Оголошений рішенням Луганської обласної ради № 13/12 від 31 серпня 2000 р. та від 3 вересня 2010 № 37/34. Розташований у Перевальському районі між сс. Малоіванівка, Городище, Центральний, Байрачки. Площа 2848,35 га. На момент створення у 2000 році заказник мав площу 2 716,47 га.

До складу його території були включені сільськогосподарські землі, населені пункти та сільськогосподарські споруди. У зв’язку з реформуванням земельних відносин та появою приватної власності виникла потреба здійснення територіальної оптимізації заказника та виключення з нього антропогенних територій, які не представляють природоохоронної цінності та обтяжують дотримання заповідного режиму. Співробітниками Луганського природного заповідника було проведено обстеження заповідної території та прилеглих природних ландшафтів та підготовлене наукове обґрунтування зміни меж загальнозоологічного заказника «Перевальський» шляхом збільшення його площі за рахунок цінних природних комплексів. До складу заказника увійшла балкова система з байрачними природними лісами, де збереглися окремі екземпляри дуба звичайного віком понад 100 років. Схили балок порослі степовими рослинними угрупованнями, де представлені популяції виду рослин, занесеного до Червоної книги України, — шафрану сітчастого.

У 2010 році Луганською обласною радою прийнято рішення про зміну меж заповідного об’єкту, в результаті чого його площа збільшилася на 131,88 га. Типовий для Донецького кряжу лісостеповий ландшафт. Охоплює долину річки Білої з яружно-балковими системами та міжбалковими вододілами. На лівому березі річки розташовані балки Чорнухіна і Кип ́яча, на правому — балка Кузькіна. Найбільші площі в заказнику займають кам’янисті землі, пасовища та лісові землі. Рельєф території заказника складний, пересічений, вкритий ярами та балками. В угіддя заказника входять ліси, розташовані на землях державного лісового фонду, пасовища та кам’янисті місця зі степовою рослинністю, що відмічаються високим біологічним різноманіттям. У межах заказника мешкають козуля, кабан, заєць, лисиця, ласка, лісова куниця, сліпак звичайний, канюк, яструб великий, сова вухата, дятел великий, плиска біла, сорока, синиця велика, зяблик, щиглик, вівсянка звичайна. На території заказника мешкають три види плазунів: ящірка прудка, вуж звичайний та водяний. Ймовірне існування видів, які занесені до Червоної книги України, — полозів жовточеревого та візерункового, мідянки. Ділянки старого байрачного лісу створюють сприятливі умови для існування рідкісних видів птахів — совки та середнього дятла.

(Джерело: Природно-заповідний фонд Луганської області // О.А. Арапов (заг. ред.), Т.B. Сова, О.А. Cавенко, В.Б. Фєрєнц, Н.У. Кравець, Л.Л. Зятьков, Л.О. Морозова. Довідник. — 3-е вид., доп. і перероб. — Луганськ: «Луганська правда», 2013. — 224 с.)

За результатами аналізу ландшафтного складу ПЗФ Луганської області, проведеної Г.Коломицевим, О.Василюком та І.Балашовим у 2012 році, було встановлено співвідношення площі основних типів ландшафтів для частини заповідних територій області (О. Василюк, І. Балашов, М. Кривохижа, Г. Коломицев. Ландшафтний склад природно-заповідного фонду Луганської області // Заповідна справа в Україні. Том 18. Вип. 1-2. 2012). Для даної території виявлене наступне співвідношення: -степи – 67% -умовно природні ліси – 11% -штучні ліси – 6% -орні землі – 14% -населені пункти – 2%

Результати обстеження

Наукові публікації

Дослідження космічних знімків заказника, проведене в НЕЦУ, дозволило виявити, що у станом на 1.07.2013 на його території розміщена низка відкритих карьєрів для видобутку вугілля.

Станом на 1.09.2014 кількість копанок зросла

Фото