Дати медалі чи віддати під суд? Аналіз звіту Держлісу за 2016 рік

Це не розбір польотів Держлісагентства, а лише зважений і дуже чемний аналіз офіційного звіту цього відомства за минулий 2016 рік, виконаний незалежним експертом Олегом Сторчоусом. Для кращого розуміння доволі складних речей журналістами та громадськістю я підготував свій варіант Олегового аналізу – “для чайників”. А саме – з виділеними жирним шрифтом най-най моментами та з написаними мною (виділено курсивом) заголовками й підзаголовками. Преамбулу аналізу перенесено в кінець :).

Олег Листопад

Сам звіт ДАЛРу можна знайти тут: http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/archive/docview?typeId=177276

ЗАУВАЖЕННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ДО ПУБЛІЧНОГО ЗВІТУ ЗА 2016 РІК ПРО ПІДСУМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО АГЕНТСТВА ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

О. Сторчоус

1. Без компаса і карти.

У Держлісу немає ні тактичного, ні стратегічного бачення розвитку лісової галузі

Відповідно до п. 3 «Положення про Державне агентство лісових ресурсів України», що затверджене постановою Кабінету Міністрів України 08.10.2014 року №521, основним завданням … читати далі »

Радіуси безпеки. Нові правила передбачають створення охоронних зон навколо гнізд рідкісних птахів

Як лісоводи й екологісти гаряче дискутують, а то й сваряться, бачити доводилося не раз. А ось щоб одні нагороджували інших — таке на моїй пам’яті вперше.  Днями голова Українського товариства охорони птахів (ТОП) Олег Дудкін вручив грамоту першому заступникові начальника Київського обласного управління лісового господарства Русланові Гузенку. Руслан Володимирович безпосередньо брав участь у підготовці наказу облуправління про затвердження охоронних зон навколо гнізд рідкісних пернатих. Чимало теплих слів від орнітологів пролунало на адресу всього колективу київських лісоводів цілком заслужено, адже вони першими серед інших облуправлінь Держлісагентства застосували відповідні розділи нових, ініційованих Мінприроди та розроблених за участі як фахівців, так і громадськості, Санітарних правил у лісах України (детальніше читайте в «УК» «Як рубати по-новому. Екологи домоглися знакових змін у Санітарних правилах у лісах України» від 1 грудня 2016 року).  … читати далі »

Чи врятує мораторій наше зелене багатство

q85Відразу скажу, що ні мораторій, ні його скасування не врятують наші ліси від знищення. Врятує тільки грамотне і чесне виконання підрозділу «Реформування лісового господарства» з Коаліційної угоди. Але спробуймо про все по порядку.

Від 1 січня 2017 з України протягом десяти років не можна буде вивозити кругляк (необроблені колоди). Зокрема і в Європу. Така вимога Закону «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», який було підписано Президентом України в липні 2015-го.

Власники лісопилок у Старому Світі, зокрема Румунії, перекриттям сосново-ялинових потоків (це основні породи українського експорту) вельми невдоволені, … читати далі »

Мораторій на експорт деревини: панацея чи профанація?

shemy-03350 сторінок та 20 графіків про ефективність мораторію: zapret-na-eksport-drevesynyi_mp Автор – Михайло Попков, Світовий банк, програма FLEG

А також:

 — в яких ще країнах світу існував/існує мораторій і до чого це там призвело
— чому наказ №41 позбавив деревообробників сировини
— чи існують корупційні схеми у експорті лісу
— чи допоможе електронний облік зупинити незаконні лісозаготівлі
— кому допоможе мораторій – легальним виробникам чи лівим лісопилкам
— які є альтернативи мораторію

Михайло ПОПКОВ: «Лісові реформи знову доведеться готувати майже з нуля»

Чому уряд днями відправив у відставку голову Держлісагентства і чи було це неминуче? У якому стані нині наше лісове господарства? З чого доведеться починати новому керівнику відомства? Про це розмова з одним із кращих аналітиків профільного сектору.

— Михайле Юрійовичу, наскільки виявилися ефективними реформи лісової галузі за останні роки?

Popkov— До реформи можна зарахувати тільки спробу ліквідації лісгоспів і створення на їхній основі єдиної державної лісової компанії. Нині, через півроку після схвалення цієї ідеї колегією Мінагрополітики, можна стверджувати, що анонсована реформа далі стадії презентації ідеї не просунулася. Ні концепції реформування, ні дорожньої карти реформ, ні будь-яких документів і розрахунків, які обґрунтовують суть реформи, ніхто не бачив. Мабуть, їх просто не існує.

Попередній уряд за період після Майдану двічі змінив керівництво галузі, не призначивши жодного фахівця, який має профільну освіту, знає галузь і здатний підготувати і провести справжні перетворення. Як наслідок, вся енергія пішла у свисток: час для підготовки реформ змарновано, довіру до ідеї реформування підірвано, роками налагоджена система ведення лісового господарства в державних лісах розбалансована.

Уже відставлений керівник Держлісагентства, мабуть, щиро вірив у свої реформаторські здібності й розраховував провести реформу і перейти на самофінансування галузі до кінця 2015 року. Через це його команда не приділяла належної уваги участі в бюджетному процесі. Тож галузь залишилася без бюджетної підтримки. Працівники лісової охорони півдня і сходу та спеціалізованих підприємств від січня не отримують належної зарплати і масово звільняються. Значна їх частина перебуває у вимушених неоплачуваних відпустках. Катастрофічно погіршились економічні показники цих підприємств, які за чотири місяці практично доведені до банкрутства. … читати далі »

Полезахисні лісосмуги треба захистити законом і віддати в добрі руки

pylova buriaНарешті з’явилися конкретні пропозиції щодо порятунку лісосмуг. До речі, можна порівняти ситуацію з 2011 роком – ось моя тодішня стаття “Рятуйте лісосмуги”  або на Лісоводі — з цікавими коментарями

Пилова буря прийде завтра

Здається, що пилюка скрізь: вона лізе крізь віконні щілини, миттєво бруднить комірець свіжої сорочки, бридко скрипить на зубах і плівкою осідає на поверхні щойно налитої у склянку води. Сонце тьмяно світить наче крізь роками не прані сірі тюлеві фіранки. Усі розмови — про дощ, і навіть найзатятіші атеїсти тихенько згадують святого Іллю.

Це спогади мого далекого дитинства, що минуло в запорізьких степах, а точніше, посеред того, на що вони перетворилися після тотального розорювання. Пилові бурі були і є розплатою за те нищення степу, за жадібність, за нехтування законами природи.

Вітрова ерозія в Україні щорічно поширюється  на шість мільйонів гектарів, а в роки з пиловими бурями — на значно більші площі. … читати далі »