Друзі лісу

Створена за дорученням Кабінету Міністрів міжвідомча робоча група напрацювала зміни, які дозволять зменшити шкоду для живої природи, яку наносила нині існуюча система санітарних рубок. Наразі як фахівці лісового господарства, так і природоохоронна громадськість сподіваються на оперативне ухвалення цих змін урядом.

До складу групи увійшли представники Мінприроди, Держлісагентства, Держекоінспекції та інших урядових відомств та установ а також наукових та громадських екологічних організацій.

Нагадаємо, що дана Робоча група створена відповідно до протоколу наради у Кабінеті Міністрів України від 12 травня 2016 року і підписаного віце-прем’єром України В. Кістіоном.

Ось сам текст:

Станом на 20.05.2016

Санітарні правила в лісах України

 

1. Ці Правила визначають сукупність норм здійснення санітарно-оздоровчих заходів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів при веденні лісового господарства, використанні лісових ресурсів та здійснення робіт, не пов’язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

2. Санітарно-оздоровчі заходи проводяться з метою оздоровлення насаджень у максимально короткі строки за умови недопущення негативного впливу на довкілля. Вони є частиною комплексу профілактичних заходів, які проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами та техногенними впливами.

 

3. Види, обсяги, строки, місце та особливості проведення санітарно-оздоровчих заходів визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування державними спеціалізованими лісозахисними підприємствами, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства, а також власниками лісів, постійними лісокористувачами на підставі оцінки санітарного стану лісових насаджень.

Власники лісів, постійні лісокористувачі подають в установленому порядку Мінприроди, Держекоінспекції перелік лісових ділянок, що потребують проведення санітарно-оздоровчих заходів, для оприлюднення.

 

4. До санітарно-оздоровчих заходів належать:

профілактика для запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу та боротьба з ними;

ліквідація захаращеності;

вибіркові санітарні рубки;

суцільні санітарні рубки;

захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб лісу.

 

5. Санітарно-оздоровчі заходи проводяться незалежно від віку насаджень у лісах усіх категорій.

Санітарно-оздоровчі заходи в лісах зони радіаційного забруднення плануються і проводяться на підставі спеціальних інструкцій та рекомендацій, затверджених в установленому порядку.

 

Терміни проведення санітарно-оздоровчих заходів проводяться з урахуванням вимог статті 39 Закону України «Про тваринний світ».

 

Санітарно-оздоровчі заходи в лісах у межах природно-заповідного фонду проводяться відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та цих Правил.

Санітарно-оздоровчі заходи плануються і здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах територій природно-заповідного фонду – з урахуванням вимог проектів організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, враховуючи специфіку, ступінь і період пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників інфекційних хвороб.

Перелік санітарно-оздоровчих заходів (додаток 1 до цих Правил) погоджується органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим та відповідними територіальними органами Держлісагентства (на територіях природно-заповідного фонду –погоджується обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим – органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та оприлюднюється.

Для погодження Переліку санітарно-оздоровчих заходів власники лісів, постійні лісокористувачі подають відповідним органам виконавчої влади такі документи:

викопіювання з матеріалів лісовпорядкування;

викопіювання з матеріалів обліку лісових пожеж чи з матеріалів обліку осередків шкідників і хвороб лісу, акти лісопатологічних обстежень насаджень.

У заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, природних заповідниках, пам’ятках природи, заповідних урочищах забороняється проведення  суцільних  санітарних рубок, вирубування дуплястих, сухостійних, фаутних дерев та ліквідація захаращеності.

В зонах регульованої рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників, загальнозоологічних та орнітологічних заказниках забороняється проведення суцільних санітарних рубок.

Забороняється проведення санітарно-оздоровчих заходів навколо місця гніздування хижих птахів, занесених до Червоної книги України (радіусом 500 м), та чорного лелеки ( радіусом 1000 м), токовищ глухарів, тетеруків (радіусом 300 м).

У разі термінової необхідності на підставі наукового обґрунтування, рішень наукових або науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду, а також за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим – органом виконавчої влади Автономної  Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, можуть проводитися санітарно-оздоровчі заходи, спрямовані на охорону природних комплексів, ліквідацію наслідків аварій, стихійного лиха, не передбачені проектами організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду та/або положеннями про них.

Для ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, в результаті яких виникає пряма загроза життю людей чи знищення заповідних природних комплексів, особливо термінові заходи здійснюються за рішенням дирекції установи природно-заповідного фонду.

 

6. Санітарні рубки призначаються в насадженнях, ушкоджених пожежами, шкідниками, хворобами та в результаті стихійних природних явищ і техногенного впливу і іншого шкідливого впливу, що викликають деградацію лісових деревостанів.

Насадження, пошкоджені верховою пожежею, відводяться під санітарну рубку після завершення її гасіння в максимально стислі терміни.

Листяні насадження під санітарну рубку відводяться за наявності листя на деревах, крім ділянок лісу, пошкоджених внаслідок стихійних природних явищ та техногенних впливів.

Насадження, уражені омелою, кореневою губкою та осіннім опеньком, можуть відводитися під санітарні рубки протягом року.

 

7. У насадженнях, пошкоджених внаслідок стихійних природних явищ та техногенних впливів, санітарно-оздоровчі заходи проводяться позачергово.

 

8. Відбір дерев для санітарних рубок в межах об’єктів природно-заповідного фонду провадиться за участі головного природознавця, а при його відсутності – посадової особи, відповідальної за охорону навколишнього природного середовища.

 

9. Здійснення санітарно-оздоровчих заходів передбачає: застосування найефективніших методів і технологій; запобігання їх негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

максимально стислі терміни проведення з урахуванням стану насаджень, особливостей розвитку шкідників, хвороб та наслідків стихійних природних явищ і техногенних впливів.

 

Вибіркові санітарні рубки

 

10. Вибіркові санітарні рубки здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами, шляхом вилучення з насаджень сухостійних, всихаючих, дуже ослаблених дерев внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами і в результаті стихійних природних явищ, техногенного та іншого шкідливого впливу.

 

11. Вибіркові санітарні рубки призначаються та оприлюднюються власниками лісів, постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічного обстеження та повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень (додаток 2 до цих Правил), а на територіях природно-заповідного фонду – за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим – органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

 

12. Пошкоджені, сухостійні, всихаючі, сильно ослаблені та всохлі дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками або пошкодження інфекційними хворобами.

 

13. Відбір для рубки дерев, пошкоджених пожежами, проводиться на підставі оцінки вогневих уражень стовбура, кореневих лап, крони і загального стану дерев.

При відборі дерев у рубку в соснових насадженнях за найбільш достовірну ознаку життєздатності дерев береться обгорання кореневої шийки, кореневих лап, відмирання камбію в нижній частині стовбура, смоловиділення, які охоплюють більше 50% периметра стовбура, а у вологих умовах – обпалення кореневих лап і кореневої шийки (критичний ступінь – 3/4 периметра стовбура і більше).

 

14. У насадженнях, пошкоджених вітром та в результаті інших стихійних природних явищ, до термінової рубки призначаються дерева з поваленими чи зламаними стовбурами.

 

16. Під час відбору свіжозаселених стовбуровими шкідниками дерев для рубки враховується загальний стан цих дерев.

Відбір пошкоджених дерев для рубки здійснюється з урахуванням біологічних особливостей найпоширеніших шкідників.

 

17. Відбір дерев для рубки в осередках хвоє- і листогризучих шкідників проводиться після відновлення хвої (листя).

 

18. У хвойних насадженнях, пошкоджених кореневою губкою та опеньком, а також у листяних насадженнях, уражених опеньком, вирубуванню підлягають дерева III-VI категорій стану.

Шкала категорій стану дерев наведена у додатку 3 до цих Правил.

 

19. Дерева, уражені смоляним раком-сірянкою, підлягають вирубуванню, якщо рана охоплює понад 1/2 периметра стовбура.

 

20. У насадженнях, пошкоджених судинним мікозом, вирубуванню підлягають дерева IV-VI категорій стану, в осередках голландської хвороби ільмових порід – дерева III-VI категорій стану.

Дерева дуба, уражені поперечним раком, підлягають видаленню лише тоді, коли рана охоплює 100% периметра стовбура.

Дерева ясена, уражені бактеріальним або східчастим раком, видаляються в разі охоплення ранами в одному або декількох місцях понад 1/2 периметра стовбура.

 

21. В осередках некрозно-ракових хвороб ялиці відбір пошкоджених дерев для рубки проводиться у разі пошкодження ранами понад 1/2 периметра стовбура.

 

22. У насадженнях хвойних і цінних листяних порід з гнилевими хворобами стовбурів вирубуванню підлягають дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів. Дерева з дуплами залишаються з метою забезпечення лісової фауни природним укриттям.

У насадженнях осики, берези видаленню підлягають дерева з плодовими тілами дереворуйнівних грибів та іншими патологічними ознаками.

 

23. Дерева з рослинами-паразитами (омелою, ялівцево-ягідником та іншими) вирубуються лише у разі їх сильного ослаблення (IІI – VI категорій стану);

підлягають вирубуванню уражені омелою дерева сосни ІІ-VІ категорій стану.

 

24. Дерева з пошкодженнями стовбура підлягають вирубуванню, якщо розмір обдирів (погризів) кори становить не менше 3/4 периметра стовбура.

Дерева з підірваною кореневою системою, нахилом нижньої та середньої частин стовбура більше 30 градусів від вертикальної осі, а також дугоподібно зігнуті дерева належать до ІV категорії стану.

 

Суцільні санітарні рубки

 

25. Суцільні санітарні рубки проводяться лише у насадженнях, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами та внаслідок інших стихійних природних явищ і техногенних впливів у випадках, коли інші лісогосподарські заходи не можуть оздоровити насадження, що може призвести до їх загибелі.

Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування одночасно всіх дерев насадження або його частини на площі 0,1 гектара і більше. Максимальна площа суцільної санітарної рубки визначається фактичними розмірами пошкодженого насадження, де необхідно провести цей захід.

 

26. Для визначення характеристики насаджень рівномірно закладаються пробні площі прямокутної форми, на яких провадиться облік дерев за категоріями стану з кількістю не менш як 100 дерев основної породи. Якщо насадження досягає 100 гектарів – загальна площа проб має становити не менш як 2 відсотки площі насадження, понад 100 гектарів – не менш як 1 відсоток площі насадження. Допускається закладання кругових пробних площ постійного або змінного радіуса (реласкопічних), кількість яких визначається відповідно до чинних нормативних документів для таксації лісу.

Для визначення ступеня пошкодження насаджень на територіях природно-заповідного фонду кількість пробних площ збільшується вдвічі.

Пробні площі на місцевості закріплюються пікетними кілками із зазначенням порядкового номера та схематично наносяться на план лісової ділянки, де необхідно провести суцільну санітарну рубку.

 

Результати обстежень на пробних площах оформляються у картці пробних площ, форма якої наведена у додатку 4 до цих Правил.

 

27. Доцільність призначення суцільної санітарної рубки визначається спеціальною комісією, утвореною за рішенням власників лісів, постійних лісокористувачів.

 

До складу спеціальної комісії входять представники органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим або територіального органу Держлісагентства, державного спеціалізованого лісозахисного підприємства, власників лісів, постійних лісокористувачів.

 

Для обстеження насаджень на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду до складу спеціальної комісії включається представник обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим – органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

 

За результатами такого обстеження складається відповідний акт, у якому зазначаються категорія лісів, таксаційна характеристика насаджень за матеріалами лісовпорядкування, причини їх пошкодження, всихання, обґрунтування необхідності проведення суцільної санітарної рубки та строків її проведення, а також пропонуються способи та терміни лісовідновлення, заходи щодо оздоровлення, запобігання зараженню або пошкодженню суміжних насаджень.

 

28. Висновок щодо проведення суцільної санітарної рубки в лісах усіх категорій надають та оприлюднюють орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового та мисливського господарства, територіальні органи Держлісагентства.

 

29. Для отримання висновку щодо проведення суцільних санітарних рубок власники лісів, постійні лісокористувачі подають органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, територіальним органам Держлісагентства такі документи: акт обстеження насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки; зведену відомість насаджень, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток 5 до цих Правил). зведену відомість пробних площ, закладених у насадженнях, що потребують суцільної санітарної рубки (додаток 6 до цих Правил);

плани лісових насаджень, що потребують суцільної  санітарної рубки, з нанесеною на них схемою пробних площ.

 

31. Якщо під час проведення суцільної санітарної рубки виявлено осередки шкідників та інфекційних хвороб, власники лісів, постійні лісокористувачі вживають додаткових заходів до запобігання їх поширенню та зростання чисельності.

 

Ліквідація захаращеності та запобігання виникненню і поширенню осередків шкідників та хвороб лісу

 

32. Ліквідація захаращеності здійснюється шляхом прибирання поваленого сухостою (з відхиленням стовбура більше ніж на 30 градусів від вертикальної осі) та хмизу.

 

33. Ліквідація лісосічної захаращеності незалежно від її обсягів призначається власниками лісів, постійними лісокористувачами та здійснюється в процесі рубок.

На територіях природно-заповідного фонду ліквідація захаращеності здійснюється з урахуванням вимог проектів організації території об’єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, що не суперечать вимогам законодавства.

Ліквідація позалісосічної захаращеності призначається та здійснюється власниками лісів, постійними лісокористувачами одночасно з іншими лісогосподарськими заходами. Як окремий захід вона здійснюється у разі, коли проведення інших лісогосподарських заходів недоцільне, а обсяг захаращеності на гектарі насадження становить у молодняках 1 і більше, а в середньовікових, пристигаючих, стиглих та перестійних деревостанах – 3 і більше куб. метрів. Ліквідація позалісосічної захаращеності здійснюється позачергово в лісах, що виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, в захисних смугах уздовж доріг, а також у хвойних лісах усіх категорій.

З урахуванням цільового призначення лісів та природних особливостей регіону орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового та мисливського господарства, територіальні органи Держлісагентства можуть прийняти рішення про ліквідацію захаращеності (на територіях природно-заповідного фонду, за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим – органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища) в менших обсягах.

 

34. Підлягають збереженню окремі повалені сухостійні дерева, які слугують середовищем існування та захисту інших об’єктів живої природи, про що робиться відмітка у матеріалах відводу та лісорубному квитку.

При проведенні робіт з ліквідації захаращеності в лісах об’єктів природно-заповідного фонду (крім хвойних молодняків за межами природних заповідників, заповідних зон і заповідних урочищ ) необхідно передбачати залишок неліквідної деревини обсягом не менше 30 куб. метрів на один гектар.

 

 

Запобігання виникненню та поширенню осередків

шкідників та хвороб лісу

 

35. Спеціальні роботи щодо запобігання виникненню та поширенню осередків і хвороб лісу плануються та здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами на підставі вимог і рекомендацій Держлісагентства.

 

Захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб

 

36. Захист деревини здійснюється власниками лісів, постійними лісокористувачами.

Обробка круглих лісоматеріалів здійснюється біологічними чи хімічними препаратами, використання яких дозволено в Україні.

Заходи для запобігання заселенню деревини шкідливими комахами і пошкодженню грибами здійнюються одночасно із заготівлею деревини з урахуванням видового складу і біології розвитку шкідників і хвороб та їх шкодочинності

 

37. Заходи для запобігання заселенню деревини шкідниками і пошкодженню грибами здійснюються одночасно із заготівлею деревини з урахуванням видового складу і біології розвитку шкідників і хвороб та їх шкодочинності.

 

Санітарні вимоги до проведення рубок

та використання лісових ресурсів

 

40. Під час проведення вибіркових і поступових рубок головного користування, рубок формування і оздоровлення лісів першочерговому вирубуванню підлягають дерева ІV-VІ категорій стану.

 

41. Під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів у загущених культурах сосни з високою чисельністю коренегризів не допускається зменшення повноти насаджень нижче 0,7. Домішки листяних порід (до 20-30 відсотків за складом) і підлісок при цьому зберігаються.

Забороняється проведення таких рубок лінійним способом у соснових культурах III-V класів бонітету з повнотою нижче 0,9 і міжряддями шириною більш як 2 метри та у районах можливого виникнення осередків коренегризів.

 

43. Під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт вживаються заходи щодо мінімізації пошкодження дерев, що не підлягають вирубуванню, в тому числі за межами лісосік.

Не допускається пошкодження дерев до ступеня неприпинення їх росту на пологих і спадистих схилах – більш як 8 відсотків, на стрімких схилах – більш як 10 відсотків кількості залишених дерев.

 

45. Дерева (деревостани), що визначаються для заготівлі живиці та деревних соків, попередньо обстежуються власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою визначення їх санітарного стану.

Не призначаються для заготівлі живиці та деревних соків дерева (деревостани) в осередках поширення шкідників та хвороб лісу, а також деревостани, пошкоджені стихійними природними явищами та техногенними впливами, в яких відсоток дерев I і II категорій стану не досягає 75.

 

Моніторинг санітарного стану лісів та державний нагляд (контроль) за додержанням Санітарних правил в лісах України

 

50. Державний нагляд (контроль) за додержанням цих Санітарних правил здійснюється в порядку, визначеному законом.

 

51. Власники лісів, постійні лісокористувачі щорічно подають органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового та мисливського господарства, територіальним органам Держлісагентства, а також спеціалізованим лісозахисним підприємствам санітарні огляди, в яких відображають санітарний стан лісів і деревини, що зберігається в них, виконання заходів щодо поліпшення санітарного стану лісів, визначають основні заходи щодо запобігання чи ліквідації їх наслідків.

Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, територіальні органи Держлісагентства  узагальнені санітарні огляди разом з річним звітом надсилають Держлісагентству за встановленою формою (додаток 7 до цих Правил).