Оголошений рішенням Луганської обласної ради № 4/19 від 15 грудня 1998 р. Розташування: Міловський район, між населеними пунктами с. Журавське та с. Криничне, на схід від с. Кирносове, за 2 км на південь від філіалу Луганського природного заповідника «Стрільцівський степ». Площа — 797,3 га.

Добре збережена ділянка різнотравно-типчаково-ковилових степів на південних відрогах Середньоруської височини з різноманітною степовою фауною, котра потребує охорони і відновлення. Стародавня яружно-балкова система з пологими схилами. Довжина балки приблизно 9 км, середня ширина — 1 км, глибина в середній частині — 50 м. Балка має чотири відвершки, три з правого схилу і один — з лівого.

Основні грунтоутворюючі породи — леси і лесовидні суглинки, на схилах подекуди відслонюються третинні піски, піщаники і крейдово-мергельні породи. Ґрунти — чорноземи звичайні з вмістом гумусу до 5 — 7 %.

Степова рослинність балки представлена формаціями ковил — вузьколистої, Лессінга, Залеського, волосистої, пухнастолистої, найкрасивішої, дніпровської; костриць валіської і Беккера. Часто зустрічаються угруповання за участю карагани чагарникової, мигдалю низького, спіреї звіробоєлистої, зіноваті руської, а також залишки байрачного лісу за участю клену татарського, яблуні лісової, груші звичайної, ільму та ясену високого. Види ковили, що зростають у заказнику, занесені до Червоної книги України, а утворювані ними угруповання — до Зеленої книги України. Із видів рослин, занесених до Червоної книги України, у заказнику представлені також півонія тонколиста, тюльпани Шренка, змієлистий, дібровний, а також дуже рідкісний в Україні ранньовесняний степовий ефемероїд брандушка різноколірна.

Тваринний світ заказника репрезентує типову для цього регіону степову фауну, котра в минулому заселяла степові рівнини Європи. Відмічене велике різноманіття дрібних ссавців: хом’як звичайний, полівка сіра, миші степова, лісова і хатня. Велика кількість дрібних гризунів сприяє розмноженню хижих ссавців — лисиці звичайної, тхора степового, перегузні. Поблизу залишків байрачного лісу оселився борсук. На території заказника у великій кількості наявні поселення сліпака і колонії сурка. Тхір степовий та перегузня занесені до Червоної книги України, а сліпак — до Європейського червоного списку. Заказник є справжнім резерватом степової орнітофауни. Тут зустрічаються жайворонки польовий і степовий. У період прольоту і на гніздуванні можна бачити і чути багато співучих птахів — золотомушку жовточубу, кропив’янок садову і сіру, вівсянку звичайну, коноплянку тощо. Звичайними є перепілка і куріпка сіра, на прольоті зупиняються дрохва і хохітва. Численними є хижі птахи: лунь лучний, канюк звичайний, можна зустріти кібчика і пустільгу степову, шуліку чорного, орла степового.

(Джерело: Природно-заповідний фонд Луганської області // О.А. Арапов (заг. ред.), Т.B. Сова, О.А. Cавенко, В.Б. Фєрєнц, Н.У. Кравець, Л.Л. Зятьков, Л.О. Морозова. Довідник. — 3-е вид., доп. і перероб. — Луганськ: «Луганська правда», 2013. — 224 с.)

За результатами аналізу ландшафтного складу ПЗФ Луганської області, проведеної Г.Коломицевим, О.Василюком та І.Балашовим у 2012 році, було встановлено співвідношення площі основних типів ландшафтів для частини заповідних територій області (О. Василюк, І. Балашов, М. Кривохижа, Г. Коломицев. Ландшафтний склад природно-заповідного фонду Луганської області // Заповідна справа в Україні. Том 18. Вип. 1-2. 2012). Для даної території виявлене наступне співвідношення: -степи – 50% -орні землі – 50%.

Стрічка новин сайту “Степи України”.

Статті:

2013-10-08 Конярі розорали заказник на Луганщині

Результати обстеження

Наукові публікації

Фото