Оголошена рішеннями виконкому Ворошиловградської обласної ради народних депутатів № 402 від 7 грудня 1971 р., № 247 від 28 червня 1984 р. Місце розташування: Лутугинський район, південно-західна околиця смт. Успенка. Межує з загальнозоологічним заказником місцевого значення «Іллірійський». Площа на момент створення — 5,0 га, після уточнення меж у 2011 році — 6,9 га (прийнято рішенням Луганською обласною радою від 31 серпня 2011 року № 6/41).

Ділянка лівого схилу балки Кривенький яр у 3 км від її гирла (долина р. Ольховки). На схилі — найбільш повний і доступний для спостереження в Донбасі розріз мандрикинської світи (середній карбон, башкирській ярус), складеної переважно алевролітами, рідкісними пластами вапняків і пісковиків. Крім незначної вугленосності, для цієї світи характерна відсутність алювіальних відкладів і значний розвиток прибережно-морської викопної фауни. У вапняках наявні чисельні гастроподи і пелециподи, а також інші органічні залишки, що підтверджують її приналежність до нижньої частини середньо-кам’яновугільного відділу.

(Джерело: Природно-заповідний фонд Луганської області // О.А. Арапов (заг. ред.), Т.B. Сова, О.А. Cавенко, В.Б. Фєрєнц, Н.У. Кравець, Л.Л. Зятьков, Л.О. Морозова. Довідник. — 3-е вид., доп. і перероб. — Луганськ: «Луганська правда», 2013. — 224 с.)

Геологічний опис:

Це одне з кращих відслонень мандрикінської світи середнього карбону на Донбасі, яке може бути рекомендоване у якості неостратотипу. Розріз починається вапняком, який складається а ‘ двох прошарків: нижнього – тонкого (0,3м) і верхнього – потужного (5м) з грудкуватою текстурою.
На вапняку залягає товща піщано-алевритових відкладів потужністю 90 метрів, і вище – товща аргілітів потужністю ЗО метрів. Вапняк сірий, мікрозернистий, міцний, водоростевий, з безліччю уламків остракод, брахіопод, криноідей. У ЗО метрах вище по балці відслонений вапняк і на такій же відстані від нього – сірий, перекристалізований, з уламками криноідей, брахіопод, моховаток потужністю 0,5 м. Вище – товща алеврито-пісковикових порід потужністю 150 метрів, що містять залишки мезокаламітів. Вапняки мають водоростеве походження. Розріз завершує пачка алевритів і пісковиків потужністю 45 метрів. У покрівлі видно сажу вугільного пласта, над яким розташований вапняк. Загальна потужність світи 550 – 600 метрів.

(Геологічні пам’ятки України. – т.4. / В.П.Безвинний, С.В.Білецький, О.В.Бобров.; за ред. В.І.Калініна, Д.С.Гурського. – Львів: ЗУКЦ, 2011 – 280 с.)

Результати обстеження

Обстеження проведено у 2002 році В.А. Денщиком в рамках Всеукраїнської акції “Зелена скарбниця”.

При обстеженні виявлено засмічення і самовільне випасання худоби. Охоронних знаків немає.

Під час обстеження 27.04.2011, проведеного М.Кривохижою, Є. Прекрасною, О.Василюком, встановлено наявність таких видів, занесених до Червоної книги України:

• Cerasus fruticosa
• Chamaecytisus austriacus
• Caragana frutex
• Pulsatilla pratensis
• Iris pumilla
• Stipa capillata
• Hyacinthella pallasiana
• Thymus marschallianus
• Onosma pseudotinctoria

Фото