Додаток III. План впровадження – Робочий план для України
Для всіх заходів зазначено дату завершення – червень 2014 року, оскільки цей документ є річним планом (з червня 2013). Діяльність у рамках усіх заходів може бути продовжена протягом наступних років впровадження проекту залежно від результатів першого року та фінансування.
Детальніше про цей план та хто що робить – у виступах О. Коваленко та Р. Волосянчука (див. наступні матеріали блогу)
1. Підтримка діалогу з питань лісової політики в Україні (аналітичні та соціологічні дослідження, круглі столи та дискусії у засобах масової інформації)
1.1 Розвиток інституту права власності на ліси. Проблеми й шляхи розвитку системи державного управління лісами
Аналітичні дослідження з таких тем:
• Розвиток інституту права власності на ліси
• Проблеми та шляхи розвитку системи управління лісами … читати далі »
Справжні емоції в документальному ролику про зниклу з криниць воду та знищений ліс перевершують гру оскарівських лауреатів
«Мені наплювати, я завтра здохну. А діти що будуть мати»? — питає з екрана телевізора колоритний літній чолов’яга, обурюючись тим, що твориться в навколишніх лісах.
Селяни Карпат — головні герої семихвилинного сюжету, який двічі — спочатку у «Фактах тижня з Оксаною Соколовою», а потім у програмі «Максимум в Україні» – показало ICTV. За моїми спостереженнями це — рекордний час, який у цьому році телебачення присвятило спробі розібратися в тому, що робиться в українських лісах.
Народ проти лісовозів
Рубка за старими технологіями має непривабливий вигляд. Фото з сайту ecmo.ru
«Жителям Карпат вода увесь час підносить підступні сюрпризи — то в криницях зникне, то заллє городи. Але причина цього не в примхах природи, вина всьому — масова вирубка лісів, — переконує глядачів тележурналіст Мирослав Ганущак. — Те, що ліси над ріками утримують тонни води, відомо, напевно, навіть першокласнику. Відомо і депутатам, які законами не рекомендують рубати ліс за 150–200 метрів від русла. Та кого це цікавить? Ліс як рубали, так і рубають. Коли жителі села Космач, що на Івано-Франківщині, на собі відчули наслідки такого господарювання, відразу піднялися на бунт і перекрили дорогу лісовозам».
Показаний у сюжеті Мирослава конфлікт — лише частина айсбергу непростих стосунків селян і лісівників, які, до речі, живуть у цьому самому селі. Ось що показали результати масового опитування, яке проводили в рамках міжнародної лісової програми FLEG три роки тому у трьох карпатських областях і яке залишилося за кадром цієї передачі. Дві третини опитаних тоді заявили, що за місцем їх проживання вирубують занадто багато лісу. А систему ведення лісового господарства, лісозаготівель і реалізації деревини в адміністративному районі свого проживання учасники опитування оцінили доволі негативно. Зокрема понад третина респондентів вважають, що система має низку серйозних недоліків, в цілому погано працює і вимагає серйозних змін. … читати далі »
“Безумовно позитивною рисою управління лісовою галуззю в Україні є державна власність на переважну кількість лісів та ведення лісового господарства державними підприємствами. В іншій пострадянській країні, в Росії, наприклад, перехід лісів до приватних рук мав вкрай негативні наслідки – як для охорони довкілля, так і для самої лісової галузі”…
“Для Держлісагентства ж збереження біорізноманіття не є пріоритетом. Починаючи з середини 2000-х pp., в лісовому відомстві намітилася тенденція категорично не погоджувати включення особливо цінних лісових територій до об’єктів ПЗФ – навіть, якщо вилучення їх з користування лісових господарств не передбачається”…
З розділу 4 “Лісові ресурси” щорічної доповідь НУО (ЩД НУО) «Громадська оцінка національної екологічної політики» за 2011 рік.
Ось повний текст розділу: … читати далі »
Влада Харкова зруйнувала зелений щит міста заради забаганок футбольних баронів
Усе новими й новими проблемами для українського суспільства обертається бажання українських олігархів похизуватися перед Європою власними футбольними гладіаторами та аренами, на яких вони ламають собі ноги. Йдеться про стихійне лихо під назвою «Євро-2012». Зокрема для першої столиці України – Харкова футбольні амбіції українських олігархів (нагадаю, що саме вони володіють провідними футбольними клубами країни) обернулося тисячами зрубаних дерев та численними сутичками обурених порубками громадян з міліцією. … читати далі »
Відповісти на це запитання і перевірити чи дійсно так заможно живе державний службовець середньої ланки спробував телеканал ZIK (Програма “Хто тут живе”). Зокрема, в передачі досліджується й професійна діяльність директора ДП «Стрийський лісгосп» Ростислава Павліва.
«Законодавство, що регулює рубки в Україні треба міняти, причому не косметично, а кардинально й чим скоріше, тем краще», – до такого висновку дійшли експерти Світового банку (Програма ENPI-FLEG), проаналізувавши законодавство щодо порядку і правил рубок, яким керуються українські лісівники у своїй повсякденній роботі.
Чому де-юре законні та ще й «спрямовані на оздоровлення лісів» рубки, де-факто мають комерційну спрямованість і погіршують стан лісу? Чому коли люди звертаються до контролюючих органів на захист свого лісу, виявляється, що дії лісорубів, які на думку громадян є алогічними й аморальними, – документально законні?! Відповіді – у доповіді «Рубки лісу в Україні: практика, теорія, проблеми» (http://www.lesovod.org.ua/node/8402) (коротка версія дослідження). … читати далі »
Додаток III. План впровадження – Робочий план для України
