У період весняного пробудження земноводних зоологи закликають водіїїв зменшити швидкість пересування сільськими дорогами: тварини, у тому числі червонокнижні, масово гинуть під колесами авто.
З настанням теплих днів починається перша хвиля, як правило, найчисельніша, міграційних процесів у земноводних. Тварини гуртами пересуваються зі своїх зимових схованок на природнє місце розмноження. Безперечно, з ударами морозу, багато з них тут і замерзає. Проте, за словами доцента кафедри зоології УжНУ Федора Куртяка, більшу загрозу для чисельності земноводних популяцій тварин створюють водії, котрі щовесни на шалених швидкостях передавлюють тисячі рідкісних земноводних.
Ця проблема найбільше стосується сільських доріг, які проходять між лісом та полем, де розміщені водойми. Зараз у земноводних перший період міграції: тварини переміщаються до водойм для розмноження. Після цього процесу земноводні повертатимуться до лісу – це другий період їх міграції.
“Перша хвиля переселення вже розпочалася якраз з настанням перших весняних днів. Її пік настане через тиждень-два, коли тварини відчують справжнє тепло. Вона є масштабнішою за другу. І ось уже на дорогах лежить багато земноводних, котрі стали жертвами авто”, – зазначає пан Федір.
Ця сумна картина найчастіше спостерігається на невеличкій вулиці у селі Невицьке, котра веде до замку, а також на лісовій дорозі, що виходить на гору Плішку у селі Кам’яниця. На самій вершині Плішки побудовано декілька сервісних будівель. Для багатьох ужгородців це дуже зручне місце відпочинку у вихідні дні, тому тут останнім часом “розгулялися” авто. До речі, остання дорога взагалі не призначена для пересування транспорту: поряд з нею є автотраса. Це ще один бік проблеми: водії активно використовують лісові дороги, аби швидше дістатися до місця призначення. “Їхати сільською дорогою – це зрозуміло. Але для чого їхати лісовою стежкою, коли можна припаркувати машину за кілька метрів до місця того ж пікніка і просто пройтися пішки”, – пояснює проблему зоолог.
Ця сумна картина найчастіше спостерігається на невеличкій вулиці у селі Невицьке, котра веде до замку, а також на лісовій дорозі, що виходить на гору Плішку у селі Кам’яниця. На самій вершині Плішки побудовано декілька сервісних будівель. Для багатьох ужгородців це дуже зручне місце відпочинку у вихідні дні, тому тут останнім часом “розгулялися” авто. До речі, остання дорога взагалі не призначена для пересування транспорту: поряд з нею є автотраса. Це ще один бік проблеми: водії активно використовують лісові дороги, аби швидше дістатися до місця призначення. “Їхати сільською дорогою – це зрозуміло. Але для чого їхати лісовою стежкою, коли можна припаркувати машину за кілька метрів до місця того ж пікніка і просто пройтися пішки”, – пояснює проблему зоолог.
http://zelene.net/news/show/chervonoknizhni-zemnovodni-ginut-pid-kolesami-zakarpatskih-shumaheriv.html