Від неконтрольованих рубок страждають ґрунти

Зважаючи на значний інтерес до результатів Програми ENPI-FLEG, ми вирішили опублікувати низку доповідей, що прозвучали на науково-практичній конференції Програми у листопаді 2010 року. Інтернет-дискусія навколо ENPI-FLEG в цілому та цієї конференції зокрема показала, що ряд дуже цікавих доповідей не потрапив у поле зору спеціалістів галузі та широкого кола громадськості. Заповнюємо цей пробіл, починаючи з дуже цікавої, навіть унікальної доповіді ґрунтознавця.

Зокрема, радимо прочитати доповідь тим, хто усе ще сумнівається у катастрофічному впливі суцільних рубок на посилення повеней.

Друзі лісу

ПРОБЛЕМИ ЗБЕЗЛІСЕННЯ ТА СПРИЧИНЕНОЇ ДЕГРАДАЦІЇ ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ ЯК РЕЗУЛЬТАТ НЕЕФЕКТИВНОГО ЛІСОКОРИСТУВАННЯ В УКРАЇНІ

Юрій Дмитрук Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, м. Чернівці

Сучасні процеси збезлісення в Українських Карпатах практично не контрольовані і реально ніхто не володіє інформацією про дійсну лісистість та її динаміку хоча б за останні 10–15 років. Ця проблема може бути вирішена досить успішно за політичної волі керівників (держави, міністерств, місцевих). Її рішення можливе і за допомоги міжнародних організацій, які б провели дистанційний моніторинг лісовкритих земель.

Маршрутні обстеження підтверджують цілорічну рубку лісів, до того ж самостійна участь місцевого населення в незаконних рубках зменшується через перебирання ініціативи бізнесовими структурами. Ліснику простіше працювати з останніми, що краще оплачують незаконну заготівлю деревини та, як правило, мають прикриття в особі різного рівня зацікавлених можновладців. Технології заготівель деревини прості, на рівні часів підсічного землеробства: рубають ближче до населених пунктів і прокладених доріг, рубки зазвичай суцільні, деревина трелюється, відходи залишаються на місці, геолого- геоморфологічні та інші чинники не враховуються, посадки лісів не ведуть (собівартість викраденої деревини повинна бути мінімальною). Тому наслідки таких дій мають тривалу дію та кумулятивний ефект.

Мало вивчені, а тому першочергової оцінки ступеня деградації потребують ґрунти. Вони – основа всіх ланцюгів живлення в біогеоценозах суходолу, а тому деградація ґрунтового покриву має біосферні впливи. Дія таких перемін може відчуватися досить тривалий час (сотні років), що підсилює пріоритетність ґрунтів в екосистемах. Наголосимо, що вони в більшості випадків корелюють між собою, а зміни, наприклад, фізичних властивостей ґрунтів, супроводжуються трансформацією всіх інших показників. Звернемо увагу на основні наслідки для ґрунтового покриву процесів збезлісення:

– ерозія як площинна, так і яружна. Відкрита поверхня ґрунтового покриву руйнується безпосередньо дощовими каплями та, зважаючи на переважні схилові землі, при стіканні дощових і талих вод. Процес змиву досить інтенсивний: в урочищі Клифа (Косівський район) на другий рік після суцільного вирубування букового лісу (ймовірно праліс) гумусовий горизонт був практично змитий, а поверхня ґрунтів на 80–90 % вкрита дресвою, тоді як кількість фізичної глини (сума часток < 0,01 мм) стала мінімальною. Мулиста та дрібнодисперсна фракції ґрунтів заповнили конуси виносу струмків та потрапили в річище Лючки і Прута. Після повені потужність подібних наносів в місцях їх акумуляції складала понад 50 см, але, звичайно ж, більша частина мулу виноситься далеко за межі водозборів першого порядку;

– руйнування і трансформація профілю ґрунту. Зміни ґрунт ів (змив верхніх горизонтів, перебудова профілю, абсолютні і профільні зміни показників ґрунтів) призводять до трансформації структури ґрунтового покриву загалом.

Цей процес реально не оцінений, бо польові вишуки на лісових ґрунтах не проводились навіть під час єдиного в Україні детального обстеження ґрунтів (1957–1961 років). На жаль, в планах причетних до лісу управлінців, офіційних осіб та навіть науковців немає розділів, присвячених вивченню ґрунтів. Хоча продуктивність лісу безпосередньо пов’язана з якістю ґрунту (західні вчені пропонують чимало показників останньої, такі дослідження тривають вже декілька десятиліть, а моніторинг стану лісових ґрунтів є окремою програмою в різних країнах, зокрема в Європі – це Франція, Швеція, Німеччина, Словаччина, Фінляндія та інші. Можна скористатись їхніми методиками проведення подібних робіт, проте неможливо одержані ними кількісні результати екстраполювати на іншу територію);

– дегуміфікація як процес безпосередньої втрати органічної речовини ґрунтом. Наслідки цього процесу при втраті рослинного покриву множинні: втрачаються елементи живлення, що супроводжується зменшенням продуктивності земель, а тому відновлений ліс матиме нижчий бонітет; зменшується біологічна активність ґрунтів; інтенсифікується емісія парникових газів в атмосферу; зменшується стійкість ґрунтів до деструктивних процесів, зокрема ерозійних; гумусові речовини та зв’язані з ними елементи з поверхневим стоком потрапляють до водойм, що може призводити до їх еутрифікації. Треба пам’ятати, що власне гумусові речовини роблять ґрунт ґрунтом, забезпечуючи його родючість;

– зміни твердої фази ґрунту. Збезлісення призводить до трансформації гранулометричного і мінералогічного складу ґрунтів, що впливає на їх фізичні і хімічні показники (щільність складення, водопроникність і водоутримуюча ємність, польова вологоємність, характеристики ґрунтового вбирного комплексу, зокрема ємність поглинання та кількість і склад увібраних катіонів). Як кінце вий ре зультат – ґрунт докорінно змінює свої властивості та здат ність виконувати біосферні функції;

– зміни теплового і водного режиму ґрунтів безпосередньо можуть відбуватися внаслідок попереднього виду деградації. Хоча ці процеси апріорі відбуваються при знищенні лі сів через прямий доступ сонячної енергії та опадів до поверхні, а тому ґрунти швидше нагріваються/охолоджуються або висихають/зволожуються. Зміна теплового режиму ґрун тів безпосередньо визначає швидкість проходження в них хімічних реакцій, тобто саме функціонування ґрунту як багатофазного природного реактора. Зростання поверхневого стоку води природно супроводжується зменшенням її радіальної міграції, тобто забезпечення водою нижчих горизонтів і поповнення об’єму ґрунтових вод. Всі ці процеси визначально впливають на функціонування біоти ґрунтів, їх біорізноманіття та продуктивності;

– порушення балансу хімічних елементів. Деревна рослинність у процесі фотосинтезу використовує диоксид карбону атмосфери, тоді як відходи рубок, безладно залишені та не використані, навпаки – повертають цей газ в атмосферу; посадки лісів не ведуться взагалі, або їхні площі мізерні, порівняно з вирубаними площами. Це один з найвагоміших наслідків зміни кругообігу вуглецю при збезлісенні.

З відкритої поверхні ґрунту вимивається та мігрує більша кількість й інших елементів, які можуть посилювати кліматичні зміни (нітроген), сприяти забрудненню чи еутрофікації (фосфор), підкисленню (сульфур, алюміній); істотно зменшується продукція екосистемами Оксигену.

Трансформується власне кругообіг води через зміни процесів поверхневого і підземного стоку, випаровування, транспірації, внутріґрунтової міграції води. Змінюється і рівень залягання підземних вод та їх доступність рослинам, зменшується здатність місцевості затримувати опади та сприяти їх інфільтрації;

– зменшення біорізноманіття та біологічної активності ґрунтів. Перелічені вище процеси більшою або меншою мірою впливають на біорізноманіття як власне ґрунтів, так й в екосистемах. Ґрунти населені трильйонами організмів як таких чий життєвий цикл цілком пов’язаний з цим середовищем, так і вищих, які не можуть існувати без ґрунту. Бактерії, гриби, водорості, загалом найпростіші організми, кореневі системи рослин насичують ґрунт так, що говорити про нього можна тільки як про біо безживне (біокосне) тіло. Воно настільки своєрідне, що В. І. Вернадський прирівняв ґрунт до власне біосфери – обидва об’єкти він вважав біокосними.

Зважаючи на загальний аналіз проблем, які виникають внаслідок збезлісення, виокремимо завдання, без вирішення яких немислиме стійке функціонування лісових екосистем. Вони тісно пов’язані, тобто є системними, а тому важко говорити про пріоритет. Першочергово необхідний моніторинг лісових земель, очевидно дистанційний, без якого реальна оцінка стану справ у лісах України неможлива. Безсумнівно є потреба у вдосконаленні законодавчої бази, хоча це тема окремих досліджень та й законопослушність українських громадян, а найперше очільників різного рівня – на надто низькому рівні.

Організувати масштабні дослідження без матеріального забезпечення немислимо, а тому необхідно вибрати репрезентативні за мінімально доцільними показниками стаціонари, на яких провести системні обстеження лісових та «післялісових» земель. Під останніми автор розуміє не тільки цілком збезлісені території, але й ареали сукцесій (виходячи з пануючої думки лісівників про природне відновлення лісів) та інших земель (аграрного, рекреаційного, інфраструктурного призначення) на місці лісів. Такі дослідження також повинні бути системними (лісівники разом з ландшафтознавцями, гідрологами, біогеоценологами, кліматологами, біогеохіміками та, насамперед, ґрунтознавцями). Роботи останніх, пов’язаних із проблемою збезлісення, в Україні відсутні, що, безумовно, необхідно виправляти.

Довідково:

Збезлісення вважають однією з глобальних проблем, яка потребує нагального вирішення в контексті сталого розвитку людства. Ця проблема потребує новітніх підходів і в Україні.

Основна причина скорочення площі лісів – антропогенна, як правило – це рубки лісів. Наслідки збезлісення різні як за своїм впливом, так і за тривалістю дії: економічні, соціальні, геосферні.

Серед останніх – зміни клімату, вплив на гідрогеологічні про цеси, зменшення біорізноманіття, деградація ґрунтового покриву. Аналіз шляхів деградації ґрунтів, як одного з можливих результатів збезлісення, є метою цього повідомлення.

Регіональні особливості деградації ґрунтів пояснюються іманентними чинниками їх генезису. Зокрема, літолого-геологічні умови території Українських Карпат змінюються на коротких відстанях та з глибиною. Власне материнські породи часто підстеляються іншими утвореннями, які докорінно відрізняються за генезисом, мінералогічним і хімічним складом. Ґрунти Карпатської гірської країни формуються в умовах пересічного рельєфу, гірського в горах, що визначально впливає на педогенні процеси. Характерні риси мають клімат (коефіцієнт зволоження більший або набагато більший за одиницю), рослинний покрив, тектонічні, геологічні та гідрогеологічні процеси. Тому для забезпечення надважливої інформації про базові для продуктивності лісів показники необхідно проводити кадастр та оцінку лісових ґрунтів. Особливо важливою є ця інформація в умовах антропогенних перетворень. Тільки сучасні підходи до збору відповідних даних і організація їх в геоінформаційну систему дасть змогу проводити моніторинг лісових земель.

Лісова рослинність має тривалу історію розвитку. В голоцені ліси завжди вкривали більшу частину Карпат, як власне всієї України (за даними С. Стойка [3] до початку антропогенної діяльності лісистість становила не менше 40 %, зараз – близько 15,6 %). Роль лісу в ґрунтоутворенні дискутується до сьогодні, проте визначальним є постулати про підвищену зволоженість лісових ареалів, опідзоленість ґрунтів і їх збіднення окремими елементами, меншу гумусованість, інтенсивніший радіальний виніс та інші [2]. Загалом кожний тип лісу займає певний ареал з відповідним типом ґрунту, взаємовплив між якими – безперервний процес.

Вирубування лісів, пов’язане з діяльністю людини, відмічають з суббореального періоду [1]. Цей процес посилився з розвитком тваринництва та, особливо, землеробства. Надалі площі лісів у світі тільки скорочувалися, що добре коре лює з ростом населення. Сьогодні процес збезлісення (англ. – deforestation) відносять до глобально важливих, які визначають і визначатимуть сталий розвиток людства. Головна причина збезлісення в Україні – неконтрольовані рубки лісів без ефективного менеджменту та використання сучасних технологій.

Тому власне збезлісення супроводжується й опосередкованими процесами деградації навколишнього середовища. Серед останніх – ерозія, гідрогеологічні явища (повені, зсуви, осипи, суфозія), зменшення біорізноманіття, дегуміфікація та опустелювання, забруднення, порушення біогеохімічних циклів макро- і мікроелементів, причому трансформація окремих циклів (Карбон, Нітроген) – безпосередньо визначає темпи кліматичних змін.

Надруковано у «Еколого-економічні та соціальні проблеми, зумовлені неефективним і несталим веденням лісового господарства та незаконними лісозаготівлями в Україні.

Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції

2–3 грудня 2010 р., м. Львів»

Література

1. Безусько Л. Г. Палінологічна характеристика відкладів неоліту та енеоліту багатошарового поселення Кам’яна Могила (Запорізька обл., Україна) //Наук. зап. НАУКМА. Біологія та екологія. –2006. –Т. 54. –С. 11–9.

2. Мигунова Е. С. Леса и лесные земли. –М. : Экология, 1993. –363 с.

3. Стойко С. М. Пралісовіекосистеми України, їх багатогранне значення та охорона // Наук. працілісівничоїАН України. –2002. –Вип. 1. –С. 27–1.

Написати коментар