Оголошений рішенням Луганської обласної ради № 3/18 від 4 вересня 1998 р. Розташування: Станично-Луганський район, на схід від с. Болотенне до кордону з Російською Федерацією. Площа — 732,0 га.

Заказник знаходиться в межиріччі Сіверського Дінця й Деркула. Південна межа проходе вздовж русла Сіверського Дінця, на півночі територія заказника обмежена залізницею (станція Іллєнко). Територія заказника включає заплаву та борову терасу з характерним для цих ландшафтів тваринно-рослинним комплексом. Заплава плоско-рівнинна, з добре вираженим мікрорельєфом у вигляді западин з озерами, старицями та заболоченими ділянками. У заказнику розташоване озеро Сизе. У рослинному покриві заказника переважають корінні дубові, дубово-в’язові та похідні вербові, осокорові та осикові ліси. Підлісок добре розвинений та представлений кленами татарським та польовим, бруслинами бородавчастою та Черняєва, терном степовим, ожиною сизою.

На більш високих місцях прируслової та центральної заплави розвинуті лучно-степові угруповання з кострицею борознистою та тонконогом вузьколистим, у знижених — лучні угруповання з тимофіївкою лучною, лисохвостом піхвовим тощо. Борова тераса вкрита сосняками штучного походження із збідненим трав’яним покривом. Досить значні ділянки борових терас, для яких характерні слабогорбисті поверхні з чергуванням піщаних масивів та блюдцеподібних западин, зайняті піщано-степовою рослинністю з домінуванням костриці Беккера, келерії піскової, житняків гребінчастого та Лавренка. На таких містах можна побачити суцільний лишайниковий покрив, створений переважно видами кладонії, до яких домішуються зелені мохи.

Флора заказника налічує більше 300 видів судинних рослин, серед яких 8 видів занесені до Червоної книги України. У лучних угрупованнях можна побачити рябчика руського та малого, косарика тонкого, зрідка зустрічаються поодинокі представники родини орхідних — зозулинці болотний та блошиний. У складі водно-болотних та прибережних угруповань зустрічається занесена до Червоної книги України реліктова водна папороть — сальвінія плаваюча. На території заказника багато рідкісних у Луганській області рослин (глечики жовті, півники болотні, жовте ці багатолистий та язиколистий, калюжниця болотна тощо). Заказник відрізняється багатою фауною. Тут мешкає близько 300 видів хребетних тварин, з яких 32 — занесені до Червоної книги України. Особливо велике значення заказника у збереженні видового різноманіття риб, яких тут відмічено 36 видів. Серед них ендемік Дону і Сіверського Дінця ялець Данилевського та ендемік Чорноморського округу йорж-носар. У Сіверський Донець та Деркул на нерест із Дону та Азовського моря піднімаються шемая азовська, вирезуб причорноморський, рибець та, зрідка, азово-чорноморський осетер.

Із ссавців, що мешкають у заказнику, звичайними є заєць сірий, вивірка звичайна, бобер європейський, норка європейська, борсук лісовий, козуля звичайна, дика свиня та ін., із рідкісних — вухатий їжак, мала вечірниця. Зустрічаються рідкісні види птахів: сірий журавель, журавель степовий, скопа, сапсан, лежень, чорноголова вівсянка.

На території заказника відмічене існування 14 видів безхребетних, занесених до Червоної книги України: жук-олень, махаон, подалірій, поліксена, мнемозина, дубовий бражник та ін.

(Джерело: Природно-заповідний фонд Луганської області // О.А. Арапов (заг. ред.), Т.B. Сова, О.А. Cавенко, В.Б. Фєрєнц, Н.У. Кравець, Л.Л. Зятьков, Л.О. Морозова. Довідник. — 3-е вид., доп. і перероб. — Луганськ: «Луганська правда», 2013. — 224 с.)

За результатами аналізу ландшафтного складу ПЗФ Луганської області, проведеної Г.Коломицевим, О.Василюком та І.Балашовим у 2012 році, було встановлено співвідношення площі основних типів ландшафтів для частини заповідних територій області (О. Василюк, І. Балашов, М. Кривохижа, Г. Коломицев. Ландшафтний склад природно-заповідного фонду Луганської області // Заповідна справа в Україні. Том 18. Вип. 1-2. 2012). Для даної території виявлене наступне співвідношення:
-степи – 8%
-умовно природні ліси – 55%
-штучні ліси – 37%

Результати обстеження

Обстеження проведено у 2002 році В.А. Денщиком в рамках Всеукраїнської акції “Зелена скарбниця”.

При обстеженні виявлено засмічення.

Фото