Мораторій на експорт деревини: панацея чи профанація?

shemy-03350 сторінок та 20 графіків про ефективність мораторію: zapret-na-eksport-drevesynyi_mp Автор – Михайло Попков, Світовий банк, програма FLEG

А також:

 — в яких ще країнах світу існував/існує мораторій і до чого це там призвело
— чому наказ №41 позбавив деревообробників сировини
— чи існують корупційні схеми у експорті лісу
— чи допоможе електронний облік зупинити незаконні лісозаготівлі
— кому допоможе мораторій – легальним виробникам чи лівим лісопилкам
— які є альтернативи мораторію

Сім хвилин смерек і буків

Справжні емоції в документальному ролику про зниклу з криниць воду та знищений ліс перевершують гру оскарівських лауреатів

«Мені наплювати, я завтра здохну. А діти що будуть мати»? — питає з екрана телевізора колоритний літній чолов’яга, обурюючись тим, що твориться в навколишніх лісах.
Селяни Карпат — головні герої семихвилинного сюжету, який двічі — спочатку у «Фактах тижня з Оксаною Соколовою», а потім у програмі «Максимум в Україні» – показало ICTV. За моїми спостереженнями це — рекордний час, який у цьому році телебачення присвятило спробі розібратися в тому, що робиться в українських лісах.

Народ проти лісовозів

Рубка за старими технологіями має непривабливий вигляд. Фото з сайту ecmo.ru

Рубка за старими технологіями має непривабливий вигляд. Фото з сайту ecmo.ru

«Жителям Карпат вода увесь час підносить підступні сюрпризи — то в криницях зникне, то заллє городи. Але причина цього не в примхах природи, вина всьому — масова вирубка лісів, — переконує глядачів тележурналіст Мирослав Ганущак. — Те, що ліси над ріками утримують тонни води, відомо, напевно, навіть першокласнику. Відомо і депутатам, які законами не рекомендують рубати ліс за 150–200 метрів від русла. Та кого це цікавить? Ліс як рубали, так і рубають. Коли жителі села Космач, що на Івано-Франківщині, на собі відчули наслідки такого господарювання, відразу піднялися на бунт і перекрили дорогу лісовозам».

Показаний у сюжеті Мирослава конфлікт — лише частина айсбергу непростих стосунків селян і лісівників, які, до речі, живуть у цьому самому селі. Ось що показали результати масового опитування, яке проводили в рамках міжнародної лісової програми FLEG три роки тому у трьох карпатських областях і яке залишилося за кадром цієї передачі. Дві третини опитаних тоді заявили, що за місцем їх проживання вирубують занадто багато лісу. А систему ведення лісового господарства, лісозаготівель і реалізації деревини в адміністративному районі свого проживання учасники опитування оцінили доволі негативно. Зокрема понад третина респондентів вважають, що система має низку серйозних недоліків, в цілому погано працює і вимагає серйозних змін. … читати далі »

О коррупционных рисках, лесной охране, правилах рубок и многом другом

В интернете появилась информация о завершении Программы ENPI-FLEG. Читатели спрашивают нас: так ли это и если да, то с какими результатами завершилась Программа.

Действительно, начавшаяся официально в июле 2008 года Программа была рассчитана на три года, которые истекли в июле 2011-го и Программа должна была официально завершиться. Но поскольку такие “массивные” программы и проекты часто требую массы согласований и уточнений, сверки планов и т.п., то активная (назовем ее так) работа Программы началась только в 2009 году. И поэтому часть денег еще не была истрачена на середину 2011-го. Этот остаток доноры решили потратить на продолжение наиболее интересных и перспективных направлений Программы (что сейчас и делается) и таким образом продлить мандат  ENPI-FLEG еще на год. 

Теперь остался вопрос о результатах. Хотя Программа и не завершена, говорить есть о чем уже сейчас. Об этом, например, хорошо знают журналисты-участники конкурса “Правоприменение и управление в лесном секторе”. Им очень популярно рассказал один из консультантов Программы, известный лесовод, начальник Научно-исследовательського центра лесоуправления, редактор сайта “Лесовод Украины” Михаил Попков. Ему слово. … читати далі »

Рубати за законом чи по совісті?

«Законодавство, що регулює рубки в Україні треба міняти, причому не косметично, а кардинально й чим скоріше, тем краще», – до такого висновку дійшли експерти Світового банку (Програма ENPI-FLEG), проаналізувавши законодавство щодо порядку і правил рубок, яким керуються українські лісівники у своїй повсякденній роботі.

Чому де-юре законні та ще й «спрямовані на оздоровлення лісів» рубки, де-факто мають комерційну спрямованість і погіршують стан лісу? Чому коли люди звертаються до контролюючих органів на захист свого лісу, виявляється, що дії лісорубів, які на думку громадян є алогічними й аморальними, – документально законні?! Відповіді – у доповіді «Рубки лісу в Україні: практика, теорія, проблеми» (http://www.lesovod.org.ua/node/8402)  (коротка версія дослідження). … читати далі »