Відчуйте пульс лісу! Поділіться своїми враженнями, тривогами, бідами! Ваші листи, фото, цікаві інші матеріали (статті, відео, аудіозаписи, лінки на інші сайти - будь-що) надсилайте на адресу druzi-lisu(вухо)ukr.net

Проект нових Сан правил у лісах України, підготовлений робочою групою 20 травня 2016

Фото0539Створена за дорученням Кабінету Міністрів міжвідомча робоча група напрацювала зміни, які дозволять зменшити шкоду для живої природи, яку наносила нині існуюча система санітарних рубок. Наразі як фахівці лісового господарства, так і природоохоронна громадськість сподіваються на оперативне ухвалення цих змін урядом.

До складу групи увійшли представники Мінприроди, Держлісагентства, Держекоінспекції та інших урядових відомств та установ а також наукових та громадських екологічних організацій.

Нагадаємо, що дана Робоча група створена відповідно до протоколу наради у Кабінеті Міністрів України від 12 травня 2016 року і підписаного віце-прем’єром України В. Кістіоном.

Ось сам текст:

Станом на 20.05.2016

Санітарні правила в лісах України

 

  1. Ці Правила визначають сукупність норм здійснення санітарно-оздоровчих заходів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів при веденні лісового господарства, використанні лісових ресурсів та здійснення робіт, не пов’язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

… читати далі »

Полезахисні лісосмуги треба захистити законом і віддати в добрі руки

pylova buriaНарешті з’явилися конкретні пропозиції щодо порятунку лісосмуг. До речі, можна порівняти ситуацію з 2011 роком – ось моя тодішня стаття “Рятуйте лісосмуги”  або на Лісоводі — з цікавими коментарями

Пилова буря прийде завтра

Здається, що пилюка скрізь: вона лізе крізь віконні щілини, миттєво бруднить комірець свіжої сорочки, бридко скрипить на зубах і плівкою осідає на поверхні щойно налитої у склянку води. Сонце тьмяно світить наче крізь роками не прані сірі тюлеві фіранки. Усі розмови — про дощ, і навіть найзатятіші атеїсти тихенько згадують святого Іллю.

Це спогади мого далекого дитинства, що минуло в запорізьких степах, а точніше, посеред того, на що вони перетворилися після тотального розорювання. Пилові бурі були і є розплатою за те нищення степу, за жадібність, за нехтування законами природи.

Вітрова ерозія в Україні щорічно поширюється  на шість мільйонів гектарів, а в роки з пиловими бурями — на значно більші площі. … читати далі »

Національна політика

Світовий банк організував обговорення стратегії розвитку «зеленої» галузі України

В Україні тривають обговорення концепції державної лісової політики. Нещодавно в рамках програми ФЛЕГ II (ЄІСП Схід) у представництві Світового банку відбувся круглий стіл, на якому фахівці найвищого рівня – теперішні і колишні керівники лісового відомства, фахівці міністерств екології та природних ресурсів, аграрної політики, Державного агентства земельних ресурсів, лісових господарств, деревообробної промисловості, науковці, представники громадських організацій та партнери програми – обговорили проблеми та майбутню стратегію розвитку лісового сектору. Основні питання – принципи національної лісової політики та вдосконалення нормативно-правової бази й практики регулювання земельних і лісових ресурсів.

– Зараз основні показники говорять про те, що в системі треба проводити суттєві зміни: не думаю, що знайдуться задоволені процесами, які сьогодні відбуваються в лісовій галузі. Враховуючи конфлікт між системою управління, системою контролю, місцевою громадою, деревообробниками, громадськістю, екологами, треба шукати точки дотику та робити зміни в лісовій політиці, – можливо, найбільше за останні роки. Є вічний конфлікт лісового господарства з екологічними проблемами, і там мають бути знайдені точки; є постійні питання з деревообробниками, коли виникають питання доступу до ресурсів. Наприклад, як показує звичайний аналіз, за останні роки малий і середній бізнес у деревообробці практично закрився.

Також адміністративна реформа в тих регіонах України, де лісистість – більше 60%, поставить питання про право місцевих громад, на доступ до лісових ресурсів…

Це говорить про те, що реформи треба проводити по кількох напрямках, – вважає національний координатор програми ФЛЕГ Юрій Марчук. Створення концепції розвитку лісової галузі – це ідея, якій більше 10 років. За словами Віктора Червоного, голови Держкомлісгоспу України (2005– 2007 рр.), таку концепцію розробили майже 10 років тому, тоді ж були зроблені перші кроки для реформування галузі. Робота виявилася не легкою: вже тоді фахівці побачили, що галузь загалом не готова до реформ. Тому зараз Держлісагентство, керівники галузі на місцях, громадськість та науковці мають докласти зусиль аби створити дієву політику лісового господарства. Експерт програми ФЛЕГ Михайло Попков у своїй доповіді «Національна лісова політика: актуальні завдання та шляхи їх вирішення» зазначив, в Україні є ряд різнопланових проблем, ефективне вирішення яких вимагає кардинальних змін в організації та законодавчому забезпеченні лісогосподарської діяльності. І ці зміни мають стати початком реформ. –
Події, що сталися в кінці 2013 і початку 2014 року, поклали початок структурним і кадровим змінам у системі влади, а також перегляду пріоритетів розвитку країни, якими на найближче п’ятиріччя стали боротьба з корупцією і проведення реформ, спрямованих на забезпечення можливості входження України в ЄС. Реформи, розпочаті навесні 2014 року, тривають.

На жаль, зміни, проведені або ініційовані в лісовому господарстві на хвилі реформаторських настроїв, виглядають непродумано і хаотично. Це багато в чому зумовлено відсутністю продуманої лісової політики і стратегії реформ, – зазначив Михайло Попков. – Як показує аналіз, у динаміці розвитку лісового сектору спостерігаються негативні зміни: падіння обсягів догляду за лісом, різке зростання санітарних рубок, хронічне недовикористання лісосік з низькою рентабельністю заготовки, надмірна експлуатація доступних (прилеглих до населених пунктів і дорогах) лісових масивів. Також ми говоримо про погіршення структури, якості та стійкості лісів, падіння та стагнація виробництва в деревообробному сегменті лісового сектору, а також зростаюче відставання підприємств Держлісагентства від державних лісових компаній європейських країн за економічними показниками, за рівнем технологічного і кадрового забезпечення. Ми бачимо зростання корупції та тіньового сегмента в лісовому бізнесі…

Разом з тим, в даний час з’явилися сприятливі можливості для підготовки та проведення лісової реформи. Її основні напрямки зумовлені політикою держави, націленої на кардинальне зниження рівня корупції та європейську інтеграцію.

За словами Михайла Попкова, список стратегічних проблем лісового сектору, в рамках програми ФЛЕГ, складається із 11 пунктів. Це протидія корупції в лісовому секторі, удосконалення відносин, пов’язаних з реалізацією прав власності на ліси і лісові землі, удосконалення інституційної структури лісового сектору, розвиток системи управління державними лісами. Наступний комплекс питань – це перегляд лісового законодавства, удосконалення фінансового та економічного механізму забезпечення сталого ведення лісового господарства. Наступні – забезпечення збереження та відновлення біорізноманіття, забезпечення розвитку конкурентоспроможного деревообробного сегмента лісового сектору, удосконалення системи доступу до лісових ресурсів, а також забезпечення багатоцільового, стійкого й інтенсивного ведення лісового господарства на регіональній основі.

Не менш важливими є такі проблеми, як розвиток захисного лісорозведення, агролісомеліорації. Два останні пункти – це підвищення якості та доступності інформації про ліси, лісовому господарстві та лісовому секторі в цілому та комплекс завдань, пов’язаних з євроінтеграцією і реагуванням на глобальні зміни в економіці та екології.

Другу доповідь «Вдосконалення нормативно-правової бази і практики регулювання земельних та лісових відносин» представив експерт програми ФЛЕГ Віталій Сторожук. Він зазначив, що проведення дослідження було направлено на розгляд таких питань: розробки пропозицій щодо вдосконалення сучасного поділу лісів за функціональним призначенням.

Йдеться про шлях оптимізації внутрішніх (лісове законодавство) і зовнішніх (земельне законодавство) умов визначення, власне, категорій лісів. У роботі була запропонована концепція «поступової оптимізації». Зокрема підготовлено практичні пропозиції щодо переходу від трирівневого функціонального поділу («категорія лісів», «підкатегорія лісів» та «захисні ділянки») до дворівневого: «категорія лісів» та «підкатегорія лісів».

nacionalna-politykaПан Сторожук проаналізував цілі та завдання обміну інформацією між Державним земельним і лісовим кадастрами, характер зміни вимог до ведення лісового кадастру, а також підготовлено пропозиції з розробки проекту документа «Порядок ведення лісового кадастру». Фахівці обговорили ці та ряд інших питань, а пропозиції від усіх експертів будуть узагальнені й представлені для розгляду до профільних держустанов

Оксана Миколюк

24 жовтня 2014 р

«Природа і суспільство»

 

 

«Сухолуччя» як символ беззаконня

unian_543354_jpg_203x203_crop_upscale_q85Створення на його території національного природного парку стане ще одним сигналом, що ми долаємо наслідки режиму Януковича

Свого часу тут жирувала радянсько-партійна еліта. Потрапити у часи СРСР на територію Дніпровсько-Тетерівського заповідно-мисливського господарства, що за 60 кілометрів на північ від Києва біля села Сухолуччя, простим людям було неможливо — її охороняли спецслужби. Лише коли серпасто-молоткастий режим почав сипатися, група природоохоронних активістів прорвалася в це спецсафарі. Особливо вразили екологів мисливські вишки з… вуличними ліхтарями біля них. Ліхтарі горіли цілодобово — щоб кабани звикли до світла і, не боячись його, приходили вночі їсти підкормку. Це давало змогу поціляти у здобич навіть п’яним «мисливцям».

Яке захоплююче полювання: з вишки складно промахнутися. Фото з сайту сomments.ua

Яке захоплююче полювання: з вишки складно промахнутися. Фото з сайту сomments.ua

Після скандалу спецсафарі закрили. Згодом, оскільки природа тут збереглася непогано, екологи запропонували створити національний природний парк (НПП). Ідею лобіювали довго, аж доки у грудні 2008 року нарешті не з’явився президентський указ про розширення мережі та територій національних природних парків, де у переліку перспективних НПП був і Дніпровсько-Тетерівський.

Та раділи природоохоронці дарма. Як пізніше з’ясували журналісти «Української правди», ще в 2007-му прем’єр-міністр Янукович наклав лапу на ці землі. Він змусив Держлісгосп передати приватній фірмі 20 земельних наділів загальною площею 17,5 гектара. Без конкурсу та інших тендерних формальностей. Новим власником територій стало сумновідоме ТОВ «Дом Лесника». 2009-го голова Київської облдержадміністрації Віра Ульянченко своїми розпорядженнями змінила цільове призначення цих ділянок із сільськогосподарських на землі промисловості. Як сказано в документі, «для будівництва та обслуговування готельно-ресторанного комплексу». Цей комплекс, а насправді мисливську резиденцію Януковича і стали називати «Сухолуччям», фактично вкравши назву в ближнього села. Також за 25 бюджетних мільйонів було збудовано нову дорогу до комплексу.

Решта території Дніпровсько-Тетерівського мисливського господарства формально залишилася державною, а в реальному житті — лише для користування Януковича та його друзів. Сторонніх туди не допускали, а місцеві (там є кілька населених пунктів) повинні були отримувати для в’їзду спеціальну перепустку. Об’їхати КПП у селі Сухолуччя було неможливо. Охороняла все приватна фірма «Делліт»з Донецька, пов’язана із сином Януковича. Коли ж якось журналіст Дмитро Гнап спробував знімати резиденцію Віктора Федоровича з човна, то потравив у лапи здоровенних «беркутівців».

Зі сходу територію господарства омиває Київське водосховище, з півночі та заходу — болотиста заплава річки Тетерів. А щоб зробити її неприступною з півдня, викопали 36-кілометровий рів завглибшки п’ять і завширшки сім метрів. Знову за бюджетні кошти. Щоправда, дехто каже, що рів має виключно меліоративну функцію.

31 липня 2012 року Київська облрада віддала 30 000 гектарів господарства в оренду на 49 років громадській організації «Товариство мисливців і рибалок «Кедр», яке заснували в 2008-му такі відомі кадри, як Сергій Тулуб, Володимир Демішкан та Юрій Бойко. Частина членів «Кедру» нині в розшуку за розкрадання бюджету та за криваві злочини проти Майдану. Договору з «Кедром» не скасовано й досі, хоч є великі сумніви в його законності.

Але ним хай займається прокуратура. Нам важливо знати, що «Кедр» — не первинний користувач угідь, тому його згоди на створення НПП, про який ішлося в указі від 2008 року, не потрібно. Територія Дніпровсько-Тетерівського — це соснові ліси, болота, озера, заплави річок. Попри те, що частина лісів штучного походження, ця місцина — справжній рай для звірів і птахів, та й самі ліси за відсутності рубок із часом набудуть природного вигляду.

2014-го в цьому вкотре переконалися експерти Київського еколого-культурного центру й фахівці Мінекології. Вони організували виїзди науковців, підготували картографічні матеріали. Стало зрозуміло, що варто продовжити роботи з виконання президентського указу від 2008 року про створення парку. Ідею підтримала й Громадська рада при Мінекології. Адміністрація Дніпровсько-Тетерівського господарства та Держагенція лісових ресурсів дали погодження створити парк. Залишилося підготувати ще кілька документів.

Але з вересня 2014 року Мінекології всі роботи зі створення НПП призупинило. Це вкрай небезпечно. Вже неодноразово у практиці створення нових парків та заповідників було так, що відомства відкликали свої погодження. Громадськість непокоїться, що внаслідок незрозумілої непослідовності Мінекології буде втрачено унікальну можливість створити цей, перший на Київщині, НПП. Таку заяву екологи зробили на недавньому «круглому столі» в Комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики.

Точка зору

ЕДНАК ОстапОстап Єднак,
секретар Комітету ВР з питань екополітики:

— «Сухолуччя» стало для українців одним із символів диктатури Януковича, символом беззаконня. І перетворення його на доступний вченим і екотуристам об’єкт стане сигналом того, що ми справді здолали і сам режим, і долаємо його наслідки.

До речі

Такими самими символами диктаторського «януковицького» та радянського комуністичного режимів є так звані державні організації «Залісся», «Синьогора» та «Білоозерське». Їх теж давно пора перетворити на національні природні парки (докладніше — у статті «Розважальні заклади чи заповідники?», «УК» від 21 травня 2014 року, http://ukurier.gov.ua/uk/articles/rozvazhalni-zakladi-chi-zapovidniki/).

Олег Листопад

Прес-клуб щодо лісової корупції у Франківську

відбудеться 17 листопада 0 12-й, Пилипа ОРлика, 4 Що у тому є потреба, показують, зокрема, судові справи: … читати далі »

Чи варто купувати новобуди в Ірпені?

Молоді патріоти вимагають збереження міських зелених зон

Із закликом утриматися від придбання квартир у нових ірпінських висотках до потенційних покупців житла звернулися кілька громадських організацій Київської області.

З цим навряд чи погодяться керівники містечка, які, навпаки, популяризують його як курорт, комфортну для проживання зону. Також влада міста наголошує, що забудовники відчутно поповнюють місцевий бюджет. … читати далі »

Урядовий кур’єр про зубрів + комент В. Борейка

Імператори лісу
У буковинські ліси повертаються зубри

Назва нової рубрики «УК» «Стежка в природу» говорить сама за себе – це цікаві розповіді про природу, тварин, рослини, про правила співіснування людини з навколишнім світом.

– Вони прийдуть. Вони завжди приходять сюди о цій порі, — запевняє заступник директора з наукової роботи Національного природного парку «Вижницький» Віталій Стратій. — Ви їх обов’язково побачите. Тут у них стежка до годівниць.
Але спочатку ми їх почули, навіть відчули — щось велике рухалося лісом. За хвилину серед засніжених дерев усе виразніше почали вимальовуватись дві величезні постаті. Вони поволі, царською ходою під виразний хрускіт хмизу наближалися до потічка.

… читати далі »