Філіал розташований біля с. Провалля Свердловського району Луганської області і складається з двох ділянок: Калинівської — площею 299,61 га і Грушевської — площею 287,89 га. Загальна площа філіалу — 587,5 га.

У тектонічному відношенні район розташування заповідника співпадає з північним крилом Донецької складчастої країни. Геологічну основу складають пісковики, вапняки та піщанисті сланці кам’яновугільного віку. Рельєф гривистий, грядово-улуговинний. Поверхня сильно розчленована яругами і балками. Висота місцевості 150 — 250 м над р. м. Основні ґрунти — чорноземи щебенисті на елювії піщано-глинистих і глинистих сланців, чорноземи щебенисті на елювії щільних пісковиків, дернові ґрунти на елювії некарбонатних порід, досить великі площі в заповіднику займають відслонення щільних порід — пісковиків і кам’яновугільних сланців. У Провальському степу наявні постійні водотоки. Це річка Велике Провалля та її притока балка Калинова. Вони неглибокі і вузькі. В охоронній зоні Грушевської ділянки в балці Грушевій є став Катарал площею 40 га. Річки і балки відносяться до системи Великої Кам’янки — правої притоки Сіверського Дінця.

Рослинність заповідника відрізняється значною різноманітністю. Наявні 8 типів рослинності, представлені 62 формаціями. Основним типом є степовий, виділяють типові, петрофітні, псамофітні і галофітні варіанти. Вони репрезентовані формаціями ковил — пухнастолистої, вузьколистої, найкрасивішої, шорсткої, української, дніпровської, волосистої, пірчастої, костриць борознистої і валіської, стоколосу берегового і безостого, пирію середнього, тонконогу вузьколистого, келерії гребінчастої, бородачу кровозупинного, грудниці волохатої, карагани чагарникової, спіреї зверобоєлистої, мигдалю низького, осоки ранньої, зубровки повзучої. Луки репрезентовані формаціями пиріїв повзучого і середнього, тонконогу вузьколистого, кострецю безостого, мітлиці лучної, куничника наземного.

Рослинність кам’янистих відслонень представлена формаціями житняку гребінчастого, полину Маршаллова, бородачу кровозупинного, чебрецю вапнякового, бедринцю каменелюбивого. Чагарникові угруповання складаються із формацій жостеру проносного, клену татарського, верби попелястої, терну степового, карагани чагарникової, спіреї зверобоєлистої, вишні степової, мигдалю низького.

Поряд із степовими в заповіднику добре представлені угруповання байрачних лісів, приурочені до ярів, балок, берегів річок. Деревний ярус у них утворений ясенем високим та кленом польовим. У підліску зростають клен татарський, жостер проносний, бузина чорна, види глоду, бирючина звичайна, бруслини Черняєва і бородавчаста. У трав’яному покриві домінують яглиця звичайна, пшінка весняна, анемоноідес жовтецевий, проліска сибірська, фіалка запашна, тонконіг дібровний і перлівка крапчаста, місцями масово розвивається живокість Сергія, занесена до Червоної книги України.

У Провальському степу поширені угруповання 8 синтаксонів, занесених до Зеленої книги України, — ковили української, ковили волосистої, ковили дніпровської, ковили найкрасивішої, ковили пухнастолистої, ковили вузьколистої, калофаки волзької, мигдалю низького. Порівняно з іншими філіалами Луганського природного заповідника флористичне багатство Провальського степу найбільше.

Загальна кількість відомих на території філіалу видів вищих і нижчих рослин та грибів складає 1231. Мохоподібні представлені 46 видами. Серед лишайників відомі 126 видів. Водоростей виявлено 119 видів: синьозелених — 27, евгленових — 45, зелених — 47. Мікофлора налічує 157 видів: міксоміцети — 2, макро- і мікроміцети — 155. Судинні рослини заповідника нараховують 783 види: квіткові — 778, голонасінні — 1, папоротеподібні — 2, хвощеподібні та плауноподібні — 2.

Серед вузькоареальних видів переважають види петрофітного приазовсько-донецького флористичного комплексу — підмаренник Дубовик, ушанка донецька, фіалка донецька, фіалка крейдова, ковила донецька, льонок чорноморський, шипшина залозистозубчаста, шипшина проста, ранник донецький, ковила шершава, ковила азовська, тюльпан змієлистий, чабрець вапняковий, льон Черняєва. Наявні вузькоареальні представники плакорного степового флористичного комплексу — залізняк степовий, підмаренник мохнатенький.

До Червоної книги України занесено 33 види рослин, виявлених у філіалі Провальський степ: горицвіт весняний, горицвіт волзький, громовик гранітний, дельфіній Сергія, дельфіній яскраво-червоний, калофака волзька, карагана скіфська, катран татарський, ковила азовська, ковила відмінна, ковила відокремлена, ковила волосиста, ковила вузьколиста, ковила дніпровська, ковила донецька, ковила Лессінга, ковила найкрасивіша, ковила пірчаста, ковила пухнастолиста, ковила українська, ковила шершава, косарики тонкі, пирій ковилолистий, півонія тонколиста, ранник донецький, рябчик руський, рястка Буше, сон лучний, тюльпан дібровний, тюльпан змієлистий, тюльпан Шренка, цибуля лінійна, шафран сітчастий.

З переліку Бернської конвенції на території заповідника представлений один вид судинних рослин — півонія тонколиста. З переліку Червоної книги МСОП на території заповідника наявні 4 види — пирій ковилолистий, ковила відмінна, ковила пухнастолиста, ластовень руський. Рослин з Європейського червоного списку 10 видів, це пирій ковилолистий, перлівка золотолускова, ковила відмінна, ластовень азовський, громовик гранітний, ушанка піднесена, ушанка Гельмана, калофака волзька, карагана скіфська, ранник донецький.

На території заповідника зростає один вид грибів, занесений до Червоної книги України, — трутовик коренелюбний та один вид лишайників — цетрарія степова.

У тваринному світі Провальського степу є лісові, степові і напівпустельні види. Тут можна зустріти 48 видів ссавців, біля 250 видів птахів (70 — 80 видів на гніздуванні), 7 видів плазунів, 5 видів амфібій, у водоймищах мешкає близько 10 видів риб.

Серед ссавців фоновими в заповіднику є заєць сірий, бурозубки звичайна та мала, мишівки степова і Штранда, миші жовтогорла та курганцева, полівка східноєвропейська, хом ́ячок сірий, строкатка степова, лисиця звичайна, куниця кам’яна, горностай, ласка, перегузня, соня лісова, борсук лісовий, сліпак звичайний, пізній кожан, нетопир-карлик, часто на територію заповідника заходять вовк, козуля, свиня дика. В охоронній зоні, поряд із межею заповідника на Грушевській ділянці, збереглися невеличкі колонії тушканчика великого та ховраха сірого. Зрідка в заповіднику та його околицях можна зустріти корсака.

Основними фоновими видами птахів у заповідному степу є жайворонки степовий та польовий, горобець польовий, кропив ́янка сіра, просянка, чекан чорноголовий, вівсянки садова та чорноголова, щеврик польовий, сорокопуд чорнолобий, кам ́янки попеляста та лиса, перепілка, куріпка, фазан тощо. У байрачних лісах заповідника гніздяться зяблик, мухоловка білошия, зеленяк, кропив ́янка чорноголова, вільшанка, дятли великий, середній та малий, крутиголовка, дрозди чорний та співочий, горлиця звичайна, припутень, сиворакша, рибалочка голуба, зозуля, дрімлюга, соловейко східний, шпак звичайний, сорока тощо. Хижі птахи і сови, що гніздуються в заповіднику, представлені орлом-карликом, канюком звичайним, яструбами малим та великим, боривітром звичайним, совами сірою, вухатою та болотною, а також совкою. В околицях заповідника гніздиться шуліка чорний. Серед птахів водно-болотного комплексу (в основному це види, що зустрічаються в охоронній зоні, біля ставка Катарал) звичайними на гніздуванні являються норець великий, бугайчик, лиска, побережник малий, очеретянка велика. В околицях ставка Катарал у норах лисиці гніздиться огар. Під час кочівель, весняних та осінніх міграцій заповідник відвідують осоїд, шуліка чорний, дрохва, журавель сірий, лебідь-кликун, лебідь-шипун, велика біла чапля, чаплі руда та сіра, шпак рожевий, болотний лунь, кібчик, підсоколик великий тощо. Зимують у заповіднику куріпка, горобець польовий, жайворонок рогатий, щиглик, вівсянка звичайна, синиці велика та блакитна, дрізд-чикотень, волове очко, сірий сорокопуд, снігур звичайний тощо.

Звертає на себе увагу те, що із дев ́яти видів жайворонків, зареєстрованих в Україні, у Провальському степу гніздяться шість, а саме: степовий, польовий, лісовий, рогатий, посмітюха та малий. Це типові степові птахи розміром з горобця або трохи більше (довжина тіла 10 — 15 см), сіре або бурувато-сіре забарвлення маскує птахів на фоні степу. Більшість видів жайворонків будує гнізда на землі, під укриттям костриці, ковили, низьких пагонів полину. Гніздо вимощене сухою травою. У гніздах буває не більше 5 яєць. Висиджує їх самка протягом 12 — 15 діб. Коли пташенята залишають гнізда, вони не можуть літати ще близько тижня. Живляться жайворонки насінням рослин та комахами.

Цікавими є також кам’янки. Це невеличкі, розміром з горобця, птахи, які гніздяться на кам’янистих осипах і схилах. Відчувши небезпеку, вони починають часто присідати, «кланятись», гойдаючи хвостиком. У Провальському степу гніздиться три види: звичайна, попеляста, або танцюристка та лиса. Кам’янка попеляста селиться в старих норах ховраха, кам’янка лиса — в тріщинах скель і на кам’янистих осипах, звичайна кам’янка — поблизу будинків, під дахами, у щілинах стін. Кам’янки часто бігають по землі. Всі кам’янки — перелітні птахи. Зимують в Африці. Кладка — 4 — 6 блідно-блакитних яйця, звичайно з червоно-коричневими крапками. Насиджує протягом 13 — 14 діб самка. Пташенят вигодовують обоє батьків протягом 15 діб. Живляться дрібними комахами, павуками та іншими безхребетними, іноді ягодами.

На ділянках з рудеральним травостоєм можна зустріти вівсянку чорноголову, занесену до Червоної книги України. Це невеличкий, але дуже гарний і привабливий птах. Самці відрізняються смолисто-чорною голівкою, коричневою спинкою, золотисто-жовтою грудкою і черевцем. Гніздо чорноголова вівсянка будує на кущах, або в заростях трав ́яних рослин. Воно представляє собою щільну чашу із переплетених корінців і травинок. Всередині гніздо вистилається шерстю тварин. Самка відкладає 2 — 7, частіше 4 — 5 блакитних, з бурими плямочками яєць. Насиджує самка протягом 14-16 днів. Пташенята залишають гніздо у віці приблизно 12 діб. Відліт птахів у липні-серпні. Живиться вівсянка чорноголова зерном культурних рослих, насінням бур’янів та комахами.

Плазуни Провальського степу представлені полозами жовточеревим, сарматським та візерунковим, що занесені до Червоної книги України. Мешкають у Провальському степу черепаха болотна (на водоймищах), вужі звичайний та водяний.

Амфібії в основному пов ́язані із вологими місцями — луками, болотами, водоймищами. У заповіднику мешкають джерелянка червоночерева, часничниця звичайна, жаба озерна та прудова. Ропуха зелена мешкає на степових ділянках, а для відкладання ікри пересувається до водойм.

До Червоної книги України занесено близько 70 видів тварин. Із ссавців, що занесені до Червоної книги України, у заповіднику охороняються тхір степовий, горностай, перегузня, тушканчик великий, мишівка степова, хом’ячок сірий, орел-карлик, огар, вівсянка чорноголова, совка тощо. У межах заповідника і його околицях зустрічається 46 видів комах, що охороняються на державному рівні: аскалаф строкатий, дибка степова, жук-олень, красотіл пахучий, турун бесарабський, турун Естрайхера, вусач мускусний, вусач-хрестоносець, вусач-червонокрил Келлера, ксилокопи звичайна і фіолетова, джміль глинистий, пахучий, лезус, моховий, червонуватий та оперезаний, сколія-гігант, синявець римнус та Бавій, стрічкарка малинова, совка сокиркова, махаон, поліксена, мнемозина тощо. До Европейського червоного списку внесено 22 види тварин, що мешкають у Провальському степу, до списків видів згідно з Бернською конвенцією — 10 видів ссавців та 171 вид птахів.

(Джерело: Природно-заповідний фонд Луганської області // О.А. Арапов (заг. ред.), Т.B. Сова, О.А. Cавенко, В.Б. Фєрєнц, Н.У. Кравець, Л.Л. Зятьков, Л.О. Морозова. Довідник. — 3-е вид., доп. і перероб. — Луганськ: «Луганська правда», 2013. — 224 с.)

За результатами аналізу ландшафтного складу ПЗФ Луганської області, проведеної Г.Коломицевим, О.Василюком та І.Балашовим у 2012 році, було встановлено співвідношення площі основних типів ландшафтів для частини заповідних територій області (О. Василюк, І. Балашов, М. Кривохижа, Г. Коломицев. Ландшафтний склад природно-заповідного фонду Луганської області // Заповідна справа в Україні. Том 18. Вип. 1-2. 2012). Для даної території виявлене наступне співвідношення:
– степи – 88%
– умовно природні ліси – 12%

Cайт заповідника

Результати обстеження

Наукові публікації

Внаслідок військових дій, в 2014 році територія заповідника повністю згоріла на одній з ділянок та частково – на другій. Свідчення місцевих жителів вказують на те, що через територію заповідника до України заїжджали колони техніи та солдатів з РФ.

Фото