісове господарство», одруженого, громадянина України, – визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-4 ч.1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності. За постановою суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що перебуваючи на посаді майстра лісу дільниці № 2 Микуличинсь кого лісництва ДП «Делятинське лісове господарство», будучи посадовою особою органу державної влади, допустив порушення встановленого законом обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю, передбачене п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 172-4 ч.1 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 покликається на незаконність та необгрунтованість постанови суду внаслідок неправильного застосування судом норм матеріального права. Зазначає, що не є посадовою чи службовою особою інших органів державної влади, а тому на нього не поширюється положення Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»щодо обмежень, повязаних із заняттям підприємницькою діяльністю, що умислу на вчинення корупційних дій у нього не було. Просить скасувати постанову, а провадження у справі закрити. Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які вважають постанову суду необґрунтованою та просять її скасувати, заслухавши думку прокурора Недопитальської Л.І., яка заперечила доводи апеляції, постанову суду просить залишити без змін як законну і обґрунтовану, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Висновок суду про порушення ОСОБА_3, який, перебуваючи на посаді майстра лісу з 01.06.2011 року, будучи посадовою особою органу державної влади, встановленої п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», заборони займатися підприємницькою діяльністю доведений матеріалами справи, зокрема: посадовими обовязками майстра лісу Микуличинського лісництва, згідно з якими в посадові обовязки ОСОБА_3, крім інших, входить накладення адміністративного стягнення про виявлені порушення лісового законодавства та ін. шляхом складання протоколів та постанов (а.с.30); даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з яких вбачається, що засновником юридичної особи Державне підприємство «Делятинське лісове господарство»є Державне агентство лісових ресурсів України, у звязку з чим ДП «Делятинське лісове господарство»належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і входить до сфери управління Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Наведеним доказам суд першої інстанції у своєму рішенні дав належну оцінку та вмотивовано спростував доводи ОСОБА_3 про те, що він не є субєктом корупційного діяння, тобто посадовою особою органу державної влади. Разом з тим, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення при обовязковому з’ясуванні вини даної особи у вчиненні адміністративного правопорушення та того чи підлягає вона адміністративній відповідальності, суддя зобовязаний зясувати також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, судом не взято до уваги окремі обставини вчинення правопорушення, що істотно впливають на прийняття рішення і дають можливість звільнити ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 з 10.12.2004 року займався підприємницькою діяльністю, повязаною з роздрібною торгівлею продовольчими товарами, що не суперечило діючому законодавству, а на посаду майстра лісу дільниці №2 Микуличинського лісництва ДП «Делятинський лісгосп»був призначений 01.06.2011 року, тобто за місяць до вступу в дію антикорупційного закону, який обмежив суміщення таких видів діяльності, 17 серпня 2011 року припинив підприємницьку діяльність та був знятий з відповідної реєстрації, що стверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.95). Хоча дії ОСОБА_3 в період з 1 липня по 17 серпня 2011 року і містили формальні ознаки правопорушення, передбаченого ст.172-4 ч.1 КУпАП, однак, з врахуванням обставин його вчинення, незначною тривалістю та відсутністю шкідливих суспільних наслідків, а також того, що на час розгляду справи судом першої інстанції ці порушення усунуті, такі дії слід вважати малозначними. За таких обставин, притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності з накладенням на нього стягнення за антикорупційним законом та з подальшими негативними для нього юридичними наслідками з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності є надто суворим видом адміністративного стягнення, що не відповідає характеру вчиненого та завданням, зазначеним у ст.1 КУпАП. З огляду на наведене вважаю, що вчинене ОСОБА_3 адміністративне правопорушення є малозначним, тому постанова суду першої інстанції підлягає до скасування, а провадження у справі закриттю із звільненням ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за ст.172-4 ч.1 КУпАП за малозначністю правопорушення на підставі ст.22 КУпАП . Керуючись ст. 22, 294 КУпАП України, – п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Постанову Яремчанського міського суду від 07 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_3 скасувати. На підставі ст.22 КУпАП ОСОБА_3 звільнити від адміністративної відповідальності за ст.172-4 ч.1 КУпАП за малозначністю правопорушення та обмежитися усним зауваженням, закривши провадження у справі. Постанова остаточна, оскарженню не підлягає. Суддя Апеляційного суду Справа № 3-413/2011 р. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 жовтня 2011 року м.Яремче   Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Гребик Л.В., з участю : секретаря Мельник Н.М. прокурора Марчука В.В . адвоката ОСОБА_1 розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБУ в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 з вищою освітою, працюючого помічником лісничого Микуличинського лісництва ДП «Делятинське лісове господарство», одруженого, не утриманні двоє неповнолітніх дітей, громадянина України, за ст.172-4 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- в с т а н о в и в: ОСОБА_2, перебуваючи на посаді помічника лісничого Микуличинського лісництва ДП «Делятинське лісове господарство», будучи посадовою особою органу державної влади, допустив порушення встановленого законом обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю, передбачене п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-4 КУпАП. ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення не визнав та пояснив, що не був ознайомлений із положеннями Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»щодо заборони посадовим особам лісової охорони займатися підприємницькою діяльністю. Про це не було доведено до його відома адміністрацією підприємства та вищестоящими організаціями. Положенням про державну лісову охорону, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 976 від 16 вересня 2009 р., посадовим особам державної лісової охорони , державних лісових і мисливських підприємств не передбачено обмежень щодо зайняття підприємницькою та іншою прибутковою діяльністю. ОСОБА_2 також вважає , що не є суб»єктом відповідальності за корупційні правопорушення, поскільки він є посадовою особою державної лісової охорони, яка діє в складі державного підприємства «Делятинське лісове господарство», яке не є органом державної влади, поскільки Держлісгентство України, як центральний орган виконавчої влади здійснює свої повноваження не через підприємства, а безпосередньо через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим , областях . Заробітну плату в ДЛГ він отримує не із Державного бюджету , а із госпрозрахункових коштів . За таких обставин вважає, що адміністративна справа відносно нього підлягає закриттю. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора та дослідивши матеріали справи, слід вважати доведеним наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення з наступних підстав. Ч.1 ст. 172-4 КУпАП передбачає відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою діяльністю чи іншою оплачувальною діяльністю ( крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту). П.п. «ж»п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»встановлено, що суб»єктом відповідальності за корупційне правопорушення є посадові та службові особи інших органів державної влади. У відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»особам , зазначеним у п.1 ч.1 ст. 4 цього Закону забороняється займатись іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю ( крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. Наказом директора ДП «Делятинське лісове господарство» № 119 від 31 травня 2011 року ОСОБА_2 призначено на посаду помічника лісничого Микуличинського лісництва ДП «Делятинське лісове господарство» з 01.06.2011 року, де він працює по даний час . В його посадові обов»язки входить , окрім інших, ведення обліку природно-заповідного фонду, затримання у встановленому порядку осіб, винних у лісопорушеннях і порушеннях правил полювання з накладенням арешту на незаконно добуту лісопродукцію, перевірка своєчасності та правильності складання протоколів про лісопорушення, лісові пожежі, браконьєрство, проведення у встановленому порядку огляду речей, документів, а також вилучення у лісопорушників лісової та мисливської продукції, знарядь, виконання обов»язків лісничого у разі його відсутності . Згідно ст.89 Лісового Кодексу України державна лісова охорона, діє у складі центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства та підприємств, установ, організацій, які належать до сфери його управління. Відповідно до ст. 1 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16.09.2009 року , державна лісова охорона діє у складі Держкомлісгоспу та має статус правоохоронного органу. Посадовими особами лісової охорони згідно вказаного положення є , в тому числі, помічники лісничих . Указом Президента України № 1085/2010 «Про оптимізацію в системі центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 року утворено Державне агентство лісових ресурсів України шляхом реорганізації Державного комітету лісового господарства України. Згідно п.1 Положення «Про Державне агентство лісових ресурсів України”, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 458/2011, Державне агентство лісових ресурсів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців засновником юридичної особи Державне підприємство «Делятинське лісове господарство» є Державне агентство лісових ресурсів України , в зв»язку з чим ДП «Делятинське лісове господарство»належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і входить до сфери управління Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства . Отже, ОСОБА_2 є посадовою особою визначеного законодавством України органу державної влади та суб»єктом відповідальності за корупційні правопорушення відповідно до п.п. «ж» п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Після набрання чинності Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», працюючи помічником лісничого, ОСОБА_2 в липнісерпні 2011 року продовжував здійснювати підприємницьку діяльність, яку він розпочав в 2009 році . Згідно листа виконкому Яремчанської міської ради від 04.08.2011 року ОСОБА_2 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності фізична особа з 21.09.2009 року, основним видом діяльності є лісництво та лісозаготівля, надання послуг в лісовому господарстві. Вказана обставина , яка не заперечується ОСОБА_2 , також підтверджується листом Державної податкової інспекції в м. Яремче від 04.08.2011 року та актами прийняття виконаних робіт ПП ОСОБА_2 за липень 2011 року . Таким чином, на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення від 08.08.2011 року, який доопрацьовано ст. оперуповноваженим спецпідрозділу УСБУ в Івано-Франківській області 19.09.2011 року згідно постанови судді Яремчанського міського суду від 30.08.2011 року, ОСОБА_2 був зареєстрований як суб»єкт підприємницької діяльності і заяву про зняття його з реєстрації подав 19.09.2011 року . За таких обставин, перебуваючи на посаді помічника лісничого Микуличинського лісництва ДП «Делятинське лісове господарство»,будучи посадовою особою органу державної влади, ОСОБА_2 допустив порушення обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю, передбачене п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», чим вчинив корупційне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-4 КУпАП. На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні, ст.ст.283,284 КУпАП,- П О С Т А Н О В И В: Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-4 ч.1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі 850 грн. з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником, або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа № 3-718/11 року 21 вересня 2011 року смт.Богородчани Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Битківський Л.М. розглянувши матеріали, які надійшли з прокуратури Богородчанського району Івано-Франківської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, за ч.1 ст.172-4 КУпАП, – в с т а н о в и в: Прокурором Богородчанського району Івано-Франківської області Кузенком В.М. складено адміністративний протокол стосовно лісничого Солотвинського лісництва ДП «Солотвинське лісове господарство»ОСОБА_1, який, згідно протоколу, скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.172-4 ч.1 КУпАП, що полягає у порушенні особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою діяльністю. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1, обіймаючи посаду лісничого Солотвинського лісництва ДП «Солотвинське лісове господарство», маючи спеціальне звання «лісничий 1 класу», будучи відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції»субєктом відповідальності за корупційні правопорушення, порушив обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Зокрема, протягом липня 2011 року поєднував основну роботі із зайняттям підприємницькою діяльністю по здійсненню роздрібної торгівлі продуктовими товарами, алкогольними напоями і тютюновими виробами. За матеріалами протоколу ОСОБА_1 віднесений до субєкта правопорушення виходячи з того, що посада лісничого віднесена до посадових осіб державної лісової охорони відповідно до п.5 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №976 від 16.09.2009 року. Крім того, прокурор зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»органи державної лісової охорони віднесені до правоохоронних органів держави. Опитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого правопорушення не визнав, та пояснив, що дійсно станом на липень 2011 року обіймав посаду лісничого Солотвинського лісництва ДП «Солотвинське лісове господарство». Крім того, з листопада 2007 року зареєстрований як приватний підприємець та відкрив магазин де наймані продавці здійснюють роздрібну торгівлю продуктами харчування. Зазначив, що вказана підприємницька діяльність ніяким чином не повязана із функціями, які він виконує на посаді лісничого, тому не може бути розцінена як корупційна. Крім того, вказав, що державна лісова охорона хоч і віднесена до правоохоронних органів відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», однак не є повноцінним правоохоронним органом, оскільки не діє у складі органів державної влади чи управління, а функціонує у складі окремих господарюючих субєктів підприємств, які здійснюють виробничу та торгівельну діяльність. На відміну від інших правоохоронних органів, повноваження яких визначені відповідними законами, як то Законом України «Про міліцію», «;Про прокуратуру» де чітко визначено обмеження у праві займатись підприємницькою діяльністю, у Положенні про державну лісову охорону таких обмежень для посадових осіб не передбачено. Просив провадження у справі закрити. Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, позицію прокурора, який просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-4 ч.1 КУпАП. Відповідно до ст.172-4 КУпАП законодавець передбачив відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики зі спорту). Субєктом правопорушення за цією статтею відповідно до примітки є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Відповідно до пп. ж), на який посилається прокурор до таких осіб Закон відніс посадових і службових осіб інших органі державної влади. Відповідно до ст.6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи Влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Указом Президента України «Про систему центральних органів виконавчої влади»від 07.04.2000 року встановлено, що до системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Центральні органи виконавчої влади діють на підставі положень, які затверджує Президент України. Фінансування видатків на забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством. Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції). Ці органи утворюються і діють у складі відповідного центрального органу виконавчої влади. Положення про урядовий орган державного управління затверджується Кабінетом Міністрів України. Указом Президента України від 13.04.2011 року №458/2011 затверджено Положення про державне агентство лісових ресурсі України, відповідно до якого воно входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Відповідно до п.7 Держлісагентство України здійснює повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. З метою організації своєї діяльності відповідно до п.5 забезпечує в межах своїх повноважень проведення заходів, щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Держлісагентства України та його територіальних органах. Відповідно до п.4 пп.36 Положення Держлісагентство може утворювати, ліквідувати, реорганізувати підприємства, установи та організації, які належать до сфери управління Держлісагентства України, виконує функції з управління обєктами державної власності, що належать до цієї сфери. Таким чином, зі змісту вказаних норм встановлено, що органом, який здійснює реалізацію державної політики у сфері лісового господарства, тобто органом державної влади є лише Держлісагентство та його територіальні управління в областях. А Державні підприємства лісового господарства, виконують функцію господарюючого субєкта і до органу державної влади не віднесено. Таким чином, посадові особи даного підприємства є працівниками господарюючих державних підприємств і не можуть бути визнані службовими особами органів державної влади, хоч і мають статус правоохоронних органів відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів». Вказане підтверджується також тим, що у ч.1 п.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»законодавець окремо навів перелік посадових осіб усіх правоохоронних органів, яких відніс до субєктів відповідальності за корупційні правопорушення ( такими є особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державно служби спеціального звязку та захисту інформації, особи начальницького складу податкової міліції, посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, митної служби, державної податкової служи). Крім того, особи уповноважені на виконання функцій держави, виходячи зі змісту Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»повинні фінансуватись за рахунок бюджетних коштів. Відповідно до представленої ОСОБА_1 довідки, виданої директором ДП «Солотвинське лісове господарство»заробітна плата лісничому ОСОБА_1 за рахунок коштів державного бюджету не нараховувалась і не виплачувалась, а фінансувалась за рахунок госпрозрахункової діяльності. Відповідно до Статуту Державного підприємства «Солотвинське лісове господарство»підприємство створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Основними напрямками діяльності підприємства є здійснення лісогосподарської діяльності. Таким чином, підприємство фактично є господарюючим субєктом. Тому, на лісничого, як на посадову особу даного підприємства покладено обовязки по виконанню виробничих функцій крім функцій по охороні і захисту лісу. Тому, посадові особи даних підприємств суміщають інспекційні функції з виробничою діяльністю, що не суперечить вимогам чинного законодавства. Той факт, що Кодексом України про адміністративні правопорушення окремим посадовим особам держлісгоспів, в тому числі і лісничим надано окремі правозастосовні функції не свідчить про те, що такі особи є посадовими особами органів державної влади. Оскільки відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення протокол може складатись уповноваженою на те посадовою особою чи представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. А розгляд адміністративних справ, відповідно до ст.213 КУпАП уповноважені проводити адміністративні комісії при виконкомах сільських, селищних, міських рад, виконкоми, районні суди, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те цим Кодексом. Виходячи з наведеного, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_1, який станом на липень 2011 року працював на посаді лісничого Солотвинського лісництв ДП «Солотвинське лісове господарство»не є субєктом правопорушення, визначеного ст.172-4 КУпАП, оскільки не віднесений до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених у ч.1 п.1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» Відповідно до ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом. Закону, який би обмежував здійснення підприємницької діяльності працівникам державних лісогосподарських підприємств немає. На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 283-284 КУпАП, – п о с т а н о в и в : Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.172-4 ч.1 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку чи опротестована прокурором до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови. Суддя П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа № 3-1741/11 року 08 вересня 2011 року м. Надвірна Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого: судді Вінтоняк М.Б.. секретаря:Скоблей О.В прокурора:Павлюка Ф.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Надвірна адміністративний матеріал, який надійшов від Надвірнянської райпрокуратури про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, працюючого майстром лісу Печеніжинського лісництва ДП «Коломийський лісгосп », за ч.1 ст. 172-4 КУпАП ,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 , будучи службовою особою органу державної влади, являючись співробітником правоохоронного органу допустив порушення встановленого законом обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю. Правопорушення вчинено за таких обставин: ОСОБА_1 . на посаду майстра лісу призначено на підставі наказу директора ДП «Коломийський лісгосп»від 01.02.2010 року №12. В його посадові обов’язки входить: державний контроль за станом,використанням,відтворенням,охороною та захистом лісів,дача вказівок щодо порушення лісового законодавства,правил пожежної безпеки,затримання у встановленому порядку осіб винних у лісо порушеннях і порушення правил полювання , складання протоколів про порушення лісового законодавства і правил полювання, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок та інших лісо порушень. Згідно ст. 89 Лісового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України №976 від 16.09 .2009 року «Про затвердження Положення про лісову охорону»- визначено, що державна лісова охорона має статус правоохоронного органу. Згідно указу Президента України Державне, агентство лісових ресурсів відноситься до центрального органу виконавчої влади отже, ОСОБА_1 є посадовою особою визначеного законодавством України та суб’єктом правопорушення, пов’язаного з корупцією, відповідно до п. «ж»ч. 1 ст.- 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Згідно інформації, яка отримана від Надвірнянської оДПІ в Івано-Франківській області та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця №НОМЕР_1 ОСОБА_1 зареєстрований як підприємець з 21.10.2009 року. З моменту взяття на облік по 31.07.2011 року ОСОБА_1. діяльність здійснював на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку. Заяву про скасування підприємницької діяльності до державного реєстратора Надвірнянської РДА не подавав. 3.08.2011р. Надвірнянською райпрокуратурою спільно з інспекторами ВПНПР Надвірнянського РВ УМВС в Івано-Франківській області проведено перевірку протипожежного стану на території пилорами підприємця ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . В ході перевірки було встановлено факт функціонування пилорами, що підтверджується поясненнями ОСОБА_1, ОСОБА_2 Вищевказані факти свідчать про те, що приватний підприємець ОСОБА_1 по даний час користується та здійснює підприємницьку діяльність по розпиловці лісопродукції на пилорамі за адресою АДРЕСА_1. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.І ст. 172-4 КУпАП визнав, та пояснив, що про обмеження які встановлені Законом щодо зайняття підприємницькою діяльністю, йому нічого не було відомо. Він працює майстром лісу Печеніжинського лісництва ДП «Коломийський ЛГ» . З посадовою інструкцією майстра лісу він ознайомлений. Крім цього, він зареєстрований як суб»єкт підприємницької діяльності. У вчиненому розкаявся, просив суворо його не карати. Крім того вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, доведена зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме : Даними протоколу про адміністративне корупційне правопорушення від 18.08.2011р. ( а.с.49-51 ). Згідно листа № 643 від 8.08.2011 року ДП «Коломийське лісове господарство»,копією наказу про прийняття на роботу, посадовою інструкцією підтверджено , що ОСОБА_1 працює майстром Печеніжинського лісництва з 1.02.2010 року по даний час.( а.с.28-37) У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців (а.с.11) ОСОБА_1 з 21.10.2009 року зареєстрований як фізична особа-підприємець. Згідно листів Надвірнянської оДПІ № 3687 від 17.08 2011 року та № 3464 від 2.08.2011 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Надвірнянській оДПІ як платник податків – СПД-фізична особа, діяльність здійснював на спрощеній системі оподаткування з сплатою єдиного податку ( а.с.19-24 ). ОСОБА_1 є власником столярного цеху згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно від 7.12.2009 року , який розташований по АДРЕСА_1,яка належить йому на праві приватної власності згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 25.12.2008 року. ( а.с.12,13 ) Згідно акту від 3.08.2011 року про перевірку протипожежного стану на момент перевірки пилорами в с.Ланчин по вул.. Ковпака 49 б Надвірнянського району, ОСОБА_1 проводив підприємницьку діяльність. ( а.с.2-5). Ч.1 ст. 172-4 КУпАП передбачає відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою діяльністю чи іншою оплачувальною діяльністю ( крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) П. «ж»ч.І ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»встановлено, що суб»єктом відповідальності за корупційне правопорушення є посадові та службові особи інших органів державної влади. У відповідності до п.І ч.І ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»– особам , зазначеним у п.І ч.І ст. 4 цього Закону забороняється -займатись іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю ( крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. Ст. 89 ЛК України встановлено, що охорону і захист лісів на території України здійснюють: державна лісова охорона, що діє у складі центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної республіки Крим, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, які належать до сфери його управління. Державна лісова охорона має статус правоохоронного органу. Таким чином, ОСОБА_1 будучи службовою особою органу державної влади, являючись співробітником правоохоронного органу допустив порушення встановленого законом обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю. Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 172-4 КУпАП. На підставі викладеного ст.ст. 4, 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», ст. 89 ЛК України, керуючись. ст. ст. 172-4, 283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд,- П ОСТАНО ВИ В: Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 172-4 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень без конфіскації отриманого доходу. Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області на протязі десяти днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляції через Надвірнянський районний суд. Суддя Вінтоняк М.Б. Справа № 3-0916637/11 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   23 серпня 2011 року м.Тлумач Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Гавриш Я.М. розглянувши матеріали справи, які надійшли від прокуратури Тлумацького району про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, освіта середня спеціальна, одруженого, працюючого лісничим Хотимирського лісництва ДП «Коломийське лісове господарство», керівник ЛМП «Хотимир», гр. України, за ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», – в с т а н о в и в : ОСОБА_1, обіймаючи на постійній основі посаду лісничого Хотимирського лісництва ДП «Коломийське лісове господарвство», будучи відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб»єктом відповідальності за корупційні правопорушення, порушив обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», чим вчинив адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб»єктами відповідальності за корупційні правопорушення є посадові особи та службові особи інших органів державної влади. Статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» передбачено, що органи лісової охорони віднесені до правоохоронних органів держави. Згідно п. 5 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою КМУ № 976 від 16.09.2009 року, та Додатку до вказаного Положення, посада лісничого віднесена до посадових осіб держлісохорони. Таким чином, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді лісничого Хотимирського лісництва ДП «Коломийське лісове господарвство» і являючись посадовою особою правоохоронного органу держави, є суб»єктом відповідальності за корупційні правопорушення, зазначеному у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. Наказом директора Коломийського держлісгоспу № 80 від 01.06.2000 року ОСОБА_1 призначений на посаду лісничого Хотимирського лісництва Коломийського держлісгоспу, на якій перебуває по даний час. Згідно статуту ЛМП «Хотимир», зареєстрованого Тлумацькою РДА 24.03.2000р., ОСОБА_1 є власником і засновником ЛМП «Хотимир» приватної форми власності. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 є керівником ЛМП «Хотимир». ОСОБА_1, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обовязками, обіймаючи згідно наказу № 80 від 01.06.2000 року посаду лісничого Хотимирського лісництва ДП «Коломийське ЛГ», в порушення вимог ч.1 п.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», з 24.03.2000 року по даний час (згідно статуту лісомисливського підприємства «Хотимир», зареєстрваного Тлумацькою РДА 24.03.2000р.) займається іншою оплачуваною діяльністю а саме, є засновником і власником ЛМП «Хотимир», приватної форми власності та працює по сумісництву на посаді директора вказаного підприємства. ОСОБА_1 отримав за липень 2011 року заробітну плату в розмірі 786,62 грн. Таким чином, ОСОБА_1, працюючи на посаді лісничого Хотимирського лісництва ДП «Коломийське лісове господарвство», будучи відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» службовою особою органу державної влади, яка постійно та за спеціальними повноваженнями здійснює функції представника влади в Хотимирському лісництві ДП «Коломийське лісове господарство», повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у юридичній особі публічного права, так як наділений владними повноваженнями щодо здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу у відповідності до ст. 90 Лісового кодексу України, а також згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», ст. 89 Лісового кодексу України прирівнюється до працівника правоохоронного органу, порушив обмеження щодо сумісництва, передбачені ч.1 п.1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», чим вчинив адміністративне корупційне правопорушення, відповідальність за яке встановлена п.1 ч.1 ст.172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Прокурор Мельник О.М. вважає доведеним вчинення корупційного діяння ОСОБА_1 При розгляді справи ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП визнав повністю, своїми поясненнями ствердив вищезазначені обставини. Щиро розкаюється. Крім визнання своєї вини самим ОСОБА_1, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП доведена даними, що містяться в: довідці державного реєстратора в Тлумацькому районі, згідно якої ОСОБА_1 являється керівником ЛМП «Хотимир»; довідках ДПІ в Тлумацькому районі, управління ПФУ в районі, згідно яких ОСОБА_1 здає звітність, як керівник ЛМП «Хотимир»; довідці ДП «Коломийське лісове господарство», згідно якої ОСОБА_1 отримує заробітну плату в ДП «Коломийське лісове господарство»; поясненнях ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4; копії наказу директора Коломийського держлісгоспу № 80 від 01.06.2000р., згідно якого ОСОБА_1 прийнятий на посаду лісничого Хотимирського лісництва ДП «Коломийське лісове господарство»; копії розрахунково-платіжної відомості по ЛМП «Хотимир» за липень 2011 року, згідно якої ОСОБА_1 нараховано собі зарплату; копії платіжної відомості № 8 ЛМП «Хотимир» на видачу зарплати за липень 2011р., згідно якої ОСОБА_1 отримав зарплату; копії статуту ЛМП «Хотимир» від 24.03.2000р., згідно якого ОСОБА_1 являється засновником та власником ЛМП «Хотимир». Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника ОСОБА_1, ступінь його вини, вважаю, що відносно нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією винагороди від роботи за сумісництвом в розмірі 786 грн. 62 коп. На підставі ст.ст. 7 ч.1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», керуючись ч.1 ст.172-4, ст.ст. 283, 284 КУпАП, –   П О С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачених ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та накласти на нього адміністративне стягнення 850 (вісімсот пятдесят) грн. штрафу в дохід держави з конфіскацією винагороди від роботи за сумісництвом в розмірі 786 грн. 62 коп. На постанову може бути подана апеляційна скарга чи внесено протест прокурора до апеляційного суду Івано-Франківської області на протязі 10 днів з дня винесення постанови через Тлумацький районний суд.   Суддя Справа № 0917/677/2012 р. Провадження по справі № 1/0917/82/12 В И Р О К І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И 25 вересня 2012 року                                                                             м.Яремче Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:    головуючого судді                                Гандзюка Д.М. секретаря                                       Вітюк Н.М. з участю:  прокурора                                      Медведчука Д.П. захисника                               адвоката  ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яремче справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уроженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, 11.07.2012 р. працював майстром Красноїлівського лісництва Верховинського районного лісгоспу, не військовозобов’язаного, в минулому не судимого, за ст.368 ч.2 КК України,- в с т а н о в и в : Підсудний ОСОБА_2 будучи  службовою особою, 11.07.2012 року в смт. Верховина одержав  від потерпілого ОСОБА_3 хабар в значному розмірі  за не складання на потерпілого протоколу про адміністративне правопорушення вимог лісового законодовства та приховування вчиненої незаконної рубки. Злочин скоєно при таких обставинах. Підсудний ОСОБА_2 працював  майстром лісу Красноїлівського лісництва Верховинського районного лісгоспу з 1.02.2012 р. У перших числах липня підсудний у кварталі 1 лісової ділянки 19 виявив незаконну рубку 9 сироростучих дерев породи ялина, яка була вчинена невідомими особами. 05.07.2012 р. підсудний неподалік місця вчинення самовільної рубки зустрів потерпілого. Підсудний запропонував потерпілому піти з ним до Верховинського районного лісгоспу, де у службовому кабінеті відібрав у потерпілого пояснення з приводу незаконної рубки. 10.07.2012 р. у селищі Верховина підсудний зустрівся з потерпілим і запевнив його про невжиття заходів по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та приховування незаконної рубки за 4 500 грн. 11.07.2012 р. потерпілий з метою викриття підсудного звернувся у Верховинський РВ УМВС України в Івано-Франкеівській області. 11 липня 2012 р. біля 9 години 30 хвилин на другому поверсі в приміщенні лісгоспу потерпілий передав підсудному 4500 грн. Там же підсудного було затримано працівниками міліції і в нього вилучено одержаний хабар. Допитаний підсудний ОСОБА_2 вину свою у скоєному визнав повністю і розкаявся. Підсудний показав, що він виявив самовільну рубку і зустрів у лісі потерпілого, який пояснив, що рубку вчинив він разом з своїм другом. В приміщенні лісгоспу потерпілий написав пояснення і запитав, чи не можна якось владнати справу. Вони погодили, що для цього вистачить 4.5 тисячі гривень. 11 липня  в приміщенні лісгоспу потерпілий передав йому 4500 грн. за нескладання протоколу та приховування рубки. Гроші підсудний поклав у кишеню і його затримали працівники міліції.  Підсудний просить не карати його суворо. Суд, заслухавши показання підсудного і за згодою учасників судового розгляду обмеживши на цьому дослідження доказів, оцінивши показання підсудного, вважає , що підсудний будучи  службовою особою, одержав  від потерпілого ОСОБА_3 хабар в значному розмірі  за не складання на потерпілого протоколу про адміністративне правопорушення вимог лісового законодовства та приховування вчиненої незаконної рубки. Тому дії підсудного слід кваліфікувати за ст.368 ч.2 КК України. Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості   вчиненого злочину, який відносяться до середньої тяжкості; особу винного – позитивно характеризується по місцю праці і проживання, має на утриманні малолітні діти, вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставини справи, які пом’якшують  покарання -щире каяття підсудного та  явку з каяттям. Необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання у виді штрафу згідно санкції ч.2 ст.368 КК України. Речові докази, які передані власникам на відповідальне зберігання, вважати переданими за належністю. Керуючись  ст.ст.323, 324 КПК України, суд ,- з а с у д и в : ОСОБА_2визнати винуватим в скоєнні  злочину, передбачених ст.368 ч.2  КК України  і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 12 750 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків на підприємствах, установах і організаціях всіх форм власності на строк два роки. Стягнути з ОСОБА_2 1911 гривень 60 копійок в користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області за проведення експертиз. Речові докази: гроші в сумі 4500 грн., які зберігаються в прокуратурі Верховинського району, повернути Верховинському РВ УМВС України в Івано-Франківській області; мобільний телефон марки «Нокіа-Х2»повернути ОСОБА_2, інші зберігати при справі. До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому залишити без зміни -заставу в розмірі 17 000 гривень. Після вступу вироку в законну силу частину застави в розмірі 14 661 гривня 60 копійок звернути на виконання вироку в частині майнових стягнень: 12 750 гривень штрафу та 1911 гривень 60 копійок судових витрат, решту застави в розмірі 2 338 гривень 40 копійок повернути ОСОБА_4 Справа №345/4131/13-к В  И  Р  О  К І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И 28.05.2014 року                                                                                м.Калуш Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого-судді                               Гавриленка В.Г. секретаря судового засідання            Бандури Г.М. з участю  прокурора                                 Попадинець О.В. захисника                                               ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя  АДРЕСА_1, українця, освіта середньою-спеціальна, інваліда 3 групи, одруженого, непрацюючого, несудимого, громадянина України,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ст. 368 ч.2 КК України, ВСТАНОВИВ: Обвинувачений ОСОБА_2 одержав неправомірну вигоду для себе  за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища за таких обставин. ОСОБА_2 14.09.2009 року був призначений на посаду майстра лісу Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство». 27.06.2013 року біля 13 год.00хв. майстер лісу ОСОБА_2, будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з використанням наданої йому влади та службового становища, перебуваючи на лісосіці Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство»,що знаходиться на території кварталу №1 виділу №21, поблизу с. Велика Тур’я Долинського району Івано-Франківської області, порушуючи встановлений порядок відпуску деревини, без накладної та офіційної плати передав ОСОБА_3 16 м. куб. деревини породи «граб», за що отримав від останнього неправомірну вигоду в розмірі 2400 грн. Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненому визнав  та пояснив, що він дійсно працював  майстром лісу Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство».  27 червня 2013 року біля 13 год.00хв.,  перебуваючи на лісосіці Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство», що знаходиться на території кварталу №1 виділу № 21, поблизу с. Велика Тур’я Долинського району Івано-Франківської області, отримав від гр. ОСОБА_3 2400 грн., обіцяючи відвантажити 16 м. куб. деревини породи «граб». Він знав, що порушує встановлений порядок відпуску деревини, відпускаючи без накладної та офіційної оплати, однак пізніше хотів провести оплату в адміністрації ДП «Калуське лісове господарство».  Розкаявся у вчиненому. Винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненому доводиться сукупністю таких доказів. Показами свідка ОСОБА_3 про те, що в червні 2013 року він домовився з майстром лісу ОСОБА_2 про відпуск йому дров. Оскільки ОСОБА_2 називав різні дати відпуску деревини, підозрюючи, що останній може обманути, він звернувся в Долинський РВ УМВС з відповідною заявою.  Зустрівшись з ОСОБА_2 27.06.2013 року біля 13 год.00хв. на території кварталу №1 виділу № 21, поблизу с. Велика Тур’я Долинського району Івано-Франківської області, останній показав, яку деревину він повинен буде забрати з лісу. Взамін він передав ОСОБА_2 2400 гривень, які той поставив в кишеню штанів. Пізніше був затриманий працівниками міліції. Показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що він 27.06.2013 року, знаходячись поблизу Долинського РВ УМВС отримав від працівників міліції пропозицію бути понятим при проведенні слідчих дій. Працівники міліції обробили грошові купюри в кількості 12 шт. номіналом по 200 грн. шляхом розпилення спеціального спрею з балончика та передали гр. ОСОБА_3, а сам балончик було опечатано в окремий конверт. Аналогічні показання з приводу обробки грошових купюр в кількості 12 шт. номіналом по 200 грн.   спецзасобами  дав в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 Показаннями свідка ОСОБА_6, який ствердив, що 27.06.2013 року, будучи залученим в якості понятого, поїхав разом з працівниками міліції в ліс біля с.Велика Тур’я Долинського району Івано-Франківської області, де бачив, як громадянин, який назвався майстром лісу ОСОБА_2, на пропозицію працівника прокуратури добровільно вийняв з кишені штанів грошові купюри в кількості 12 шт. номіналом по 200 грн. При освітленні їх працівником міліції ультрафіолетовим світлом, купюри  висвітлювались світло- зеленим кольором. Після чого дані купюри були поміщені в конверт та опечатано. Аналогічні покази дав  в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 Про те, що документи на відпуск дров гр. ОСОБА_3 не виписувались в ДП «Калуське лісове господарство» та він не мав права на їх отримання   від майстра лісу ОСОБА_2 ствердили свідки: ОСОБА_8 – старший майстер Брошнівського лісництва, ОСОБА_9 – лісничий Брошнівського лісництва та ОСОБА_10 – помічник лісничого Брошнівського лісництва. Даними протоколу – заяви ОСОБА_3 (т.1 а.с.3-4) про вчинення кримінального правопорушення. Даними протоколу огляду місця події від  27.06.2013 року  (т.1 а.с.27-31). Даючи оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.368 ч.2 КК України, оскільки він одержав неправомірну вигоду для себе  за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища. Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та праці, є інвалідом 3 групи, часто хворіє, важких наслідків від злочину не наступило. Обставин,  які обтяжують покарання, суд не знаходить. До обставин, які пом’якшують покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливо з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі, але зі звільненням від відбуття покарання та наданням іспитового строку, відповідно до ст.ст.75 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Також суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави 1618 гривень за проведення експертиз. Питання про речові докази вирішити згідно ст.98, 100 КПК України. На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд – ЗАСУДИВ: ОСОБА_2 визнати винуватим  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України (в редакції станом на 27.06.2013 року), та призначити покарання   –  три роки позбавлення волі з позбавленням права виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов’язки в державних установах, підприємствах, організаціях строком три роки. Згідно ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком випробування один рік. Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов’язки: –   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу   кримінально-виконавчої інспекції; – повідомляти кримінально-виконавчу  інспекцію  про  зміну місця проживання, роботи або навчання; –  періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 – заставу в розмірі 5735 гривень – після вступ вироку в законну силу скасувати, повернувши  вказані грошові кошти  ОСОБА_11 (а.с.240-241). Речові докази: –  грошові кошти в сумі 2400 гривень, вилучені в ОСОБА_2 під час огляду місця події та зберігаються в Долинській міжрайонній прокуратурі Івано-Франківської області, повернути  ОСОБА_3; – одяг обвинуваченого ОСОБА_2, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, після вступу вироку в законну силу повернути  ОСОБА_2; –  відеокасету марки «Panasonic 72 D 1 ЕS 4АR»  із записом огляду місця події від 27.06.2013 року  зберігати при матеріалах кримінального провадження. Справа №: 343/1589/14-к Провадження №: 1-кп/0343/78/14 В И Р О К І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 04 липня 2014 року                                                                                                    м. Долина Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді – Андрусіва І.М., за участю: секретаря судових засідань – Височанської О.З., прокурора -Бурак Б.Г, розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Долина матеріали кримінального провадження №:12014090160000217 за обвинуваченням ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з вищою освітою, розлученого, працюючого на посаді начальника дільниці №7 ВП «Львівська дистанція захисних лісонасаджень», має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних           правопорушень, передбачених           ст. ст. 191 ч.2, 366 ч.1 КК України,- в с т а н о в и в : ОСОБА_4,являючись службовою особою, вчинив розтрату та заволодів чужим майном шляхом зловживання  своїм службовим становищем. Обвинувачений являючись службовою особою, склав та  видав завідомо неправдивий документ  та вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості. Кримінальні правопорушення вчинено      за таких обставин: ОСОБА_4, працюючи на посаді начальника виробничої дільниці №7 ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця”, являючись  службовою  особою, та обіймаючи посаду  пов’язану з виконанням організаційно – розпорядчих та адміністративно – господарських функцій, та згідно  вимог ст. ст. 19, 69 Лісового кодексу України, ст. ст. З, 5, 38-40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, п.2,3 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761, п. 3,4,12,13,55 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від12.05.2007 №724, Інструкції про порядок проведення ревізії лісових обходів, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 08.02.2010 №23, посадової інструкції, затвердженої 04.02.2013 начальником ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця,” зобов’язаний забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, дотримуватись правил і норм використання лісових ресурсів та використовувати лісові ресурси тільки на підставі спеціального дозволу, який видається постійним лісокористувачем, проводити рубки формування і оздоровлення лісів на підставі матеріалів лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами, забезпечувати збереження підросту  не призначених для рубки дерев, при прийомі лісового обходу, в якому є незакінчені рубкою лісосіки, проводити перелік пнів зрублених дерев та таксацію дерев, що залишилися на корні і підлягали рубці, не допускати незаконної (безбілетної) рубки лісу, керувати охороною насаджень і лісів на території дільниці від лісопорушень, оформляти і слідкувати за своєчасним та правильним складанням актів про лісопорушення. Окрім цього , згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 04.02.2013 №3 він зобов’язаний бережно відноситись до переданих йому матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для запобігання втрати, вчинив розтрату та заволодів чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем та  вчинив службове підроблення. ОСОБА_4, після отримання лісорубного квитка №33 від 12.03.2014 року з 24.03.2014 року став проводити порубку аварійних дерев породи тополя, липа, в’яз у кварталі № 95, ділянці №13 в напрямку Долина – Вигода км5+430-6+120 на площі 0,69 га загальною кубомасою 68,5 м3 в смузі захисних лісонасаджень ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця”, яка згідно ст.4 Лісового кодексу України належить до державного лісового фонду України. 11.04.2014 року, в смузі захисних лісонасаджень біля АДРЕСА_2, Долинського району, на відстані 50 м від залізничної колії в напрямку Долина – Вигода, обвинувачений  виявив два незаконно зрубані дерева породи дуб з діаметрами пнів 79 см X 85 см, 72 см X 70 см. Однак обвинувачений грубо порушуючи вимоги Інструкції про порядок проведення ревізії лісових обходів, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 08.02.2010 №23, залишив зрубану деревину на місці, вийшов з ділянки. При в’їзді в с. Новоселиця, Долинського району ОСОБА_4 зустрівся із жителем вказаного населеного пункту ОСОБА_5    В розмові останній повідомив ОСОБА_4 про те, що він бачив в смузі захисних лісонасаджень зрубані дерева породи дуб та хоче їх придбати. Погодившись на пропозицію ОСОБА_5, обвинувачений повернувся з ним до місця виявлення незаконної порубки двох дерев породи дуб. Провівши обміри, ОСОБА_4 визначив, що обсяг деревини становить 5,6 м3 усвідомлюючи, що він вчиняє розтрату ввіреного йому державного майна, запропонував ОСОБА_5 придбати 5,6 м3 пиловника дуба за 4586 гривень  на що останній погодився. 12.04.2014 року близько  11 год., біля залізничного переїзду в с. Новоселиця, Долинського району ОСОБА_5 згідно попередньої домовленості зустрівся з обвинуваченим де         ОСОБА_5 дав ОСОБА_4 кошти в сумі 4586 грн. за відпуск йому пиловника 2сорту деревини породи дуба в кількості 5,6 м3. Будучи впевненим в законності своїх дій, ОСОБА_5 автомобілем МАН д.№ НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 перевіз вказану деревину породи дуб в смт. Вигода, Долинського району на пилорамупідприємця ОСОБА_7, порізав її на дошку та склав на подвір’ї по місцю свого проживання в АДРЕСА_2 ОСОБА_4, як начальник виробничої дільниці №7, зловживаючи своїм службовим становищем, знаючи, що він порушує порядок відпуску деревини на пні, усвідомлюючи, що він вчиняє розтрату ввіреного йому державного майна, умисно отримав від ОСОБА_5 кошти в сумі 4586 грн.за незаконну реалізацію деревини породи дуба в кількості 5,6 м3 та привласнив їх. Окрім  цього, обвинувачений  з метою створення у ОСОБА_5 видимості законності своїх дій,попередньо отримавши в бухгалтерії підприємства під звіт бланкинакладних на відпуск лісопродукції, усвідомлюючи, що він вчиняє службове підроблення, умисно вніс в бланк накладної №132 ВП “Львівська дистанціязахисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця” завідомо неправдиві дані про відпуск ОСОБА_5 пиловника 2сорту деревини породи дуба в кількості 5,6 м3 по ціні 4586,81 грн. з ПДВ, підписав накладну та видавзавідомо неправдивий документ ОСОБА_5, який не знав та не усвідомлював, що вона є незаконною. 12.04.2014 року в  такий спосіб, обвинувачений  зловживаючи своїм службовим становищем, в період із 11.04.2014 року по 12.04.2014 року усвідомлюючи, що він вчиняє розтрату ввіреного йому державного майна, умисно отримав від ОСОБА_5 кошти в сумі 4586 грн.за незаконну реалізацію деревини породи дуб в кількості 5,6 м3 та привласнив їх, спричинивши державним інтересам матеріальні збитки на вищевказану суму та попередньо отримавши в бухгалтерії підприємства під звіт бланки накладних на відпуск лісопродукції, усвідомлюючи, що він вчиняє службове підроблення, умисно вніс в бланк накладної №132 ВП “Львівська дистанціязахисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця” завідомо неправдивідані про відпуск ОСОБА_5пиловника 2сорту деревини породидуб в кількості 5,6 м3 по ціні 4586,81грн. з ПДВ, підписав накладну та видавзавідомо неправдивий документ ОСОБА_5, який не знав та не усвідомлював, що вона є незаконною. В судовому засіданні  ОСОБА_4  вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень відповідно до викладеного, вказавши на те, що він дійсно, працюючи на посаді начальника дільниці №7 ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця”, з метою одержання  грошей отримав від     ОСОБА_5 кошти в сумі 4586грн. за незаконну реалізацію деревини породи дуба в кількості 5,6 м3 та привласнив їх, а також підписав накладну та видавзавідомо неправдивий документ,        ОСОБА_5,який не знав та не усвідомлював, що вона є незаконною. У вчиненому ОСОБА_4 щиро розкаюється, розуміє, що вчинив неправильно, запевняє суд, що більше такого не повториться,  повідомив, що кошти, які він отримав незаконно відшкодував в повному розмірі та подав суду заяву про звільнення його від відбування кримінального покарання по даному кримінальному провадженні у зв”язку із вступом в дію  Закону України “Про амністію” від 08.04.2014 року №1185- VII  ст.1 п. “В”, так як у нього на утриманні перебуває одна  неповнолітня дочка ОСОБА_8  ІНФОРМАЦІЯ_5,щодо якої він не позбавлений батьківських прав. Прокурор не заперечив проти звільнення ОСОБА_4  від відбування покарання на підставі Закон України «Про амністію у 2014 році». На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з’ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, учасникам судового провадження роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Таким чином, оскільки обвинувачений  визнав свою вину в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинених кримінальних правопорушеннях знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та кваліфікує його дії за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, оскільки він, являючись службовою особою, вчинив розтрату та заволодіння чужим майном шляхом зловживання  своїм службовим становищем,та являючись службовою особою, склав та  видав завідомо неправдивий документ  та вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості. Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз’ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання” з подальшими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Згідно ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, а злочин, передбачений ч.2 ст.191 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості. Суд враховує також дані про особу винного, а саме те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше,  позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, негативно ставиться до вчиненого, від вчинених кримінальних правопорушень тяжких наслідків не наступило, має на утриманні неповнолітню дитину, тривалий час працює на посаді начальника дільниці №7 ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця”, на обліках у лікаря нарколога та психіатра  Болехівської міської лікарні  не перебуває. Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, активне сприяння розслідуванню кримінальних правопорушень. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Таким чином, з врахуванням викладеного, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати в           межах санкцій  статтей 191ч.2 , 366ч.1 КК України. Одже , суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання  ОСОБА_4 можливе без ізоляції  його від суспільства,  та обрати       покарання у виді обмеження  волі з позбавленням права обіймати посади пов”язані з  виконанням функцій начальника виробничої дільниці  . Відповідно до ст.9 Закону Украни “Про амністію в 2014 році”від 08.04.2014 року №1185- VII,  виконання цього Закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників. Як вбачається із заяви обвинуваченого ОСОБА_4, останній просить застосувати, щодо нього Закон України “Про  амністію в 2014 році”, про що подав письмову заяву. Згідно ст.1  “в” Закону України “Про амністію” від 08.04.2014 року №1185- VII, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до  статті 12 Кримінального кодексу України: в) осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами, якщо проти цього не заперечує обвинувачений, підсудний. Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, –                                                                   З А С У Д И В: ОСОБА_4визнати винуватим у вчинені кримінальних  правопорушеннь, передбачених  ст.191 ч.2, ст.366  ч.1 КК України ,призначивши покарання: – за ст.191 ч.2 КК України у виді   обмеження волі строком  1 (один ) рік шість місяців  з позбавленням права обіймати  посади ,пов”язані з виконанням функцій начальника виробничої дільниці   строком на два  роки. – за ст.366 ч.1 КК України у виді   обмеження волі строком  1 (один ) рік  з позбавленням права обіймати  посади ,пов”язані з виконанням функцій начальника виробничої дільниці строком на один рік. Справа №  347/1522/14-к Провадження №  1-кп/347/86/14 В И Р О К ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 19.09.2014 року                                                                                                        м. Косів Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого – судді: Крилюк М.І. секретаря –  Мусорук Л.В. прокурора – Беньковського В.А., Ковалюк  В.П. адвоката – ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів кримінальне провадження за № 22014090000000020 за обвинуваченням – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Зелене, Верховинського району, жителя АДРЕСА_1, майстер лісу Кобаківського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс», громадянин України, одружений,  депутатом не являється раніше не судимий, – обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, в с т а н о в и в : В кінці лютого 2014р. майстер лісу Кобаківського лісництва РП “Райагроліс” ОСОБА_2 здійснюючи обхід в лісовому масиві ввіреної йому під охорону територій лісових масивів, на обході №4 в кварталі №18 ділянці 19, Кобаківського лісництва РП “Райагроліс”, що в с.Старі Кути, Косівського району, виявив незаконну порубку шести сиро ростучих дерев породи смерека загальною кубомасою 10,0м.куб., що була вчинена невідомими особами в період з січня по лютий 2014 року та знаходилась на місці порубки. 31.12.2009 року між РП “Райагроліс” та ОСОБА_2 укладено договір про повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених йому матеріальних цінностей та забезпечення охорони лісу на обході від самовільних рубок. В подальшому  обвинувачений  перебуваючи на посаді майстра лісу Кобаківського лісництва Косівського районного підприємства “Райагроліс”, та у відповідності до Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” будучи суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, вчинив привласнення та розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем  , а саме  протиправно безоплатно заволодів лісо деревиною, загальним об”ємом 10,0м.куб. і в подальшому продав її ОСОБА_3 за гроші в сумі 800 грн., чим завдав шкоду Косівському районному підприємству «Райагроліс» у розмірі 4400грн.. Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав та пояснив, що в 20 числах лютого 2014р. здійснюючи обхід ввірених йому територій лісових масивів, і на обході №4 кварталі №18 Кобаківського лісництва РП «Райагроліс», що в с.Старі Кути, Косівського району виявив незаконну порубку 6-ти сиро ростучих дерев породи смерека. Надалі, з метою того, щоб лісопорушник не забрав спиляну деревину, дав вказівку лісорубові ОСОБА_4, щоб той розкрижував стовбури  спиляних дерев та по-трелював їх  на погрузочну стакаду. Через декілька днів, звернувся до  нього знайомий ОСОБА_5 та запросив допомогти  йому з діловою деревиною. Згадавши про 6 зрубаних дерев на погрузочній естакаді сказав, що на урочищі «Озеро» знаходиться близько 10 м.куб. деревини, яку він може забрати. Тоді ОСОБА_5 дав  йому гроші в сумі 800 грн які він мав намір внести в  касу. Однак було призначено  раптову ревізію обходу, тому він не мав можливості   офіційно формити реалізовану деревину. Свою вину у вчиненні незаконного привласнення та розтрати ввіреного йому майна, а саме деревини загальною кубомасою 10м.куб. визнав повністю, розкаюється і просить суворо не карати, заподіяна шкода ним відшкодована повністю . Крім визнання вини самим обвинуваченим його винність доводиться зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: Зокрема свідок   ОСОБА_6 зазначив,  що 19.05.2014р. ним спільно з лісничим Кобаківського лісництва ОСОБА_2 було проведено раптову ревізію обходу №4 кварталу 18. Під час проведеної ревізії, ними було виявлено незаконну порубку 35 дерев хвойної породи (смерека). Вказаних пнів було здійснено заміри і дані яких було внесено до польової відомості №1. Також вина обвинуваченого доводиться матеріалами справи; зокрема  актом раптової ревізії №1 від 19.05.2014р. (а.к.п..6);польовою відомістю (а.к.п..10); та протоколом огляду місця події та фототаблиця (а.к.п..22-29); Таким чином суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним інкримінованого діяння і його умисні дії, що виразились у привласненні та розтраті ввіреного чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що передбачено ч.2 ст.191 КК України . При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу  обвинуваченого. Обтяжуючих вину обставин суд не вбачає. До обставин, що пом’якшують відповідальність обвинуваченого суд відносить те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, розкаюється у вчиненому, за місцем проживання та праці характеризується виключно позитивно, на утриманні неповнолітні діти, добровільно відшкодував завдані ним збитки. А тому, враховуючи наведені обставини які пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з врахуванням особи підсудного суд вважає, що при призначенні покарання підсудному слід застосувати ст. 75 КК України та  призначити покарання  із випробуванням . Цивільний позов по справі не заявлявся. Керуючись ст.ст. 374, 376 КПК України, суд -. з а с у д и в : ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України та призначити покарання –  2 (два) роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати певні посади, а саме  матеріально відповідальні посади чи адміністративно господарські функції на підприємствах  установах організація всіх форм власності – терміном на 1 рік . На підставі ст 75 КК України  звільнити засудженого від відбування  основного покарання  з  випробуванням строком на 1 рік . На підставі ст. 76 КК України зобов”язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,            повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції  про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації у органи кримінально-виконавчої  інспекції . Цивільний позов по справі не заявлявся. Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. На вирок сторонами може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Копію вироку вручити негайно сторонам по справі.           Суддя:                                                             М.І. Крилюк Справа №  351/1704/14-к Провадження № 1-кп/351/94/14 ВИРОК ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 09 вересня 2014 року                                                                                      м. Снятин Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді – Бородовського С.О. , з участю секретаря – Маланчук С.Г. , прокурора                     Божи І.М. обвинуваченого ОСОБА_1 захисника обвинуваченого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12014090230000163 щодо обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працює, неодружений, раніше не судимий за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 368 КК України,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 будучи службовою особою отримав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України за наступних обставин ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних ним дій а також те, що Інструкцією з обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки на підприємствах Державного комітету лісового господарства України, затвердженої наказом № 205 Держкомлісгоспу України від 19.12.2003 р. він не має права самостійно продавати лісову продукцію покупцеві і, що такий продаж відбувається через касу лісництва на підставі накладної, повідомив ОСОБА_3 про те, що сам зможе відпустити йому лісопродукцію в обмін на одержання неправомірної вигоди в сумі 7 000 гривень, на що ОСОБА_3 погодився. ОСОБА_1 підписав та скріпив печаткою Снятинського спеціалізованого агролісництва товарно-транспортні накладні №110553 від 05.07.2014 р. та №110552 від 05.07.2014 р. на відпуск лісоматеріалів, у якій вказано «Дуб пиловник» 3 м. куб., дрова 14 м. куб., на загальну суму 2 100 гривень. Цього ж дня, близько 12 години 20 хвилин, лісничий ОСОБА_1, в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2, порушуючи встановлений порядок видачі товару отримав у ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 6 000 гривень всього деревини у кількості 15.33 м3 на загальну суму 7 694,4 гривень. Вказаними умисними діями ОСОБА_1, будучи службовою особою отримав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України. ОСОБА_1 будучи службовою особою видав завідомо неправдиві офіційні документи, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України за наступних обставин: 05 липня 2014 року лісничий ОСОБА_1, будучи службовою особою, умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою одержання неправомірної вигоди, діючи всупереч інтересам служби, з використанням свого службового становища, перебуваючи с. Троїця Снятинського району на території лісу Снятинського спеціалізованого агролісництва в квартал № 10 виділ № 5, зобов’язав лісника ОСОБА_4, який не був обізнаний із злочинними намірами ОСОБА_1 скласти товаротранспортні накладні №110553, 110552 від 05.07.2014 р. на відпуск лісоматеріалів у яких вказати неправдиві відомості про відпуск деревини, а саме: «Дуб пиловник» 3 м3 ціною 1 800 гривень, дрова 14 м3, на загальну суму 2 100 гривень, які ОСОБА_1 підписав та скріпив печаткою підприємства. На розгляд суду досудовим слідством внесено обвинувачення ОСОБА_1 у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів за ч. 1 ст. 366 КК України. Судом встановлено, що з урахуванням обвинувачення, внесеного на розгляд суду, вказаними умисними діями ОСОБА_1 будучи службовою особою видав завідомо неправдиві офіційні документи, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України. З урахуванням того, що усі сторони просили суд про однаковий порядок дослідження доказів, що полягав у дослідженні пояснень обвинуваченого та письмових доказів, наданих суду та за відсутності заперечень сторін, з урахуванням розуміння сторін обставин справи, змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам правові наслідки таких їх дій про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити вирок в апеляційному порядку з підстав не встановлення обставин, доказів про які суду сторони не надали, суд задовольнив вказані клопотання і встановив порядок дослідження доказів, про який просили сторони. В судовому засіданні обвинувачений визнав вину у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України за обставин, вказаних в обвинувальному акті та надав суду пояснення про те, що він щиро розкаюється у вчинених злочинах, активно сприяв розкриттю злочинів, просив суд призначити йому покарання у виді штрафу, яке на його думку змінить його поведінку та не допустить вчинення ним злочинів в майбутньому. Згідно контракту від 13.09.2013 р. ОСОБА_1 призначений на посаду лісничого Снятинського спеціалізованого агролісництва на термін з 13.09.2013 р. до 13.09.2014 р. Відповідно до контракту ОСОБА_1 зобов’язаний здійснювати поточне керівництво підприємством, організовувати виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечувати виконання завдань підприємством, забезпечити ефективність використання майна, надавати щоквартальні звіти про результати виконання показників, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями. Згідно примітки 1 ст. 364 КК України є службовою особою, у відповідності до вимог ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» – суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення. Крім визнання вини, вина обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України підтверджується: –          протоколом огляду та вручення  від 05/07/2014 р., відповідно до якого ОСОБА_3 отримав грошові купюри номіналом по 500 гривень в кількості 14 штук для передання обвинуваченому; –           протоколу огляду місця події від 05/07/2014 р., відповідно до якого у обвинуваченого вилучено вручені грошові кошти в сумі 6000 гривень; –          протоколу від 05/07/2014 р., відповідно до якого отримано змиви з рук обвинуваченого; –          товаротранспортними накладними №110553, 110552 від 05.07.2014 р., відповідно до яких оформлено видачу товарних цінностей; –           висновком експерта №09/07-325 від 15/07/2014 р., відповідно до якого встановлено дійсність грошових купюр; –          висновком експерта №09/12-0890 від 15/07/2014 р., відповідно до якого встановлено, що на грошових купюрах, тампонах зі змивами ОСОБА_1, гаманці є сліди люмінісцентної жовто-зеленої речовини; –          протоколом негласної слідчої дії від 12/07/2014 р., відповідно до якого обвинувачений та ОСОБА_3 погодили умови надання  винагороди та здійснили її передачу. Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та особу обвинуваченого, який не перебуває на наркологічному і психоневрологічному обліку, негативно не характеризується за місцем проживання і роботи. Відповідно до ст. 12 КК України вчинений обвинуваченим злочини ч. 1 ст. 368 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, а злочин за ч. 1 ст. 366 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 “Про практику призначення судами кримінального покарання” рішення суду має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання. Обставинамии, які пом’якшують обвинуваченому покарання згідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, які обтяжують обвинуваченому покарання згідно ст. 67 КК України відсутні. Відповідно до постанови Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. №7 у вироку суд обговорює питання призначення покарання. Так державний обвинувач просив суд призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати посади, пов`язанні з виконанням організаційно-розпорядчих функцій. Однак відповідно до санкції ч. 1 ст. 368 КК України додаткове покарання у виді позбавлення вказаного права застосовується одночасно тільки із основним покаранням у виді позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років. Тому з урахуванням змісту санкції ч. 1 ст. 368 КК України та положення ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обвинуваченому не може бути призначено основне покарання у виді штрафу та додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на основі санкції ч. 1 ст. 368 КК України. Крім цього судом не встановлено необхідності призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті з підстав, передбачених в ч. 2 ст. 55 КК України, оскільки обвинувачений вперше вчинив злочин, покарання обвинуваченого у виді штрафу є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого. З урахуванням вказаного за цим вироком обвинуваченому не може бути призначено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання також за санкціює ч. 1 ст. 366 КК України. Відповідно до постанови Верховного Суду України від 21 листопада 2011 року, ухваленої за скаргою Генерального прокурора           України покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, яке передбачено санкцією ч. 1 ст. 366 КК України, застосовується лише до останнього, з двох основних видів покарань, яким є обмеження волі. Так Верховний Суд України  вказав, що граматичне (філологічне) тлумачення санкції зазначеної статті, полягає у з’ясуванні дійсного змісту юридичної норми шляхом етимологічного, семантичного, лексичного та синтаксичного аналізу її тексту за рахунок з’ясування значення і змісту тих слів, термінів, понять, які застосовуються в тексті закону, а також тих знаків пунктуації, які в ньому використовуються, і дає підстави для висновку, що за допомогою розділового сполучника “або” перераховуються однорідні рівноправні види покарань, з яких суд, призначаючи покарання, має обрати лише одне залежно від тяжкості злочину: або штраф, або обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Так само у суду відсутні правові підставі для застосування спеціальної конфіскації за ч. 1 ст. 368 КК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 374 КПК України, ст. ст. 366, 368 КК України – УХВАЛИВ: ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 17000 гривень; ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 4250 гривень; на підставі ст. 70 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за цим вироком шляхом поглинення менш суворого покарання більш  суворим у виді штрафу 17000 гривень; стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1721,72 гривень судових витрат; обраний в цьому кримінальному провадженні обвинуваченому запобіжний захід залишити до набрання вироком законної сили; грошові кошти, які містять на собі сліди хімічної речовини, яка легко передається на інші об`єкти, а також інші речові докази за постановою від 15/07/2014 р., які вилучені в обвинуваченого та перебували разом з грошовими коштами, поміченими вказаною речовиною не можуть бути повернуті в цивільний оборот, а тому на підставі ст. 100 КПК України підлягають знищенню після набрання вироком законної сили; речові докази, які знаходяться в письмових матеріалах даного кримінального провадження, наданих суду зберігати з матеріалами провадження; речові докази за постановою від 16/07/2014 р.: мобільний телефон з картками операторів зв`язку повернути обвинуваченому; речові докази за постановою від 17/07/2014 р. – лісопродукцію повернути Снятинському спеціалізованому агролісництву; Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з моменту проголошення через Снятинський районний суд. Вирок набирає законну силу після закінчення строку його оскарження. Обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику роз`яснюється їх право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Головуючий: підпис Суддя Снятинського районного суду                              Бородовський С.О. Справа №  347/1745/13-к Провадження №  1-кп/347/71/13 В И Р О К ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 10.10.2013                                                                                       м. Косів Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді – Сабадах Б.В., секретаря: Удудяк І.А., за участю: прокурорів – Божа І.М., Балковий В.В., обвинуваченого: ОСОБА_1, захисника: ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів кримінальне провадження № 12013090190000474 про обвинувачення: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, раніше не судимий, одружений, має на утриманні троє неповнолітніх дітей – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України, – ВСТАНОВИВ: Обвинувачений ОСОБА_1 одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища. Злочин скоєно при наступних обставинах. Так, наказом директора РП « Райагроліс» № 195 КА від 14.05.2009 ОСОБА_1 призначений на посаду майстра лісу Пістинського лісництва РП «Райагроліс» та з ним укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. За майстром лісу ОСОБА_1 закріплено обхід № 6, що складається з кварталів № 13, 14, 15 Пістинського лісництва. У відповідності до посадової інструкції, ОСОБА_1 наділений адміністративно-господарськими обов’язками, а саме : здійснює безпосередню охорону лісових угідь, охорону готової продукції та охорону будівель заготовленої деревини та іншого дорученого йому майна на обході, а також організаційно-розпорядчими обов’язками: перевіряє документи на право перевезення деревини на рубку лісу та інших видів побічних користувань, здійснює контроль за дотриманням правил відпуску деревини на пні в лісах, складає протоколи (акти) про самовільні рубки лісу та інші порушення, очолює виконання в межах свого обходу роботи по посадці лісу, посіву сприянню природному поновленню, догляду за лісовими культурами, збору насіння та проведення рубок догляду за лісом. Майстер лісу повинен забезпечити охорону лісу постійно на протязі всього часу лісової служби на обході. Тобто, ОСОБА_1 згідно Примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою, а у відповідності до вимог ст. 4 Закону України « Про засади запобігання і протидії корупції» – суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення. Свої службові повноваження ОСОБА_1 використав у злочинних цілях за наступних обставин. Так, в другій декаді травня 2013 року ОСОБА_3 з метою придбання лісопродукції, звернувся до майстра лісу Пістинського лісництва РП « Райагроліс» ОСОБА_1, з яким з яким зустрівся 24.05.2013 року приблизно біля 13 год. в с. Вербовець Косівського району на території обходу № 6 Пістинського лісництва, який перебуває під охороною майстра лісу ОСОБА_1 Під час розмови, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи, що він не має права самостійно продавати лісопродукцію покупцеві, і що такий продаж відбувається через касу лісництва на підставі накладної, повідомив ОСОБА_3 про те, що він сам зможе відпустити йому продукцію в обмін на одержання від нього неправомірної вигоди в сумі 1300 гривень. Згідно домовленості, 25.05.2013, ОСОБА_3 знову зустрівся із ОСОБА_1 у с. Вербовець Косівського району на території обходу № 6 Пістинського лісництва, де ОСОБА_1 показав йому лісопродукцію, яку поза отриманням відповідного дозволу він зможе йому відпустити після одержання за неї обумовленої раніше неправомірної вигоди у сумі 1300 грн. В цей же день, о 19 год. 45 хв., майстер лісу ОСОБА_1, будучи службовою особою, умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою одержання неправомірної вигоди, діючи всупереч інтересам служби, з використанням наданої йому влади та службового становища, перебуваючи на території обходу № 6 Пістинського лісництва РП « Райагроліс», порушуючи встановлений порядок відпуску товару, без накладної та офіційної оплати, передав ОСОБА_3 1, 59 м.куб. ділової деревини породи дуб 2 сорту за що одержав від останнього неправомірну вигоду в розмірі 1300 грн. Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2КК України, визнав повністю, та показав, що дійсно працював майстром лісу Пістинського лісництва. В кінці березня 2013 року на території закріпленого за ним обходу проводилась суцільна рубка, освітлення дорого, де здійснювали рубку дерев породи «Граб», «Осика», «Вільха», «Бук» та «Дуб». Під час проведення рубки ним було зрубано три дерева породи «Дуб», від яких було відпилено три колоди довжиною близько 3-3,50 м. по одній колоді від кожного дерева. Дані колоди ним було відтрельовано на територію колишнього хімічного цеху де їх і було залишено. На дану деревину будь-які документи не виписувались. В кінці травня до нього звернувся незнайомий йому раніше чоловік на ім’я ОСОБА_1, який хотів придбати деревину породи «Дуб». Домовившись про ціну, наступного дня біля 16 год. 00 хв. до нього зателефонував ОСОБА_1, який повідомив, що їде забрати лісодеревину. Приїхавши і завантаживши дану деревину загальною кубомасою 1,65 куб.м. оплатив йому грошові кошти в сумі 1300 грн. Після завантаження ОСОБА_1 попросив надати йому документи на вказану деревину, але він пояснив, що документів в нього немає. Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів по справі відносно допиту свідків, а вважає за доцільне обмежитись показами обвинуваченого, які ніким не оспорюються та дослідженням матеріалів справи. Окрім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому підтверджується оголошеними і дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: –          Інформацією ОСОБА_3 (а.м.к.п. 7-8); –          копією статуту РП «Райагроліс» (а.м.к.п. 9-15); –           протоколом про результати контролю за вчиненням злочину (а.м.к.п. 30); –          протоколами допиту свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (а.м.к.п. 31-42, 79-90); –          інформацією ОСОБА_1 (а.м.к.п. 44-45); –          протоколом огляду місця події та фото таблицею (а.м.к.п. 46-51); –          копією наказу про перевід на іншу посаду, посадовою інструкцією майстра лісу, договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, актом передачі обходу № 7, актом закріплення обходу  (а.м.к.п. 57-61, 126-132); –           протоколом огляду місця події та фото таблицею (а.м.к.п. 69-78); –          заявою ОСОБА_1 (а.м.к.п. 91); –          протоколом видачі та огляду з світлокопіями (а.м.к.п. 92-95); –          протоколом огляду і фото таблицею (а.м.к.п. 100-106); –          протоколом огляду документів (а.м.к.п. 118-123); –          копіями наказів про призначення на роботу і переведення по службі (а.м.к.п. 126-130); –          (а.м.к.п. 13 –          завіреними копіями лісорубних квитків з додатками (а.м.к.п. 133-156); –          копіями нарядів на відпуск деревини ОСОБА_8 та ОСОБА_1 і товарно-транспортних накладних (а.м.к.п. 157-191); –          завіреними копіями актів передачі обходів та завіреною копією акту закріплення обходу (а.м.к.п. 192-196); –          завіреною копією акту весняної планової ревізії обходу № 6 Пістинського лісництва за 2013 рік (а.м.к.п. 197); –          протоколом допиту підозрюваного (а.м.к.п. 224-226); –          протоколом про наслідки здійснення оперативно-технічних засобів (а.к.п. 23-29). Суд, аналізуючи зібрані докази на досудовому слідстві та під час розгляду справи прийшов до висновку, що вина обвинуваченого доведена повністю. Дії обвинуваченого кваліфікуються за ст. 368 ч. 2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища. Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд врахував ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність. До пом’якшуючих обставин суд відносить щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Обставин, що обтяжують покарання судом не виявлено. При таких обставинах суд вважає, що при призначенні міри покарання слід застосувати ч.1 ст. 69 КК України, так як за  наявності  кількох обставин, що пом’якшують покарання та  істотно  знижують  ступінь  тяжкості  вчиненого   злочину,   з урахуванням  особи  винного суд,  умотивувавши своє рішення,  може призначити  основне   покарання,   нижче   від   найнижчої   межі, встановленої  в  санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини,  або перейти до іншого,  більш м’якого виду основного  покарання,  не  зазначеного  в  санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини за цей  злочин.  У цьому  випадку  суд  не має права призначити покарання,  нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині.  За вчинення злочину, за який передбачене основне  покарання  у  виді  штрафу  в  розмірі  понад  три тисячі неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян,  суд  з  підстав, передбачених  цією  частиною,  може призначити основне покарання у виді  штрафу,  розмір  якого  не  більше  ніж на чверть нижчий від найнижчої  межі,  встановленої  в  санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини. На підставі наведеного та керуючись ст. 374 КПК України, суд, – З А С У Д И В :           ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України та призначити покарання  із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у  вигляді штрафу в розмірі 13      000 (тринадцять тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 (два) роки. Речові докази по справі, а саме: ділову деревину половника 2 сорту породи дуб загальною кубомасою 1,59 м.куб. в кількості трьох сортиментів стовбурів дерев – повернути  Косівському районному підприємству «Райагроліс»; грошові кошти у загальній сумі 1300 гривень купюрами: 200 гривень, ВВ 2797454; 200 гривень, АД 6450980; 200 гривень, ЄЩ 7208072; 200 гривень ВА 4155789; 200 гривень, ЄИ 9427632; 200 гривень, ЗБ 5582096; 100 гривень ЕШ 3641176 – звернути в дохід держави; документи, що згідно постанови старшого слідчого СВ Косівського РВ УМВС України в Івано-Франківській області від 27.06.2013р. визнані речовими доказами по кримінальному провадженні № 12013090190000474 – зберігати при матеріалах кримінального провадження. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області, шляхом подачі апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.           Суддя:                                                                                Сабадах Б.В. Справа №  347/2272/13-к Провадження №  1-кп/347/90/13 В И Р О К ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 02.10.2013                                                                                                              м. Косів Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді – Турянського І.Є., секретаря: Лазорик Л.В., за участю прокурора: Хомина В.Д., захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів кримінальне провадження про обвинувачення: ОСОБА_8,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, дані про судимість відсутні, за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190, ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, дані про судимість відсутні, за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_9,  ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Тюдів Косівського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, дані про судимість відсутні, за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_7,  ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Нижанковичі Старосамбірського району Львівської області, жителя АДРЕСА_4, українця, громадянина України,  дані про судимість відсутні, за ч. 4 ст. 368 КК України, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_8 створив організовану групу для одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням; заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, за попередньою змовою групою осіб; підбурював службову особу до одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з вимаганням; вчинив пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, поєднане з вимаганням, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190, ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України. ОСОБА_5 одержав, як службова особа, яка займає відповідальне становище,  неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням, вчинене у складі організованої групи; заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України. ОСОБА_9 вчинив пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене в складі організованої групи; заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України. ОСОБА_7 одержав, як службова особа, неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України. Кримінальні правопорушення скоєно при наступних обставинах: У квітні 2013 року ОСОБА_8 познайомився із ОСОБА_10, який мав намір придбати на території Косівського району лісову земельну ділянку і запевнив останнього, шо зможе допомогти позитивно вирішити це питання. Саме тоді у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на незаконне одержання грошових коштів від ОСОБА_10, для досягнення цих цілей він вирішив створити стійке об’єднання у формі організованої групи для вчинення злочину – одержання неправомірної вигоди у співучасті із службовими особами, шляхом вимагання від ОСОБА_10 З метою приведення у виконання свого злочинного наміру, ОСОБА_8, діючи умисно, з корисливих мотивів, висловив ОСОБА_10 категоричну вимогу про необхідність передачі йому грошей для подальшої їх передачі службовим особам, які уповноважені вирішувати питання про надання у тимчасове користування земельних ділянок з лісового фонду. Щоб викликати у потерпілого впевненість у серйозності намірів і у близьких контактах з найвищим керівництвом Косівської РДА, ОСОБА_8 організував декілька зустрічей із головою Косівської райдержадміністрації. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_8 залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_9, який згідно досягнутої попередньої домовленості між ними, повинен був надавати консультації з приводу оформлення необхідних документів щодо надання земельної ділянки в лісовій місцевості та провести переговори з службовими особами, уповноваженими на прийняття рішення про надання земельної ділянки. Після цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стали діяти спільно і узгоджено, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне збагачення шляхом сприяння службовим особам у одержанні неправомірної вигоди від ОСОБА_10, схиляння  службових  осіб  до  одержання  неправомірної вигоди, надаючи поради, вказівки, засоби і знаряддя вчинення злочину, усуваючи перешкоди, прагнучи в такий спосіб незаконно збагатитись. Крім цього, ОСОБА_8, як організатор, у відповідності до взятих на себе зобов’язань, повинен був здійснювати координацію поведінки і дій членів організованої групи, шляхом ініціювання, регулювання і спрямування всієї злочинної діяльності і як організатор залишив за собою роль одержання грошових коштів від ОСОБА_10 та їх розподіл між всіма учасниками злочину. Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом одержання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди для службових осіб, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи як підбурювачі, 22.05.2013 року залучили службову особу, яка займає відповідальне становище – директора Косівського районного підприємства «Райагроліс» ОСОБА_5 до вчинення злочину, переконавши його укласти договір про спільну діяльність з ОСОБА_10, предметом якого буде передача у користування земельної ділянки для рекреаційних цілей та одержати за це неправомірну вигоду, шляхом вимагання її у ОСОБА_10, у такий спосіб викликавши у нього рішучість до вчинення злочину. ОСОБА_5, на пропозицію ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинити злочин у складі організованої групи, погодився, прийнявши у такий спосіб пропозицію одержати неправомірну вигоду. Далі всі учасники створеного ОСОБА_8 стійкого об’єднання у формі організованої групи стали діяти спільно і узгоджено, згідно відведених ролей та у відповідності до розробленого, схваленого та погодженого всіма учасниками злочинного плану, постійно контактуючи між собою за допомогою мобільних телефонів. На виконання вказівки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, 22.05.2013 року ОСОБА_10 звернувся до ОСОБА_5 із заявою про укладення угоди про співпрацю в рекреаційній діяльності на площі 1 га. Косівського РП «Райагроліс», проект якого був підготовлений ОСОБА_9 Продовжуючи свою злочинну діяльність учасники організованої групи ОСОБА_8 та ОСОБА_9, проект договору передали ОСОБА_5 для підписання, надавши у такий спосіб засоби необхідні для вчинення злочину. ОСОБА_5, не погоджуючись з умовами наданого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 договору, поставив чітку вимогу його переписати. Після внесення певних коректив у текст договору, що стосувалися його назви, а також предмету, взаємних зобов’язань, терміну дії, ОСОБА_8, діючи з відома і згоди ОСОБА_9 та ОСОБА_5, разом із ОСОБА_10 29.06.2013 року подали новий проект договору «Про спільну діяльність». 29.05.2013 року близько 10 години ранку ОСОБА_10, згідно попередньої домовленості з відома та згоди ОСОБА_5 та ОСОБА_9, зустрівся навпроти приміщення Косівського РП «Райагроліс», що у с. Смодна, Косівського району по вул. Незалежності, з організатором злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 В ході зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи в складі організованої групи з відома ОСОБА_5, висловили ОСОБА_10 категоричну вимогу передати їм 500 (п’ятсот) доларів США для ОСОБА_5 за підписання договору про спільну діяльність з ОСОБА_10 ОСОБА_10, перебуваючи під впливом вимагання у нього неправомірної вигоди ОСОБА_8, з метою уникнення шкідливих наслідків стосовно своїх законних прав та інтересів, змушений був передати гроші в сумі 500 (п’ятсот) доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України на момент передачі становило 3996,5 грн., які ОСОБА_8 одержав та прийняв, після чого одразу ж передав їх ОСОБА_9, для подальшої передачі ОСОБА_5, тобто у такий спосіб розпорядився ними, згідно розробленого та погодженого всіма учасниками організованої групи злочинного плану. Того ж дня ОСОБА_9, діючи умисно, в складі створеної ОСОБА_8 та ОСОБА_5 організованої групи, з метою приведення у виконання спільного злочинного плану, направленого на незаконне збагачення, зустрівся з ОСОБА_5, у його службовому кабінеті, що у приміщенні Косівського РП «Райагроліс», у с. Смодна по вул. Незалежності №48-Б. ОСОБА_9 передав ОСОБА_5 частину предмету неправомірної вигоди в розмірі 400 (чотириста) доларів США., які останній прийняв та одержав як неправомірну вигоду за підписання від імені підприємства договору про спільну діяльність з ОСОБА_10 Частину предмету неправомірної вигоди у сумі 100 (сто) доларів США ОСОБА_9 залишив у себе для подальшого розподілу із ОСОБА_8 Одразу ж після одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_5 підписав договір «Про спільну діяльність» з ОСОБА_10 від 29.05.2013 року та завірив його відтиском круглої печатки підприємства. Достовірно усвідомлюючи, що для укладення договору з ОСОБА_10, його реєстрації у книзі договорів, на підставі п. 4.3. Статуту Косівського РП «Райагроліс», необхідно отримати погодження районної ради, 29.05.2013 року ОСОБА_5, у виконання спільного злочинного плану, діючи умисно, в складі організованої групи, з відома та згоди ОСОБА_8 і ОСОБА_9, скерував на ім’я голови Косівської районної ради ОСОБА_11 клопотання за №154 про погодження укладення договору з ОСОБА_10, про що співучасники злочину повідомили потерпілого. Вказане клопотання того ж дня зареєстрував у канцелярії Косівської районної ради, яке у подальшому було подано на розгляд постійної депутатської комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування. Далі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 близько 11 год. 30 хв. 29.05.2013 року, з метою заволодіння майном ОСОБА_10, шляхом обману та зловживання довірою, діючи як співвиконавці злочину, висловили йому категоричну вимогу щодо необхідності передачі їм грошей в сумі 500 (п’ятсот) доларів США, для службових осіб    Косівської районної ради. Таким чином у складі організованої злочинної групи ОСОБА_8, ОСОБА_12 і ОСОБА_9 вимагали, одержали та прийняли неправомірну вигоду від потерпілого ОСОБА_10 в розмірі 500 дол. США. Далі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 близько 11 год. 30 хв. 29.05.2013 року, з метою заволодіння майном ОСОБА_10, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_10 повідомив останньому неправдиві відомості, а саме, що тільки у випадку передачі грошей в сумі 500 доларів США буде погодження на укладення Косівським РП «Райагроліс». Тоді ж ОСОБА_10, виконуючи вимогу ОСОБА_8 та ОСОБА_9, передав ОСОБА_8 гроші в сумі 500 (п’ятсот) доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України на момент передачі становило 3996,5 грн., які ОСОБА_8 одержав, після чого одразу ж передав ОСОБА_9 У подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грошові кошти одержані від ОСОБА_10 розподілили між собою, тобто розпорядилися ними у такий спосіб, тобто вчинили шахрайство. Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_8, володіючи достовірною інформацією про необхідність розгляду на засіданні постійної депутатської комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування проекту договору «Про спільну діяльність» між Косівським РП «Райагроліс» та ОСОБА_10, діючи умисно, з метою незаконного одержання грошових коштів від ОСОБА_10, дослухаючись до поради ОСОБА_9, вирішив залучити до своєї злочинної діяльності заступника керуючого справами виконавчого апарату Косівської районної ради ОСОБА_7, пообіцявши йому неправомірну матеріальну вигоду. 03.06.2013 року ОСОБА_9, діючи з відома та згоди ОСОБА_8, зателефонував на мобільний телефон до ОСОБА_7 та поцікавився прийнятим на засіданні комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування рішенням про надання дозволу Косівському РП «Райагроліс» на укладення договору «Про співпрацю» з ОСОБА_10 Через нетривалий час після телефонного дзвінка ОСОБА_9 до кабінету ОСОБА_7, прийшов ОСОБА_8, який став переконувати його у необхідності якнайшвидшого скликання позачергового засідання постійної депутатської комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування і у разі позитивного голосування, пообіцяли неправомірну матеріальну вигоду. В результаті цих протиправних дій ОСОБА_7 висловив рішучість та бажання до вчинення злочину, тим самим прийнявши пропозицію одержати неправомірну вигоду від ОСОБА_10 через ОСОБА_8 Після прийняття пропозиції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стали діяти спільно та узгоджено. На виконання розробленого та погодженого злочинного плану, направленого на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_7, з відома та згоди ОСОБА_8, діючи як заступник керуючого справами виконавчого апарату Косівської районної ради, посадовою інструкцією якого передбачено, що він бере участь у підготовці засідань постійних депутатських комісій, по мобільному телефону у період з 04 по 06 червня 2013 року, скликав засідання постійної депутатської комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування на 13.00 год., у п’ятницю, 07.06.2013 року, внісши до порядку денного засідання питання погодження проекту договору «Про спільну діяльність» між ОСОБА_10 та Косівським РП «Райагроліс». Крім того, ОСОБА_7, як секретар комісії, перебував на її засіданні 07.06.2013 року разом із ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_10 Під час засідання постійної депутатської комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування 07.06.2013 року її голова ОСОБА_13 повідомив присутнім про наявність процедури виділення лісових ділянок у тимчасове користування без вилучення у постійних лісокористувачів, яка передбачена розпорядженням голови Івано-Франківської ОДА від 20.03.2013 року за № 175. Крім того, на засіданні комісії ОСОБА_10 було запропоновано отримати у користування лісову ділянку площею не 1 га. згідно поданої заяви, а площею 2,9 га. і надано рекомендацію звернутися до Косівського РП «Райагроліс» із відповідною заявою та отримати погодження постійного лісокористувача, на що він погодився. 10.06.2013 року ОСОБА_10, діючи за вказівкою ОСОБА_8, повторно звернувся до Косівського РП «Райагроліс» із заявою на ім’я директора ОСОБА_5, у якій просив надати погодження на користування лісовою ділянкою площею 2,9 га. Ознайомившись із зверненням ОСОБА_10 та розпорядженням голови Івано-Франківської ОДА від 20.03.2013 року за №175, яким затверджений порядок розгляду документів щодо виділення лісових ділянок у тимчасове користування без вилучення у постійних лісокористувачів головний лісничий Косівського РП «Райагроліс» ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_5 про неможливість виготовити проекти розрахунку розміру річної орендної плати за користування лісовою ділянкою та проект розрахунку збитків, завданих виділенням лісової ділянки тимчасовому лісокористувачу. ОСОБА_5 про існування труднощів при проведенні розрахунків повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_8, однак пообіцяв позитивно вирішити проблему. Після цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 домовилися про спільне заволодіння шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_10 його грошовими коштами. З цією метою ОСОБА_5, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8, повідомив ОСОБА_10, що за невелику матеріальну винагороду, яку ніби-то має передати начальнику відділу лісового господарства Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства та отримає у нього копії попередніх дозволів і розрахунків, на що ОСОБА_10 змушений був погодитися. 12.06.2013 року, ОСОБА_8 зателефонував до ОСОБА_10, якому призначив зустріч. При цьому, ОСОБА_8, з метою заволодіння майном ОСОБА_10, шляхом обману та зловживання довірою, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5  повідомив,  що тільки у випадку передачі грошей ОСОБА_5, для нібито подальшої передачі ОСОБА_15, вони зможуть отримати копії необхідних для проведення розрахунків документів. 13.06.2013 року близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_8 прибув разом із ОСОБА_5 до приміщення Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, що у м. Івано-Франківську по вул. Грушевського. Слідом за ними прибув ОСОБА_10, де ОСОБА_8 підійшов до автомобіля ОСОБА_10 Перебуваючи біля автомобіля ОСОБА_10, ОСОБА_8, через відчинене вікно автомобіля, висловив категоричну вимогу негайно передати йому 1000 грн., на що ОСОБА_10 відповів, що має 100 доларів США, а решту може дати гривнями. Після цього, ОСОБА_10 передав ОСОБА_8 100 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України на момент передачі становило 799,3 грн., та 200 грн.. 100 доларів США ОСОБА_8 обміняв на 800 грн., які разом з 200 гривнями передав ОСОБА_5 Таким чином ОСОБА_8 та ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб 13.06.2013 року, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_10 заволоділи його грошовими коштами на загальну суму 999,3 грн. Після отримання ОСОБА_5 в Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства необхідних копій зразків документів для проведення розрахунків він та ОСОБА_8 направилися в м. Косів. Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_5, діючи умисно, шляхом обману та зловживання довірою, з 17.06.2013 став повідомляти ОСОБА_10 неправдиві відомості, переконуючи його у необхідності передачі грошових коштів керівництву Косівської РДА, нібито за його особисте сприяння в наданні погодження на виділення лісової ділянки площею 2,9 га. Косівського РП «Райагроліс» у тимчасове користування без вилучення у постійного лісокористувача, встановивши термін їх передачі до 20.06.2013 року. Не бажаючи бути викритим, з метою конспірації, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_10, що кошти потрібно буде передати його підлеглому – інженеру Косівського РП «Райагроліс» ОСОБА_16, у визначений ним час і місці. 19.06.2013 року близько 18 години вечора ОСОБА_10, будучи введеним в оману ОСОБА_5, виконуючи його вказівку, зустрівся із ОСОБА_16 біля приміщення ресторану «Аркан», що у с. Шешори Косівського району, де ОСОБА_10 передав для ОСОБА_12 через ОСОБА_16 1000 євро, що згідно офіційного курсу Національного Банку України на момент передачі становило 10689,83грн. і повідомив, що решту коштів передасть наступного дня. Наступного дня, тобто 20.06.2013 року ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_10 його грошовими коштами, діючи умисно, зателефонував до ОСОБА_10 і повідомив про необхідність термінової передачі йому ще 4000 євро через ОСОБА_16 для нібито подальшої їх передачі ОСОБА_17 20.06.2013 року близько 15 години ОСОБА_10, на виконання вказівки ОСОБА_5, зустрівся із ОСОБА_16 на території АЗС «WOG», що у м. Косів, де передав йому грошові кошти у сумі 4000 євро, що згідно офіційного курсу Національного Банку України на момент передачі становило 42860,64 грн. В подальшому ОСОБА_16, за вказівкою ОСОБА_5 грошові кошти на загальну суму 5 тис. євро передав сестрі ОСОБА_5 – ОСОБА_18, а ОСОБА_5 у такий спосіб незаконно заволодів ними, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_10 Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, призначив ОСОБА_10 зустріч на 21.06.2013 року. Необхідність проведення вказаної зустрічі підтвердив ОСОБА_5 по мобільному телефону. В ході зустрічі ОСОБА_8, шляхом обману та зловживання довірою, перебуваючи у попередній злочинній змові з ОСОБА_5, повідомив ОСОБА_10 про необхідність передачі особисто йому грошей в сумі 500 (п’ятсот) євро, нібито за подальше сприяння у позитивному вирішенні питання про надання погодження постійного лісокористувача – Косівської районної ради в особі Косівського РП «Райагроліс» на передачу лісової ділянки у тимчасове користування без вилучення у постійного лісокористувача. У подальшому, ОСОБА_8 достовірно знаючи про виготовлення Косівським РП «Райагроліс» необхідних погоджень, вирішив продовжити виконання спільного з ОСОБА_7 злочинного плану направленого на незаконне одержання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди у співучасті із службовою особою, поєднаному з вимаганням. З метою приведення у виконання спільного з ОСОБА_7 злочинного плану, ОСОБА_8 призначив ОСОБА_10 зустріч на 19.06.2013 року біля приміщення Косівської районної ради. 19.06.2013 року близько 15 години дня, на площі, що навпроти приміщення Косівської районної ради ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7, висловив ОСОБА_10 категоричну вимогу передати йому 500 євро за його сприяння у прийнятті постійною депутатською комісією Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування рішення про погодження умов договору про співпрацю. ОСОБА_10, будучи під впливом вимагання у нього неправомірної вигоди ОСОБА_8 змушений був погодитися та передати ОСОБА_7 500 євро, що згідно курсу Національного Банку України на момент одержання становить 5344,919 грн., які ОСОБА_7 одержав та прийняв, в присутності ОСОБА_8 Крім того, ОСОБА_8, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7, в той же день висловив ОСОБА_10 категоричну вимогу не пізніше 21.06.2013 року передати ОСОБА_7 ще 1000 євро, для скликання 25.06.2013 року постійної депутатської комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування та сприяння у прийнятті депутатами позитивного рішення про погодження умов договору «Про співпрацю» між ОСОБА_10 та Косівським РП «Райагроліс», а також надання погодження постійного лісокористувача – Косівської районної ради в особі Косівського РП «Райагроліс» на передачу лісових ділянок у тимчасове користування без вилучення у постійних лісокористувачів. ОСОБА_10, виконуючи незаконну вимогу ОСОБА_8, перебуваючи під впливом вимагання у нього неправомірної вигоди ОСОБА_8, з метою уникнення шкідливих наслідків стосовно своїх законних прав та інтересів, 21.06.2013 року близько 17 години зателефонував ОСОБА_7, якому повідомив про готовність передати іншу частину обумовленої ОСОБА_8 неправомірної вигоди. ОСОБА_7 розпорядився передати предмет неправомірної вигоди своїй дружині ОСОБА_19 Виконуючи вимоги ОСОБА_8 та ОСОБА_7, ОСОБА_10 близько 18 години 21.06.2013 року у АДРЕСА_5 передав ОСОБА_19 500 євро, що згідно курсу Національного банку України на момент одержання становить 5275,38 грн., які ОСОБА_7 одержав та прийняв у такий спосіб. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, призначив ОСОБА_10 зустріч на 21.06.2013 року. Необхідність проведення вказаної зустрічі підтвердив ОСОБА_5 по мобільному телефону. В ході зустрічі ОСОБА_8, шляхом обману та зловживання довірою, перебуваючи у попередній злочинній змові з ОСОБА_5, повідомив ОСОБА_10 про необхідність передачі особисто йому грошей в сумі 500 (п’ятсот) Євро, нібито за подальше сприяння у позитивному вирішенні питання про надання погодження постійного лісокористувача – Косівської районної ради в особі Косівського РП «Райагроліс» на передачу лісової ділянки у тимчасове користування без вилучення у постійного лісокористувача. ОСОБА_10, будучи введеним в оману ОСОБА_8 та ОСОБА_5, 21.06.2013 року, близько 15 години, змушений був передати ОСОБА_8 гроші в сумі 500 (п’ятсот) Євро, що згідно офіційного курсу Національного Банку України на момент передачі становило 5275,38 грн., якими ОСОБА_8 з відома та згоди ОСОБА_5 повторно заволодів шляхом обману та зловживання довірою, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінальних  правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190, ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України визнав повністю та дав суду показання, що він дійсно створив організовану групу для одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням, заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, за попередньою змовою групою осіб; підбурював службову особу до одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з вимаганням; вчинив пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, поєднане з вимаганням. У вчиненому щиро розкаюються та просять суворо не карати. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних  правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю та дав суду показання, що він дійсно одержав, як службова особа, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням, вчинене у складі організованої групи; заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, за попередньою змовою групою осіб. У вчиненому щиро розкаюються та просять суворо не карати. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_9 свою вину у вчиненні кримінальних  правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю та дав суду показання, що він дійсно вчинив пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене в складі організованої групи; заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального  правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України визнав повністю та дав суду показання, що він дійсно одержав, як службова особа, неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням. У вчиненому щиро розкаюється. Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 дав суду показання про те, що він точно не пам’ятає всіх подій, оскільки вже пройшов значний проміжок часу. Повністю підтримує дані на досудовому слідстві показання, до яких немає жодних доповнень чи заперечень. Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів по справі відносно допиту свідків, а вважає за доцільне обмежитись показами ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, які ніким не оспорюються та дослідженням матеріалів справи. Окрім повного визнання своєї вини самими ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, їхня вина у вчиненні вище вказаних кримінальних правопорушень підтверджується оголошеними і дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 500 доларів США, які були вилучені в ході проведення обшуку у домоволодінні    ОСОБА_8,     що    знаходяться     до     вирішення   справи    по  суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 101-102); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 6600 грн., які були вилучені в ході проведення обшуку у домоволодінні ОСОБА_5, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 105-106); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 26.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 400 доларів США, які були видані ОСОБА_5, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 111-112); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 300 Євро, які були вилучені в ході огляду місця події у ОСОБА_8, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 115-116); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 500 Євро, які були вилучені в ході проведення обшуку у володінні ОСОБА_7, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 119-120); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 500 доларів США, які були вилучені в ході проведення обшуку у дачному будинку ОСОБА_5, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 123-124); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 4000 Євро, які були вилучені в ході проведення огляду у дачному будинку ОСОБА_5, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 127-128); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 100 доларів США, які були вилучені в ході проведення обшуку у домоволодінні ОСОБА_14, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 131-132); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 200 Євро, які були надані ОСОБА_10, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 135-136) Суд, аналізуючи зібрані докази на досудовому слідстві та під час розгляду справи прийшов до висновку, що вину ОСОБА_8 у створенні організованої групи для одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням; заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, за попередньою змовою групою осіб; підбурюванні службової особи до одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з вимаганням; вчиненні пособництва в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, поєднане з вимаганням доведено, а його дії за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190, ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України кваліфіковано вірно. Вину ОСОБА_5 у одержанні як службової особи, яка займає відповідальне становище,  неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням, вчинене у складі організованої групи; заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, за попередньою змовою групою осіб доведено, а його дії за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України кваліфіковано вірно. Вину ОСОБА_9 у вчиненні пособництва в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене в складі організованої групи; заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб  доведено, а його дії за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України кваліфіковано вірно. Вину ОСОБА_7 у одержанні, як службовою особою, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням доведено, а його дії за ч. 4 ст. 368 КК України кваліфіковано вірно. Призначаючи покарання ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7 суд врахував ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особи винних та обставини, що пом’якшують і обтяжують їх покарання. До обставин, які пом’якшують покарання ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7 суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики за місцем проживання та праці, а також те, що вони раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7 судом не виявлено. Наявність вищенаведених обставин у сукупності дають суду підстави для застосування до призначення підсуднім покарання, з урахуванням вимог ст. 69 КК України, а саме нижче від найнижчої межі, встановленої санкціями статтей. Також суд вважає, з урахуванням безальтернативності санкції статтей, за якими притягуються до відповідальності підсудні, що їх виправлення можливе без ізоляції від суспільства. На підставі наведеного, ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, керуючись ст. 374 КПК України, суд, – З А С У Д И В : ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28; ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 ; ч.ч. 4, 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України та призначити покарання : – за ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік; – за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі. – за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 3 (три) роки. Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади чи займатись  діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 3 (три) роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_8 звільнити від призначеного йому основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов’язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України, на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи. Заставу, як запобіжний захід, у вигляді 80 мінімальних заробітних плат, після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_8. ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання: – за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік; – за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі. Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5звільнити від призначеного йому основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов’язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України, на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Заставу, як запобіжний захід, у вигляді 60 мінімальних заробітних плат, після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_5. ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання: – за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 1 (один) рік; – за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_9звільнити від призначеного йому основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов’язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України, на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Запобіжний західу вигляді домашнього арешту до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_9 без змін. ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та призначити покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатись  діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_7звільнити від призначеного йому основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов’язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України, на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Заставу, як запобіжний захід,у вигляді 40 мінімальних заробітних плат, після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_7, а захід забезпечення – відсторонення від посади залишити ОСОБА_7 без змін до вступу вироку в законну силу. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_8,  ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2, ОСОБА_9,  ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_3, ОСОБА_7,  ІНФОРМАЦІЯ_8,  жителя АДРЕСА_4 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Івано-Франківській області  (одержувач УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 37952250, рахунок 31112115700002, код класифікації доходу 24060300 «інші надходження», банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача 836014) 9125 (дев’ять тисяч сто двадцять п’ять) грн. 48 коп. за проведення експертиз. Речові докази: сім картку мобільного оператора ПрАТ «МТС Україна» з номером НОМЕР_2 на одній із її сторін, яка обслуговує абонентський номер НОМЕР_1 в опечатаному вигляді, мобільний телефон ОСОБА_8 марки Nokia 300, ІМЕІ НОМЕР_3, з сім карткою оператора ПтАТ «Київстар» №НОМЕР_4 та марки SAMSUNG GT-C3212 DUOS, ІМЕІ НОМЕР_5, з сім картками операторів ПрАТ «Київстар» №НОМЕР_6 та ПрАТ «МТС Україна» №НОМЕР_7, які знаходяться при матеріалах справи – повернути власнику ОСОБА_8. Речові докази: мобільний телефон ОСОБА_10 марки SAMSUNG GT-E1202 DUOS з сім картками операторів мобільного зв’язку ПрАТ «Київстар» №НОМЕР_8 та ПрАТ  «МТС Україна» №НОМЕР_9, які знаходяться при матеріалах справи – повернути потерпілому ОСОБА_10. Речові докази: грошові кошти в сумі 500 доларів США (вилучені під час обшуку у ОСОБА_8.), грошові кошти в сумі 6600 грн. (вилучені у ОСОБА_5), грошові кошти у сумі 400 доларів США (видані ОСОБА_5.), грошові кошти в сумі 300 Євро (вилучені у ОСОБА_8), грошові кошти в сумі 500 Євро (вилучені у ОСОБА_7.), грошові кошти в сумі 500 доларів США (вилучені у ОСОБА_5.), грошові кошти в сумі 4000 Євро (вилучені у ОСОБА_5.), грошові кошти в сумі 100 доларів США (вилучені у ОСОБА_14.), грошові кошти в сумі 200 Євро (надані ОСОБА_10.), які знаходяться на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21  – повернути потерпілому ОСОБА_10. Речові докази: відео матеріали та аудіо матеріали проведених слідчих дій, негласних слідчих дій на 14 дисках та 8 відеокасетах, три компакт-диски з інформацією отриманою від операторів та провайдерів телекомунікацій про зв’язок абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, місцезнаходження абонента в момент отримання послуг, що передається технічними засобами мобільного зв’язку, а також всі інші вилучені документи, які знаходяться в матеріалах справи- залишити у справі. Копію вироку негайно вручити засудженим та прокурору. Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області, шляхом подачі апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.           Суддя:                                                                                 Турянський І.Є.                                              Справа №  351/1602/13-к Провадження № 1-кп/351/83/13 ВИРОК ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 09 липня 2013 року                                                                                      м. Снятин Снятинський районний суд Івано-Франківської області  у складі: головуючого судді –                          Бородовського С.О. , секретаря –                                         Маланчук С.Г. , з участю прокурора                                Павлів Р.І. обвинуваченого                              ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12013090230000341 про обвинувачення  ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, українця, громадянина України за ч. 2 ст. 368  КК України,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1, будучи службовою особою, одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду з використанням наданої йому влади та службового становища, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 368 КК України за наступних обставин: 30 травня 2013 року близько 11 години на станції технічного обслуговування автомобілів в с. Ілінці Снятинського району під час розмови з ОСОБА_2 повідомив йому про те, що він сам продасть лісопродукцію в обмін на одержання від нього неправомірної вигоди в сумі 3500 гривень. Цього ж дня близько 13.00 год. ОСОБА_1  на ділянці вирубки лісу №3-1 кварталу Заболотівського лісництва ДП «Коломийське лісове господарство» показав ОСОБА_2 лісопродукцію, яку він зможе передати в рахунок раніше погодженої неправомірної винагороди в сумі 3500 гривень. Близько 18 години 30/05/2013 р. обвинувачений передав ОСОБА_2 4.2 м3 деревини під дрова породи «граб», «бук» та 2,95 м3 породи «дуб», за що отримав неправомірну вигоду в сумі 3000 гривень. Зазначені дії вчинені ОСОБА_1 будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, оскільки він 13/04/2010 р. призначений на посаду майстра лісу Заболотівського лісництва ДП «Коломийське лісове господарство». Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_1 зобов`язаний здійснювати охорону лісів, оформляти первинну документацію на виконані роботи, давати вказівки щодо усунення порушень лісового господарства, приймає і видає лісопродукцію, здійснює керівництво працівниками на лісокультурних, лісозахисних, протипожежних та інших лісогосподарських роботах. Відповідно до закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та ст. 29 Лісового кодексу лісова охорона є правоохоронним органом. Отже відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України ОСОБА_1 є службовою особою, а відповідно до ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» він є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення». ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України без обставин, що обтяжують покарання з обставинами, що пом`якшують покарання, а саме: активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, позитивну поведінку після вчинення злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, вчинив злочин вперше, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. В судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання обвинуваченим вини, укладену 09 липня 2013 року між прокурором Снятинського району та обвинуваченим ОСОБА_1 Обвинувачений надав пояснення про беззастережне визнання своєї вини, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, вказав, що його згода на укладення угоди про визнання вини є добровільною, надана без здійснення будь-якого тиску. Судом роз`яснено обвинуваченому  правові наслідки укладення угоди про визнання вини, він бажає їх настання. Діяння обвинуваченого в угоді про визнання вини вірно  кваліфіковано за ч. 2 ст. 368 КК України як одержання  службовою особою неправомірної вигоди для себе чи  третьої  особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає  неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, оскільки він,  будучи службовою особою, одержав неправомірну вигоду для себе, з використанням наданої  влади, службового становища. Злочин вчинено з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди для обвинуваченого. Відповідно до ст. 12 КК України вчинений обвинуваченим злочин є злочином середньої тяжкості. Відповідно до п. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Сторони угоди про визнання вини погодили покарання ОСОБА_1 на підставі ст. 69 КК України у виді штрафу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень з позбавлення права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 рік. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено. Обставинами, які пом`якшують покарання сторони угоди про визнання вини визначили активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, позитивну поведінку після вчинення злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, вчинив злочин вперше, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Відповідно до п. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. За вказаних обставин судом встановлено, що укладена прокурором Снятинського району та обвинуваченим ОСОБА_1 угода  може бути затверджена. Відповідно до зазначеного та на підставі ст. 475 КПК України, ст. 368 КК України суд, – УХВАЛИВ: затвердити угоду про визнання вини між ОСОБА_1 та прокурором Снятинського району від 09 липня 2013 року; визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання вини покарання на підставі ст. 69 КК України у виді штрафу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 рік; деревину, визнану в цьому кримінальному провадженні в якості речових доказів, постановою слідчого від 30 травня 2013 р. повернути її власнику Заболотівському лісництву ДП “Коломийський лісгосп” після набрання цим вироком законної сили; грошові кошти в сумі 3000 гривень визнані речовими доказами постановою слідчого від 30 травня 2013 р., які містять сліди злочину конфіскувати в користь держави після набрання цим вироком законної сили; речові докази змиви рук ОСОБА_1, змиви з кишені кофти ОСОБА_1, взірці люмінісцентного фломастера і спеціального препарату “Промінь-1” зберігати з матеріалами цієї справи; стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області 882,40 гривень витрат на проведення експертиз; долучити до матеріалів цього кримінального провадження документи подані прокурором і зберігати їх з матеріалами справи. особисте зобов”язання залишити обвинуваченому до набрання цим вироком законної сили. Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області  протягом 30 днів через Снятинський районний суд. Копію вироку  після його проголошення  вручити обвинуваченому   та прокурору. Учасники  судового розгляду  мають право отримати в суді копію вироку. Головуючий: підпис Суддя Снятинського районного суду                              Бородовський С.О. Справа № 33-333/2011 Категорія ч.1 ст. 172-4 КУпАП України Головуючий у 1 інстанції Гребик Л.В. Суддя Іванів О.Й. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2011 рокум. Івано-Франківськ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Івано-Франківської області Іванів О.Й., за участю прокурора Недопитальської Л.І., захисника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Яремчанського міського суду від 07 жовтня 2011 року,- в с т а н о в и л а : Вказаною постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 з середньою спеціальною освітою, працюючого майстром лісу дільниці № 2 Микуличинського лісництва ДП «Делятинське лісове господарство», одруженого, громадянина України, – визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-4 ч.1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності. За постановою суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що перебуваючи на посаді майстра лісу дільниці № 2 Микуличинсь кого лісництва ДП «Делятинське лісове господарство», будучи посадовою особою органу державної влади, допустив порушення встановленого законом обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю, передбачене п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 172-4 ч.1 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 покликається на незаконність та необгрунтованість постанови суду внаслідок неправильного застосування судом норм матеріального права. Зазначає, що не є посадовою чи службовою особою інших органів державної влади, а тому на нього не поширюється положення Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»щодо обмежень, повязаних із заняттям підприємницькою діяльністю, що умислу на вчинення корупційних дій у нього не було. Просить скасувати постанову, а провадження у справі закрити. Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які вважають постанову суду необґрунтованою та просять її скасувати, заслухавши думку прокурора Недопитальської Л.І., яка заперечила доводи апеляції, постанову суду просить залишити без змін як законну і обґрунтовану, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Висновок суду про порушення ОСОБА_3, який, перебуваючи на посаді майстра лісу з 01.06.2011 року, будучи посадовою особою органу державної влади, встановленої п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», заборони займатися підприємницькою діяльністю доведений матеріалами справи, зокрема: посадовими обовязками майстра лісу Микуличинського лісництва, згідно з якими в посадові обовязки ОСОБА_3, крім інших, входить накладення адміністративного стягнення про виявлені порушення лісового законодавства та ін. шляхом складання протоколів та постанов (а.с.30); даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з яких вбачається, що засновником юридичної особи Державне підприємство «Делятинське лісове господарство»є Державне агентство лісових ресурсів України, у звязку з чим ДП «Делятинське лісове господарство»належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і входить до сфери управління Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Наведеним доказам суд першої інстанції у своєму рішенні дав належну оцінку та вмотивовано спростував доводи ОСОБА_3 про те, що він не є субєктом корупційного діяння, тобто посадовою особою органу державної влади. Разом з тим, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення при обовязковому з’ясуванні вини даної особи у вчиненні адміністративного правопорушення та того чи підлягає вона адміністративній відповідальності, суддя зобовязаний зясувати також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, судом не взято до уваги окремі обставини вчинення правопорушення, що істотно впливають на прийняття рішення і дають можливість звільнити ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 з 10.12.2004 року займався підприємницькою діяльністю, повязаною з роздрібною торгівлею продовольчими товарами, що не суперечило діючому законодавству, а на посаду майстра лісу дільниці №2 Микуличинського лісництва ДП «Делятинський лісгосп»був призначений 01.06.2011 року, тобто за місяць до вступу в дію антикорупційного закону, який обмежив суміщення таких видів діяльності, 17 серпня 2011 року припинив підприємницьку діяльність та був знятий з відповідної реєстрації, що стверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.95). Хоча дії ОСОБА_3 в період з 1 липня по 17 серпня 2011 року і містили формальні ознаки правопорушення, передбаченого ст.172-4 ч.1 КУпАП, однак, з врахуванням обставин його вчинення, незначною тривалістю та відсутністю шкідливих суспільних наслідків, а також того, що на час розгляду справи судом першої інстанції ці порушення усунуті, такі дії слід вважати малозначними. За таких обставин, притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності з накладенням на нього стягнення за антикорупційним законом та з подальшими негативними для нього юридичними наслідками з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності є надто суворим видом адміністративного стягнення, що не відповідає характеру вчиненого та завданням, зазначеним у ст.1 КУпАП. З огляду на наведене вважаю, що вчинене ОСОБА_3 адміністративне правопорушення є малозначним, тому постанова суду першої інстанції підлягає до скасування, а провадження у справі закриттю із звільненням ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за ст.172-4 ч.1 КУпАП за малозначністю правопорушення на підставі ст.22 КУпАП . Керуючись ст. 22, 294 КУпАП України, – п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Постанову Яремчанського міського суду від 07 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_3 скасувати. На підставі ст.22 КУпАП ОСОБА_3 звільнити від адміністративної відповідальності за ст.172-4 ч.1 КУпАП за малозначністю правопорушення та обмежитися усним зауваженням, закривши провадження у справі. Постанова остаточна, оскарженню не підлягає. Суддя Апеляційного суду Справа № 3-413/2011 р. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 жовтня 2011 року м.Яремче   Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Гребик Л.В., з участю : секретаря Мельник Н.М. прокурора Марчука В.В . адвоката ОСОБА_1 розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБУ в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 з вищою освітою, працюючого помічником лісничого Микуличинського лісництва ДП «Делятинське лісове господарство», одруженого, не утриманні двоє неповнолітніх дітей, громадянина України, за ст.172-4 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- в с т а н о в и в: ОСОБА_2, перебуваючи на посаді помічника лісничого Микуличинського лісництва ДП «Делятинське лісове господарство», будучи посадовою особою органу державної влади, допустив порушення встановленого законом обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю, передбачене п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-4 КУпАП. ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення не визнав та пояснив, що не був ознайомлений із положеннями Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»щодо заборони посадовим особам лісової охорони займатися підприємницькою діяльністю. Про це не було доведено до його відома адміністрацією підприємства та вищестоящими організаціями. Положенням про державну лісову охорону, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 976 від 16 вересня 2009 р., посадовим особам державної лісової охорони , державних лісових і мисливських підприємств не передбачено обмежень щодо зайняття підприємницькою та іншою прибутковою діяльністю. ОСОБА_2 також вважає , що не є суб»єктом відповідальності за корупційні правопорушення, поскільки він є посадовою особою державної лісової охорони, яка діє в складі державного підприємства «Делятинське лісове господарство», яке не є органом державної влади, поскільки Держлісгентство України, як центральний орган виконавчої влади здійснює свої повноваження не через підприємства, а безпосередньо через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим , областях . Заробітну плату в ДЛГ він отримує не із Державного бюджету , а із госпрозрахункових коштів . За таких обставин вважає, що адміністративна справа відносно нього підлягає закриттю. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора та дослідивши матеріали справи, слід вважати доведеним наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення з наступних підстав. Ч.1 ст. 172-4 КУпАП передбачає відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою діяльністю чи іншою оплачувальною діяльністю ( крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту). П.п. «ж»п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»встановлено, що суб»єктом відповідальності за корупційне правопорушення є посадові та службові особи інших органів державної влади. У відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»особам , зазначеним у п.1 ч.1 ст. 4 цього Закону забороняється займатись іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю ( крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. Наказом директора ДП «Делятинське лісове господарство» № 119 від 31 травня 2011 року ОСОБА_2 призначено на посаду помічника лісничого Микуличинського лісництва ДП «Делятинське лісове господарство» з 01.06.2011 року, де він працює по даний час . В його посадові обов»язки входить , окрім інших, ведення обліку природно-заповідного фонду, затримання у встановленому порядку осіб, винних у лісопорушеннях і порушеннях правил полювання з накладенням арешту на незаконно добуту лісопродукцію, перевірка своєчасності та правильності складання протоколів про лісопорушення, лісові пожежі, браконьєрство, проведення у встановленому порядку огляду речей, документів, а також вилучення у лісопорушників лісової та мисливської продукції, знарядь, виконання обов»язків лісничого у разі його відсутності . Згідно ст.89 Лісового Кодексу України державна лісова охорона, діє у складі центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства та підприємств, установ, організацій, які належать до сфери його управління. Відповідно до ст. 1 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16.09.2009 року , державна лісова охорона діє у складі Держкомлісгоспу та має статус правоохоронного органу. Посадовими особами лісової охорони згідно вказаного положення є , в тому числі, помічники лісничих . Указом Президента України № 1085/2010 «Про оптимізацію в системі центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 року утворено Державне агентство лісових ресурсів України шляхом реорганізації Державного комітету лісового господарства України. Згідно п.1 Положення «Про Державне агентство лісових ресурсів України”, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 458/2011, Державне агентство лісових ресурсів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців засновником юридичної особи Державне підприємство «Делятинське лісове господарство» є Державне агентство лісових ресурсів України , в зв»язку з чим ДП «Делятинське лісове господарство»належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і входить до сфери управління Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства . Отже, ОСОБА_2 є посадовою особою визначеного законодавством України органу державної влади та суб»єктом відповідальності за корупційні правопорушення відповідно до п.п. «ж» п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Після набрання чинності Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», працюючи помічником лісничого, ОСОБА_2 в липнісерпні 2011 року продовжував здійснювати підприємницьку діяльність, яку він розпочав в 2009 році . Згідно листа виконкому Яремчанської міської ради від 04.08.2011 року ОСОБА_2 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності фізична особа з 21.09.2009 року, основним видом діяльності є лісництво та лісозаготівля, надання послуг в лісовому господарстві. Вказана обставина , яка не заперечується ОСОБА_2 , також підтверджується листом Державної податкової інспекції в м. Яремче від 04.08.2011 року та актами прийняття виконаних робіт ПП ОСОБА_2 за липень 2011 року . Таким чином, на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення від 08.08.2011 року, який доопрацьовано ст. оперуповноваженим спецпідрозділу УСБУ в Івано-Франківській області 19.09.2011 року згідно постанови судді Яремчанського міського суду від 30.08.2011 року, ОСОБА_2 був зареєстрований як суб»єкт підприємницької діяльності і заяву про зняття його з реєстрації подав 19.09.2011 року . За таких обставин, перебуваючи на посаді помічника лісничого Микуличинського лісництва ДП «Делятинське лісове господарство»,будучи посадовою особою органу державної влади, ОСОБА_2 допустив порушення обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю, передбачене п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», чим вчинив корупційне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-4 КУпАП. На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні, ст.ст.283,284 КУпАП,- П О С Т А Н О В И В: Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-4 ч.1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі 850 грн. з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником, або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа № 3-718/11 року 21 вересня 2011 року смт.Богородчани Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Битківський Л.М. розглянувши матеріали, які надійшли з прокуратури Богородчанського району Івано-Франківської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, за ч.1 ст.172-4 КУпАП, – в с т а н о в и в: Прокурором Богородчанського району Івано-Франківської області Кузенком В.М. складено адміністративний протокол стосовно лісничого Солотвинського лісництва ДП «Солотвинське лісове господарство»ОСОБА_1, який, згідно протоколу, скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.172-4 ч.1 КУпАП, що полягає у порушенні особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою діяльністю. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1, обіймаючи посаду лісничого Солотвинського лісництва ДП «Солотвинське лісове господарство», маючи спеціальне звання «лісничий 1 класу», будучи відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції»субєктом відповідальності за корупційні правопорушення, порушив обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Зокрема, протягом липня 2011 року поєднував основну роботі із зайняттям підприємницькою діяльністю по здійсненню роздрібної торгівлі продуктовими товарами, алкогольними напоями і тютюновими виробами. За матеріалами протоколу ОСОБА_1 віднесений до субєкта правопорушення виходячи з того, що посада лісничого віднесена до посадових осіб державної лісової охорони відповідно до п.5 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №976 від 16.09.2009 року. Крім того, прокурор зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»органи державної лісової охорони віднесені до правоохоронних органів держави. Опитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого правопорушення не визнав, та пояснив, що дійсно станом на липень 2011 року обіймав посаду лісничого Солотвинського лісництва ДП «Солотвинське лісове господарство». Крім того, з листопада 2007 року зареєстрований як приватний підприємець та відкрив магазин де наймані продавці здійснюють роздрібну торгівлю продуктами харчування. Зазначив, що вказана підприємницька діяльність ніяким чином не повязана із функціями, які він виконує на посаді лісничого, тому не може бути розцінена як корупційна. Крім того, вказав, що державна лісова охорона хоч і віднесена до правоохоронних органів відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», однак не є повноцінним правоохоронним органом, оскільки не діє у складі органів державної влади чи управління, а функціонує у складі окремих господарюючих субєктів підприємств, які здійснюють виробничу та торгівельну діяльність. На відміну від інших правоохоронних органів, повноваження яких визначені відповідними законами, як то Законом України «Про міліцію», «;Про прокуратуру» де чітко визначено обмеження у праві займатись підприємницькою діяльністю, у Положенні про державну лісову охорону таких обмежень для посадових осіб не передбачено. Просив провадження у справі закрити. Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, позицію прокурора, який просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-4 ч.1 КУпАП. Відповідно до ст.172-4 КУпАП законодавець передбачив відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики зі спорту). Субєктом правопорушення за цією статтею відповідно до примітки є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Відповідно до пп. ж), на який посилається прокурор до таких осіб Закон відніс посадових і службових осіб інших органі державної влади. Відповідно до ст.6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи Влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Указом Президента України «Про систему центральних органів виконавчої влади»від 07.04.2000 року встановлено, що до системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Центральні органи виконавчої влади діють на підставі положень, які затверджує Президент України. Фінансування видатків на забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством. Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції). Ці органи утворюються і діють у складі відповідного центрального органу виконавчої влади. Положення про урядовий орган державного управління затверджується Кабінетом Міністрів України. Указом Президента України від 13.04.2011 року №458/2011 затверджено Положення про державне агентство лісових ресурсі України, відповідно до якого воно входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Відповідно до п.7 Держлісагентство України здійснює повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. З метою організації своєї діяльності відповідно до п.5 забезпечує в межах своїх повноважень проведення заходів, щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Держлісагентства України та його територіальних органах. Відповідно до п.4 пп.36 Положення Держлісагентство може утворювати, ліквідувати, реорганізувати підприємства, установи та організації, які належать до сфери управління Держлісагентства України, виконує функції з управління обєктами державної власності, що належать до цієї сфери. Таким чином, зі змісту вказаних норм встановлено, що органом, який здійснює реалізацію державної політики у сфері лісового господарства, тобто органом державної влади є лише Держлісагентство та його територіальні управління в областях. А Державні підприємства лісового господарства, виконують функцію господарюючого субєкта і до органу державної влади не віднесено. Таким чином, посадові особи даного підприємства є працівниками господарюючих державних підприємств і не можуть бути визнані службовими особами органів державної влади, хоч і мають статус правоохоронних органів відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів». Вказане підтверджується також тим, що у ч.1 п.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»законодавець окремо навів перелік посадових осіб усіх правоохоронних органів, яких відніс до субєктів відповідальності за корупційні правопорушення ( такими є особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державно служби спеціального звязку та захисту інформації, особи начальницького складу податкової міліції, посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, митної служби, державної податкової служи). Крім того, особи уповноважені на виконання функцій держави, виходячи зі змісту Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»повинні фінансуватись за рахунок бюджетних коштів. Відповідно до представленої ОСОБА_1 довідки, виданої директором ДП «Солотвинське лісове господарство»заробітна плата лісничому ОСОБА_1 за рахунок коштів державного бюджету не нараховувалась і не виплачувалась, а фінансувалась за рахунок госпрозрахункової діяльності. Відповідно до Статуту Державного підприємства «Солотвинське лісове господарство»підприємство створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Основними напрямками діяльності підприємства є здійснення лісогосподарської діяльності. Таким чином, підприємство фактично є господарюючим субєктом. Тому, на лісничого, як на посадову особу даного підприємства покладено обовязки по виконанню виробничих функцій крім функцій по охороні і захисту лісу. Тому, посадові особи даних підприємств суміщають інспекційні функції з виробничою діяльністю, що не суперечить вимогам чинного законодавства. Той факт, що Кодексом України про адміністративні правопорушення окремим посадовим особам держлісгоспів, в тому числі і лісничим надано окремі правозастосовні функції не свідчить про те, що такі особи є посадовими особами органів державної влади. Оскільки відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення протокол може складатись уповноваженою на те посадовою особою чи представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. А розгляд адміністративних справ, відповідно до ст.213 КУпАП уповноважені проводити адміністративні комісії при виконкомах сільських, селищних, міських рад, виконкоми, районні суди, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те цим Кодексом. Виходячи з наведеного, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_1, який станом на липень 2011 року працював на посаді лісничого Солотвинського лісництв ДП «Солотвинське лісове господарство»не є субєктом правопорушення, визначеного ст.172-4 КУпАП, оскільки не віднесений до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених у ч.1 п.1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» Відповідно до ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом. Закону, який би обмежував здійснення підприємницької діяльності працівникам державних лісогосподарських підприємств немає. На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 283-284 КУпАП, – п о с т а н о в и в : Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.172-4 ч.1 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку чи опротестована прокурором до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови. Суддя П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа № 3-1741/11 року 08 вересня 2011 року м. Надвірна Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого: судді Вінтоняк М.Б.. секретаря:Скоблей О.В прокурора:Павлюка Ф.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Надвірна адміністративний матеріал, який надійшов від Надвірнянської райпрокуратури про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, працюючого майстром лісу Печеніжинського лісництва ДП «Коломийський лісгосп », за ч.1 ст. 172-4 КУпАП ,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 , будучи службовою особою органу державної влади, являючись співробітником правоохоронного органу допустив порушення встановленого законом обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю. Правопорушення вчинено за таких обставин: ОСОБА_1 . на посаду майстра лісу призначено на підставі наказу директора ДП «Коломийський лісгосп»від 01.02.2010 року №12. В його посадові обов’язки входить: державний контроль за станом,використанням,відтворенням,охороною та захистом лісів,дача вказівок щодо порушення лісового законодавства,правил пожежної безпеки,затримання у встановленому порядку осіб винних у лісо порушеннях і порушення правил полювання , складання протоколів про порушення лісового законодавства і правил полювання, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок та інших лісо порушень. Згідно ст. 89 Лісового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України №976 від 16.09 .2009 року «Про затвердження Положення про лісову охорону»- визначено, що державна лісова охорона має статус правоохоронного органу. Згідно указу Президента України Державне, агентство лісових ресурсів відноситься до центрального органу виконавчої влади отже, ОСОБА_1 є посадовою особою визначеного законодавством України та суб’єктом правопорушення, пов’язаного з корупцією, відповідно до п. «ж»ч. 1 ст.- 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Згідно інформації, яка отримана від Надвірнянської оДПІ в Івано-Франківській області та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця №НОМЕР_1 ОСОБА_1 зареєстрований як підприємець з 21.10.2009 року. З моменту взяття на облік по 31.07.2011 року ОСОБА_1. діяльність здійснював на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку. Заяву про скасування підприємницької діяльності до державного реєстратора Надвірнянської РДА не подавав. 3.08.2011р. Надвірнянською райпрокуратурою спільно з інспекторами ВПНПР Надвірнянського РВ УМВС в Івано-Франківській області проведено перевірку протипожежного стану на території пилорами підприємця ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . В ході перевірки було встановлено факт функціонування пилорами, що підтверджується поясненнями ОСОБА_1, ОСОБА_2 Вищевказані факти свідчать про те, що приватний підприємець ОСОБА_1 по даний час користується та здійснює підприємницьку діяльність по розпиловці лісопродукції на пилорамі за адресою АДРЕСА_1. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.І ст. 172-4 КУпАП визнав, та пояснив, що про обмеження які встановлені Законом щодо зайняття підприємницькою діяльністю, йому нічого не було відомо. Він працює майстром лісу Печеніжинського лісництва ДП «Коломийський ЛГ» . З посадовою інструкцією майстра лісу він ознайомлений. Крім цього, він зареєстрований як суб»єкт підприємницької діяльності. У вчиненому розкаявся, просив суворо його не карати. Крім того вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, доведена зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме : Даними протоколу про адміністративне корупційне правопорушення від 18.08.2011р. ( а.с.49-51 ). Згідно листа № 643 від 8.08.2011 року ДП «Коломийське лісове господарство»,копією наказу про прийняття на роботу, посадовою інструкцією підтверджено , що ОСОБА_1 працює майстром Печеніжинського лісництва з 1.02.2010 року по даний час.( а.с.28-37) У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців (а.с.11) ОСОБА_1 з 21.10.2009 року зареєстрований як фізична особа-підприємець. Згідно листів Надвірнянської оДПІ № 3687 від 17.08 2011 року та № 3464 від 2.08.2011 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Надвірнянській оДПІ як платник податків – СПД-фізична особа, діяльність здійснював на спрощеній системі оподаткування з сплатою єдиного податку ( а.с.19-24 ). ОСОБА_1 є власником столярного цеху згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно від 7.12.2009 року , який розташований по АДРЕСА_1,яка належить йому на праві приватної власності згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 25.12.2008 року. ( а.с.12,13 ) Згідно акту від 3.08.2011 року про перевірку протипожежного стану на момент перевірки пилорами в с.Ланчин по вул.. Ковпака 49 б Надвірнянського району, ОСОБА_1 проводив підприємницьку діяльність. ( а.с.2-5). Ч.1 ст. 172-4 КУпАП передбачає відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою діяльністю чи іншою оплачувальною діяльністю ( крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) П. «ж»ч.І ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»встановлено, що суб»єктом відповідальності за корупційне правопорушення є посадові та службові особи інших органів державної влади. У відповідності до п.І ч.І ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»– особам , зазначеним у п.І ч.І ст. 4 цього Закону забороняється -займатись іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю ( крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. Ст. 89 ЛК України встановлено, що охорону і захист лісів на території України здійснюють: державна лісова охорона, що діє у складі центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної республіки Крим, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, які належать до сфери його управління. Державна лісова охорона має статус правоохоронного органу. Таким чином, ОСОБА_1 будучи службовою особою органу державної влади, являючись співробітником правоохоронного органу допустив порушення встановленого законом обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю. Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 172-4 КУпАП. На підставі викладеного ст.ст. 4, 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», ст. 89 ЛК України, керуючись. ст. ст. 172-4, 283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд,- П ОСТАНО ВИ В: Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 172-4 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень без конфіскації отриманого доходу. Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області на протязі десяти днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляції через Надвірнянський районний суд. Суддя Вінтоняк М.Б. Справа № 3-0916637/11 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   23 серпня 2011 року м.Тлумач Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Гавриш Я.М. розглянувши матеріали справи, які надійшли від прокуратури Тлумацького району про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, освіта середня спеціальна, одруженого, працюючого лісничим Хотимирського лісництва ДП «Коломийське лісове господарство», керівник ЛМП «Хотимир», гр. України, за ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», – в с т а н о в и в : ОСОБА_1, обіймаючи на постійній основі посаду лісничого Хотимирського лісництва ДП «Коломийське лісове господарвство», будучи відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб»єктом відповідальності за корупційні правопорушення, порушив обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», чим вчинив адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб»єктами відповідальності за корупційні правопорушення є посадові особи та службові особи інших органів державної влади. Статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» передбачено, що органи лісової охорони віднесені до правоохоронних органів держави. Згідно п. 5 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою КМУ № 976 від 16.09.2009 року, та Додатку до вказаного Положення, посада лісничого віднесена до посадових осіб держлісохорони. Таким чином, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді лісничого Хотимирського лісництва ДП «Коломийське лісове господарвство» і являючись посадовою особою правоохоронного органу держави, є суб»єктом відповідальності за корупційні правопорушення, зазначеному у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. Наказом директора Коломийського держлісгоспу № 80 від 01.06.2000 року ОСОБА_1 призначений на посаду лісничого Хотимирського лісництва Коломийського держлісгоспу, на якій перебуває по даний час. Згідно статуту ЛМП «Хотимир», зареєстрованого Тлумацькою РДА 24.03.2000р., ОСОБА_1 є власником і засновником ЛМП «Хотимир» приватної форми власності. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 є керівником ЛМП «Хотимир». ОСОБА_1, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обовязками, обіймаючи згідно наказу № 80 від 01.06.2000 року посаду лісничого Хотимирського лісництва ДП «Коломийське ЛГ», в порушення вимог ч.1 п.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», з 24.03.2000 року по даний час (згідно статуту лісомисливського підприємства «Хотимир», зареєстрваного Тлумацькою РДА 24.03.2000р.) займається іншою оплачуваною діяльністю а саме, є засновником і власником ЛМП «Хотимир», приватної форми власності та працює по сумісництву на посаді директора вказаного підприємства. ОСОБА_1 отримав за липень 2011 року заробітну плату в розмірі 786,62 грн. Таким чином, ОСОБА_1, працюючи на посаді лісничого Хотимирського лісництва ДП «Коломийське лісове господарвство», будучи відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» службовою особою органу державної влади, яка постійно та за спеціальними повноваженнями здійснює функції представника влади в Хотимирському лісництві ДП «Коломийське лісове господарство», повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у юридичній особі публічного права, так як наділений владними повноваженнями щодо здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу у відповідності до ст. 90 Лісового кодексу України, а також згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», ст. 89 Лісового кодексу України прирівнюється до працівника правоохоронного органу, порушив обмеження щодо сумісництва, передбачені ч.1 п.1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», чим вчинив адміністративне корупційне правопорушення, відповідальність за яке встановлена п.1 ч.1 ст.172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Прокурор Мельник О.М. вважає доведеним вчинення корупційного діяння ОСОБА_1 При розгляді справи ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП визнав повністю, своїми поясненнями ствердив вищезазначені обставини. Щиро розкаюється. Крім визнання своєї вини самим ОСОБА_1, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП доведена даними, що містяться в: довідці державного реєстратора в Тлумацькому районі, згідно якої ОСОБА_1 являється керівником ЛМП «Хотимир»; довідках ДПІ в Тлумацькому районі, управління ПФУ в районі, згідно яких ОСОБА_1 здає звітність, як керівник ЛМП «Хотимир»; довідці ДП «Коломийське лісове господарство», згідно якої ОСОБА_1 отримує заробітну плату в ДП «Коломийське лісове господарство»; поясненнях ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4; копії наказу директора Коломийського держлісгоспу № 80 від 01.06.2000р., згідно якого ОСОБА_1 прийнятий на посаду лісничого Хотимирського лісництва ДП «Коломийське лісове господарство»; копії розрахунково-платіжної відомості по ЛМП «Хотимир» за липень 2011 року, згідно якої ОСОБА_1 нараховано собі зарплату; копії платіжної відомості № 8 ЛМП «Хотимир» на видачу зарплати за липень 2011р., згідно якої ОСОБА_1 отримав зарплату; копії статуту ЛМП «Хотимир» від 24.03.2000р., згідно якого ОСОБА_1 являється засновником та власником ЛМП «Хотимир». Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника ОСОБА_1, ступінь його вини, вважаю, що відносно нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією винагороди від роботи за сумісництвом в розмірі 786 грн. 62 коп. На підставі ст.ст. 7 ч.1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», керуючись ч.1 ст.172-4, ст.ст. 283, 284 КУпАП, –   П О С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачених ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та накласти на нього адміністративне стягнення 850 (вісімсот пятдесят) грн. штрафу в дохід держави з конфіскацією винагороди від роботи за сумісництвом в розмірі 786 грн. 62 коп. На постанову може бути подана апеляційна скарга чи внесено протест прокурора до апеляційного суду Івано-Франківської області на протязі 10 днів з дня винесення постанови через Тлумацький районний суд.   Суддя Справа № 0917/677/2012 р. Провадження по справі № 1/0917/82/12 В И Р О К І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И 25 вересня 2012 року                                                                             м.Яремче Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:    головуючого судді                                Гандзюка Д.М. секретаря                                       Вітюк Н.М. з участю:  прокурора                                      Медведчука Д.П. захисника                               адвоката  ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яремче справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уроженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, 11.07.2012 р. працював майстром Красноїлівського лісництва Верховинського районного лісгоспу, не військовозобов’язаного, в минулому не судимого, за ст.368 ч.2 КК України,- в с т а н о в и в : Підсудний ОСОБА_2 будучи  службовою особою, 11.07.2012 року в смт. Верховина одержав  від потерпілого ОСОБА_3 хабар в значному розмірі  за не складання на потерпілого протоколу про адміністративне правопорушення вимог лісового законодовства та приховування вчиненої незаконної рубки. Злочин скоєно при таких обставинах. Підсудний ОСОБА_2 працював  майстром лісу Красноїлівського лісництва Верховинського районного лісгоспу з 1.02.2012 р. У перших числах липня підсудний у кварталі 1 лісової ділянки 19 виявив незаконну рубку 9 сироростучих дерев породи ялина, яка була вчинена невідомими особами. 05.07.2012 р. підсудний неподалік місця вчинення самовільної рубки зустрів потерпілого. Підсудний запропонував потерпілому піти з ним до Верховинського районного лісгоспу, де у службовому кабінеті відібрав у потерпілого пояснення з приводу незаконної рубки. 10.07.2012 р. у селищі Верховина підсудний зустрівся з потерпілим і запевнив його про невжиття заходів по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та приховування незаконної рубки за 4 500 грн. 11.07.2012 р. потерпілий з метою викриття підсудного звернувся у Верховинський РВ УМВС України в Івано-Франкеівській області. 11 липня 2012 р. біля 9 години 30 хвилин на другому поверсі в приміщенні лісгоспу потерпілий передав підсудному 4500 грн. Там же підсудного було затримано працівниками міліції і в нього вилучено одержаний хабар. Допитаний підсудний ОСОБА_2 вину свою у скоєному визнав повністю і розкаявся. Підсудний показав, що він виявив самовільну рубку і зустрів у лісі потерпілого, який пояснив, що рубку вчинив він разом з своїм другом. В приміщенні лісгоспу потерпілий написав пояснення і запитав, чи не можна якось владнати справу. Вони погодили, що для цього вистачить 4.5 тисячі гривень. 11 липня  в приміщенні лісгоспу потерпілий передав йому 4500 грн. за нескладання протоколу та приховування рубки. Гроші підсудний поклав у кишеню і його затримали працівники міліції.  Підсудний просить не карати його суворо. Суд, заслухавши показання підсудного і за згодою учасників судового розгляду обмеживши на цьому дослідження доказів, оцінивши показання підсудного, вважає , що підсудний будучи  службовою особою, одержав  від потерпілого ОСОБА_3 хабар в значному розмірі  за не складання на потерпілого протоколу про адміністративне правопорушення вимог лісового законодовства та приховування вчиненої незаконної рубки. Тому дії підсудного слід кваліфікувати за ст.368 ч.2 КК України. Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості   вчиненого злочину, який відносяться до середньої тяжкості; особу винного – позитивно характеризується по місцю праці і проживання, має на утриманні малолітні діти, вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставини справи, які пом’якшують  покарання -щире каяття підсудного та  явку з каяттям. Необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання у виді штрафу згідно санкції ч.2 ст.368 КК України. Речові докази, які передані власникам на відповідальне зберігання, вважати переданими за належністю. Керуючись  ст.ст.323, 324 КПК України, суд ,- з а с у д и в : ОСОБА_2визнати винуватим в скоєнні  злочину, передбачених ст.368 ч.2  КК України  і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 12 750 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків на підприємствах, установах і організаціях всіх форм власності на строк два роки. Стягнути з ОСОБА_2 1911 гривень 60 копійок в користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області за проведення експертиз. Речові докази: гроші в сумі 4500 грн., які зберігаються в прокуратурі Верховинського району, повернути Верховинському РВ УМВС України в Івано-Франківській області; мобільний телефон марки «Нокіа-Х2»повернути ОСОБА_2, інші зберігати при справі. До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому залишити без зміни -заставу в розмірі 17 000 гривень. Після вступу вироку в законну силу частину застави в розмірі 14 661 гривня 60 копійок звернути на виконання вироку в частині майнових стягнень: 12 750 гривень штрафу та 1911 гривень 60 копійок судових витрат, решту застави в розмірі 2 338 гривень 40 копійок повернути ОСОБА_4 Справа №345/4131/13-к В  И  Р  О  К І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И 28.05.2014 року                                                                                м.Калуш Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого-судді                               Гавриленка В.Г. секретаря судового засідання            Бандури Г.М. з участю  прокурора                                 Попадинець О.В. захисника                                               ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя  АДРЕСА_1, українця, освіта середньою-спеціальна, інваліда 3 групи, одруженого, непрацюючого, несудимого, громадянина України,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ст. 368 ч.2 КК України, ВСТАНОВИВ: Обвинувачений ОСОБА_2 одержав неправомірну вигоду для себе  за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища за таких обставин. ОСОБА_2 14.09.2009 року був призначений на посаду майстра лісу Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство». 27.06.2013 року біля 13 год.00хв. майстер лісу ОСОБА_2, будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з використанням наданої йому влади та службового становища, перебуваючи на лісосіці Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство»,що знаходиться на території кварталу №1 виділу №21, поблизу с. Велика Тур’я Долинського району Івано-Франківської області, порушуючи встановлений порядок відпуску деревини, без накладної та офіційної плати передав ОСОБА_3 16 м. куб. деревини породи «граб», за що отримав від останнього неправомірну вигоду в розмірі 2400 грн. Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненому визнав  та пояснив, що він дійсно працював  майстром лісу Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство».  27 червня 2013 року біля 13 год.00хв.,  перебуваючи на лісосіці Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство», що знаходиться на території кварталу №1 виділу № 21, поблизу с. Велика Тур’я Долинського району Івано-Франківської області, отримав від гр. ОСОБА_3 2400 грн., обіцяючи відвантажити 16 м. куб. деревини породи «граб». Він знав, що порушує встановлений порядок відпуску деревини, відпускаючи без накладної та офіційної оплати, однак пізніше хотів провести оплату в адміністрації ДП «Калуське лісове господарство».  Розкаявся у вчиненому. Винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненому доводиться сукупністю таких доказів. Показами свідка ОСОБА_3 про те, що в червні 2013 року він домовився з майстром лісу ОСОБА_2 про відпуск йому дров. Оскільки ОСОБА_2 називав різні дати відпуску деревини, підозрюючи, що останній може обманути, він звернувся в Долинський РВ УМВС з відповідною заявою.  Зустрівшись з ОСОБА_2 27.06.2013 року біля 13 год.00хв. на території кварталу №1 виділу № 21, поблизу с. Велика Тур’я Долинського району Івано-Франківської області, останній показав, яку деревину він повинен буде забрати з лісу. Взамін він передав ОСОБА_2 2400 гривень, які той поставив в кишеню штанів. Пізніше був затриманий працівниками міліції. Показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що він 27.06.2013 року, знаходячись поблизу Долинського РВ УМВС отримав від працівників міліції пропозицію бути понятим при проведенні слідчих дій. Працівники міліції обробили грошові купюри в кількості 12 шт. номіналом по 200 грн. шляхом розпилення спеціального спрею з балончика та передали гр. ОСОБА_3, а сам балончик було опечатано в окремий конверт. Аналогічні показання з приводу обробки грошових купюр в кількості 12 шт. номіналом по 200 грн.   спецзасобами  дав в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 Показаннями свідка ОСОБА_6, який ствердив, що 27.06.2013 року, будучи залученим в якості понятого, поїхав разом з працівниками міліції в ліс біля с.Велика Тур’я Долинського району Івано-Франківської області, де бачив, як громадянин, який назвався майстром лісу ОСОБА_2, на пропозицію працівника прокуратури добровільно вийняв з кишені штанів грошові купюри в кількості 12 шт. номіналом по 200 грн. При освітленні їх працівником міліції ультрафіолетовим світлом, купюри  висвітлювались світло- зеленим кольором. Після чого дані купюри були поміщені в конверт та опечатано. Аналогічні покази дав  в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 Про те, що документи на відпуск дров гр. ОСОБА_3 не виписувались в ДП «Калуське лісове господарство» та він не мав права на їх отримання   від майстра лісу ОСОБА_2 ствердили свідки: ОСОБА_8 – старший майстер Брошнівського лісництва, ОСОБА_9 – лісничий Брошнівського лісництва та ОСОБА_10 – помічник лісничого Брошнівського лісництва. Даними протоколу – заяви ОСОБА_3 (т.1 а.с.3-4) про вчинення кримінального правопорушення. Даними протоколу огляду місця події від  27.06.2013 року  (т.1 а.с.27-31). Даючи оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.368 ч.2 КК України, оскільки він одержав неправомірну вигоду для себе  за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища. Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та праці, є інвалідом 3 групи, часто хворіє, важких наслідків від злочину не наступило. Обставин,  які обтяжують покарання, суд не знаходить. До обставин, які пом’якшують покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливо з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі, але зі звільненням від відбуття покарання та наданням іспитового строку, відповідно до ст.ст.75 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Також суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави 1618 гривень за проведення експертиз. Питання про речові докази вирішити згідно ст.98, 100 КПК України. На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд – ЗАСУДИВ: ОСОБА_2 визнати винуватим  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України (в редакції станом на 27.06.2013 року), та призначити покарання   –  три роки позбавлення волі з позбавленням права виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов’язки в державних установах, підприємствах, організаціях строком три роки. Згідно ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком випробування один рік. Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов’язки: –   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу   кримінально-виконавчої інспекції; – повідомляти кримінально-виконавчу  інспекцію  про  зміну місця проживання, роботи або навчання; –  періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 – заставу в розмірі 5735 гривень – після вступ вироку в законну силу скасувати, повернувши  вказані грошові кошти  ОСОБА_11 (а.с.240-241). Речові докази: –  грошові кошти в сумі 2400 гривень, вилучені в ОСОБА_2 під час огляду місця події та зберігаються в Долинській міжрайонній прокуратурі Івано-Франківської області, повернути  ОСОБА_3; – одяг обвинуваченого ОСОБА_2, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, після вступу вироку в законну силу повернути  ОСОБА_2; –  відеокасету марки «Panasonic 72 D 1 ЕS 4АR»  із записом огляду місця події від 27.06.2013 року  зберігати при матеріалах кримінального провадження. Справа №: 343/1589/14-к Провадження №: 1-кп/0343/78/14 В И Р О К І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 04 липня 2014 року                                                                                                    м. Долина Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді – Андрусіва І.М., за участю: секретаря судових засідань – Височанської О.З., прокурора -Бурак Б.Г, розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Долина матеріали кримінального провадження №:12014090160000217 за обвинуваченням ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з вищою освітою, розлученого, працюючого на посаді начальника дільниці №7 ВП «Львівська дистанція захисних лісонасаджень», має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних           правопорушень, передбачених           ст. ст. 191 ч.2, 366 ч.1 КК України,- в с т а н о в и в : ОСОБА_4,являючись службовою особою, вчинив розтрату та заволодів чужим майном шляхом зловживання  своїм службовим становищем. Обвинувачений являючись службовою особою, склав та  видав завідомо неправдивий документ  та вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості. Кримінальні правопорушення вчинено      за таких обставин: ОСОБА_4, працюючи на посаді начальника виробничої дільниці №7 ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця”, являючись  службовою  особою, та обіймаючи посаду  пов’язану з виконанням організаційно – розпорядчих та адміністративно – господарських функцій, та згідно  вимог ст. ст. 19, 69 Лісового кодексу України, ст. ст. З, 5, 38-40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, п.2,3 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761, п. 3,4,12,13,55 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від12.05.2007 №724, Інструкції про порядок проведення ревізії лісових обходів, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 08.02.2010 №23, посадової інструкції, затвердженої 04.02.2013 начальником ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця,” зобов’язаний забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, дотримуватись правил і норм використання лісових ресурсів та використовувати лісові ресурси тільки на підставі спеціального дозволу, який видається постійним лісокористувачем, проводити рубки формування і оздоровлення лісів на підставі матеріалів лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами, забезпечувати збереження підросту  не призначених для рубки дерев, при прийомі лісового обходу, в якому є незакінчені рубкою лісосіки, проводити перелік пнів зрублених дерев та таксацію дерев, що залишилися на корні і підлягали рубці, не допускати незаконної (безбілетної) рубки лісу, керувати охороною насаджень і лісів на території дільниці від лісопорушень, оформляти і слідкувати за своєчасним та правильним складанням актів про лісопорушення. Окрім цього , згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 04.02.2013 №3 він зобов’язаний бережно відноситись до переданих йому матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для запобігання втрати, вчинив розтрату та заволодів чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем та  вчинив службове підроблення. ОСОБА_4, після отримання лісорубного квитка №33 від 12.03.2014 року з 24.03.2014 року став проводити порубку аварійних дерев породи тополя, липа, в’яз у кварталі № 95, ділянці №13 в напрямку Долина – Вигода км5+430-6+120 на площі 0,69 га загальною кубомасою 68,5 м3 в смузі захисних лісонасаджень ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця”, яка згідно ст.4 Лісового кодексу України належить до державного лісового фонду України. 11.04.2014 року, в смузі захисних лісонасаджень біля АДРЕСА_2, Долинського району, на відстані 50 м від залізничної колії в напрямку Долина – Вигода, обвинувачений  виявив два незаконно зрубані дерева породи дуб з діаметрами пнів 79 см X 85 см, 72 см X 70 см. Однак обвинувачений грубо порушуючи вимоги Інструкції про порядок проведення ревізії лісових обходів, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 08.02.2010 №23, залишив зрубану деревину на місці, вийшов з ділянки. При в’їзді в с. Новоселиця, Долинського району ОСОБА_4 зустрівся із жителем вказаного населеного пункту ОСОБА_5    В розмові останній повідомив ОСОБА_4 про те, що він бачив в смузі захисних лісонасаджень зрубані дерева породи дуб та хоче їх придбати. Погодившись на пропозицію ОСОБА_5, обвинувачений повернувся з ним до місця виявлення незаконної порубки двох дерев породи дуб. Провівши обміри, ОСОБА_4 визначив, що обсяг деревини становить 5,6 м3 усвідомлюючи, що він вчиняє розтрату ввіреного йому державного майна, запропонував ОСОБА_5 придбати 5,6 м3 пиловника дуба за 4586 гривень  на що останній погодився. 12.04.2014 року близько  11 год., біля залізничного переїзду в с. Новоселиця, Долинського району ОСОБА_5 згідно попередньої домовленості зустрівся з обвинуваченим де         ОСОБА_5 дав ОСОБА_4 кошти в сумі 4586 грн. за відпуск йому пиловника 2сорту деревини породи дуба в кількості 5,6 м3. Будучи впевненим в законності своїх дій, ОСОБА_5 автомобілем МАН д.№ НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 перевіз вказану деревину породи дуб в смт. Вигода, Долинського району на пилорамупідприємця ОСОБА_7, порізав її на дошку та склав на подвір’ї по місцю свого проживання в АДРЕСА_2 ОСОБА_4, як начальник виробничої дільниці №7, зловживаючи своїм службовим становищем, знаючи, що він порушує порядок відпуску деревини на пні, усвідомлюючи, що він вчиняє розтрату ввіреного йому державного майна, умисно отримав від ОСОБА_5 кошти в сумі 4586 грн.за незаконну реалізацію деревини породи дуба в кількості 5,6 м3 та привласнив їх. Окрім  цього, обвинувачений  з метою створення у ОСОБА_5 видимості законності своїх дій,попередньо отримавши в бухгалтерії підприємства під звіт бланкинакладних на відпуск лісопродукції, усвідомлюючи, що він вчиняє службове підроблення, умисно вніс в бланк накладної №132 ВП “Львівська дистанціязахисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця” завідомо неправдиві дані про відпуск ОСОБА_5 пиловника 2сорту деревини породи дуба в кількості 5,6 м3 по ціні 4586,81 грн. з ПДВ, підписав накладну та видавзавідомо неправдивий документ ОСОБА_5, який не знав та не усвідомлював, що вона є незаконною. 12.04.2014 року в  такий спосіб, обвинувачений  зловживаючи своїм службовим становищем, в період із 11.04.2014 року по 12.04.2014 року усвідомлюючи, що він вчиняє розтрату ввіреного йому державного майна, умисно отримав від ОСОБА_5 кошти в сумі 4586 грн.за незаконну реалізацію деревини породи дуб в кількості 5,6 м3 та привласнив їх, спричинивши державним інтересам матеріальні збитки на вищевказану суму та попередньо отримавши в бухгалтерії підприємства під звіт бланки накладних на відпуск лісопродукції, усвідомлюючи, що він вчиняє службове підроблення, умисно вніс в бланк накладної №132 ВП “Львівська дистанціязахисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця” завідомо неправдивідані про відпуск ОСОБА_5пиловника 2сорту деревини породидуб в кількості 5,6 м3 по ціні 4586,81грн. з ПДВ, підписав накладну та видавзавідомо неправдивий документ ОСОБА_5, який не знав та не усвідомлював, що вона є незаконною. В судовому засіданні  ОСОБА_4  вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень відповідно до викладеного, вказавши на те, що він дійсно, працюючи на посаді начальника дільниці №7 ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця”, з метою одержання  грошей отримав від     ОСОБА_5 кошти в сумі 4586грн. за незаконну реалізацію деревини породи дуба в кількості 5,6 м3 та привласнив їх, а також підписав накладну та видавзавідомо неправдивий документ,        ОСОБА_5,який не знав та не усвідомлював, що вона є незаконною. У вчиненому ОСОБА_4 щиро розкаюється, розуміє, що вчинив неправильно, запевняє суд, що більше такого не повториться,  повідомив, що кошти, які він отримав незаконно відшкодував в повному розмірі та подав суду заяву про звільнення його від відбування кримінального покарання по даному кримінальному провадженні у зв”язку із вступом в дію  Закону України “Про амністію” від 08.04.2014 року №1185- VII  ст.1 п. “В”, так як у нього на утриманні перебуває одна  неповнолітня дочка ОСОБА_8  ІНФОРМАЦІЯ_5,щодо якої він не позбавлений батьківських прав. Прокурор не заперечив проти звільнення ОСОБА_4  від відбування покарання на підставі Закон України «Про амністію у 2014 році». На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з’ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, учасникам судового провадження роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Таким чином, оскільки обвинувачений  визнав свою вину в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинених кримінальних правопорушеннях знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та кваліфікує його дії за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, оскільки він, являючись службовою особою, вчинив розтрату та заволодіння чужим майном шляхом зловживання  своїм службовим становищем,та являючись службовою особою, склав та  видав завідомо неправдивий документ  та вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості. Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз’ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання” з подальшими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Згідно ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, а злочин, передбачений ч.2 ст.191 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості. Суд враховує також дані про особу винного, а саме те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше,  позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, негативно ставиться до вчиненого, від вчинених кримінальних правопорушень тяжких наслідків не наступило, має на утриманні неповнолітню дитину, тривалий час працює на посаді начальника дільниці №7 ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця”, на обліках у лікаря нарколога та психіатра  Болехівської міської лікарні  не перебуває. Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, активне сприяння розслідуванню кримінальних правопорушень. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Таким чином, з врахуванням викладеного, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати в           межах санкцій  статтей 191ч.2 , 366ч.1 КК України. Одже , суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання  ОСОБА_4 можливе без ізоляції  його від суспільства,  та обрати       покарання у виді обмеження  волі з позбавленням права обіймати посади пов”язані з  виконанням функцій начальника виробничої дільниці  . Відповідно до ст.9 Закону Украни “Про амністію в 2014 році”від 08.04.2014 року №1185- VII,  виконання цього Закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників. Як вбачається із заяви обвинуваченого ОСОБА_4, останній просить застосувати, щодо нього Закон України “Про  амністію в 2014 році”, про що подав письмову заяву. Згідно ст.1  “в” Закону України “Про амністію” від 08.04.2014 року №1185- VII, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до  статті 12 Кримінального кодексу України: в) осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами, якщо проти цього не заперечує обвинувачений, підсудний. Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, –                                                                   З А С У Д И В: ОСОБА_4визнати винуватим у вчинені кримінальних  правопорушеннь, передбачених  ст.191 ч.2, ст.366  ч.1 КК України ,призначивши покарання: – за ст.191 ч.2 КК України у виді   обмеження волі строком  1 (один ) рік шість місяців  з позбавленням права обіймати  посади ,пов”язані з виконанням функцій начальника виробничої дільниці   строком на два  роки. – за ст.366 ч.1 КК України у виді   обмеження волі строком  1 (один ) рік  з позбавленням права обіймати  посади ,пов”язані з виконанням функцій начальника виробничої дільниці строком на один рік.   Справа №  347/1522/14-к Провадження №  1-кп/347/86/14 В И Р О К ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 19.09.2014 року                                                                                                        м. Косів Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого – судді: Крилюк М.І. секретаря –  Мусорук Л.В. прокурора – Беньковського В.А., Ковалюк  В.П. адвоката – ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів кримінальне провадження за № 22014090000000020 за обвинуваченням – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Зелене, Верховинського району, жителя АДРЕСА_1, майстер лісу Кобаківського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс», громадянин України, одружений,  депутатом не являється раніше не судимий, – обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, в с т а н о в и в : В кінці лютого 2014р. майстер лісу Кобаківського лісництва РП “Райагроліс” ОСОБА_2 здійснюючи обхід в лісовому масиві ввіреної йому під охорону територій лісових масивів, на обході №4 в кварталі №18 ділянці 19, Кобаківського лісництва РП “Райагроліс”, що в с.Старі Кути, Косівського району, виявив незаконну порубку шести сиро ростучих дерев породи смерека загальною кубомасою 10,0м.куб., що була вчинена невідомими особами в період з січня по лютий 2014 року та знаходилась на місці порубки. 31.12.2009 року між РП “Райагроліс” та ОСОБА_2 укладено договір про повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених йому матеріальних цінностей та забезпечення охорони лісу на обході від самовільних рубок. В подальшому  обвинувачений  перебуваючи на посаді майстра лісу Кобаківського лісництва Косівського районного підприємства “Райагроліс”, та у відповідності до Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” будучи суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, вчинив привласнення та розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем  , а саме  протиправно безоплатно заволодів лісо деревиною, загальним об”ємом 10,0м.куб. і в подальшому продав її ОСОБА_3 за гроші в сумі 800 грн., чим завдав шкоду Косівському районному підприємству «Райагроліс» у розмірі 4400грн.. Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав та пояснив, що в 20 числах лютого 2014р. здійснюючи обхід ввірених йому територій лісових масивів, і на обході №4 кварталі №18 Кобаківського лісництва РП «Райагроліс», що в с.Старі Кути, Косівського району виявив незаконну порубку 6-ти сиро ростучих дерев породи смерека. Надалі, з метою того, щоб лісопорушник не забрав спиляну деревину, дав вказівку лісорубові ОСОБА_4, щоб той розкрижував стовбури  спиляних дерев та по-трелював їх  на погрузочну стакаду. Через декілька днів, звернувся до  нього знайомий ОСОБА_5 та запросив допомогти  йому з діловою деревиною. Згадавши про 6 зрубаних дерев на погрузочній естакаді сказав, що на урочищі «Озеро» знаходиться близько 10 м.куб. деревини, яку він може забрати. Тоді ОСОБА_5 дав  йому гроші в сумі 800 грн які він мав намір внести в  касу. Однак було призначено  раптову ревізію обходу, тому він не мав можливості   офіційно формити реалізовану деревину. Свою вину у вчиненні незаконного привласнення та розтрати ввіреного йому майна, а саме деревини загальною кубомасою 10м.куб. визнав повністю, розкаюється і просить суворо не карати, заподіяна шкода ним відшкодована повністю . Крім визнання вини самим обвинуваченим його винність доводиться зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: Зокрема свідок   ОСОБА_6 зазначив,  що 19.05.2014р. ним спільно з лісничим Кобаківського лісництва ОСОБА_2 було проведено раптову ревізію обходу №4 кварталу 18. Під час проведеної ревізії, ними було виявлено незаконну порубку 35 дерев хвойної породи (смерека). Вказаних пнів було здійснено заміри і дані яких було внесено до польової відомості №1. Також вина обвинуваченого доводиться матеріалами справи; зокрема  актом раптової ревізії №1 від 19.05.2014р. (а.к.п..6);польовою відомістю (а.к.п..10); та протоколом огляду місця події та фототаблиця (а.к.п..22-29); Таким чином суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним інкримінованого діяння і його умисні дії, що виразились у привласненні та розтраті ввіреного чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що передбачено ч.2 ст.191 КК України . При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу  обвинуваченого. Обтяжуючих вину обставин суд не вбачає. До обставин, що пом’якшують відповідальність обвинуваченого суд відносить те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, розкаюється у вчиненому, за місцем проживання та праці характеризується виключно позитивно, на утриманні неповнолітні діти, добровільно відшкодував завдані ним збитки. А тому, враховуючи наведені обставини які пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з врахуванням особи підсудного суд вважає, що при призначенні покарання підсудному слід застосувати ст. 75 КК України та  призначити покарання  із випробуванням . Цивільний позов по справі не заявлявся. Керуючись ст.ст. 374, 376 КПК України, суд -. з а с у д и в : ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України та призначити покарання –  2 (два) роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати певні посади, а саме  матеріально відповідальні посади чи адміністративно господарські функції на підприємствах  установах організація всіх форм власності – терміном на 1 рік . На підставі ст 75 КК України  звільнити засудженого від відбування  основного покарання  з  випробуванням строком на 1 рік . На підставі ст. 76 КК України зобов”язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,            повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції  про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації у органи кримінально-виконавчої  інспекції . Цивільний позов по справі не заявлявся. Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. На вирок сторонами може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Копію вироку вручити негайно сторонам по справі.           Суддя:                                                             М.І. Крилюк Справа №  351/1704/14-к Провадження № 1-кп/351/94/14 ВИРОК ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 09 вересня 2014 року                                                                                      м. Снятин Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді – Бородовського С.О. , з участю секретаря – Маланчук С.Г. , прокурора                     Божи І.М. обвинуваченого ОСОБА_1 захисника обвинуваченого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12014090230000163 щодо обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працює, неодружений, раніше не судимий за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 368 КК України,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 будучи службовою особою отримав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України за наступних обставин ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних ним дій а також те, що Інструкцією з обліку продукції лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки на підприємствах Державного комітету лісового господарства України, затвердженої наказом № 205 Держкомлісгоспу України від 19.12.2003 р. він не має права самостійно продавати лісову продукцію покупцеві і, що такий продаж відбувається через касу лісництва на підставі накладної, повідомив ОСОБА_3 про те, що сам зможе відпустити йому лісопродукцію в обмін на одержання неправомірної вигоди в сумі 7 000 гривень, на що ОСОБА_3 погодився. ОСОБА_1 підписав та скріпив печаткою Снятинського спеціалізованого агролісництва товарно-транспортні накладні №110553 від 05.07.2014 р. та №110552 від 05.07.2014 р. на відпуск лісоматеріалів, у якій вказано «Дуб пиловник» 3 м. куб., дрова 14 м. куб., на загальну суму 2 100 гривень. Цього ж дня, близько 12 години 20 хвилин, лісничий ОСОБА_1, в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2, порушуючи встановлений порядок видачі товару отримав у ОСОБА_3 неправомірну вигоду в сумі 6 000 гривень всього деревини у кількості 15.33 м3 на загальну суму 7 694,4 гривень. Вказаними умисними діями ОСОБА_1, будучи службовою особою отримав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого йому службового становища, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України. ОСОБА_1 будучи службовою особою видав завідомо неправдиві офіційні документи, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України за наступних обставин: 05 липня 2014 року лісничий ОСОБА_1, будучи службовою особою, умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою одержання неправомірної вигоди, діючи всупереч інтересам служби, з використанням свого службового становища, перебуваючи с. Троїця Снятинського району на території лісу Снятинського спеціалізованого агролісництва в квартал № 10 виділ № 5, зобов’язав лісника ОСОБА_4, який не був обізнаний із злочинними намірами ОСОБА_1 скласти товаротранспортні накладні №110553, 110552 від 05.07.2014 р. на відпуск лісоматеріалів у яких вказати неправдиві відомості про відпуск деревини, а саме: «Дуб пиловник» 3 м3 ціною 1 800 гривень, дрова 14 м3, на загальну суму 2 100 гривень, які ОСОБА_1 підписав та скріпив печаткою підприємства. На розгляд суду досудовим слідством внесено обвинувачення ОСОБА_1 у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів за ч. 1 ст. 366 КК України. Судом встановлено, що з урахуванням обвинувачення, внесеного на розгляд суду, вказаними умисними діями ОСОБА_1 будучи службовою особою видав завідомо неправдиві офіційні документи, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України. З урахуванням того, що усі сторони просили суд про однаковий порядок дослідження доказів, що полягав у дослідженні пояснень обвинуваченого та письмових доказів, наданих суду та за відсутності заперечень сторін, з урахуванням розуміння сторін обставин справи, змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам правові наслідки таких їх дій про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити вирок в апеляційному порядку з підстав не встановлення обставин, доказів про які суду сторони не надали, суд задовольнив вказані клопотання і встановив порядок дослідження доказів, про який просили сторони. В судовому засіданні обвинувачений визнав вину у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України за обставин, вказаних в обвинувальному акті та надав суду пояснення про те, що він щиро розкаюється у вчинених злочинах, активно сприяв розкриттю злочинів, просив суд призначити йому покарання у виді штрафу, яке на його думку змінить його поведінку та не допустить вчинення ним злочинів в майбутньому. Згідно контракту від 13.09.2013 р. ОСОБА_1 призначений на посаду лісничого Снятинського спеціалізованого агролісництва на термін з 13.09.2013 р. до 13.09.2014 р. Відповідно до контракту ОСОБА_1 зобов’язаний здійснювати поточне керівництво підприємством, організовувати виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечувати виконання завдань підприємством, забезпечити ефективність використання майна, надавати щоквартальні звіти про результати виконання показників, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями. Згідно примітки 1 ст. 364 КК України є службовою особою, у відповідності до вимог ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» – суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення. Крім визнання вини, вина обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України підтверджується: –          протоколом огляду та вручення  від 05/07/2014 р., відповідно до якого ОСОБА_3 отримав грошові купюри номіналом по 500 гривень в кількості 14 штук для передання обвинуваченому; –           протоколу огляду місця події від 05/07/2014 р., відповідно до якого у обвинуваченого вилучено вручені грошові кошти в сумі 6000 гривень; –          протоколу від 05/07/2014 р., відповідно до якого отримано змиви з рук обвинуваченого; –          товаротранспортними накладними №110553, 110552 від 05.07.2014 р., відповідно до яких оформлено видачу товарних цінностей; –           висновком експерта №09/07-325 від 15/07/2014 р., відповідно до якого встановлено дійсність грошових купюр; –          висновком експерта №09/12-0890 від 15/07/2014 р., відповідно до якого встановлено, що на грошових купюрах, тампонах зі змивами ОСОБА_1, гаманці є сліди люмінісцентної жовто-зеленої речовини; –          протоколом негласної слідчої дії від 12/07/2014 р., відповідно до якого обвинувачений та ОСОБА_3 погодили умови надання  винагороди та здійснили її передачу. Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та особу обвинуваченого, який не перебуває на наркологічному і психоневрологічному обліку, негативно не характеризується за місцем проживання і роботи. Відповідно до ст. 12 КК України вчинений обвинуваченим злочини ч. 1 ст. 368 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, а злочин за ч. 1 ст. 366 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 “Про практику призначення судами кримінального покарання” рішення суду має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання. Обставинамии, які пом’якшують обвинуваченому покарання згідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, які обтяжують обвинуваченому покарання згідно ст. 67 КК України відсутні. Відповідно до постанови Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. №7 у вироку суд обговорює питання призначення покарання. Так державний обвинувач просив суд призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати посади, пов`язанні з виконанням організаційно-розпорядчих функцій. Однак відповідно до санкції ч. 1 ст. 368 КК України додаткове покарання у виді позбавлення вказаного права застосовується одночасно тільки із основним покаранням у виді позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років. Тому з урахуванням змісту санкції ч. 1 ст. 368 КК України та положення ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обвинуваченому не може бути призначено основне покарання у виді штрафу та додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на основі санкції ч. 1 ст. 368 КК України. Крім цього судом не встановлено необхідності призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті з підстав, передбачених в ч. 2 ст. 55 КК України, оскільки обвинувачений вперше вчинив злочин, покарання обвинуваченого у виді штрафу є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого. З урахуванням вказаного за цим вироком обвинуваченому не може бути призначено додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання також за санкціює ч. 1 ст. 366 КК України. Відповідно до постанови Верховного Суду України від 21 листопада 2011 року, ухваленої за скаргою Генерального прокурора           України покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, яке передбачено санкцією ч. 1 ст. 366 КК України, застосовується лише до останнього, з двох основних видів покарань, яким є обмеження волі. Так Верховний Суд України  вказав, що граматичне (філологічне) тлумачення санкції зазначеної статті, полягає у з’ясуванні дійсного змісту юридичної норми шляхом етимологічного, семантичного, лексичного та синтаксичного аналізу її тексту за рахунок з’ясування значення і змісту тих слів, термінів, понять, які застосовуються в тексті закону, а також тих знаків пунктуації, які в ньому використовуються, і дає підстави для висновку, що за допомогою розділового сполучника “або” перераховуються однорідні рівноправні види покарань, з яких суд, призначаючи покарання, має обрати лише одне залежно від тяжкості злочину: або штраф, або обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Так само у суду відсутні правові підставі для застосування спеціальної конфіскації за ч. 1 ст. 368 КК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 374 КПК України, ст. ст. 366, 368 КК України – УХВАЛИВ: ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 17000 гривень; ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 4250 гривень; на підставі ст. 70 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за цим вироком шляхом поглинення менш суворого покарання більш  суворим у виді штрафу 17000 гривень; стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1721,72 гривень судових витрат; обраний в цьому кримінальному провадженні обвинуваченому запобіжний захід залишити до набрання вироком законної сили; грошові кошти, які містять на собі сліди хімічної речовини, яка легко передається на інші об`єкти, а також інші речові докази за постановою від 15/07/2014 р., які вилучені в обвинуваченого та перебували разом з грошовими коштами, поміченими вказаною речовиною не можуть бути повернуті в цивільний оборот, а тому на підставі ст. 100 КПК України підлягають знищенню після набрання вироком законної сили; речові докази, які знаходяться в письмових матеріалах даного кримінального провадження, наданих суду зберігати з матеріалами провадження; речові докази за постановою від 16/07/2014 р.: мобільний телефон з картками операторів зв`язку повернути обвинуваченому; речові докази за постановою від 17/07/2014 р. – лісопродукцію повернути Снятинському спеціалізованому агролісництву; Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з моменту проголошення через Снятинський районний суд. Вирок набирає законну силу після закінчення строку його оскарження. Обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику роз`яснюється їх право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Головуючий: підпис Суддя Снятинського районного суду                              Бородовський С.О. Справа №  347/1745/13-к Провадження №  1-кп/347/71/13 В И Р О К ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 10.10.2013                                                                                       м. Косів Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді – Сабадах Б.В., секретаря: Удудяк І.А., за участю: прокурорів – Божа І.М., Балковий В.В., обвинуваченого: ОСОБА_1, захисника: ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів кримінальне провадження № 12013090190000474 про обвинувачення: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, раніше не судимий, одружений, має на утриманні троє неповнолітніх дітей – у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України, – ВСТАНОВИВ: Обвинувачений ОСОБА_1 одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища. Злочин скоєно при наступних обставинах. Так, наказом директора РП « Райагроліс» № 195 КА від 14.05.2009 ОСОБА_1 призначений на посаду майстра лісу Пістинського лісництва РП «Райагроліс» та з ним укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. За майстром лісу ОСОБА_1 закріплено обхід № 6, що складається з кварталів № 13, 14, 15 Пістинського лісництва. У відповідності до посадової інструкції, ОСОБА_1 наділений адміністративно-господарськими обов’язками, а саме : здійснює безпосередню охорону лісових угідь, охорону готової продукції та охорону будівель заготовленої деревини та іншого дорученого йому майна на обході, а також організаційно-розпорядчими обов’язками: перевіряє документи на право перевезення деревини на рубку лісу та інших видів побічних користувань, здійснює контроль за дотриманням правил відпуску деревини на пні в лісах, складає протоколи (акти) про самовільні рубки лісу та інші порушення, очолює виконання в межах свого обходу роботи по посадці лісу, посіву сприянню природному поновленню, догляду за лісовими культурами, збору насіння та проведення рубок догляду за лісом. Майстер лісу повинен забезпечити охорону лісу постійно на протязі всього часу лісової служби на обході. Тобто, ОСОБА_1 згідно Примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою, а у відповідності до вимог ст. 4 Закону України « Про засади запобігання і протидії корупції» – суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення. Свої службові повноваження ОСОБА_1 використав у злочинних цілях за наступних обставин. Так, в другій декаді травня 2013 року ОСОБА_3 з метою придбання лісопродукції, звернувся до майстра лісу Пістинського лісництва РП « Райагроліс» ОСОБА_1, з яким з яким зустрівся 24.05.2013 року приблизно біля 13 год. в с. Вербовець Косівського району на території обходу № 6 Пістинського лісництва, який перебуває під охороною майстра лісу ОСОБА_1 Під час розмови, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи, що він не має права самостійно продавати лісопродукцію покупцеві, і що такий продаж відбувається через касу лісництва на підставі накладної, повідомив ОСОБА_3 про те, що він сам зможе відпустити йому продукцію в обмін на одержання від нього неправомірної вигоди в сумі 1300 гривень. Згідно домовленості, 25.05.2013, ОСОБА_3 знову зустрівся із ОСОБА_1 у с. Вербовець Косівського району на території обходу № 6 Пістинського лісництва, де ОСОБА_1 показав йому лісопродукцію, яку поза отриманням відповідного дозволу він зможе йому відпустити після одержання за неї обумовленої раніше неправомірної вигоди у сумі 1300 грн. В цей же день, о 19 год. 45 хв., майстер лісу ОСОБА_1, будучи службовою особою, умисно, переслідуючи корисливі мотиви, з метою одержання неправомірної вигоди, діючи всупереч інтересам служби, з використанням наданої йому влади та службового становища, перебуваючи на території обходу № 6 Пістинського лісництва РП « Райагроліс», порушуючи встановлений порядок відпуску товару, без накладної та офіційної оплати, передав ОСОБА_3 1, 59 м.куб. ділової деревини породи дуб 2 сорту за що одержав від останнього неправомірну вигоду в розмірі 1300 грн. Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2КК України, визнав повністю, та показав, що дійсно працював майстром лісу Пістинського лісництва. В кінці березня 2013 року на території закріпленого за ним обходу проводилась суцільна рубка, освітлення дорого, де здійснювали рубку дерев породи «Граб», «Осика», «Вільха», «Бук» та «Дуб». Під час проведення рубки ним було зрубано три дерева породи «Дуб», від яких було відпилено три колоди довжиною близько 3-3,50 м. по одній колоді від кожного дерева. Дані колоди ним було відтрельовано на територію колишнього хімічного цеху де їх і було залишено. На дану деревину будь-які документи не виписувались. В кінці травня до нього звернувся незнайомий йому раніше чоловік на ім’я ОСОБА_1, який хотів придбати деревину породи «Дуб». Домовившись про ціну, наступного дня біля 16 год. 00 хв. до нього зателефонував ОСОБА_1, який повідомив, що їде забрати лісодеревину. Приїхавши і завантаживши дану деревину загальною кубомасою 1,65 куб.м. оплатив йому грошові кошти в сумі 1300 грн. Після завантаження ОСОБА_1 попросив надати йому документи на вказану деревину, але він пояснив, що документів в нього немає. Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів по справі відносно допиту свідків, а вважає за доцільне обмежитись показами обвинуваченого, які ніким не оспорюються та дослідженням матеріалів справи. Окрім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому підтверджується оголошеними і дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: –          Інформацією ОСОБА_3 (а.м.к.п. 7-8); –          копією статуту РП «Райагроліс» (а.м.к.п. 9-15); –           протоколом про результати контролю за вчиненням злочину (а.м.к.п. 30); –          протоколами допиту свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (а.м.к.п. 31-42, 79-90); –          інформацією ОСОБА_1 (а.м.к.п. 44-45); –          протоколом огляду місця події та фото таблицею (а.м.к.п. 46-51); –          копією наказу про перевід на іншу посаду, посадовою інструкцією майстра лісу, договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, актом передачі обходу № 7, актом закріплення обходу  (а.м.к.п. 57-61, 126-132); –           протоколом огляду місця події та фото таблицею (а.м.к.п. 69-78); –          заявою ОСОБА_1 (а.м.к.п. 91); –          протоколом видачі та огляду з світлокопіями (а.м.к.п. 92-95); –          протоколом огляду і фото таблицею (а.м.к.п. 100-106); –          протоколом огляду документів (а.м.к.п. 118-123); –          копіями наказів про призначення на роботу і переведення по службі (а.м.к.п. 126-130); –          (а.м.к.п. 13 –          завіреними копіями лісорубних квитків з додатками (а.м.к.п. 133-156); –          копіями нарядів на відпуск деревини ОСОБА_8 та ОСОБА_1 і товарно-транспортних накладних (а.м.к.п. 157-191); –          завіреними копіями актів передачі обходів та завіреною копією акту закріплення обходу (а.м.к.п. 192-196); –          завіреною копією акту весняної планової ревізії обходу № 6 Пістинського лісництва за 2013 рік (а.м.к.п. 197); –          протоколом допиту підозрюваного (а.м.к.п. 224-226); –          протоколом про наслідки здійснення оперативно-технічних засобів (а.к.п. 23-29). Суд, аналізуючи зібрані докази на досудовому слідстві та під час розгляду справи прийшов до висновку, що вина обвинуваченого доведена повністю. Дії обвинуваченого кваліфікуються за ст. 368 ч. 2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища. Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд врахував ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність. До пом’якшуючих обставин суд відносить щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Обставин, що обтяжують покарання судом не виявлено. При таких обставинах суд вважає, що при призначенні міри покарання слід застосувати ч.1 ст. 69 КК України, так як за  наявності  кількох обставин, що пом’якшують покарання та  істотно  знижують  ступінь  тяжкості  вчиненого   злочину,   з урахуванням  особи  винного суд,  умотивувавши своє рішення,  може призначити  основне   покарання,   нижче   від   найнижчої   межі, встановленої  в  санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини,  або перейти до іншого,  більш м’якого виду основного  покарання,  не  зазначеного  в  санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини за цей  злочин.  У цьому  випадку  суд  не має права призначити покарання,  нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині.  За вчинення злочину, за який передбачене основне  покарання  у  виді  штрафу  в  розмірі  понад  три тисячі неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян,  суд  з  підстав, передбачених  цією  частиною,  може призначити основне покарання у виді  штрафу,  розмір  якого  не  більше  ніж на чверть нижчий від найнижчої  межі,  встановленої  в  санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини. На підставі наведеного та керуючись ст. 374 КПК України, суд, – З А С У Д И В :           ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України та призначити покарання  із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у  вигляді штрафу в розмірі 13      000 (тринадцять тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 (два) роки. Речові докази по справі, а саме: ділову деревину половника 2 сорту породи дуб загальною кубомасою 1,59 м.куб. в кількості трьох сортиментів стовбурів дерев – повернути  Косівському районному підприємству «Райагроліс»; грошові кошти у загальній сумі 1300 гривень купюрами: 200 гривень, ВВ 2797454; 200 гривень, АД 6450980; 200 гривень, ЄЩ 7208072; 200 гривень ВА 4155789; 200 гривень, ЄИ 9427632; 200 гривень, ЗБ 5582096; 100 гривень ЕШ 3641176 – звернути в дохід держави; документи, що згідно постанови старшого слідчого СВ Косівського РВ УМВС України в Івано-Франківській області від 27.06.2013р. визнані речовими доказами по кримінальному провадженні № 12013090190000474 – зберігати при матеріалах кримінального провадження. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області, шляхом подачі апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.           Суддя:                                                                                Сабадах Б.В. Справа №  347/2272/13-к Провадження №  1-кп/347/90/13 В И Р О К ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 02.10.2013                                                                                                              м. Косів Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді – Турянського І.Є., секретаря: Лазорик Л.В., за участю прокурора: Хомина В.Д., захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів кримінальне провадження про обвинувачення: ОСОБА_8,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, дані про судимість відсутні, за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190, ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, дані про судимість відсутні, за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_9,  ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Тюдів Косівського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_3, українця, громадянина України, дані про судимість відсутні, за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України, ОСОБА_7,  ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Нижанковичі Старосамбірського району Львівської області, жителя АДРЕСА_4, українця, громадянина України,  дані про судимість відсутні, за ч. 4 ст. 368 КК України, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_8 створив організовану групу для одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням; заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, за попередньою змовою групою осіб; підбурював службову особу до одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з вимаганням; вчинив пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, поєднане з вимаганням, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190, ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України. ОСОБА_5 одержав, як службова особа, яка займає відповідальне становище,  неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням, вчинене у складі організованої групи; заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України. ОСОБА_9 вчинив пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене в складі організованої групи; заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України. ОСОБА_7 одержав, як службова особа, неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України. Кримінальні правопорушення скоєно при наступних обставинах: У квітні 2013 року ОСОБА_8 познайомився із ОСОБА_10, який мав намір придбати на території Косівського району лісову земельну ділянку і запевнив останнього, шо зможе допомогти позитивно вирішити це питання. Саме тоді у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на незаконне одержання грошових коштів від ОСОБА_10, для досягнення цих цілей він вирішив створити стійке об’єднання у формі організованої групи для вчинення злочину – одержання неправомірної вигоди у співучасті із службовими особами, шляхом вимагання від ОСОБА_10 З метою приведення у виконання свого злочинного наміру, ОСОБА_8, діючи умисно, з корисливих мотивів, висловив ОСОБА_10 категоричну вимогу про необхідність передачі йому грошей для подальшої їх передачі службовим особам, які уповноважені вирішувати питання про надання у тимчасове користування земельних ділянок з лісового фонду. Щоб викликати у потерпілого впевненість у серйозності намірів і у близьких контактах з найвищим керівництвом Косівської РДА, ОСОБА_8 організував декілька зустрічей із головою Косівської райдержадміністрації. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_8 залучив до своєї злочинної діяльності ОСОБА_9, який згідно досягнутої попередньої домовленості між ними, повинен був надавати консультації з приводу оформлення необхідних документів щодо надання земельної ділянки в лісовій місцевості та провести переговори з службовими особами, уповноваженими на прийняття рішення про надання земельної ділянки. Після цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стали діяти спільно і узгоджено, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне збагачення шляхом сприяння службовим особам у одержанні неправомірної вигоди від ОСОБА_10, схиляння  службових  осіб  до  одержання  неправомірної вигоди, надаючи поради, вказівки, засоби і знаряддя вчинення злочину, усуваючи перешкоди, прагнучи в такий спосіб незаконно збагатитись. Крім цього, ОСОБА_8, як організатор, у відповідності до взятих на себе зобов’язань, повинен був здійснювати координацію поведінки і дій членів організованої групи, шляхом ініціювання, регулювання і спрямування всієї злочинної діяльності і як організатор залишив за собою роль одержання грошових коштів від ОСОБА_10 та їх розподіл між всіма учасниками злочину. Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом одержання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди для службових осіб, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи як підбурювачі, 22.05.2013 року залучили службову особу, яка займає відповідальне становище – директора Косівського районного підприємства «Райагроліс» ОСОБА_5 до вчинення злочину, переконавши його укласти договір про спільну діяльність з ОСОБА_10, предметом якого буде передача у користування земельної ділянки для рекреаційних цілей та одержати за це неправомірну вигоду, шляхом вимагання її у ОСОБА_10, у такий спосіб викликавши у нього рішучість до вчинення злочину. ОСОБА_5, на пропозицію ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинити злочин у складі організованої групи, погодився, прийнявши у такий спосіб пропозицію одержати неправомірну вигоду. Далі всі учасники створеного ОСОБА_8 стійкого об’єднання у формі організованої групи стали діяти спільно і узгоджено, згідно відведених ролей та у відповідності до розробленого, схваленого та погодженого всіма учасниками злочинного плану, постійно контактуючи між собою за допомогою мобільних телефонів. На виконання вказівки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, 22.05.2013 року ОСОБА_10 звернувся до ОСОБА_5 із заявою про укладення угоди про співпрацю в рекреаційній діяльності на площі 1 га. Косівського РП «Райагроліс», проект якого був підготовлений ОСОБА_9 Продовжуючи свою злочинну діяльність учасники організованої групи ОСОБА_8 та ОСОБА_9, проект договору передали ОСОБА_5 для підписання, надавши у такий спосіб засоби необхідні для вчинення злочину. ОСОБА_5, не погоджуючись з умовами наданого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 договору, поставив чітку вимогу його переписати. Після внесення певних коректив у текст договору, що стосувалися його назви, а також предмету, взаємних зобов’язань, терміну дії, ОСОБА_8, діючи з відома і згоди ОСОБА_9 та ОСОБА_5, разом із ОСОБА_10 29.06.2013 року подали новий проект договору «Про спільну діяльність». 29.05.2013 року близько 10 години ранку ОСОБА_10, згідно попередньої домовленості з відома та згоди ОСОБА_5 та ОСОБА_9, зустрівся навпроти приміщення Косівського РП «Райагроліс», що у с. Смодна, Косівського району по вул. Незалежності, з організатором злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 В ході зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_9, діючи в складі організованої групи з відома ОСОБА_5, висловили ОСОБА_10 категоричну вимогу передати їм 500 (п’ятсот) доларів США для ОСОБА_5 за підписання договору про спільну діяльність з ОСОБА_10 ОСОБА_10, перебуваючи під впливом вимагання у нього неправомірної вигоди ОСОБА_8, з метою уникнення шкідливих наслідків стосовно своїх законних прав та інтересів, змушений був передати гроші в сумі 500 (п’ятсот) доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України на момент передачі становило 3996,5 грн., які ОСОБА_8 одержав та прийняв, після чого одразу ж передав їх ОСОБА_9, для подальшої передачі ОСОБА_5, тобто у такий спосіб розпорядився ними, згідно розробленого та погодженого всіма учасниками організованої групи злочинного плану. Того ж дня ОСОБА_9, діючи умисно, в складі створеної ОСОБА_8 та ОСОБА_5 організованої групи, з метою приведення у виконання спільного злочинного плану, направленого на незаконне збагачення, зустрівся з ОСОБА_5, у його службовому кабінеті, що у приміщенні Косівського РП «Райагроліс», у с. Смодна по вул. Незалежності №48-Б. ОСОБА_9 передав ОСОБА_5 частину предмету неправомірної вигоди в розмірі 400 (чотириста) доларів США., які останній прийняв та одержав як неправомірну вигоду за підписання від імені підприємства договору про спільну діяльність з ОСОБА_10 Частину предмету неправомірної вигоди у сумі 100 (сто) доларів США ОСОБА_9 залишив у себе для подальшого розподілу із ОСОБА_8 Одразу ж після одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_5 підписав договір «Про спільну діяльність» з ОСОБА_10 від 29.05.2013 року та завірив його відтиском круглої печатки підприємства. Достовірно усвідомлюючи, що для укладення договору з ОСОБА_10, його реєстрації у книзі договорів, на підставі п. 4.3. Статуту Косівського РП «Райагроліс», необхідно отримати погодження районної ради, 29.05.2013 року ОСОБА_5, у виконання спільного злочинного плану, діючи умисно, в складі організованої групи, з відома та згоди ОСОБА_8 і ОСОБА_9, скерував на ім’я голови Косівської районної ради ОСОБА_11 клопотання за №154 про погодження укладення договору з ОСОБА_10, про що співучасники злочину повідомили потерпілого. Вказане клопотання того ж дня зареєстрував у канцелярії Косівської районної ради, яке у подальшому було подано на розгляд постійної депутатської комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування. Далі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 близько 11 год. 30 хв. 29.05.2013 року, з метою заволодіння майном ОСОБА_10, шляхом обману та зловживання довірою, діючи як співвиконавці злочину, висловили йому категоричну вимогу щодо необхідності передачі їм грошей в сумі 500 (п’ятсот) доларів США, для службових осіб    Косівської районної ради. Таким чином у складі організованої злочинної групи ОСОБА_8, ОСОБА_12 і ОСОБА_9 вимагали, одержали та прийняли неправомірну вигоду від потерпілого ОСОБА_10 в розмірі 500 дол. США. Далі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 близько 11 год. 30 хв. 29.05.2013 року, з метою заволодіння майном ОСОБА_10, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_10 повідомив останньому неправдиві відомості, а саме, що тільки у випадку передачі грошей в сумі 500 доларів США буде погодження на укладення Косівським РП «Райагроліс». Тоді ж ОСОБА_10, виконуючи вимогу ОСОБА_8 та ОСОБА_9, передав ОСОБА_8 гроші в сумі 500 (п’ятсот) доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України на момент передачі становило 3996,5 грн., які ОСОБА_8 одержав, після чого одразу ж передав ОСОБА_9 У подальшому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грошові кошти одержані від ОСОБА_10 розподілили між собою, тобто розпорядилися ними у такий спосіб, тобто вчинили шахрайство. Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_8, володіючи достовірною інформацією про необхідність розгляду на засіданні постійної депутатської комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування проекту договору «Про спільну діяльність» між Косівським РП «Райагроліс» та ОСОБА_10, діючи умисно, з метою незаконного одержання грошових коштів від ОСОБА_10, дослухаючись до поради ОСОБА_9, вирішив залучити до своєї злочинної діяльності заступника керуючого справами виконавчого апарату Косівської районної ради ОСОБА_7, пообіцявши йому неправомірну матеріальну вигоду. 03.06.2013 року ОСОБА_9, діючи з відома та згоди ОСОБА_8, зателефонував на мобільний телефон до ОСОБА_7 та поцікавився прийнятим на засіданні комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування рішенням про надання дозволу Косівському РП «Райагроліс» на укладення договору «Про співпрацю» з ОСОБА_10 Через нетривалий час після телефонного дзвінка ОСОБА_9 до кабінету ОСОБА_7, прийшов ОСОБА_8, який став переконувати його у необхідності якнайшвидшого скликання позачергового засідання постійної депутатської комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування і у разі позитивного голосування, пообіцяли неправомірну матеріальну вигоду. В результаті цих протиправних дій ОСОБА_7 висловив рішучість та бажання до вчинення злочину, тим самим прийнявши пропозицію одержати неправомірну вигоду від ОСОБА_10 через ОСОБА_8 Після прийняття пропозиції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стали діяти спільно та узгоджено. На виконання розробленого та погодженого злочинного плану, направленого на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_7, з відома та згоди ОСОБА_8, діючи як заступник керуючого справами виконавчого апарату Косівської районної ради, посадовою інструкцією якого передбачено, що він бере участь у підготовці засідань постійних депутатських комісій, по мобільному телефону у період з 04 по 06 червня 2013 року, скликав засідання постійної депутатської комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування на 13.00 год., у п’ятницю, 07.06.2013 року, внісши до порядку денного засідання питання погодження проекту договору «Про спільну діяльність» між ОСОБА_10 та Косівським РП «Райагроліс». Крім того, ОСОБА_7, як секретар комісії, перебував на її засіданні 07.06.2013 року разом із ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_10 Під час засідання постійної депутатської комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування 07.06.2013 року її голова ОСОБА_13 повідомив присутнім про наявність процедури виділення лісових ділянок у тимчасове користування без вилучення у постійних лісокористувачів, яка передбачена розпорядженням голови Івано-Франківської ОДА від 20.03.2013 року за № 175. Крім того, на засіданні комісії ОСОБА_10 було запропоновано отримати у користування лісову ділянку площею не 1 га. згідно поданої заяви, а площею 2,9 га. і надано рекомендацію звернутися до Косівського РП «Райагроліс» із відповідною заявою та отримати погодження постійного лісокористувача, на що він погодився. 10.06.2013 року ОСОБА_10, діючи за вказівкою ОСОБА_8, повторно звернувся до Косівського РП «Райагроліс» із заявою на ім’я директора ОСОБА_5, у якій просив надати погодження на користування лісовою ділянкою площею 2,9 га. Ознайомившись із зверненням ОСОБА_10 та розпорядженням голови Івано-Франківської ОДА від 20.03.2013 року за №175, яким затверджений порядок розгляду документів щодо виділення лісових ділянок у тимчасове користування без вилучення у постійних лісокористувачів головний лісничий Косівського РП «Райагроліс» ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_5 про неможливість виготовити проекти розрахунку розміру річної орендної плати за користування лісовою ділянкою та проект розрахунку збитків, завданих виділенням лісової ділянки тимчасовому лісокористувачу. ОСОБА_5 про існування труднощів при проведенні розрахунків повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_8, однак пообіцяв позитивно вирішити проблему. Після цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 домовилися про спільне заволодіння шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_10 його грошовими коштами. З цією метою ОСОБА_5, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8, повідомив ОСОБА_10, що за невелику матеріальну винагороду, яку ніби-то має передати начальнику відділу лісового господарства Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства та отримає у нього копії попередніх дозволів і розрахунків, на що ОСОБА_10 змушений був погодитися. 12.06.2013 року, ОСОБА_8 зателефонував до ОСОБА_10, якому призначив зустріч. При цьому, ОСОБА_8, з метою заволодіння майном ОСОБА_10, шляхом обману та зловживання довірою, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5  повідомив,  що тільки у випадку передачі грошей ОСОБА_5, для нібито подальшої передачі ОСОБА_15, вони зможуть отримати копії необхідних для проведення розрахунків документів. 13.06.2013 року близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_8 прибув разом із ОСОБА_5 до приміщення Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, що у м. Івано-Франківську по вул. Грушевського. Слідом за ними прибув ОСОБА_10, де ОСОБА_8 підійшов до автомобіля ОСОБА_10 Перебуваючи біля автомобіля ОСОБА_10, ОСОБА_8, через відчинене вікно автомобіля, висловив категоричну вимогу негайно передати йому 1000 грн., на що ОСОБА_10 відповів, що має 100 доларів США, а решту може дати гривнями. Після цього, ОСОБА_10 передав ОСОБА_8 100 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України на момент передачі становило 799,3 грн., та 200 грн.. 100 доларів США ОСОБА_8 обміняв на 800 грн., які разом з 200 гривнями передав ОСОБА_5 Таким чином ОСОБА_8 та ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою групою осіб 13.06.2013 року, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_10 заволоділи його грошовими коштами на загальну суму 999,3 грн. Після отримання ОСОБА_5 в Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства необхідних копій зразків документів для проведення розрахунків він та ОСОБА_8 направилися в м. Косів. Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_5, діючи умисно, шляхом обману та зловживання довірою, з 17.06.2013 став повідомляти ОСОБА_10 неправдиві відомості, переконуючи його у необхідності передачі грошових коштів керівництву Косівської РДА, нібито за його особисте сприяння в наданні погодження на виділення лісової ділянки площею 2,9 га. Косівського РП «Райагроліс» у тимчасове користування без вилучення у постійного лісокористувача, встановивши термін їх передачі до 20.06.2013 року. Не бажаючи бути викритим, з метою конспірації, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_10, що кошти потрібно буде передати його підлеглому – інженеру Косівського РП «Райагроліс» ОСОБА_16, у визначений ним час і місці. 19.06.2013 року близько 18 години вечора ОСОБА_10, будучи введеним в оману ОСОБА_5, виконуючи його вказівку, зустрівся із ОСОБА_16 біля приміщення ресторану «Аркан», що у с. Шешори Косівського району, де ОСОБА_10 передав для ОСОБА_12 через ОСОБА_16 1000 євро, що згідно офіційного курсу Національного Банку України на момент передачі становило 10689,83грн. і повідомив, що решту коштів передасть наступного дня. Наступного дня, тобто 20.06.2013 року ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_10 його грошовими коштами, діючи умисно, зателефонував до ОСОБА_10 і повідомив про необхідність термінової передачі йому ще 4000 євро через ОСОБА_16 для нібито подальшої їх передачі ОСОБА_17 20.06.2013 року близько 15 години ОСОБА_10, на виконання вказівки ОСОБА_5, зустрівся із ОСОБА_16 на території АЗС «WOG», що у м. Косів, де передав йому грошові кошти у сумі 4000 євро, що згідно офіційного курсу Національного Банку України на момент передачі становило 42860,64 грн. В подальшому ОСОБА_16, за вказівкою ОСОБА_5 грошові кошти на загальну суму 5 тис. євро передав сестрі ОСОБА_5 – ОСОБА_18, а ОСОБА_5 у такий спосіб незаконно заволодів ними, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_10 Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, призначив ОСОБА_10 зустріч на 21.06.2013 року. Необхідність проведення вказаної зустрічі підтвердив ОСОБА_5 по мобільному телефону. В ході зустрічі ОСОБА_8, шляхом обману та зловживання довірою, перебуваючи у попередній злочинній змові з ОСОБА_5, повідомив ОСОБА_10 про необхідність передачі особисто йому грошей в сумі 500 (п’ятсот) євро, нібито за подальше сприяння у позитивному вирішенні питання про надання погодження постійного лісокористувача – Косівської районної ради в особі Косівського РП «Райагроліс» на передачу лісової ділянки у тимчасове користування без вилучення у постійного лісокористувача. У подальшому, ОСОБА_8 достовірно знаючи про виготовлення Косівським РП «Райагроліс» необхідних погоджень, вирішив продовжити виконання спільного з ОСОБА_7 злочинного плану направленого на незаконне одержання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди у співучасті із службовою особою, поєднаному з вимаганням. З метою приведення у виконання спільного з ОСОБА_7 злочинного плану, ОСОБА_8 призначив ОСОБА_10 зустріч на 19.06.2013 року біля приміщення Косівської районної ради. 19.06.2013 року близько 15 години дня, на площі, що навпроти приміщення Косівської районної ради ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7, висловив ОСОБА_10 категоричну вимогу передати йому 500 євро за його сприяння у прийнятті постійною депутатською комісією Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування рішення про погодження умов договору про співпрацю. ОСОБА_10, будучи під впливом вимагання у нього неправомірної вигоди ОСОБА_8 змушений був погодитися та передати ОСОБА_7 500 євро, що згідно курсу Національного Банку України на момент одержання становить 5344,919 грн., які ОСОБА_7 одержав та прийняв, в присутності ОСОБА_8 Крім того, ОСОБА_8, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7, в той же день висловив ОСОБА_10 категоричну вимогу не пізніше 21.06.2013 року передати ОСОБА_7 ще 1000 євро, для скликання 25.06.2013 року постійної депутатської комісії Косівської районної ради з питань раціонального лісокористування та сприяння у прийнятті депутатами позитивного рішення про погодження умов договору «Про співпрацю» між ОСОБА_10 та Косівським РП «Райагроліс», а також надання погодження постійного лісокористувача – Косівської районної ради в особі Косівського РП «Райагроліс» на передачу лісових ділянок у тимчасове користування без вилучення у постійних лісокористувачів. ОСОБА_10, виконуючи незаконну вимогу ОСОБА_8, перебуваючи під впливом вимагання у нього неправомірної вигоди ОСОБА_8, з метою уникнення шкідливих наслідків стосовно своїх законних прав та інтересів, 21.06.2013 року близько 17 години зателефонував ОСОБА_7, якому повідомив про готовність передати іншу частину обумовленої ОСОБА_8 неправомірної вигоди. ОСОБА_7 розпорядився передати предмет неправомірної вигоди своїй дружині ОСОБА_19 Виконуючи вимоги ОСОБА_8 та ОСОБА_7, ОСОБА_10 близько 18 години 21.06.2013 року у АДРЕСА_5 передав ОСОБА_19 500 євро, що згідно курсу Національного банку України на момент одержання становить 5275,38 грн., які ОСОБА_7 одержав та прийняв у такий спосіб. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, призначив ОСОБА_10 зустріч на 21.06.2013 року. Необхідність проведення вказаної зустрічі підтвердив ОСОБА_5 по мобільному телефону. В ході зустрічі ОСОБА_8, шляхом обману та зловживання довірою, перебуваючи у попередній злочинній змові з ОСОБА_5, повідомив ОСОБА_10 про необхідність передачі особисто йому грошей в сумі 500 (п’ятсот) Євро, нібито за подальше сприяння у позитивному вирішенні питання про надання погодження постійного лісокористувача – Косівської районної ради в особі Косівського РП «Райагроліс» на передачу лісової ділянки у тимчасове користування без вилучення у постійного лісокористувача. ОСОБА_10, будучи введеним в оману ОСОБА_8 та ОСОБА_5, 21.06.2013 року, близько 15 години, змушений був передати ОСОБА_8 гроші в сумі 500 (п’ятсот) Євро, що згідно офіційного курсу Національного Банку України на момент передачі становило 5275,38 грн., якими ОСОБА_8 з відома та згоди ОСОБА_5 повторно заволодів шляхом обману та зловживання довірою, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінальних  правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190, ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України визнав повністю та дав суду показання, що він дійсно створив організовану групу для одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням, заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, за попередньою змовою групою осіб; підбурював службову особу до одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з вимаганням; вчинив пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, поєднане з вимаганням. У вчиненому щиро розкаюються та просять суворо не карати. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних  правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю та дав суду показання, що він дійсно одержав, як службова особа, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням, вчинене у складі організованої групи; заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, за попередньою змовою групою осіб. У вчиненому щиро розкаюються та просять суворо не карати. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_9 свою вину у вчиненні кримінальних  правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю та дав суду показання, що він дійсно вчинив пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене в складі організованої групи; заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального  правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України визнав повністю та дав суду показання, що він дійсно одержав, як службова особа, неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням. У вчиненому щиро розкаюється. Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 дав суду показання про те, що він точно не пам’ятає всіх подій, оскільки вже пройшов значний проміжок часу. Повністю підтримує дані на досудовому слідстві показання, до яких немає жодних доповнень чи заперечень. Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів по справі відносно допиту свідків, а вважає за доцільне обмежитись показами ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, які ніким не оспорюються та дослідженням матеріалів справи. Окрім повного визнання своєї вини самими ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, їхня вина у вчиненні вище вказаних кримінальних правопорушень підтверджується оголошеними і дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 500 доларів США, які були вилучені в ході проведення обшуку у домоволодінні    ОСОБА_8,     що    знаходяться     до     вирішення   справи    по  суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 101-102); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 6600 грн., які були вилучені в ході проведення обшуку у домоволодінні ОСОБА_5, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 105-106); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 26.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 400 доларів США, які були видані ОСОБА_5, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 111-112); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 300 Євро, які були вилучені в ході огляду місця події у ОСОБА_8, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 115-116); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 500 Євро, які були вилучені в ході проведення обшуку у володінні ОСОБА_7, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 119-120); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 500 доларів США, які були вилучені в ході проведення обшуку у дачному будинку ОСОБА_5, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 123-124); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 4000 Євро, які були вилучені в ході проведення огляду у дачному будинку ОСОБА_5, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 127-128); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 100 доларів США, які були вилучені в ході проведення обшуку у домоволодінні ОСОБА_14, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 131-132); – постановою старшого слідчого відділу розслідування корупційних кримінальних правопорушень управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_20 від 25.06.2013 року про визнання речовими доказами грошових коштів у сумі 200 Євро, які були надані ОСОБА_10, що знаходяться до вирішення справи по суті в суді на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21 (Том №5 а.с. 135-136) Суд, аналізуючи зібрані докази на досудовому слідстві та під час розгляду справи прийшов до висновку, що вину ОСОБА_8 у створенні організованої групи для одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням; заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, за попередньою змовою групою осіб; підбурюванні службової особи до одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з вимаганням; вчиненні пособництва в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, поєднане з вимаганням доведено, а його дії за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190, ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України кваліфіковано вірно. Вину ОСОБА_5 у одержанні як службової особи, яка займає відповідальне становище,  неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням, вчинене у складі організованої групи; заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), повторно, за попередньою змовою групою осіб доведено, а його дії за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України кваліфіковано вірно. Вину ОСОБА_9 у вчиненні пособництва в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, вчинене в складі організованої групи; заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб  доведено, а його дії за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України кваліфіковано вірно. Вину ОСОБА_7 у одержанні, як службовою особою, неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням доведено, а його дії за ч. 4 ст. 368 КК України кваліфіковано вірно. Призначаючи покарання ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7 суд врахував ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особи винних та обставини, що пом’якшують і обтяжують їх покарання. До обставин, які пом’якшують покарання ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7 суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики за місцем проживання та праці, а також те, що вони раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7 судом не виявлено. Наявність вищенаведених обставин у сукупності дають суду підстави для застосування до призначення підсуднім покарання, з урахуванням вимог ст. 69 КК України, а саме нижче від найнижчої межі, встановленої санкціями статтей. Також суд вважає, з урахуванням безальтернативності санкції статтей, за якими притягуються до відповідальності підсудні, що їх виправлення можливе без ізоляції від суспільства. На підставі наведеного, ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, керуючись ст. 374 КПК України, суд, – З А С У Д И В : ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28; ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 ; ч.ч. 4, 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України та призначити покарання : – за ч.ч. 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік; – за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі. – за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 3 (три) роки. Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади чи займатись  діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 3 (три) роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_8 звільнити від призначеного йому основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов’язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України, на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи. Заставу, як запобіжний захід, у вигляді 80 мінімальних заробітних плат, після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_8. ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання: – за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік; – за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі. Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5звільнити від призначеного йому основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов’язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України, на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Заставу, як запобіжний захід, у вигляді 60 мінімальних заробітних плат, після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_5. ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання: – за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 1 (один) рік; – за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_9звільнити від призначеного йому основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов’язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України, на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Запобіжний західу вигляді домашнього арешту до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_9 без змін. ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та призначити покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатись  діяльністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах і організаціях, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_7звільнити від призначеного йому основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов’язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України, на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Заставу, як запобіжний захід,у вигляді 40 мінімальних заробітних плат, після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_7, а захід забезпечення – відсторонення від посади залишити ОСОБА_7 без змін до вступу вироку в законну силу. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_8,  ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2, ОСОБА_9,  ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_3, ОСОБА_7,  ІНФОРМАЦІЯ_8,  жителя АДРЕСА_4 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Івано-Франківській області  (одержувач УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 37952250, рахунок 31112115700002, код класифікації доходу 24060300 «інші надходження», банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача 836014) 9125 (дев’ять тисяч сто двадцять п’ять) грн. 48 коп. за проведення експертиз. Речові докази: сім картку мобільного оператора ПрАТ «МТС Україна» з номером НОМЕР_2 на одній із її сторін, яка обслуговує абонентський номер НОМЕР_1 в опечатаному вигляді, мобільний телефон ОСОБА_8 марки Nokia 300, ІМЕІ НОМЕР_3, з сім карткою оператора ПтАТ «Київстар» №НОМЕР_4 та марки SAMSUNG GT-C3212 DUOS, ІМЕІ НОМЕР_5, з сім картками операторів ПрАТ «Київстар» №НОМЕР_6 та ПрАТ «МТС Україна» №НОМЕР_7, які знаходяться при матеріалах справи – повернути власнику ОСОБА_8. Речові докази: мобільний телефон ОСОБА_10 марки SAMSUNG GT-E1202 DUOS з сім картками операторів мобільного зв’язку ПрАТ «Київстар» №НОМЕР_8 та ПрАТ  «МТС Україна» №НОМЕР_9, які знаходяться при матеріалах справи – повернути потерпілому ОСОБА_10. Речові докази: грошові кошти в сумі 500 доларів США (вилучені під час обшуку у ОСОБА_8.), грошові кошти в сумі 6600 грн. (вилучені у ОСОБА_5), грошові кошти у сумі 400 доларів США (видані ОСОБА_5.), грошові кошти в сумі 300 Євро (вилучені у ОСОБА_8), грошові кошти в сумі 500 Євро (вилучені у ОСОБА_7.), грошові кошти в сумі 500 доларів США (вилучені у ОСОБА_5.), грошові кошти в сумі 4000 Євро (вилучені у ОСОБА_5.), грошові кошти в сумі 100 доларів США (вилучені у ОСОБА_14.), грошові кошти в сумі 200 Євро (надані ОСОБА_10.), які знаходяться на відповідальному зберіганні в начальника відділу розслідувань корупційних кримінальних правопорушень прокуратури Івано-Франківської області старшого радника юстиції ОСОБА_21  – повернути потерпілому ОСОБА_10. Речові докази: відео матеріали та аудіо матеріали проведених слідчих дій, негласних слідчих дій на 14 дисках та 8 відеокасетах, три компакт-диски з інформацією отриманою від операторів та провайдерів телекомунікацій про зв’язок абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання, місцезнаходження абонента в момент отримання послуг, що передається технічними засобами мобільного зв’язку, а також всі інші вилучені документи, які знаходяться в матеріалах справи- залишити у справі. Копію вироку негайно вручити засудженим та прокурору. Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області, шляхом подачі апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.           Суддя:                                                                                 Турянський І.Є.                                              Справа №  351/1602/13-к Провадження № 1-кп/351/83/13 ВИРОК ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 09 липня 2013 року                                                                                      м. Снятин Снятинський районний суд Івано-Франківської області  у складі: головуючого судді –                          Бородовського С.О. , секретаря –                                         Маланчук С.Г. , з участю прокурора                                Павлів Р.І. обвинуваченого                              ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12013090230000341 про обвинувачення  ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, українця, громадянина України за ч. 2 ст. 368  КК України,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1, будучи службовою особою, одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду з використанням наданої йому влади та службового становища, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 368 КК України за наступних обставин: 30 травня 2013 року близько 11 години на станції технічного обслуговування автомобілів в с. Ілінці Снятинського району під час розмови з ОСОБА_2 повідомив йому про те, що він сам продасть лісопродукцію в обмін на одержання від нього неправомірної вигоди в сумі 3500 гривень. Цього ж дня близько 13.00 год. ОСОБА_1  на ділянці вирубки лісу №3-1 кварталу Заболотівського лісництва ДП «Коломийське лісове господарство» показав ОСОБА_2 лісопродукцію, яку він зможе передати в рахунок раніше погодженої неправомірної винагороди в сумі 3500 гривень. Близько 18 години 30/05/2013 р. обвинувачений передав ОСОБА_2 4.2 м3 деревини під дрова породи «граб», «бук» та 2,95 м3 породи «дуб», за що отримав неправомірну вигоду в сумі 3000 гривень. Зазначені дії вчинені ОСОБА_1 будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, оскільки він 13/04/2010 р. призначений на посаду майстра лісу Заболотівського лісництва ДП «Коломийське лісове господарство». Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_1 зобов`язаний здійснювати охорону лісів, оформляти первинну документацію на виконані роботи, давати вказівки щодо усунення порушень лісового господарства, приймає і видає лісопродукцію, здійснює керівництво працівниками на лісокультурних, лісозахисних, протипожежних та інших лісогосподарських роботах. Відповідно до закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та ст. 29 Лісового кодексу лісова охорона є правоохоронним органом. Отже відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України ОСОБА_1 є службовою особою, а відповідно до ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» він є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення». ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України без обставин, що обтяжують покарання з обставинами, що пом`якшують покарання, а саме: активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, позитивну поведінку після вчинення злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, вчинив злочин вперше, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. В судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання обвинуваченим вини, укладену 09 липня 2013 року між прокурором Снятинського району та обвинуваченим ОСОБА_1 Обвинувачений надав пояснення про беззастережне визнання своєї вини, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, вказав, що його згода на укладення угоди про визнання вини є добровільною, надана без здійснення будь-якого тиску. Судом роз`яснено обвинуваченому  правові наслідки укладення угоди про визнання вини, він бажає їх настання. Діяння обвинуваченого в угоді про визнання вини вірно  кваліфіковано за ч. 2 ст. 368 КК України як одержання  службовою особою неправомірної вигоди для себе чи  третьої  особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає  неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, оскільки він,  будучи службовою особою, одержав неправомірну вигоду для себе, з використанням наданої  влади, службового становища. Злочин вчинено з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди для обвинуваченого. Відповідно до ст. 12 КК України вчинений обвинуваченим злочин є злочином середньої тяжкості. Відповідно до п. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Сторони угоди про визнання вини погодили покарання ОСОБА_1 на підставі ст. 69 КК України у виді штрафу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень з позбавлення права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 рік. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено. Обставинами, які пом`якшують покарання сторони угоди про визнання вини визначили активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття, позитивну поведінку після вчинення злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, вчинив злочин вперше, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Відповідно до п. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. За вказаних обставин судом встановлено, що укладена прокурором Снятинського району та обвинуваченим ОСОБА_1 угода  може бути затверджена. Відповідно до зазначеного та на підставі ст. 475 КПК України, ст. 368 КК України суд, – УХВАЛИВ: затвердити угоду про визнання вини між ОСОБА_1 та прокурором Снятинського району від 09 липня 2013 року; визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання вини покарання на підставі ст. 69 КК України у виді штрафу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності строком на 1 рік; деревину, визнану в цьому кримінальному провадженні в якості речових доказів, постановою слідчого від 30 травня 2013 р. повернути її власнику Заболотівському лісництву ДП “Коломийський лісгосп” після набрання цим вироком законної сили; грошові кошти в сумі 3000 гривень визнані речовими доказами постановою слідчого від 30 травня 2013 р., які містять сліди злочину конфіскувати в користь держави після набрання цим вироком законної сили; речові докази змиви рук ОСОБА_1, змиви з кишені кофти ОСОБА_1, взірці люмінісцентного фломастера і спеціального препарату “Промінь-1” зберігати з матеріалами цієї справи; стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області 882,40 гривень витрат на проведення експертиз; долучити до матеріалів цього кримінального провадження документи подані прокурором і зберігати їх з матеріалами справи. особисте зобов”язання залишити обвинуваченому до набрання цим вироком законної сили. Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області  протягом 30 днів через Снятинський районний суд. Копію вироку  після його проголошення  вручити обвинуваченому   та прокурору. Учасники  судового розгляду  мають право отримати в суді копію вироку. Головуючий: підпис Суддя Снятинського районного суду                              Бородовський С.О. Справа № 33-333/2011 Категорія ч.1 ст. 172-4 КУпАП України Головуючий у 1 інстанції Гребик Л.В. Суддя Іванів О.Й. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2011 рокум. Івано-Франківськ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Івано-Франківської області Іванів О.Й., за участю прокурора Недопитальської Л.І., захисника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Яремчанського міського суду від 07 жовтня 2011 року,- в с т а н о в и л а : Вказаною постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 з середньою спеціальною освітою, працюючого майстром лісу дільниці № 2 Микуличинського лісництва ДП «Делятинське лісове господарство», одруженого, громадянина України, – визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-4 ч.1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності. За постановою суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що перебуваючи на посаді майстра лісу дільниці № 2 Микуличинсь кого лісництва ДП «Делятинське лісове господарство», будучи посадовою особою органу державної влади, допустив порушення встановленого законом обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю, передбачене п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 172-4 ч.1 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 покликається на незаконність та необгрунтованість постанови суду внаслідок неправильного застосування судом норм матеріального права. Зазначає, що не є посадовою чи службовою особою інших органів державної влади, а тому на нього не поширюється положення Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»щодо обмежень, повязаних із заняттям підприємницькою діяльністю, що умислу на вчинення корупційних дій у нього не було. Просить скасувати постанову, а провадження у справі закрити. Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які вважають постанову суду необґрунтованою та просять її скасувати, заслухавши думку прокурора Недопитальської Л.І., яка заперечила доводи апеляції, постанову суду просить залишити без змін як законну і обґрунтовану, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Висновок суду про порушення ОСОБА_3, який, перебуваючи на посаді майстра лісу з 01.06.2011 року, будучи посадовою особою органу державної влади, встановленої п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», заборони займатися підприємницькою діяльністю доведений матеріалами справи, зокрема: посадовими обовязками майстра лісу Микуличинського лісництва, згідно з якими в посадові обовязки ОСОБА_3, крім інших, входить накладення адміністративного стягнення про виявлені порушення лісового законодавства та ін. шляхом складання протоколів та постанов (а.с.30); даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з яких вбачається, що засновником юридичної особи Державне підприємство «Делятинське лісове господарство»є Державне агентство лісових ресурсів України, у звязку з чим ДП «Делятинське лісове господарство»належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і входить до сфери управління Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Наведеним доказам суд першої інстанції у своєму рішенні дав належну оцінку та вмотивовано спростував доводи ОСОБА_3 про те, що він не є субєктом корупційного діяння, тобто посадовою особою органу державної влади. Разом з тим, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення при обовязковому з’ясуванні вини даної особи у вчиненні адміністративного правопорушення та того чи підлягає вона адміністративній відповідальності, суддя зобовязаний зясувати також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, судом не взято до уваги окремі обставини вчинення правопорушення, що істотно впливають на прийняття рішення і дають можливість звільнити ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 з 10.12.2004 року займався підприємницькою діяльністю, повязаною з роздрібною торгівлею продовольчими товарами, що не суперечило діючому законодавству, а на посаду майстра лісу дільниці №2 Микуличинського лісництва ДП «Делятинський лісгосп»був призначений 01.06.2011 року, тобто за місяць до вступу в дію антикорупційного закону, який обмежив суміщення таких видів діяльності, 17 серпня 2011 року припинив підприємницьку діяльність та був знятий з відповідної реєстрації, що стверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.95). Хоча дії ОСОБА_3 в період з 1 липня по 17 серпня 2011 року і містили формальні ознаки правопорушення, передбаченого ст.172-4 ч.1 КУпАП, однак, з врахуванням обставин його вчинення, незначною тривалістю та відсутністю шкідливих суспільних наслідків, а також того, що на час розгляду справи судом першої інстанції ці порушення усунуті, такі дії слід вважати малозначними. За таких обставин, притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності з накладенням на нього стягнення за антикорупційним законом та з подальшими негативними для нього юридичними наслідками з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності є надто суворим видом адміністративного стягнення, що не відповідає характеру вчиненого та завданням, зазначеним у ст.1 КУпАП. З огляду на наведене вважаю, що вчинене ОСОБА_3 адміністративне правопорушення є малозначним, тому постанова суду першої інстанції підлягає до скасування, а провадження у справі закриттю із звільненням ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за ст.172-4 ч.1 КУпАП за малозначністю правопорушення на підставі ст.22 КУпАП . Керуючись ст. 22, 294 КУпАП України, – п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Постанову Яремчанського міського суду від 07 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_3 скасувати. На підставі ст.22 КУпАП ОСОБА_3 звільнити від адміністративної відповідальності за ст.172-4 ч.1 КУпАП за малозначністю правопорушення та обмежитися усним зауваженням, закривши провадження у справі. Постанова остаточна, оскарженню не підлягає. Суддя Апеляційного суду Справа № 3-413/2011 р. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 жовтня 2011 року м.Яремче   Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Гребик Л.В., з участю : секретаря Мельник Н.М. прокурора Марчука В.В . адвоката ОСОБА_1 розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБУ в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 з вищою освітою, працюючого помічником лісничого Микуличинського лісництва ДП «Делятинське лісове господарство», одруженого, не утриманні двоє неповнолітніх дітей, громадянина України, за ст.172-4 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- в с т а н о в и в: ОСОБА_2, перебуваючи на посаді помічника лісничого Микуличинського лісництва ДП «Делятинське лісове господарство», будучи посадовою особою органу державної влади, допустив порушення встановленого законом обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю, передбачене п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-4 КУпАП. ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення не визнав та пояснив, що не був ознайомлений із положеннями Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»щодо заборони посадовим особам лісової охорони займатися підприємницькою діяльністю. Про це не було доведено до його відома адміністрацією підприємства та вищестоящими організаціями. Положенням про державну лісову охорону, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 976 від 16 вересня 2009 р., посадовим особам державної лісової охорони , державних лісових і мисливських підприємств не передбачено обмежень щодо зайняття підприємницькою та іншою прибутковою діяльністю. ОСОБА_2 також вважає , що не є суб»єктом відповідальності за корупційні правопорушення, поскільки він є посадовою особою державної лісової охорони, яка діє в складі державного підприємства «Делятинське лісове господарство», яке не є органом державної влади, поскільки Держлісгентство України, як центральний орган виконавчої влади здійснює свої повноваження не через підприємства, а безпосередньо через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим , областях . Заробітну плату в ДЛГ він отримує не із Державного бюджету , а із госпрозрахункових коштів . За таких обставин вважає, що адміністративна справа відносно нього підлягає закриттю. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора та дослідивши матеріали справи, слід вважати доведеним наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення з наступних підстав. Ч.1 ст. 172-4 КУпАП передбачає відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою діяльністю чи іншою оплачувальною діяльністю ( крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту). П.п. «ж»п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»встановлено, що суб»єктом відповідальності за корупційне правопорушення є посадові та службові особи інших органів державної влади. У відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»особам , зазначеним у п.1 ч.1 ст. 4 цього Закону забороняється займатись іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю ( крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. Наказом директора ДП «Делятинське лісове господарство» № 119 від 31 травня 2011 року ОСОБА_2 призначено на посаду помічника лісничого Микуличинського лісництва ДП «Делятинське лісове господарство» з 01.06.2011 року, де він працює по даний час . В його посадові обов»язки входить , окрім інших, ведення обліку природно-заповідного фонду, затримання у встановленому порядку осіб, винних у лісопорушеннях і порушеннях правил полювання з накладенням арешту на незаконно добуту лісопродукцію, перевірка своєчасності та правильності складання протоколів про лісопорушення, лісові пожежі, браконьєрство, проведення у встановленому порядку огляду речей, документів, а також вилучення у лісопорушників лісової та мисливської продукції, знарядь, виконання обов»язків лісничого у разі його відсутності . Згідно ст.89 Лісового Кодексу України державна лісова охорона, діє у складі центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства та підприємств, установ, організацій, які належать до сфери його управління. Відповідно до ст. 1 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16.09.2009 року , державна лісова охорона діє у складі Держкомлісгоспу та має статус правоохоронного органу. Посадовими особами лісової охорони згідно вказаного положення є , в тому числі, помічники лісничих . Указом Президента України № 1085/2010 «Про оптимізацію в системі центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 року утворено Державне агентство лісових ресурсів України шляхом реорганізації Державного комітету лісового господарства України. Згідно п.1 Положення «Про Державне агентство лісових ресурсів України”, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 458/2011, Державне агентство лісових ресурсів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців засновником юридичної особи Державне підприємство «Делятинське лісове господарство» є Державне агентство лісових ресурсів України , в зв»язку з чим ДП «Делятинське лісове господарство»належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і входить до сфери управління Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства . Отже, ОСОБА_2 є посадовою особою визначеного законодавством України органу державної влади та суб»єктом відповідальності за корупційні правопорушення відповідно до п.п. «ж» п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Після набрання чинності Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», працюючи помічником лісничого, ОСОБА_2 в липнісерпні 2011 року продовжував здійснювати підприємницьку діяльність, яку він розпочав в 2009 році . Згідно листа виконкому Яремчанської міської ради від 04.08.2011 року ОСОБА_2 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності фізична особа з 21.09.2009 року, основним видом діяльності є лісництво та лісозаготівля, надання послуг в лісовому господарстві. Вказана обставина , яка не заперечується ОСОБА_2 , також підтверджується листом Державної податкової інспекції в м. Яремче від 04.08.2011 року та актами прийняття виконаних робіт ПП ОСОБА_2 за липень 2011 року . Таким чином, на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення від 08.08.2011 року, який доопрацьовано ст. оперуповноваженим спецпідрозділу УСБУ в Івано-Франківській області 19.09.2011 року згідно постанови судді Яремчанського міського суду від 30.08.2011 року, ОСОБА_2 був зареєстрований як суб»єкт підприємницької діяльності і заяву про зняття його з реєстрації подав 19.09.2011 року . За таких обставин, перебуваючи на посаді помічника лісничого Микуличинського лісництва ДП «Делятинське лісове господарство»,будучи посадовою особою органу державної влади, ОСОБА_2 допустив порушення обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю, передбачене п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», чим вчинив корупційне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-4 КУпАП. На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні, ст.ст.283,284 КУпАП,- П О С Т А Н О В И В: Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-4 ч.1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі 850 грн. з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником, або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа № 3-718/11 року 21 вересня 2011 року смт.Богородчани Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Битківський Л.М. розглянувши матеріали, які надійшли з прокуратури Богородчанського району Івано-Франківської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, за ч.1 ст.172-4 КУпАП, – в с т а н о в и в: Прокурором Богородчанського району Івано-Франківської області Кузенком В.М. складено адміністративний протокол стосовно лісничого Солотвинського лісництва ДП «Солотвинське лісове господарство»ОСОБА_1, який, згідно протоколу, скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.172-4 ч.1 КУпАП, що полягає у порушенні особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою діяльністю. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1, обіймаючи посаду лісничого Солотвинського лісництва ДП «Солотвинське лісове господарство», маючи спеціальне звання «лісничий 1 класу», будучи відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції»субєктом відповідальності за корупційні правопорушення, порушив обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Зокрема, протягом липня 2011 року поєднував основну роботі із зайняттям підприємницькою діяльністю по здійсненню роздрібної торгівлі продуктовими товарами, алкогольними напоями і тютюновими виробами. За матеріалами протоколу ОСОБА_1 віднесений до субєкта правопорушення виходячи з того, що посада лісничого віднесена до посадових осіб державної лісової охорони відповідно до п.5 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №976 від 16.09.2009 року. Крім того, прокурор зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»органи державної лісової охорони віднесені до правоохоронних органів держави. Опитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого правопорушення не визнав, та пояснив, що дійсно станом на липень 2011 року обіймав посаду лісничого Солотвинського лісництва ДП «Солотвинське лісове господарство». Крім того, з листопада 2007 року зареєстрований як приватний підприємець та відкрив магазин де наймані продавці здійснюють роздрібну торгівлю продуктами харчування. Зазначив, що вказана підприємницька діяльність ніяким чином не повязана із функціями, які він виконує на посаді лісничого, тому не може бути розцінена як корупційна. Крім того, вказав, що державна лісова охорона хоч і віднесена до правоохоронних органів відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», однак не є повноцінним правоохоронним органом, оскільки не діє у складі органів державної влади чи управління, а функціонує у складі окремих господарюючих субєктів підприємств, які здійснюють виробничу та торгівельну діяльність. На відміну від інших правоохоронних органів, повноваження яких визначені відповідними законами, як то Законом України «Про міліцію», «;Про прокуратуру» де чітко визначено обмеження у праві займатись підприємницькою діяльністю, у Положенні про державну лісову охорону таких обмежень для посадових осіб не передбачено. Просив провадження у справі закрити. Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, позицію прокурора, який просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-4 ч.1 КУпАП. Відповідно до ст.172-4 КУпАП законодавець передбачив відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики зі спорту). Субєктом правопорушення за цією статтею відповідно до примітки є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Відповідно до пп. ж), на який посилається прокурор до таких осіб Закон відніс посадових і службових осіб інших органі державної влади. Відповідно до ст.6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи Влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Указом Президента України «Про систему центральних органів виконавчої влади»від 07.04.2000 року встановлено, що до системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Центральні органи виконавчої влади діють на підставі положень, які затверджує Президент України. Фінансування видатків на забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством. Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції). Ці органи утворюються і діють у складі відповідного центрального органу виконавчої влади. Положення про урядовий орган державного управління затверджується Кабінетом Міністрів України. Указом Президента України від 13.04.2011 року №458/2011 затверджено Положення про державне агентство лісових ресурсі України, відповідно до якого воно входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Відповідно до п.7 Держлісагентство України здійснює повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. З метою організації своєї діяльності відповідно до п.5 забезпечує в межах своїх повноважень проведення заходів, щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Держлісагентства України та його територіальних органах. Відповідно до п.4 пп.36 Положення Держлісагентство може утворювати, ліквідувати, реорганізувати підприємства, установи та організації, які належать до сфери управління Держлісагентства України, виконує функції з управління обєктами державної власності, що належать до цієї сфери. Таким чином, зі змісту вказаних норм встановлено, що органом, який здійснює реалізацію державної політики у сфері лісового господарства, тобто органом державної влади є лише Держлісагентство та його територіальні управління в областях. А Державні підприємства лісового господарства, виконують функцію господарюючого субєкта і до органу державної влади не віднесено. Таким чином, посадові особи даного підприємства є працівниками господарюючих державних підприємств і не можуть бути визнані службовими особами органів державної влади, хоч і мають статус правоохоронних органів відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів». Вказане підтверджується також тим, що у ч.1 п.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»законодавець окремо навів перелік посадових осіб усіх правоохоронних органів, яких відніс до субєктів відповідальності за корупційні правопорушення ( такими є особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державно служби спеціального звязку та захисту інформації, особи начальницького складу податкової міліції, посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, митної служби, державної податкової служи). Крім того, особи уповноважені на виконання функцій держави, виходячи зі змісту Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»повинні фінансуватись за рахунок бюджетних коштів. Відповідно до представленої ОСОБА_1 довідки, виданої директором ДП «Солотвинське лісове господарство»заробітна плата лісничому ОСОБА_1 за рахунок коштів державного бюджету не нараховувалась і не виплачувалась, а фінансувалась за рахунок госпрозрахункової діяльності. Відповідно до Статуту Державного підприємства «Солотвинське лісове господарство»підприємство створено з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Основними напрямками діяльності підприємства є здійснення лісогосподарської діяльності. Таким чином, підприємство фактично є господарюючим субєктом. Тому, на лісничого, як на посадову особу даного підприємства покладено обовязки по виконанню виробничих функцій крім функцій по охороні і захисту лісу. Тому, посадові особи даних підприємств суміщають інспекційні функції з виробничою діяльністю, що не суперечить вимогам чинного законодавства. Той факт, що Кодексом України про адміністративні правопорушення окремим посадовим особам держлісгоспів, в тому числі і лісничим надано окремі правозастосовні функції не свідчить про те, що такі особи є посадовими особами органів державної влади. Оскільки відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення протокол може складатись уповноваженою на те посадовою особою чи представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. А розгляд адміністративних справ, відповідно до ст.213 КУпАП уповноважені проводити адміністративні комісії при виконкомах сільських, селищних, міських рад, виконкоми, районні суди, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те цим Кодексом. Виходячи з наведеного, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_1, який станом на липень 2011 року працював на посаді лісничого Солотвинського лісництв ДП «Солотвинське лісове господарство»не є субєктом правопорушення, визначеного ст.172-4 КУпАП, оскільки не віднесений до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених у ч.1 п.1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» Відповідно до ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом. Закону, який би обмежував здійснення підприємницької діяльності працівникам державних лісогосподарських підприємств немає. На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 283-284 КУпАП, – п о с т а н о в и в : Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.172-4 ч.1 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку чи опротестована прокурором до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови. Суддя П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа № 3-1741/11 року 08 вересня 2011 року м. Надвірна Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого: судді Вінтоняк М.Б.. секретаря:Скоблей О.В прокурора:Павлюка Ф.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Надвірна адміністративний матеріал, який надійшов від Надвірнянської райпрокуратури про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, працюючого майстром лісу Печеніжинського лісництва ДП «Коломийський лісгосп », за ч.1 ст. 172-4 КУпАП ,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 , будучи службовою особою органу державної влади, являючись співробітником правоохоронного органу допустив порушення встановленого законом обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю. Правопорушення вчинено за таких обставин: ОСОБА_1 . на посаду майстра лісу призначено на підставі наказу директора ДП «Коломийський лісгосп»від 01.02.2010 року №12. В його посадові обов’язки входить: державний контроль за станом,використанням,відтворенням,охороною та захистом лісів,дача вказівок щодо порушення лісового законодавства,правил пожежної безпеки,затримання у встановленому порядку осіб винних у лісо порушеннях і порушення правил полювання , складання протоколів про порушення лісового законодавства і правил полювання, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок та інших лісо порушень. Згідно ст. 89 Лісового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України №976 від 16.09 .2009 року «Про затвердження Положення про лісову охорону»- визначено, що державна лісова охорона має статус правоохоронного органу. Згідно указу Президента України Державне, агентство лісових ресурсів відноситься до центрального органу виконавчої влади отже, ОСОБА_1 є посадовою особою визначеного законодавством України та суб’єктом правопорушення, пов’язаного з корупцією, відповідно до п. «ж»ч. 1 ст.- 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Згідно інформації, яка отримана від Надвірнянської оДПІ в Івано-Франківській області та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця №НОМЕР_1 ОСОБА_1 зареєстрований як підприємець з 21.10.2009 року. З моменту взяття на облік по 31.07.2011 року ОСОБА_1. діяльність здійснював на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку. Заяву про скасування підприємницької діяльності до державного реєстратора Надвірнянської РДА не подавав. 3.08.2011р. Надвірнянською райпрокуратурою спільно з інспекторами ВПНПР Надвірнянського РВ УМВС в Івано-Франківській області проведено перевірку протипожежного стану на території пилорами підприємця ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . В ході перевірки було встановлено факт функціонування пилорами, що підтверджується поясненнями ОСОБА_1, ОСОБА_2 Вищевказані факти свідчать про те, що приватний підприємець ОСОБА_1 по даний час користується та здійснює підприємницьку діяльність по розпиловці лісопродукції на пилорамі за адресою АДРЕСА_1. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.І ст. 172-4 КУпАП визнав, та пояснив, що про обмеження які встановлені Законом щодо зайняття підприємницькою діяльністю, йому нічого не було відомо. Він працює майстром лісу Печеніжинського лісництва ДП «Коломийський ЛГ» . З посадовою інструкцією майстра лісу він ознайомлений. Крім цього, він зареєстрований як суб»єкт підприємницької діяльності. У вчиненому розкаявся, просив суворо його не карати. Крім того вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, доведена зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме : Даними протоколу про адміністративне корупційне правопорушення від 18.08.2011р. ( а.с.49-51 ). Згідно листа № 643 від 8.08.2011 року ДП «Коломийське лісове господарство»,копією наказу про прийняття на роботу, посадовою інструкцією підтверджено , що ОСОБА_1 працює майстром Печеніжинського лісництва з 1.02.2010 року по даний час.( а.с.28-37) У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців (а.с.11) ОСОБА_1 з 21.10.2009 року зареєстрований як фізична особа-підприємець. Згідно листів Надвірнянської оДПІ № 3687 від 17.08 2011 року та № 3464 від 2.08.2011 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Надвірнянській оДПІ як платник податків – СПД-фізична особа, діяльність здійснював на спрощеній системі оподаткування з сплатою єдиного податку ( а.с.19-24 ). ОСОБА_1 є власником столярного цеху згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно від 7.12.2009 року , який розташований по АДРЕСА_1,яка належить йому на праві приватної власності згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 25.12.2008 року. ( а.с.12,13 ) Згідно акту від 3.08.2011 року про перевірку протипожежного стану на момент перевірки пилорами в с.Ланчин по вул.. Ковпака 49 б Надвірнянського району, ОСОБА_1 проводив підприємницьку діяльність. ( а.с.2-5). Ч.1 ст. 172-4 КУпАП передбачає відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою діяльністю чи іншою оплачувальною діяльністю ( крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) П. «ж»ч.І ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»встановлено, що суб»єктом відповідальності за корупційне правопорушення є посадові та службові особи інших органів державної влади. У відповідності до п.І ч.І ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»– особам , зазначеним у п.І ч.І ст. 4 цього Закону забороняється -займатись іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю ( крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. Ст. 89 ЛК України встановлено, що охорону і захист лісів на території України здійснюють: державна лісова охорона, що діє у складі центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної республіки Крим, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, які належать до сфери його управління. Державна лісова охорона має статус правоохоронного органу. Таким чином, ОСОБА_1 будучи службовою особою органу державної влади, являючись співробітником правоохоронного органу допустив порушення встановленого законом обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю. Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 172-4 КУпАП. На підставі викладеного ст.ст. 4, 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», ст. 89 ЛК України, керуючись. ст. ст. 172-4, 283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд,- П ОСТАНО ВИ В: Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 172-4 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень без конфіскації отриманого доходу. Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області на протязі десяти днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляції через Надвірнянський районний суд. Суддя Вінтоняк М.Б. Справа № 3-0916637/11 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   23 серпня 2011 року м.Тлумач Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Гавриш Я.М. розглянувши матеріали справи, які надійшли від прокуратури Тлумацького району про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, освіта середня спеціальна, одруженого, працюючого лісничим Хотимирського лісництва ДП «Коломийське лісове господарство», керівник ЛМП «Хотимир», гр. України, за ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», – в с т а н о в и в : ОСОБА_1, обіймаючи на постійній основі посаду лісничого Хотимирського лісництва ДП «Коломийське лісове господарвство», будучи відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб»єктом відповідальності за корупційні правопорушення, порушив обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», чим вчинив адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб»єктами відповідальності за корупційні правопорушення є посадові особи та службові особи інших органів державної влади. Статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» передбачено, що органи лісової охорони віднесені до правоохоронних органів держави. Згідно п. 5 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою КМУ № 976 від 16.09.2009 року, та Додатку до вказаного Положення, посада лісничого віднесена до посадових осіб держлісохорони. Таким чином, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді лісничого Хотимирського лісництва ДП «Коломийське лісове господарвство» і являючись посадовою особою правоохоронного органу держави, є суб»єктом відповідальності за корупційні правопорушення, зазначеному у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. Наказом директора Коломийського держлісгоспу № 80 від 01.06.2000 року ОСОБА_1 призначений на посаду лісничого Хотимирського лісництва Коломийського держлісгоспу, на якій перебуває по даний час. Згідно статуту ЛМП «Хотимир», зареєстрованого Тлумацькою РДА 24.03.2000р., ОСОБА_1 є власником і засновником ЛМП «Хотимир» приватної форми власності. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 є керівником ЛМП «Хотимир». ОСОБА_1, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обовязками, обіймаючи згідно наказу № 80 від 01.06.2000 року посаду лісничого Хотимирського лісництва ДП «Коломийське ЛГ», в порушення вимог ч.1 п.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», з 24.03.2000 року по даний час (згідно статуту лісомисливського підприємства «Хотимир», зареєстрваного Тлумацькою РДА 24.03.2000р.) займається іншою оплачуваною діяльністю а саме, є засновником і власником ЛМП «Хотимир», приватної форми власності та працює по сумісництву на посаді директора вказаного підприємства. ОСОБА_1 отримав за липень 2011 року заробітну плату в розмірі 786,62 грн. Таким чином, ОСОБА_1, працюючи на посаді лісничого Хотимирського лісництва ДП «Коломийське лісове господарвство», будучи відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» службовою особою органу державної влади, яка постійно та за спеціальними повноваженнями здійснює функції представника влади в Хотимирському лісництві ДП «Коломийське лісове господарство», повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у юридичній особі публічного права, так як наділений владними повноваженнями щодо здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу у відповідності до ст. 90 Лісового кодексу України, а також згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», ст. 89 Лісового кодексу України прирівнюється до працівника правоохоронного органу, порушив обмеження щодо сумісництва, передбачені ч.1 п.1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», чим вчинив адміністративне корупційне правопорушення, відповідальність за яке встановлена п.1 ч.1 ст.172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Прокурор Мельник О.М. вважає доведеним вчинення корупційного діяння ОСОБА_1 При розгляді справи ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП визнав повністю, своїми поясненнями ствердив вищезазначені обставини. Щиро розкаюється. Крім визнання своєї вини самим ОСОБА_1, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП доведена даними, що містяться в: довідці державного реєстратора в Тлумацькому районі, згідно якої ОСОБА_1 являється керівником ЛМП «Хотимир»; довідках ДПІ в Тлумацькому районі, управління ПФУ в районі, згідно яких ОСОБА_1 здає звітність, як керівник ЛМП «Хотимир»; довідці ДП «Коломийське лісове господарство», згідно якої ОСОБА_1 отримує заробітну плату в ДП «Коломийське лісове господарство»; поясненнях ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4; копії наказу директора Коломийського держлісгоспу № 80 від 01.06.2000р., згідно якого ОСОБА_1 прийнятий на посаду лісничого Хотимирського лісництва ДП «Коломийське лісове господарство»; копії розрахунково-платіжної відомості по ЛМП «Хотимир» за липень 2011 року, згідно якої ОСОБА_1 нараховано собі зарплату; копії платіжної відомості № 8 ЛМП «Хотимир» на видачу зарплати за липень 2011р., згідно якої ОСОБА_1 отримав зарплату; копії статуту ЛМП «Хотимир» від 24.03.2000р., згідно якого ОСОБА_1 являється засновником та власником ЛМП «Хотимир». Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника ОСОБА_1, ступінь його вини, вважаю, що відносно нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією винагороди від роботи за сумісництвом в розмірі 786 грн. 62 коп. На підставі ст.ст. 7 ч.1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», керуючись ч.1 ст.172-4, ст.ст. 283, 284 КУпАП, –   П О С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачених ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та накласти на нього адміністративне стягнення 850 (вісімсот пятдесят) грн. штрафу в дохід держави з конфіскацією винагороди від роботи за сумісництвом в розмірі 786 грн. 62 коп. На постанову може бути подана апеляційна скарга чи внесено протест прокурора до апеляційного суду Івано-Франківської області на протязі 10 днів з дня винесення постанови через Тлумацький районний суд.   Суддя Справа № 0917/677/2012 р. Провадження по справі № 1/0917/82/12 В И Р О К І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И 25 вересня 2012 року                                                                             м.Яремче Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:    головуючого судді                                Гандзюка Д.М. секретаря                                       Вітюк Н.М. з участю:  прокурора                                      Медведчука Д.П. захисника                               адвоката  ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яремче справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уроженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, 11.07.2012 р. працював майстром Красноїлівського лісництва Верховинського районного лісгоспу, не військовозобов’язаного, в минулому не судимого, за ст.368 ч.2 КК України,- в с т а н о в и в : Підсудний ОСОБА_2 будучи  службовою особою, 11.07.2012 року в смт. Верховина одержав  від потерпілого ОСОБА_3 хабар в значному розмірі  за не складання на потерпілого протоколу про адміністративне правопорушення вимог лісового законодовства та приховування вчиненої незаконної рубки. Злочин скоєно при таких обставинах. Підсудний ОСОБА_2 працював  майстром лісу Красноїлівського лісництва Верховинського районного лісгоспу з 1.02.2012 р. У перших числах липня підсудний у кварталі 1 лісової ділянки 19 виявив незаконну рубку 9 сироростучих дерев породи ялина, яка була вчинена невідомими особами. 05.07.2012 р. підсудний неподалік місця вчинення самовільної рубки зустрів потерпілого. Підсудний запропонував потерпілому піти з ним до Верховинського районного лісгоспу, де у службовому кабінеті відібрав у потерпілого пояснення з приводу незаконної рубки. 10.07.2012 р. у селищі Верховина підсудний зустрівся з потерпілим і запевнив його про невжиття заходів по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та приховування незаконної рубки за 4 500 грн. 11.07.2012 р. потерпілий з метою викриття підсудного звернувся у Верховинський РВ УМВС України в Івано-Франкеівській області. 11 липня 2012 р. біля 9 години 30 хвилин на другому поверсі в приміщенні лісгоспу потерпілий передав підсудному 4500 грн. Там же підсудного було затримано працівниками міліції і в нього вилучено одержаний хабар. Допитаний підсудний ОСОБА_2 вину свою у скоєному визнав повністю і розкаявся. Підсудний показав, що він виявив самовільну рубку і зустрів у лісі потерпілого, який пояснив, що рубку вчинив він разом з своїм другом. В приміщенні лісгоспу потерпілий написав пояснення і запитав, чи не можна якось владнати справу. Вони погодили, що для цього вистачить 4.5 тисячі гривень. 11 липня  в приміщенні лісгоспу потерпілий передав йому 4500 грн. за нескладання протоколу та приховування рубки. Гроші підсудний поклав у кишеню і його затримали працівники міліції.  Підсудний просить не карати його суворо. Суд, заслухавши показання підсудного і за згодою учасників судового розгляду обмеживши на цьому дослідження доказів, оцінивши показання підсудного, вважає , що підсудний будучи  службовою особою, одержав  від потерпілого ОСОБА_3 хабар в значному розмірі  за не складання на потерпілого протоколу про адміністративне правопорушення вимог лісового законодовства та приховування вчиненої незаконної рубки. Тому дії підсудного слід кваліфікувати за ст.368 ч.2 КК України. Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості   вчиненого злочину, який відносяться до середньої тяжкості; особу винного – позитивно характеризується по місцю праці і проживання, має на утриманні малолітні діти, вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставини справи, які пом’якшують  покарання -щире каяття підсудного та  явку з каяттям. Необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання у виді штрафу згідно санкції ч.2 ст.368 КК України. Речові докази, які передані власникам на відповідальне зберігання, вважати переданими за належністю. Керуючись  ст.ст.323, 324 КПК України, суд ,- з а с у д и в : ОСОБА_2визнати винуватим в скоєнні  злочину, передбачених ст.368 ч.2  КК України  і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 12 750 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків на підприємствах, установах і організаціях всіх форм власності на строк два роки. Стягнути з ОСОБА_2 1911 гривень 60 копійок в користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області за проведення експертиз. Речові докази: гроші в сумі 4500 грн., які зберігаються в прокуратурі Верховинського району, повернути Верховинському РВ УМВС України в Івано-Франківській області; мобільний телефон марки «Нокіа-Х2»повернути ОСОБА_2, інші зберігати при справі. До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому залишити без зміни -заставу в розмірі 17 000 гривень. Після вступу вироку в законну силу частину застави в розмірі 14 661 гривня 60 копійок звернути на виконання вироку в частині майнових стягнень: 12 750 гривень штрафу та 1911 гривень 60 копійок судових витрат, решту застави в розмірі 2 338 гривень 40 копійок повернути ОСОБА_4 Справа №345/4131/13-к В  И  Р  О  К І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И 28.05.2014 року                                                                                м.Калуш Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого-судді                               Гавриленка В.Г. секретаря судового засідання            Бандури Г.М. з участю  прокурора                                 Попадинець О.В. захисника                                               ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя  АДРЕСА_1, українця, освіта середньою-спеціальна, інваліда 3 групи, одруженого, непрацюючого, несудимого, громадянина України,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ст. 368 ч.2 КК України, ВСТАНОВИВ: Обвинувачений ОСОБА_2 одержав неправомірну вигоду для себе  за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища за таких обставин. ОСОБА_2 14.09.2009 року був призначений на посаду майстра лісу Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство». 27.06.2013 року біля 13 год.00хв. майстер лісу ОСОБА_2, будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з використанням наданої йому влади та службового становища, перебуваючи на лісосіці Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство»,що знаходиться на території кварталу №1 виділу №21, поблизу с. Велика Тур’я Долинського району Івано-Франківської області, порушуючи встановлений порядок відпуску деревини, без накладної та офіційної плати передав ОСОБА_3 16 м. куб. деревини породи «граб», за що отримав від останнього неправомірну вигоду в розмірі 2400 грн. Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненому визнав  та пояснив, що він дійсно працював  майстром лісу Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство».  27 червня 2013 року біля 13 год.00хв.,  перебуваючи на лісосіці Брошнівського лісництва ДП «Калуське лісове господарство», що знаходиться на території кварталу №1 виділу № 21, поблизу с. Велика Тур’я Долинського району Івано-Франківської області, отримав від гр. ОСОБА_3 2400 грн., обіцяючи відвантажити 16 м. куб. деревини породи «граб». Він знав, що порушує встановлений порядок відпуску деревини, відпускаючи без накладної та офіційної оплати, однак пізніше хотів провести оплату в адміністрації ДП «Калуське лісове господарство».  Розкаявся у вчиненому. Винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненому доводиться сукупністю таких доказів. Показами свідка ОСОБА_3 про те, що в червні 2013 року він домовився з майстром лісу ОСОБА_2 про відпуск йому дров. Оскільки ОСОБА_2 називав різні дати відпуску деревини, підозрюючи, що останній може обманути, він звернувся в Долинський РВ УМВС з відповідною заявою.  Зустрівшись з ОСОБА_2 27.06.2013 року біля 13 год.00хв. на території кварталу №1 виділу № 21, поблизу с. Велика Тур’я Долинського району Івано-Франківської області, останній показав, яку деревину він повинен буде забрати з лісу. Взамін він передав ОСОБА_2 2400 гривень, які той поставив в кишеню штанів. Пізніше був затриманий працівниками міліції. Показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що він 27.06.2013 року, знаходячись поблизу Долинського РВ УМВС отримав від працівників міліції пропозицію бути понятим при проведенні слідчих дій. Працівники міліції обробили грошові купюри в кількості 12 шт. номіналом по 200 грн. шляхом розпилення спеціального спрею з балончика та передали гр. ОСОБА_3, а сам балончик було опечатано в окремий конверт. Аналогічні показання з приводу обробки грошових купюр в кількості 12 шт. номіналом по 200 грн.   спецзасобами  дав в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 Показаннями свідка ОСОБА_6, який ствердив, що 27.06.2013 року, будучи залученим в якості понятого, поїхав разом з працівниками міліції в ліс біля с.Велика Тур’я Долинського району Івано-Франківської області, де бачив, як громадянин, який назвався майстром лісу ОСОБА_2, на пропозицію працівника прокуратури добровільно вийняв з кишені штанів грошові купюри в кількості 12 шт. номіналом по 200 грн. При освітленні їх працівником міліції ультрафіолетовим світлом, купюри  висвітлювались світло- зеленим кольором. Після чого дані купюри були поміщені в конверт та опечатано. Аналогічні покази дав  в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 Про те, що документи на відпуск дров гр. ОСОБА_3 не виписувались в ДП «Калуське лісове господарство» та він не мав права на їх отримання   від майстра лісу ОСОБА_2 ствердили свідки: ОСОБА_8 – старший майстер Брошнівського лісництва, ОСОБА_9 – лісничий Брошнівського лісництва та ОСОБА_10 – помічник лісничого Брошнівського лісництва. Даними протоколу – заяви ОСОБА_3 (т.1 а.с.3-4) про вчинення кримінального правопорушення. Даними протоколу огляду місця події від  27.06.2013 року  (т.1 а.с.27-31). Даючи оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.368 ч.2 КК України, оскільки він одержав неправомірну вигоду для себе  за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища. Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та праці, є інвалідом 3 групи, часто хворіє, важких наслідків від злочину не наступило. Обставин,  які обтяжують покарання, суд не знаходить. До обставин, які пом’якшують покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливо з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі, але зі звільненням від відбуття покарання та наданням іспитового строку, відповідно до ст.ст.75 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Також суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави 1618 гривень за проведення експертиз. Питання про речові докази вирішити згідно ст.98, 100 КПК України. На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд – ЗАСУДИВ: ОСОБА_2 визнати винуватим  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України (в редакції станом на 27.06.2013 року), та призначити покарання   –  три роки позбавлення волі з позбавленням права виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов’язки в державних установах, підприємствах, організаціях строком три роки. Згідно ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком випробування один рік. Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов’язки: –   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу   кримінально-виконавчої інспекції; – повідомляти кримінально-виконавчу  інспекцію  про  зміну місця проживання, роботи або навчання; –  періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 – заставу в розмірі 5735 гривень – після вступ вироку в законну силу скасувати, повернувши  вказані грошові кошти  ОСОБА_11 (а.с.240-241). Речові докази: –  грошові кошти в сумі 2400 гривень, вилучені в ОСОБА_2 під час огляду місця події та зберігаються в Долинській міжрайонній прокуратурі Івано-Франківської області, повернути  ОСОБА_3; – одяг обвинуваченого ОСОБА_2, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, після вступу вироку в законну силу повернути  ОСОБА_2; –  відеокасету марки «Panasonic 72 D 1 ЕS 4АR»  із записом огляду місця події від 27.06.2013 року  зберігати при матеріалах кримінального провадження. Справа №: 343/1589/14-к Провадження №: 1-кп/0343/78/14 В И Р О К І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 04 липня 2014 року                                                                                                    м. Долина Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді – Андрусіва І.М., за участю: секретаря судових засідань – Височанської О.З., прокурора -Бурак Б.Г, розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Долина матеріали кримінального провадження №:12014090160000217 за обвинуваченням ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з вищою освітою, розлученого, працюючого на посаді начальника дільниці №7 ВП «Львівська дистанція захисних лісонасаджень», має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних           правопорушень, передбачених           ст. ст. 191 ч.2, 366 ч.1 КК України,- в с т а н о в и в : ОСОБА_4,являючись службовою особою, вчинив розтрату та заволодів чужим майном шляхом зловживання  своїм службовим становищем. Обвинувачений являючись службовою особою, склав та  видав завідомо неправдивий документ  та вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості. Кримінальні правопорушення вчинено      за таких обставин: ОСОБА_4, працюючи на посаді начальника виробничої дільниці №7 ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця”, являючись  службовою  особою, та обіймаючи посаду  пов’язану з виконанням організаційно – розпорядчих та адміністративно – господарських функцій, та згідно  вимог ст. ст. 19, 69 Лісового кодексу України, ст. ст. З, 5, 38-40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, п.2,3 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761, п. 3,4,12,13,55 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від12.05.2007 №724, Інструкції про порядок проведення ревізії лісових обходів, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 08.02.2010 №23, посадової інструкції, затвердженої 04.02.2013 начальником ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця,” зобов’язаний забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, дотримуватись правил і норм використання лісових ресурсів та використовувати лісові ресурси тільки на підставі спеціального дозволу, який видається постійним лісокористувачем, проводити рубки формування і оздоровлення лісів на підставі матеріалів лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами, забезпечувати збереження підросту  не призначених для рубки дерев, при прийомі лісового обходу, в якому є незакінчені рубкою лісосіки, проводити перелік пнів зрублених дерев та таксацію дерев, що залишилися на корні і підлягали рубці, не допускати незаконної (безбілетної) рубки лісу, керувати охороною насаджень і лісів на території дільниці від лісопорушень, оформляти і слідкувати за своєчасним та правильним складанням актів про лісопорушення. Окрім цього , згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 04.02.2013 №3 він зобов’язаний бережно відноситись до переданих йому матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для запобігання втрати, вчинив розтрату та заволодів чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем та  вчинив службове підроблення. ОСОБА_4, після отримання лісорубного квитка №33 від 12.03.2014 року з 24.03.2014 року став проводити порубку аварійних дерев породи тополя, липа, в’яз у кварталі № 95, ділянці №13 в напрямку Долина – Вигода км5+430-6+120 на площі 0,69 га загальною кубомасою 68,5 м3 в смузі захисних лісонасаджень ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця”, яка згідно ст.4 Лісового кодексу України належить до державного лісового фонду України. 11.04.2014 року, в смузі захисних лісонасаджень біля АДРЕСА_2, Долинського району, на відстані 50 м від залізничної колії в напрямку Долина – Вигода, обвинувачений  виявив два незаконно зрубані дерева породи дуб з діаметрами пнів 79 см X 85 см, 72 см X 70 см. Однак обвинувачений грубо порушуючи вимоги Інструкції про порядок проведення ревізії лісових обходів, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 08.02.2010 №23, залишив зрубану деревину на місці, вийшов з ділянки. При в’їзді в с. Новоселиця, Долинського району ОСОБА_4 зустрівся із жителем вказаного населеного пункту ОСОБА_5    В розмові останній повідомив ОСОБА_4 про те, що він бачив в смузі захисних лісонасаджень зрубані дерева породи дуб та хоче їх придбати. Погодившись на пропозицію ОСОБА_5, обвинувачений повернувся з ним до місця виявлення незаконної порубки двох дерев породи дуб. Провівши обміри, ОСОБА_4 визначив, що обсяг деревини становить 5,6 м3 усвідомлюючи, що він вчиняє розтрату ввіреного йому державного майна, запропонував ОСОБА_5 придбати 5,6 м3 пиловника дуба за 4586 гривень  на що останній погодився. 12.04.2014 року близько  11 год., біля залізничного переїзду в с. Новоселиця, Долинського району ОСОБА_5 згідно попередньої домовленості зустрівся з обвинуваченим де         ОСОБА_5 дав ОСОБА_4 кошти в сумі 4586 грн. за відпуск йому пиловника 2сорту деревини породи дуба в кількості 5,6 м3. Будучи впевненим в законності своїх дій, ОСОБА_5 автомобілем МАН д.№ НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 перевіз вказану деревину породи дуб в смт. Вигода, Долинського району на пилорамупідприємця ОСОБА_7, порізав її на дошку та склав на подвір’ї по місцю свого проживання в АДРЕСА_2 ОСОБА_4, як начальник виробничої дільниці №7, зловживаючи своїм службовим становищем, знаючи, що він порушує порядок відпуску деревини на пні, усвідомлюючи, що він вчиняє розтрату ввіреного йому державного майна, умисно отримав від ОСОБА_5 кошти в сумі 4586 грн.за незаконну реалізацію деревини породи дуба в кількості 5,6 м3 та привласнив їх. Окрім  цього, обвинувачений  з метою створення у ОСОБА_5 видимості законності своїх дій,попередньо отримавши в бухгалтерії підприємства під звіт бланкинакладних на відпуск лісопродукції, усвідомлюючи, що він вчиняє службове підроблення, умисно вніс в бланк накладної №132 ВП “Львівська дистанціязахисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця” завідомо неправдиві дані про відпуск ОСОБА_5 пиловника 2сорту деревини породи дуба в кількості 5,6 м3 по ціні 4586,81 грн. з ПДВ, підписав накладну та видавзавідомо неправдивий документ ОСОБА_5, який не знав та не усвідомлював, що вона є незаконною. 12.04.2014 року в  такий спосіб, обвинувачений  зловживаючи своїм службовим становищем, в період із 11.04.2014 року по 12.04.2014 року усвідомлюючи, що він вчиняє розтрату ввіреного йому державного майна, умисно отримав від ОСОБА_5 кошти в сумі 4586 грн.за незаконну реалізацію деревини породи дуб в кількості 5,6 м3 та привласнив їх, спричинивши державним інтересам матеріальні збитки на вищевказану суму та попередньо отримавши в бухгалтерії підприємства під звіт бланки накладних на відпуск лісопродукції, усвідомлюючи, що він вчиняє службове підроблення, умисно вніс в бланк накладної №132 ВП “Львівська дистанціязахисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця” завідомо неправдивідані про відпуск ОСОБА_5пиловника 2сорту деревини породидуб в кількості 5,6 м3 по ціні 4586,81грн. з ПДВ, підписав накладну та видавзавідомо неправдивий документ ОСОБА_5, який не знав та не усвідомлював, що вона є незаконною. В судовому засіданні  ОСОБА_4  вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчинених ним кримінальних правопорушень відповідно до викладеного, вказавши на те, що він дійсно, працюючи на посаді начальника дільниці №7 ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця”, з метою одержання  грошей отримав від     ОСОБА_5 кошти в сумі 4586грн. за незаконну реалізацію деревини породи дуба в кількості 5,6 м3 та привласнив їх, а також підписав накладну та видавзавідомо неправдивий документ,        ОСОБА_5,який не знав та не усвідомлював, що вона є незаконною. У вчиненому ОСОБА_4 щиро розкаюється, розуміє, що вчинив неправильно, запевняє суд, що більше такого не повториться,  повідомив, що кошти, які він отримав незаконно відшкодував в повному розмірі та подав суду заяву про звільнення його від відбування кримінального покарання по даному кримінальному провадженні у зв”язку із вступом в дію  Закону України “Про амністію” від 08.04.2014 року №1185- VII  ст.1 п. “В”, так як у нього на утриманні перебуває одна  неповнолітня дочка ОСОБА_8  ІНФОРМАЦІЯ_5,щодо якої він не позбавлений батьківських прав. Прокурор не заперечив проти звільнення ОСОБА_4  від відбування покарання на підставі Закон України «Про амністію у 2014 році». На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з’ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, учасникам судового провадження роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Таким чином, оскільки обвинувачений  визнав свою вину в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинених кримінальних правопорушеннях знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та кваліфікує його дії за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, оскільки він, являючись службовою особою, вчинив розтрату та заволодіння чужим майном шляхом зловживання  своїм службовим становищем,та являючись службовою особою, склав та  видав завідомо неправдивий документ  та вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості. Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз’ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання” з подальшими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Згідно ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, а злочин, передбачений ч.2 ст.191 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості. Суд враховує також дані про особу винного, а саме те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше,  позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, негативно ставиться до вчиненого, від вчинених кримінальних правопорушень тяжких наслідків не наступило, має на утриманні неповнолітню дитину, тривалий час працює на посаді начальника дільниці №7 ВП “Львівська дистанція захисних лісонасаджень” ДТГО “Львівська залізниця”, на обліках у лікаря нарколога та психіатра  Болехівської міської лікарні  не перебуває. Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, активне сприяння розслідуванню кримінальних правопорушень. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Таким чином, з врахуванням викладеного, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати в           межах санкцій  статтей 191ч.2 , 366ч.1 КК України. Одже , суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання  ОСОБА_4 можливе без ізоляції  його від суспільства,  та обрати       покарання у виді обмеження  волі з позбавленням права обіймати посади пов”язані з  виконанням функцій начальника виробничої дільниці  . Відповідно до ст.9 Закону Украни “Про амністію в 2014 році”від 08.04.2014 року №1185- VII,  виконання цього Закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників. Як вбачається із заяви обвинуваченого ОСОБА_4, останній просить застосувати, щодо нього Закон України “Про  амністію в 2014 році”, про що подав письмову заяву. Згідно ст.1  “в” Закону України “Про амністію” від 08.04.2014 року №1185- VII, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до  статті 12 Кримінального кодексу України: в) осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами, якщо проти цього не заперечує обвинувачений, підсудний. Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, –                                                                   З А С У Д И В: ОСОБА_4визнати винуватим у вчинені кримінальних  правопорушеннь, передбачених  ст.191 ч.2, ст.366  ч.1 КК України ,призначивши покарання: – за ст.191 ч.2 КК України у виді   обмеження волі строком  1 (один ) рік шість місяців  з позбавленням права обіймати  посади ,пов”язані з виконанням функцій начальника виробничої дільниці   строком на два  роки. – за ст.366 ч.1 КК України у виді   обмеження волі строком  1 (один ) рік  з позбавленням права обіймати  посади ,пов”язані з виконанням функцій начальника виробничої дільниці строком на один рік.