Про це дізнався на прес-клубі “Навіщо нам “Олешківські піски”. Ось як приклад пара фото із презентації професора Івана Мойсієнка.

Заплавні ліси з Alnus glutinosa та Fraxinus excelsior (Alno-Padion, Alnion incanae, Salicion albae) в національному природному парку “Олешківські піски”.

… читати далі »

Життя лiсовода Андрiя Пясецького виявилось подiбним до комети – коротким, але яскравим. А iм’я його, не дивлячись на здiйснений подвиг, практично невiдоме.

Народився Андрiй Пясецький 27 серпня 1909 р. у галицькому селi Реклинець, неподалiк вiд мiстечка Великi Мости у сiм’ї священника. У 1927 р., пiсля закiнчення гiмназiї, вiн стає студентом лiсового факультету Львiвського полiтехнiчного iнституту, бере участь у молодiжному патрiотичному об’єднаннi “Пласт”. У 1933 р., захистивши дипломну роботу “Охорона кедра в Горганах”, отримав диплом лiсового iнженера.

Працюючи в лiсах, якi належали греко-католицькiй церквi, розробляє проект створення в Горганах (частина Карпат) кедрового резервата. Цього вдалося добитись у 1934 р. Вчений був безкiнечно закоханий у красу зелених Карпат. Це вiдчувається хоча б по його статтi “Українськi карпатськi заповiдники”. Ось як захоплююче вiн писав про них:

“Гнiздо Горганських висот – Грофа, Паренки, Канусяки, Попадя, Мшана та Лелiнське яйце – це найбiльш дика та первiсна полоса наших Карпат. … читати далі »

Зона відчуження передовсім потребує усунення бюрократичних бар’єрів

Після накриття 29 листопада 2016-го аркою зруйнованого четвертого блока ЧАЕС слова «Чорнобиль» і «небезпека» поряд стали траплятися у ЗМІ набагато рідше. А дарма. Чорний привид радіації й досі ховається не лише у зруйнованому блоці. Він скрізь, де були отруйні опади,  передовсім у зоні відчуження. Зрозуміло, всю її аркою не накриєш.

Проте захист від розвіяних навколо станції нуклідів усе-таки маємо. Нас захищає сплетіння коренів, розлогість крон, шурхотіння трав, шелест листя. Саме природа зони стала нашим щитом проти віддалених наслідків аварії на ЧАЕС.

«Припинення експлуатації земель у Чорнобильській зоні відчуження сприяло формуванню постійного рослинного покриву, що приводить до стабілізації гідрологічного режиму, зниження вітрової та водної ерозії й мінімізації перенесення радіонуклідів за межі зони відчуження», — каже професор Національного університету біоресурсів і природокористування Сергій Зібцев.

Стоп  пожежам і оранці

Щоб не зруйнувати цього захисту, додає Сергій Вікторович, не варто відновлювати будь-які масштабні земельні роботи,  підготовку ґрунту до посадки лісових культур тощо — будь-чого, що може призвести до появи пилу, ерозії ґрунту. І не можна допускати в зоні пожеж. Як-от позаторішні, які офіційні джерела коментували заспокійливо: «Ситуація під контролем».

Насправді привід для хвилювання був. … читати далі »

Як лісоводи й екологісти гаряче дискутують, а то й сваряться, бачити доводилося не раз. А ось щоб одні нагороджували інших — таке на моїй пам’яті вперше.  Днями голова Українського товариства охорони птахів (ТОП) Олег Дудкін вручив грамоту першому заступникові начальника Київського обласного управління лісового господарства Русланові Гузенку. Руслан Володимирович безпосередньо брав участь у підготовці наказу облуправління про затвердження охоронних зон навколо гнізд рідкісних пернатих. Чимало теплих слів від орнітологів пролунало на адресу всього колективу київських лісоводів цілком заслужено, адже вони першими серед інших облуправлінь Держлісагентства застосували відповідні розділи нових, ініційованих Мінприроди та розроблених за участі як фахівців, так і громадськості, Санітарних правил у лісах України (детальніше читайте в «УК» «Як рубати по-новому. Екологи домоглися знакових змін у Санітарних правилах у лісах України» від 1 грудня 2016 року).  … читати далі »

Відразу скажу, що ні мораторій, ні його скасування не врятують наші ліси від знищення. Врятує тільки грамотне і чесне виконання підрозділу «Реформування лісового господарства» з Коаліційної угоди. Але спробуймо про все по порядку.

Від 1 січня 2017 з України протягом десяти років не можна буде вивозити кругляк (необроблені колоди). Зокрема і в Європу. Така вимога Закону «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», який було підписано Президентом України в липні 2015-го.

Власники лісопилок у Старому Світі, зокрема Румунії, перекриттям сосново-ялинових потоків (це основні породи українського експорту) вельми невдоволені, … читати далі »

Екологи домоглися знакових змін у Санітарних правилах у лісах України або Рубати по-новому!

«З такими лісниками природоохоронці точно будуть дружити, а не ворогувати», — заявили екоактивісти після ознайомлення з роботою Тетерівського лісгоспу на Київщині зі створення охоронних зон навколо гнізд рідкісних птахів. У цій держустанові до живої природи ставляться з повагою давно, а от іншим лісопідприємствам доведеться гуманізувати свою роботу, якщо не з доброї волі, то з примусу.

Понад половину усієї деревини в нашій країні добувають під час так званих санітарних рубок. Санітарних — у сенсі покликаних поліпшити здоров’я зелених легень країни. Але чи справді лісу після таких рубок стає краще? Принаймні, якщо їх проводити за правилами, затвердженими ще 20 років тому. Лісівники вважають — так, екологи — ні.

Кабінет Міністрів спробував помирити опонентів й ухвалив нещодавно нову редакцію Санітарних правил у лісах України. … читати далі »

Чому уряд днями відправив у відставку голову Держлісагентства і чи було це неминуче? У якому стані нині наше лісове господарства? З чого доведеться починати новому керівнику відомства? Про це розмова з одним із кращих аналітиків профільного сектору.

— Михайле Юрійовичу, наскільки виявилися ефективними реформи лісової галузі за останні роки?

— До реформи можна зарахувати тільки спробу ліквідації лісгоспів і створення на їхній основі єдиної державної лісової компанії. Нині, через півроку після схвалення цієї ідеї колегією Мінагрополітики, можна стверджувати, що анонсована реформа далі стадії презентації ідеї не просунулася. Ні концепції реформування, ні дорожньої карти реформ, ні будь-яких документів і розрахунків, які обґрунтовують суть реформи, ніхто не бачив. Мабуть, їх просто не існує.

Попередній уряд за період після Майдану двічі змінив керівництво галузі, не призначивши жодного фахівця, який має профільну освіту, знає галузь і здатний підготувати і провести справжні перетворення. Як наслідок, вся енергія пішла у свисток: час для підготовки реформ змарновано, довіру до ідеї реформування підірвано, роками налагоджена система ведення лісового господарства в державних лісах розбалансована.

Уже відставлений керівник Держлісагентства, мабуть, щиро вірив у свої реформаторські здібності й розраховував провести реформу і перейти на самофінансування галузі до кінця 2015 року. Через це його команда не приділяла належної уваги участі в бюджетному процесі. Тож галузь залишилася без бюджетної підтримки. Працівники лісової охорони півдня і сходу та спеціалізованих підприємств від січня не отримують належної зарплати і масово звільняються. Значна їх частина перебуває у вимушених неоплачуваних відпустках. Катастрофічно погіршились економічні показники цих підприємств, які за чотири місяці практично доведені до банкрутства. … читати далі »